Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Терешківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Полтавської районної ради Полтавської області
| Терешківський ліцей | |
|---|---|
| Тип | загальноосвітня школа |
| Країна |  Україна |
геокоординати не задано: | |
| Директор | Пилипенко Катерина Олексіївна |
| Учителі | 33 |
| Учні | 363 |
| Адреса |  Україна, Полтавська область, Полтавський район, с. Терешки, вулиця Шевченка, 9А, 38762 |
| Сайт | tereshky.ucoz.ru |
Форма власності: комунальна.
На початок 2014—2015 року в школі навчається 351 учень. Станом на 01.04.2015 року в школі працює 33 педагогічних працівники. Усі вчителі мають вищу педагогічну освіту: спеціаліст — 3 — 9 %, ІІ категорія — 3 — 9 %, І категорія — 16 — 49 %, вища категорія — 11 — 33 %, мають педагогічне звання «вчитель-методист» — 1, мають педагогічне звання «старший учитель» — 5. Вчитель біології Йосипенко О. М. нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України». У 2014/2015 н. р. в школі введено історичний профіль навчання для учнів 10-11 класів. Із 1967 по 2016 рік школа випустила 53 золотих та 37 срібних медалістів.
Історія навчального закладу
Зміна назв навчального закладу у різні періоди
- Зінцівська початкова школа
- семирічна школа № 26 відділу шкіл Полтавської Південної залізниці
- Зінцівська восьмирічна школа
- Зінцівська загальноосвітня трудова політехнічна школа
- Зінцівська десятирічна школа
- Терешківська середня школа
- Терешківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Відкриття у 1920 році Зінцівської початкової школи
Сучасна Терешківська ЗОШ І-ІІІ ступенів має тривалу історію, початки якої сягають ще 20-х років ХХ століття. Після проголошення Радянської влади на території села Зінці, що входило до Микільської волості, у 1918 році, крім багатьох соціально-економічних питань, потрібно було вирішувати й освітнє, адже населення страждало від масової неграмотності. У селі починають діяти гуртки лікнепу, відкриваються хати-читальні. Та найбільшою проблемою після завершення Громадянської війни стало сирітство, адже велика кількість дітей у результаті бойових дій втратила батьків. У селі зберігся будинок поміщика Жиганова. У ньому і знайшли прихисток діти, які залишилися без батьківського піклування.
А вже через два роки, у 1920 році, у цьому ж будинку було відкрито Зінцівську початкову школу. Завідувачкою навчального закладу призначено Кислову Надію Юхимівну. Старожили пам'ятають її високоосвіченою, інтелігентною, вишуканою людиною, розумною, дуже ввічливою. З неї брали приклад не тільки учні, а й усі мешканці села. Саме так і розпочався освітній період в далекі 20-ті роки.
Відкриття семирічної школи
Із збільшенням кількості жителів села, а відповідно, і кількість дітей, які прагнули мати освіту вищу від початкової школи, за сприяння голови колгоспу І. П. Педченко у селі з 1935 року відкрито семирічну школу. Директором школи призначено Жукова Йосипа Андрійовича.
У 1939 році в селі Зінці поряд із старою будівлею було зведено нове двоповерхове приміщення школи. Односельці згадують, що це було велике свято. У 1940—1941 роках навчальний заклад був підпорядкований відділу шкіл Південної залізниці та перейменований на семирічну школу № 26 відділу шкіл Полтавської Південної залізниці. Директором призначено Невкипілого Семена Івановича. Відділ освіти знаходився в Харкові, саме туди вчителі їздили на семінари. Зі спогадів учителя початкових класів Мацугирі Раїси Василівни, залізниця навіть виділяла окремий вагон для вчителів, що їхали на наради до Харкова. Там проводилися не тільки освітні заходи, а й обов'язково концерти, учасниками яких були талановиті вчителі з різних шкіл.
Навчальний заклад у часи Німецько-радянської війни
У зв'язку з окупацією краю німцями в 1941—1943 роках навчання в школі не проводилося, а як тільки вигнали нацистів, навчальний заклад почав працювати.
Із 1943 по 1944 рік обов'язки директора школи виконував Сабодаш Іван Прокопович. Період був дуже важкий. Не вистачало найнеобхіднішого: зошитів, підручників, а також педагогів, більшість яких пішла воювати на фронт.
Із 1944 по 1945 рік директором школи було призначено Жиденка Василя Леонтійовича. У цей час до Зінцівської школи належали також початкові школи-філіали в селі Копили та Безручки.
Навчальний заклад у повоєнні роки
Особливою сторінкою в житті Зінцівської школи є повоєнний період. Із 1 серпня 1945 року директором школи призначений ветеран Великої Вітчизняної війни Кекало Дем‘ян Прокопович, завучем був учитель української мови Чорнобай Митрофан Михайлович.
За особливі заслуги Дем‘ян Прокопович був нагороджений орденом Червоної Зірки, медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні», орденом «Знак пошани», значком «Відмінник народної освіти». Неодноразово обирався депутатом Микільської сільської ради, головою товариського суду. Педагогічний колектив Кекало Д. П. очолював до вересня 1969 року.
Зінцівська восьмирічна школа
Із 15 грудня 1960 року (згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 20 жовтня 1960 року № 1115) залізничні школи були передані у підпорядкування Міністерства освіти УРСР, і школа стала Зінцівською восьмирічною.
