Тереза Белланова італ Teresa Bellanova нар 17 серпня 1958 Чельє Мессапіка провінція Бриндізі Апулія Італія італійська пр

Тереза Белланова (італ. Teresa Bellanova; нар. 17 серпня 1958, Чельє-Мессапіка, провінція Бриндізі, Апулія, Італія) — італійська профспілкова активістка та політикиня. Сенатор Італійської Республіки (від 2018 року), міністр продовольства, сільського та лісового господарства (2019—2021).

Тереза Белланова італ. Teresa Bellanova


Народження:	17 серпня 1958(1958-08-17) (65 років) Чельє-Мессапіка, Провінція Бриндізі, Апулія, Італія
Країна:	Італія
Партія:	^d
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народилася 17 серпня 1958 року у Чельє-Мессапіці.

1971 року, в 14 років, почала працювати за наймом на фермах Апулії.

Довгий час була активісткою ^[en], була регіональною координаторкою жіночого робітничого руху у Федерації поденників (Federbraccianti) Апулії, і генеральним секретарем провінційної організації Федерації робітників агроіндустрії (Federazione lavoratori dell'agroindustria), увійшла до національного секретаріату Італійської федерації робітників-текстильників, білизнярів і взуттьовиків (Federazione italiana Tessile Abbigliamento Calzaturiero), була обраною в Палату праці Чельє-Мессапіки.

2005 року обрана до Національної ради партії «Ліві демократи», 2006 року вперше обрана до Палати депутатів за списками коаліції Олива.

Політична кар'єра

Членкиня Палати депутатів XV-го та XVI-го скликань (2006—2013 роки). У Палаті депутатів XV-го скликання від 2006 до 2008 року входила до фракції «Демократична партія-Олива». У Палаті XVI скликання від 2008 до 2013 року входила до фракції Демократичної партії.

Від 19 березня 2013 року перебуває у фракції Демократичної партії в Палаті депутатів XVII-го скликання.

28 лютого 2014 року увійшла до ^[ru] як молодший статс-секретар Міністерства праці та соціальної політики.

28 січня 2016 року призначена заступником міністра економічного розвитку Італії.

29 грудня 2016 року вступили на посаду молодші статс-секретарі ^[ru], сформованого після відставки уряду Ренці, і Тереза Белланова отримала відповідну посаду в Міністерстві економічного розвитку.

4 березня 2018 року зазнала поразки на виборах до Сенату за одномандатним округом у Нардо, отримавши лише 17,4 % і залишившись на третьому місці після переможниці — кандидатки Руху п'яти зірок Барбари Лецці (39,9 %) та висуванця правоцентристської коаліції Лучано Карідді (35,2 %). Щоправда, політичний важкоатлет, колишній прем'єр-міністр Італії Массімо Д'Алема отримав у цьому ж окрузі лише 3,9 %. Разом з тим, Терезу Белланову обрано до Сенату за партійними списками від регіону Емілія-Романья.

1 червня 2018 року за підсумками виборів сформовано уряд Конте, в якому Белланова не отримала жодного призначення.

Міністр сільського господарства

4 вересня 2019 року Джузеппе Конте сформував свій другий уряд, у якому продовольство, сільське та лісове господарство відійшли у відання Терези Белланови, і 5 вересня новий кабінет склав присягу.

17 вересня 2019 року Терезу Белланову названо серед політиків, які підтримали нову партію Маттео Ренці (ІВ) (крім неї, за Ренці пішли молодший статс-секретар Іван Скальфаротто і міністр рівноправності Елена Бонетті). 19 вересня оголошено, що вона очолить представників ІВ в уряді.

13 січня 2021 року за рішенням партії ІВ пішла у відставку на знак незгоди з політикою кабінету (зокрема через відмову від використання ^[en] для фінансового оздоровлення).

Подальша кар'єра

24 лютого 2021 року призначена заступником міністра інфраструктури та транспорту в уряді Драгі, 1 березня приведена до присяги і вступила на посаду.

22 жовтня 2022 року було сформовано ^[ru], в якому Белланова не отримала жодного призначення.