Із 1960 по 1967 рік у школі навчалося від 200 до 326 учнів, працювало від 14 до 20 вчителів. У звіті Полтавського районного відділу народної освіти про роботу шкіл у 1960—1961 роках названо кращих учителів Зінцівської 8-річної школи: Морозову В. О. (німецька мова), Клочко Н. Г. (хімія), Деркач М. П. (математика); Оленську В. Е. (співи); Буцького А. А. (малювання). Також відмічено, що із восьмирічних шкіл у Зінцівській найчисельніша комсомольська організація (21 учень). А відносно піонерської організації сказано: «Піонери району включилися у ІІІ Всесоюзну краєзнавчо-туристичну експедицію, присвячену 40-річчю створення піонерської організації. У експедиції беруть участь 104 експедиційні загони. Піонери вирішують важливі питання краєзнавчо-туристичного характеру. Перші підсумки були підведені 13-14 червня 1961 року на районному туристичному зльоті. Районний перехідний кубок завоювала Зінцівська 8-річна школа (директор Кекало Д. П., завуч Чорнобай М. М.)».
У рішенні педагогічної ради від 19.01.1967 року записано: «50-й рік Радянської держави кожен учитель повинен відзначити сумлінною, самовідданою працею, високою її продуктивністю». Підтвердженням цього рішення є інший протокол педради від 15. 09 1967 року, де сказано, що школа досягла значних успіхів: 25 відмінників, 122 хорошисти; здобуто І місце на районному фестивалі з художньої самодіяльності та ІІ місце у спортивних змаганнях.
Постійно працював радіовузол, проходили радіолінійки, на яких повідомлялося про успіхи, досягнення школи та учнів.
Зінцівська десятирічна школа
У 1967—1968 навчальному році школа стала десятирічкою, в ній навчалося 359 учнів. У 1969 році відбувся перший випуск 10 класу. Зі стін школи було випущено 21 учня (класний керівник — учителька російської мови та літератури Вітренко Людмила Іванівна).
Із виступу вчительки Деркач Марії Пилипівни на засіданні педради від 17.05.1969 року зрозуміло, що в цей час в школі почала працювати група продовженого дня. Учителі читали лекції на підприємствах. Кожної суботи, під час демонстрації фільмів, обов'язково чергували в клубі.
Із 1 вересня 1969 року по лютий 1976 року директором школи працював учасник Великої Вітчизняної війни Буцький Анатолій Андрійович, заступником директора — вчителька математики Кульбашна Ванда Карлівна. У школі навчалося від 384 до 500 учнів, педагогічний колектив нараховував 20-25 чоловік.
Зі спогадів випускників, школа складалася з двох основних приміщень: так звана «мала школа» та «велика школа». У «малій школі» навчалися учні 1– 4 класу, тут також розміщувалася бібліотека, де на перервах завжди була велика черга за книжками. У «великій школі» навчалися 5–10 класи. Про неї у односельців залишилися дуже теплі спогади: «Вхід до школи вражав урочистістю: у центрі вестибюля — погруддя В. І. Леніна, радянські прапори, багато квітів, Дошка пошани». Біологічний та хімічний кабінети розміщувалися в окремому будинку. Піонерська кімната та автоклас знаходилися в бараках. Автомобільну справу вів Буркацький Анатолій Петрович, якого учні дуже поважали та із задоволенням оволодівали робітничою професією.
Територію школи прикрашали квітники, за якими доглядали учні, а на пришкільних ділянках вирощували городину. А восени шкільним вантажним автомобілем їздили допомагати колгоспові збирати помідори, огірки, буряки. У кінці шкільного подвір'я були майстерні, де, як згадують колишні учні, проходили цікаві уроки трудового навчання вчителя Тарана Миколи Миколайовича. Це був справжній цех, у якому стояли деревообробні верстаки. Саме тут хлопці вчилися виготовляти дерев'яні стільці, швабри, дощечки для нарізки овочів, руків'я для молотків, вішаки, підставки для квітів, а потім — обов'язкова виставка робіт та відзначення найкращих.
На території школи розміщувалася кролеферма, якою завідувала вчителька біології Мася Антоніна Петрівна. Тут учні вчилися доглядати за тваринами. Також на шкільному подвір'ї знаходився тир, де учні, під керівництвом вчителя військової підготовки Орєхова Олексія Степановича, оволодівали навичками влучної стрільби.
Із 1976 р. по 1982 р. директором школи працював учитель історії Михайлик Яків Федорович. У Заступником директора з навчально-виховної роботи була Соловйова Валентина Павлівна — учитель математики. У цей час відбулися певні зміни в розташуванні кабінетів, класів, приміщень. На першому поверсі знаходилися три класні кімнати, учительська, кабінет медсестри, піонерська кімната, їдальня та роздягальня. На другому — кабінет історії, фізики, математики, біології, російської мови та літератури, а також актова зала, кабінет директора та секретаря. Школа на той час працювала у дві зміни. Щопонеділка проводилася шкільна лінійка, на якій підводилися підсумки роботи за тиждень, відзначалися найкращі класи, найкращі учні та сварили тих, хто не встигав у навчанні. Також проводилися святкові та урочисті лінійки, присвячені прийому до жовтенятської та піонерської організацій. За школою знаходився спортивний майданчик. Там дзвеніли перші й останні дзвоники, проводилися спортивні змагання та конкурси. Важливою сторінкою в житті учнів були екскурсії. У газеті «Ленінським шляхом» від 03.06.1980 року Пивовар Ніна Михайлівна, класний керівник 10 класу (учитель біології), пише про подорож до Комсомольська-на-Дніпрі: «…побували на Дніпровському гірничо-збагачувальному комбінаті…, з цікавістю оглянули кар'єр, де видобувають руду. Через газету хочемо подякувати директору Полтавського лісгоспзагу А. П. Пальчику за наданий транспорт».
Із 1982 р. по 1984 р. школу очолював Стеблін Олександр Олександрович. Зі спогадів завуча Соловйової Валентини Павлівни, директор був новатором, прагнув до змін, перетворень в освіті. Саме тому педагогічний колектив працював над проблемою «Оптимізація навчально-виховного процесу». Це був дуже насичений період у житті школи. Цікаво проходили тижні наук, відзначалися дати народження визначних діячів науки та культури, проводилися конкурси, вікторини, КВК, диспути, круглі столи. Але найважливішим залишалося навчання. Це підтверджувалося призовими місцями на районних та обласних предметних олімпіадах.
Випускники згадують цей час як пік екскурсійних подорожей Україною та територіями союзних республік: Київ, Канів, Одеса, Львів, Москва, Тбілісі, Таллін, Рига, Калінінград, Мінськ, Ленінград. Важливим було те, що школа мала тісні зв'язки з підприємствами, на яких працювали батьки учнів. Їхнє керівництво фінансувало екскурсійні путівки, тому подорожі були безкоштовними. У школі активно діяло шкільне лісництво, яким керувала вчитель біології Пивовар Ніна Михайлівна. Газета «Ленінським шляхом» від 17.09.1983 року писала: «У шкільному лісництві Зінцівської середньої школи працює 155 учнів. Створено шість бригад. Під їхнім наглядом 65 гектарів зеленої зони. Навесні юні лісівники посадили 30 тисяч саджанців, заготовили дві тонни жолудів, по двадцять кілограмів насіння різних порід клену…, для птахів виготовили 800 гнізд». Члени лісництва саджали сосни, збирали жолуді, соснові бруньки, гіллячковий корм для тварин. Бути членом шкільного лісництва — вважалося за честь.
Із лютого 1984 року по грудень 2000 року педагогічний колектив очолював Хоменко Іван Антонович. Заступником директора працювала вчитель історії Колодій Катерина Григорівна. Педагогічний колектив у цей час налічував 40 учителів. На долю цього керівництва припав період будівництва нової школи в селі Терешки, адже кількість учнів за ці роки зросла до 700 чоловік, і школа, навіть працюючи в дві зміни, не вміщала усіх дітей. Доводилося орендувати приміщення для деяких початкових класів в УПТК.
Терешківська середня школа
У 1988 році завершилося будівництво нового приміщення школи в селі Терешки. Із 1 вересня 1988 року Зінцівська середня школа (згідно рішення Полтавського райвиконкому від 20.09.1988 року № 354) у зв'язку зі зміною місця її розташування була перейменована в Терешківську середню школу.
Із 2001 року директором школи призначено Колодій Катерину Григорівну — вчителя історії вищої категорії, «Вчителя-методиста», «Відмінника освіти України». Заступником директора працювала колишня випускниця школи, вчитель математики вищої категорії, «Відмінник освіти України» Мізіна Тетяна Миколаївна.
Терешківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Терешківська ЗОШ І-ІІІ ступенів мала хорошу матеріальну базу: кабінети з навчальних предметів, два комп'ютерні класи, три майстерні, два спортивні зали, танцювальний клас, кабінет естетичного виховання.
У 2002/2003 навчальному році в школі введено поглиблене вивчення біології, започатковано курс «Громадянська освіта». Велася інтенсивна природоохоронна та екологічна робота. Члени шкільного лісництва та екологічного гуртка, які очолювали Йосипенко Ольга Миколаївна та Пилипенко Катерина Олексіївна, були неодноразовими переможцями Всеукраїнських конкурсів: «Мій рідний край, моя земля» за напрямком «Продуктивна праця і дослідницька робота в галузі лісового господарства»; «До чистих джерел», «Парки — легені міст і сіл».
Із 1 вересня 2003 року запроваджується художньо-естетичний профіль. У школі навчається 420 учнів, працює 40 учителів. У навчальний план було введено нові предмети: ритміка та хореографія, декоративно-прикладне мистецтво, основи етики та естетики, художня культура.
У 2006 році школа стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України–2006» у номінації «Школа громадянського становлення». Із 1 вересня 2009 року школу очолює вчитель біології вищої категорії, «Старший учитель» — Пилипенко Катерина Олексіївна. Заступниками директора є вчителі української мови та літератури: Марчук Наталія Вікторівна (з 2009 року) та Шевченко Лариса Володимирівна (з 2010 року).