Примітки

Alessandra Lupo (31 січня 2016). Bellanova, la lunga marcia da bracciante a viceministro (італ.). Quotidiano di Puglia. оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 2 грудня 2018.
27. La squadra di sottosegretari e viceministri / Teresa Bellanova (Pd) sottosegretario al ministero del Lavoro (італ.). il Sole 24 Ore. оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
Teresa Bellanova. Gruppi parlamentari (італ.). Camera dei deputati (Portale storico). Процитовано 10 грудня 2016.
BELLANOVA Teresa - PD (італ.). Camera dei deputati. Процитовано 10 грудня 2016.
Governo, via libera del Cdm a nomine di 44 sottosegretari: 9 sono viceministri (італ.). la Repubblica. 28 лютого 2014. оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 10 грудня 2016.
Governo, via al rimpasto: 13 nomi nuovi. Torna anche il contestato Gentile (італ.). la Repubblica. 28 січня 2016. оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 10 грудня 2016. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
Gentiloni completa la squadra: ecco i sottosegretari, non assegnata la delega sui Servizi (італ.). la Repubblica. 29 грудня 2016. оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
Risultati - Senato - Collegio uninominale Nardo (італ.). la Repubblica. 6 березня 2018. оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.
Governo Conte bis: ecco la lista completa dei ministri (італ.). la Repubblica. 4 вересня 2019. оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
Il nuovo governo ha giurato, iniziato il primo Consiglio dei ministri (італ.). la Stampa. 5 вересня 2019. оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
Renzi: "Il nome del nuovo partito sarà Italia viva. In Parlamento siamo più di 40" (італ.). la Repubblica. 17 вересня 2019. оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
Grazie a Nencini Renzi avrà un gruppo autonomo anche in Senato. Ecco tutti i parlamentari di Italia viva (італ.). la Repubblica. 19 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
Renzi ritira i ministri. «Nessuna pregiudiziale a Conte premier». Il Presidente del Consiglio: «Grave responsabilità Iv, danno al Paese» (італ.). il Sole 24 Ore. 13 січня 2021. оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
Sottosegretari del governo Draghi, ecco la lista (італ.). la Repubblica. 24 лютого 2021. оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
Governo, i 39 sottosegretari hanno giurato a Palazzo Chigi: niente strette di mano per le regole anti-Covid (італ.). il Fatto Quotidiano. 1 березня 2021. оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
Governo: da Mattarella l'incarico a Meloni, presentata la lista dei ministri (італ.). ANSA. 21 жовтня 2022. оригіналу за 21 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.

Посилання

Teresa BELLANOVA (італ.). Senato della Repubblica. Процитовано 2 грудня 2018.
Teresa Bellanova (італ.). Governo Italiano. Процитовано 10 грудня 2016.
Ettore Maria Colombo (2 квітня 2016). Teresa Bellanova, l'ex Cgil che piace a Renzi per il dopo-Guidi (італ.). Quotidiano.net. Процитовано 10 грудня 2016.

[quotidianodipuglia-1] Alessandra Lupo (31 січня 2016). Bellanova, la lunga marcia da bracciante a viceministro (італ.). Quotidiano di Puglia. оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 2 грудня 2018.

[2] 27. La squadra di sottosegretari e viceministri / Teresa Bellanova (Pd) sottosegretario al ministero del Lavoro (італ.). il Sole 24 Ore. оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.

[3] Teresa Bellanova. Gruppi parlamentari (італ.). Camera dei deputati (Portale storico). Процитовано 10 грудня 2016.

[4] BELLANOVA Teresa - PD (італ.). Camera dei deputati. Процитовано 10 грудня 2016.

[5] Governo, via libera del Cdm a nomine di 44 sottosegretari: 9 sono viceministri (італ.). la Repubblica. 28 лютого 2014. оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 10 грудня 2016.

[6] Governo, via al rimpasto: 13 nomi nuovi. Torna anche il contestato Gentile (італ.). la Repubblica. 28 січня 2016. оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 10 грудня 2016. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

[7] Gentiloni completa la squadra: ecco i sottosegretari, non assegnata la delega sui Servizi (італ.). la Repubblica. 29 грудня 2016. оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.

[8] Risultati - Senato - Collegio uninominale Nardo (італ.). la Repubblica. 6 березня 2018. оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.

[9] Governo Conte bis: ecco la lista completa dei ministri (італ.). la Repubblica. 4 вересня 2019. оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.

[10] Il nuovo governo ha giurato, iniziato il primo Consiglio dei ministri (італ.). la Stampa. 5 вересня 2019. оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2019. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

[11] Renzi: "Il nome del nuovo partito sarà Italia viva. In Parlamento siamo più di 40" (італ.). la Repubblica. 17 вересня 2019. оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

[12] Grazie a Nencini Renzi avrà un gruppo autonomo anche in Senato. Ecco tutti i parlamentari di Italia viva (італ.). la Repubblica. 19 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

[13] Renzi ritira i ministri. «Nessuna pregiudiziale a Conte premier». Il Presidente del Consiglio: «Grave responsabilità Iv, danno al Paese» (італ.). il Sole 24 Ore. 13 січня 2021. оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.

[14] Sottosegretari del governo Draghi, ecco la lista (італ.). la Repubblica. 24 лютого 2021. оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.

[15] Governo, i 39 sottosegretari hanno giurato a Palazzo Chigi: niente strette di mano per le regole anti-Covid (італ.). il Fatto Quotidiano. 1 березня 2021. оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.

[16] Governo: da Mattarella l'incarico a Meloni, presentata la lista dei ministri (італ.). ANSA. 21 жовтня 2022. оригіналу за 21 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.