Напрямки діяльності
«Школа як осередок розвитку громади»
На сьогоднішній день школа є учасником проекту «Школа як осередок розвитку громади» починаючи із 2009 року. Основними учасниками його є учні, їх батьки, педагогічний колектив, члени місцевої громади, партнери. Працюючи в рамках проекту, педагогічний колектив школи ставить перед собою мету розвивати громаду, залучати батьків та мешканців села до вирішення соціальних та інших проблем, що порушуються як перед школою, так і перед громадою. Значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим, екологічним проектам; розвитку молодіжного руху, самоврядування; національно-патріотичному вихованню; зміцненню родини та стосунків між мешканцями громади. У вересні 2014 року навчальний заклад як учасник Програми «Школа як осередок розвитку громади» Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» розробив проект «Розвиток спорту на селі — запорука здорової громади». Партнерами проекту виступили Всеукраїнський фонд «Крок за кроком», Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського, Терешківська сільська рада, підприємства «Клен» та «Комбінат виробничих підприємств», КП ЖЕО Терешківської сільської ради, громада села, батьки. Завдяки спільним зусиллям вдалося створити належні умови для занять фізичною культурою та спортом для школярів та мешканців громади.
Робота предметних гуртків
Одним із завдань школи є розвиток творчої всебічно розвиненої особистості. У школі організовано роботу 17 предметних гуртків, 6 гуртків художньо-естетичного спрямування від РБДЮТ, 6 гуртків еколого-натуралістичного спрямування від філії ПолтоблЕНЦУМу, 2 волейбольні секції для хлопців і дівчат від районної ДЮСШ «Колос», волейбольна та футбольна секції від Терешківської сільської ради, філія музичної школи № 2 по класу «Акордеон».
Члени шкільного лісництва (керівник — колишній член лісництва, а нині вчитель біології вищої категорії Йосипенко Ольга Миколаївна) взяли участь у ІХ Всеукраїнському зльоті учнівських лісництв, який було проведено на базі державних лісогосподарських підприємств та закладів освіти Хмельниччини та у Х Всеукраїнському зльоті учнівських лісництв загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів.
Література
- ДАПО. — Фонд Р. — 4244. — Оп. 1. — Спр.134. Полтавський повітовий відділ освіти при Виконавчім комітеті ради робітничих і селянських та червоноармійських депутатів (відділ постачання) 1922 р., 21 арк.
- ДАПО. — Фонд Р. — 4244. — Оп. 1. — Спр.108. Звіт Полтавського райвно за 1953—1954 рр., 45 арк.
- ДАПО. — Фонд Р. — 4241. — Оп. 1. — Спр.203. Текстовий звіт Полтавського районного відділу народної освіти за роботу шкіл в 1960—1961 н. р., 101 арк.
- Книга протоколів засідань педагогічної ради Зінцівської загальноосвітньої трудової політехнічної школи 1967—1968 н. р.
- Пивовар Н. Подорож до Комсомольська — на — Дніпрі. — Ленінським шляхом. — 1980. — 3 червня.
- Свищ О. Юні лісівники. — Ленінським шляхом. — 1983. — 17 вересня.
- Чема Н. Село на нашій Україні — нарис з історії колгоспу імені Шевченка сіл Микільської сільради. — Полтава. — 1986.
Посилання
- Сайт школи [ 2 травня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tereshkivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Poltavskoyi rajonnoyi radi Poltavskoyi oblastiTereshkivskij licejTipzagalnoosvitnya shkolaKrayina Ukrayinageokoordinati ne zadano DirektorPilipenko Katerina OleksiyivnaUchiteli33Uchni363Adresa Ukrayina Poltavska oblast Poltavskij rajon s Tereshki vulicya Shevchenka 9A 38762Sajttereshky ucoz ru Forma vlasnosti komunalna Na pochatok 2014 2015 roku v shkoli navchayetsya 351 uchen Stanom na 01 04 2015 roku v shkoli pracyuye 33 pedagogichnih pracivniki Usi vchiteli mayut vishu pedagogichnu osvitu specialist 3 9 II kategoriya 3 9 I kategoriya 16 49 visha kategoriya 11 33 mayut pedagogichne zvannya vchitel metodist 1 mayut pedagogichne zvannya starshij uchitel 5 Vchitel biologiyi Josipenko O M nagorodzhena nagrudnim znakom Vidminnik osviti Ukrayini U 2014 2015 n r v shkoli vvedeno istorichnij profil navchannya dlya uchniv 10 11 klasiv Iz 1967 po 2016 rik shkola vipustila 53 zolotih ta 37 sribnih medalistiv Istoriya navchalnogo zakladuZmina nazv navchalnogo zakladu u rizni periodi Zincivska pochatkova shkola semirichna shkola 26 viddilu shkil Poltavskoyi Pivdennoyi zaliznici Zincivska vosmirichna shkola Zincivska zagalnoosvitnya trudova politehnichna shkola Zincivska desyatirichna shkola Tereshkivska serednya shkola Tereshkivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Vidkrittya u 1920 roci Zincivskoyi pochatkovoyi shkoli Suchasna Tereshkivska ZOSh I III stupeniv maye trivalu istoriyu pochatki yakoyi syagayut she 20 h rokiv HH stolittya Pislya progoloshennya Radyanskoyi vladi na teritoriyi sela Zinci sho vhodilo do Mikilskoyi volosti u 1918 roci krim bagatoh socialno ekonomichnih pitan potribno bulo virishuvati j osvitnye adzhe naselennya strazhdalo vid masovoyi negramotnosti U seli pochinayut diyati gurtki liknepu vidkrivayutsya hati chitalni Ta najbilshoyu problemoyu pislya zavershennya Gromadyanskoyi vijni stalo siritstvo adzhe velika kilkist ditej u rezultati bojovih dij vtratila batkiv U seli zberigsya budinok pomishika Zhiganova U nomu i znajshli prihistok diti yaki zalishilisya bez batkivskogo pikluvannya A vzhe cherez dva roki u 1920 roci u comu zh budinku bulo vidkrito Zincivsku pochatkovu shkolu Zaviduvachkoyu navchalnogo zakladu priznacheno Kislovu Nadiyu Yuhimivnu Starozhili pam yatayut yiyi visokoosvichenoyu inteligentnoyu vishukanoyu lyudinoyu rozumnoyu duzhe vvichlivoyu Z neyi brali priklad ne tilki uchni a j usi meshkanci sela Same tak i rozpochavsya osvitnij period v daleki 20 ti roki Vidkrittya semirichnoyi shkoli Iz zbilshennyam kilkosti zhiteliv sela a vidpovidno i kilkist ditej yaki pragnuli mati osvitu vishu vid pochatkovoyi shkoli za spriyannya golovi kolgospu I P Pedchenko u seli z 1935 roku vidkrito semirichnu shkolu Direktorom shkoli priznacheno Zhukova Josipa Andrijovicha U 1939 roci v seli Zinci poryad iz staroyu budivleyu bulo zvedeno nove dvopoverhove primishennya shkoli Odnoselci zgaduyut sho ce bulo velike svyato U 1940 1941 rokah navchalnij zaklad buv pidporyadkovanij viddilu shkil Pivdennoyi zaliznici ta perejmenovanij na semirichnu shkolu 26 viddilu shkil Poltavskoyi Pivdennoyi zaliznici Direktorom priznacheno Nevkipilogo Semena Ivanovicha Viddil osviti znahodivsya v Harkovi same tudi vchiteli yizdili na seminari Zi spogadiv uchitelya pochatkovih klasiv Macugiri Rayisi Vasilivni zaliznicya navit vidilyala okremij vagon dlya vchiteliv sho yihali na naradi do Harkova Tam provodilisya ne tilki osvitni zahodi a j obov yazkovo koncerti uchasnikami yakih buli talanoviti vchiteli z riznih shkil Navchalnij zaklad u chasi Nimecko radyanskoyi vijni U zv yazku z okupaciyeyu krayu nimcyami v 1941 1943 rokah navchannya v shkoli ne provodilosya a yak tilki vignali nacistiv navchalnij zaklad pochav pracyuvati Iz 1943 po 1944 rik obov yazki direktora shkoli vikonuvav Sabodash Ivan Prokopovich Period buv duzhe vazhkij Ne vistachalo najneobhidnishogo zoshitiv pidruchnikiv a takozh pedagogiv bilshist yakih pishla voyuvati na front Iz 1944 po 1945 rik direktorom shkoli bulo priznacheno Zhidenka Vasilya Leontijovicha U cej chas do Zincivskoyi shkoli nalezhali takozh pochatkovi shkoli filiali v seli Kopili ta Bezruchki Navchalnij zaklad u povoyenni roki Osoblivoyu storinkoyu v zhitti Zincivskoyi shkoli ye povoyennij period Iz 1 serpnya 1945 roku direktorom shkoli priznachenij veteran Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Kekalo Dem yan Prokopovich zavuchem buv uchitel ukrayinskoyi movi Chornobaj Mitrofan Mihajlovich Za osoblivi zaslugi Dem yan Prokopovich buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni ordenom Znak poshani znachkom Vidminnik narodnoyi osviti Neodnorazovo obiravsya deputatom Mikilskoyi silskoyi radi golovoyu tovariskogo sudu Pedagogichnij kolektiv Kekalo D P ocholyuvav do veresnya 1969 roku Zincivska vosmirichna shkola Iz 15 grudnya 1960 roku zgidno Postanovi Radi Ministriv SRSR vid 20 zhovtnya 1960 roku 1115 zaliznichni shkoli buli peredani u pidporyadkuvannya Ministerstva osviti URSR i shkola stala Zincivskoyu vosmirichnoyu Iz 1960 po 1967 rik u shkoli navchalosya vid 200 do 326 uchniv pracyuvalo vid 14 do 20 vchiteliv U zviti Poltavskogo rajonnogo viddilu narodnoyi osviti pro robotu shkil u 1960 1961 rokah nazvano krashih uchiteliv Zincivskoyi 8 richnoyi shkoli Morozovu V O nimecka mova Klochko N G himiya Derkach M P matematika Olensku V E spivi Buckogo A A malyuvannya Takozh vidmicheno sho iz vosmirichnih shkil u Zincivskij najchiselnisha komsomolska organizaciya 21 uchen A vidnosno pionerskoyi organizaciyi skazano Pioneri rajonu vklyuchilisya u III Vsesoyuznu krayeznavcho turistichnu ekspediciyu prisvyachenu 40 richchyu stvorennya pionerskoyi organizaciyi U ekspediciyi berut uchast 104 ekspedicijni zagoni Pioneri virishuyut vazhlivi pitannya krayeznavcho turistichnogo harakteru Pershi pidsumki buli pidvedeni 13 14 chervnya 1961 roku na rajonnomu turistichnomu zloti Rajonnij perehidnij kubok zavoyuvala Zincivska 8 richna shkola direktor Kekalo D P zavuch Chornobaj M M U rishenni pedagogichnoyi radi vid 19 01 1967 roku zapisano 50 j rik Radyanskoyi derzhavi kozhen uchitel povinen vidznachiti sumlinnoyu samoviddanoyu praceyu visokoyu yiyi produktivnistyu Pidtverdzhennyam cogo rishennya ye inshij protokol pedradi vid 15 09 1967 roku de skazano sho shkola dosyagla znachnih uspihiv 25 vidminnikiv 122 horoshisti zdobuto I misce na rajonnomu festivali z hudozhnoyi samodiyalnosti ta II misce u sportivnih zmagannyah Postijno pracyuvav radiovuzol prohodili radiolinijki na yakih povidomlyalosya pro uspihi dosyagnennya shkoli ta uchniv Zincivska desyatirichna shkola U 1967 1968 navchalnomu roci shkola stala desyatirichkoyu v nij navchalosya 359 uchniv U 1969 roci vidbuvsya pershij vipusk 10 klasu Zi stin shkoli bulo vipusheno 21 uchnya klasnij kerivnik uchitelka rosijskoyi movi ta literaturi Vitrenko Lyudmila Ivanivna Iz vistupu vchitelki Derkach Mariyi Pilipivni na zasidanni pedradi vid 17 05 1969 roku zrozumilo sho v cej chas v shkoli pochala pracyuvati grupa prodovzhenogo dnya Uchiteli chitali lekciyi na pidpriyemstvah Kozhnoyi suboti pid chas demonstraciyi filmiv obov yazkovo cherguvali v klubi Iz 1 veresnya 1969 roku po lyutij 1976 roku direktorom shkoli pracyuvav uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Buckij Anatolij Andrijovich zastupnikom direktora vchitelka matematiki Kulbashna Vanda Karlivna U shkoli navchalosya vid 384 do 500 uchniv pedagogichnij kolektiv narahovuvav 20 25 cholovik Zi spogadiv vipusknikiv shkola skladalasya z dvoh osnovnih primishen tak zvana mala shkola ta velika shkola U malij shkoli navchalisya uchni 1 4 klasu tut takozh rozmishuvalasya biblioteka de na perervah zavzhdi bula velika cherga za knizhkami U velikij shkoli navchalisya 5 10 klasi Pro neyi u odnoselciv zalishilisya duzhe tepli spogadi Vhid do shkoli vrazhav urochististyu u centri vestibyulya pogruddya V I Lenina radyanski prapori bagato kvitiv Doshka poshani Biologichnij ta himichnij kabineti rozmishuvalisya v okremomu budinku Pionerska kimnata ta avtoklas znahodilisya v barakah Avtomobilnu spravu viv Burkackij Anatolij Petrovich yakogo uchni duzhe povazhali ta iz zadovolennyam ovolodivali robitnichoyu profesiyeyu Teritoriyu shkoli prikrashali kvitniki za yakimi doglyadali uchni a na prishkilnih dilyankah viroshuvali gorodinu A voseni shkilnim vantazhnim avtomobilem yizdili dopomagati kolgospovi zbirati pomidori ogirki buryaki U kinci shkilnogo podvir ya buli majsterni de yak zgaduyut kolishni uchni prohodili cikavi uroki trudovogo navchannya vchitelya Tarana Mikoli Mikolajovicha Ce buv spravzhnij ceh u yakomu stoyali derevoobrobni verstaki Same tut hlopci vchilisya vigotovlyati derev yani stilci shvabri doshechki dlya narizki ovochiv rukiv ya dlya molotkiv vishaki pidstavki dlya kvitiv a potim obov yazkova vistavka robit ta vidznachennya najkrashih Na teritoriyi shkoli rozmishuvalasya kroleferma yakoyu zaviduvala vchitelka biologiyi Masya Antonina Petrivna Tut uchni vchilisya doglyadati za tvarinami Takozh na shkilnomu podvir yi znahodivsya tir de uchni pid kerivnictvom vchitelya vijskovoyi pidgotovki Oryehova Oleksiya Stepanovicha ovolodivali navichkami vluchnoyi strilbi Iz 1976 r po 1982 r direktorom shkoli pracyuvav uchitel istoriyi Mihajlik Yakiv Fedorovich U Zastupnikom direktora z navchalno vihovnoyi roboti bula Solovjova Valentina Pavlivna uchitel matematiki U cej chas vidbulisya pevni zmini v roztashuvanni kabinetiv klasiv primishen Na pershomu poversi znahodilisya tri klasni kimnati uchitelska kabinet medsestri pionerska kimnata yidalnya ta rozdyagalnya Na drugomu kabinet istoriyi fiziki matematiki biologiyi rosijskoyi movi ta literaturi a takozh aktova zala kabinet direktora ta sekretarya Shkola na toj chas pracyuvala u dvi zmini Shoponedilka provodilasya shkilna linijka na yakij pidvodilisya pidsumki roboti za tizhden vidznachalisya najkrashi klasi najkrashi uchni ta svarili tih hto ne vstigav u navchanni Takozh provodilisya svyatkovi ta urochisti linijki prisvyacheni prijomu do zhovtenyatskoyi ta pionerskoyi organizacij Za shkoloyu znahodivsya sportivnij majdanchik Tam dzvenili pershi j ostanni dzvoniki provodilisya sportivni zmagannya ta konkursi Vazhlivoyu storinkoyu v zhitti uchniv buli ekskursiyi U gazeti Leninskim shlyahom vid 03 06 1980 roku Pivovar Nina Mihajlivna klasnij kerivnik 10 klasu uchitel biologiyi pishe pro podorozh do Komsomolska na Dnipri pobuvali na Dniprovskomu girnicho zbagachuvalnomu kombinati z cikavistyu oglyanuli kar yer de vidobuvayut rudu Cherez gazetu hochemo podyakuvati direktoru Poltavskogo lisgospzagu A P Palchiku za nadanij transport Iz 1982 r po 1984 r shkolu ocholyuvav Steblin Oleksandr Oleksandrovich Zi spogadiv zavucha Solovjovoyi Valentini Pavlivni direktor buv novatorom pragnuv do zmin peretvoren v osviti Same tomu pedagogichnij kolektiv pracyuvav nad problemoyu Optimizaciya navchalno vihovnogo procesu Ce buv duzhe nasichenij period u zhitti shkoli Cikavo prohodili tizhni nauk vidznachalisya dati narodzhennya viznachnih diyachiv nauki ta kulturi provodilisya konkursi viktorini KVK disputi krugli stoli Ale najvazhlivishim zalishalosya navchannya Ce pidtverdzhuvalosya prizovimi miscyami na rajonnih ta oblasnih predmetnih olimpiadah Vipuskniki zgaduyut cej chas yak pik ekskursijnih podorozhej Ukrayinoyu ta teritoriyami soyuznih respublik Kiyiv Kaniv Odesa Lviv Moskva Tbilisi Tallin Riga Kaliningrad Minsk Leningrad Vazhlivim bulo te sho shkola mala tisni zv yazki z pidpriyemstvami na yakih pracyuvali batki uchniv Yihnye kerivnictvo finansuvalo ekskursijni putivki tomu podorozhi buli bezkoshtovnimi U shkoli aktivno diyalo shkilne lisnictvo yakim keruvala vchitel biologiyi Pivovar Nina Mihajlivna Gazeta Leninskim shlyahom vid 17 09 1983 roku pisala U shkilnomu lisnictvi Zincivskoyi serednoyi shkoli pracyuye 155 uchniv Stvoreno shist brigad Pid yihnim naglyadom 65 gektariv zelenoyi zoni Navesni yuni lisivniki posadili 30 tisyach sadzhanciv zagotovili dvi tonni zholudiv po dvadcyat kilogramiv nasinnya riznih porid klenu dlya ptahiv vigotovili 800 gnizd Chleni lisnictva sadzhali sosni zbirali zholudi sosnovi brunki gillyachkovij korm dlya tvarin Buti chlenom shkilnogo lisnictva vvazhalosya za chest Iz lyutogo 1984 roku po gruden 2000 roku pedagogichnij kolektiv ocholyuvav Homenko Ivan Antonovich Zastupnikom direktora pracyuvala vchitel istoriyi Kolodij Katerina Grigorivna Pedagogichnij kolektiv u cej chas nalichuvav 40 uchiteliv Na dolyu cogo kerivnictva pripav period budivnictva novoyi shkoli v seli Tereshki adzhe kilkist uchniv za ci roki zrosla do 700 cholovik i shkola navit pracyuyuchi v dvi zmini ne vmishala usih ditej Dovodilosya orenduvati primishennya dlya deyakih pochatkovih klasiv v UPTK Tereshkivska serednya shkola U 1988 roci zavershilosya budivnictvo novogo primishennya shkoli v seli Tereshki Iz 1 veresnya 1988 roku Zincivska serednya shkola zgidno rishennya Poltavskogo rajvikonkomu vid 20 09 1988 roku 354 u zv yazku zi zminoyu miscya yiyi roztashuvannya bula perejmenovana v Tereshkivsku serednyu shkolu Iz 2001 roku direktorom shkoli priznacheno Kolodij Katerinu Grigorivnu vchitelya istoriyi vishoyi kategoriyi Vchitelya metodista Vidminnika osviti Ukrayini Zastupnikom direktora pracyuvala kolishnya vipusknicya shkoli vchitel matematiki vishoyi kategoriyi Vidminnik osviti Ukrayini Mizina Tetyana Mikolayivna Tereshkivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Tereshkivska ZOSh I III stupeniv mala horoshu materialnu bazu kabineti z navchalnih predmetiv dva komp yuterni klasi tri majsterni dva sportivni zali tancyuvalnij klas kabinet estetichnogo vihovannya U 2002 2003 navchalnomu roci v shkoli vvedeno pogliblene vivchennya biologiyi zapochatkovano kurs Gromadyanska osvita Velasya intensivna prirodoohoronna ta ekologichna robota Chleni shkilnogo lisnictva ta ekologichnogo gurtka yaki ocholyuvali Josipenko Olga Mikolayivna ta Pilipenko Katerina Oleksiyivna buli neodnorazovimi peremozhcyami Vseukrayinskih konkursiv Mij ridnij kraj moya zemlya za napryamkom Produktivna pracya i doslidnicka robota v galuzi lisovogo gospodarstva Do chistih dzherel Parki legeni mist i sil Iz 1 veresnya 2003 roku zaprovadzhuyetsya hudozhno estetichnij profil U shkoli navchayetsya 420 uchniv pracyuye 40 uchiteliv U navchalnij plan bulo vvedeno novi predmeti ritmika ta horeografiya dekorativno prikladne mistectvo osnovi etiki ta estetiki hudozhnya kultura U 2006 roci shkola stala laureatom Vseukrayinskogo konkursu 100 krashih shkil Ukrayini 2006 u nominaciyi Shkola gromadyanskogo stanovlennya Iz 1 veresnya 2009 roku shkolu ocholyuye vchitel biologiyi vishoyi kategoriyi Starshij uchitel Pilipenko Katerina Oleksiyivna Zastupnikami direktora ye vchiteli ukrayinskoyi movi ta literaturi Marchuk Nataliya Viktorivna z 2009 roku ta Shevchenko Larisa Volodimirivna z 2010 roku Napryamki diyalnosti Shkola yak oseredok rozvitku gromadi Na sogodnishnij den shkola ye uchasnikom proektu Shkola yak oseredok rozvitku gromadi pochinayuchi iz 2009 roku Osnovnimi uchasnikami jogo ye uchni yih batki pedagogichnij kolektiv chleni miscevoyi gromadi partneri Pracyuyuchi v ramkah proektu pedagogichnij kolektiv shkoli stavit pered soboyu metu rozvivati gromadu zaluchati batkiv ta meshkanciv sela do virishennya socialnih ta inshih problem sho porushuyutsya yak pered shkoloyu tak i pered gromadoyu Znachna uvaga pridilyayetsya osvitnim socialnim ozdorovchim ekologichnim proektam rozvitku molodizhnogo ruhu samovryaduvannya nacionalno patriotichnomu vihovannyu zmicnennyu rodini ta stosunkiv mizh meshkancyami gromadi U veresni 2014 roku navchalnij zaklad yak uchasnik Programi Shkola yak oseredok rozvitku gromadi Vseukrayinskogo fondu Krok za krokom rozrobiv proekt Rozvitok sportu na seli zaporuka zdorovoyi gromadi Partnerami proektu vistupili Vseukrayinskij fond Krok za krokom Poltavskij oblasnij institut pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti im M V Ostrogradskogo Tereshkivska silska rada pidpriyemstva Klen ta Kombinat virobnichih pidpriyemstv KP ZhEO Tereshkivskoyi silskoyi radi gromada sela batki Zavdyaki spilnim zusillyam vdalosya stvoriti nalezhni umovi dlya zanyat fizichnoyu kulturoyu ta sportom dlya shkolyariv ta meshkanciv gromadi Robota predmetnih gurtkiv Odnim iz zavdan shkoli ye rozvitok tvorchoyi vsebichno rozvinenoyi osobistosti U shkoli organizovano robotu 17 predmetnih gurtkiv 6 gurtkiv hudozhno estetichnogo spryamuvannya vid RBDYuT 6 gurtkiv ekologo naturalistichnogo spryamuvannya vid filiyi PoltoblENCUMu 2 volejbolni sekciyi dlya hlopciv i divchat vid rajonnoyi DYuSSh Kolos volejbolna ta futbolna sekciyi vid Tereshkivskoyi silskoyi radi filiya muzichnoyi shkoli 2 po klasu Akordeon Chleni shkilnogo lisnictva kerivnik kolishnij chlen lisnictva a nini vchitel biologiyi vishoyi kategoriyi Josipenko Olga Mikolayivna vzyali uchast u IH Vseukrayinskomu zloti uchnivskih lisnictv yakij bulo provedeno na bazi derzhavnih lisogospodarskih pidpriyemstv ta zakladiv osviti Hmelnichchini ta u H Vseukrayinskomu zloti uchnivskih lisnictv zagalnoosvitnih i pozashkilnih navchalnih zakladiv LiteraturaDAPO Fond R 4244 Op 1 Spr 134 Poltavskij povitovij viddil osviti pri Vikonavchim komiteti radi robitnichih i selyanskih ta chervonoarmijskih deputativ viddil postachannya 1922 r 21 ark DAPO Fond R 4244 Op 1 Spr 108 Zvit Poltavskogo rajvno za 1953 1954 rr 45 ark DAPO Fond R 4241 Op 1 Spr 203 Tekstovij zvit Poltavskogo rajonnogo viddilu narodnoyi osviti za robotu shkil v 1960 1961 n r 101 ark Kniga protokoliv zasidan pedagogichnoyi radi Zincivskoyi zagalnoosvitnoyi trudovoyi politehnichnoyi shkoli 1967 1968 n r Pivovar N Podorozh do Komsomolska na Dnipri Leninskim shlyahom 1980 3 chervnya Svish O Yuni lisivniki Leninskim shlyahom 1983 17 veresnya Chema N Selo na nashij Ukrayini naris z istoriyi kolgospu imeni Shevchenka sil Mikilskoyi silradi Poltava 1986 PosilannyaSajt shkoli 2 travnya 2017 u Wayback Machine