Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Текіє́ де́рвішів (крим. tekiye) в Євпаторії — єдина в Криму ханака (текіє, «обитель дервішів») XV—XVI ст. Історична пам'ятка складається з трьох будівель: власне ханака (текіє), мечеті Шукурла-Ефенді і медресе. Комплекс пам'яток національного значення (обліковий номер 010045).
| Текіє дервішів | |
|---|---|
 Текіє дервішів | |
| 45°11′58″ пн. ш. 33°22′51″ сх. д. / 45.19950500002777716° пн. ш. 33.38100000002777534° сх. д.Координати: 45°11′58″ пн. ш. 33°22′51″ сх. д. / 45.19950500002777716° пн. ш. 33.38100000002777534° сх. д. | |
| Тип споруди | d |
| Розташування |  Україна, Євпаторія, на перетині вулиць Інтернаціональної і Караєва. |
| Засновник | дервіші Євпаторії |
| Кінець будівництва | XV—XVI ст |
| Належність | Мусульманство |
| Стан | пам'ятка культурної спадщини України, d і пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вул. Караєва, 18 |
  Текіє дервішів (Євпаторія) (Україна) | |
 Текіє дервішів у Вікісховищі | |
Історія
Точних даних про час будівництва ансамблю текіє дервішів, як і про автора проекту немає. Існує думка, що монастир був перебудований зі старішої вірменської церкви (церкви Сурб-Нікогайос).
Самі ж дервіші не були ченцями у християнському розумінні цього слова. Вони сповідували особливу течію мусульманства — суфізм. Визнаючи реальним лише існування Бога (Аллаха), а навколишні речі та явища — його еманацією, послідовники суфізму оголошують вищою метою життя містичне з'єднання душі людини з Богом, тим самим суфізм має схожість зі світоглядом дгармічних релігій. Наприкінці XVIII століття в Криму діяло 22 текіє.
Проіснувавши 300 років, під час гонінь на релігію в 1930-і роки текіє було закрито і до останнього часу використовувалося як складське приміщення Чорноморського флоту. Під час Жовтневої революції був вбитий імам мечеті, пізніше — зруйноване кладовище дервішів. Будівлі ханаки і медресе в цілому збереглися, в той час як мечеть була наполовину зруйнована. В останні роки в будівлі текіє був проведений невеликий ремонт, але повноцінна реставрація досі не проведена. Влада Криму запровадила буферну зону пам'ятки, яка складає вулиці Поворотну, Хлібну, Металістів та Матвєєва.
Під час проведення археологічних розкопок на території ханаки була знайдена, зокрема, могила мусульманського святого Отеш-деде. Іноді у комплексі проводяться театралізовані виступи та танці акторів-дервішів.
Архітектурний ансамбль
Ханака
Власне текіє (ханака) являє собою центрально-купольну споруду, в плані квадрат, навколо якого розташовувалися численні кімнати-келії. Квадратне приміщення шляхом зрізу кутів переходить у восьмигранник, він завершується куполом з шатровим дахом (елемент османської архітектури, перейнятий турками у візантійців). Головний вхід до ханаки знаходився на західній стороні будівлі
Ханака відрізняється простотою своїх монументальних форм, відсутністю прикрас на фасадах і всередині. У плані наближається до квадрата. Верхня частина, завдяки зрізу кутів, переходить в восьмигранник, який вінчає потужний купол діаметром 9,5 м. Висота споруди — близько 20 метрів. Товсті стіни штукатурені. Характерний міхраб у цій будові відсутній.
Усередині обителі по периметру розташовувалися одноповерхові склепінні келії дервішів. Приміщення темні і тісні з щілиноподібним вікном, підлога земляна. Довжина келій лише три метри, тоді ж як ширина і висота — 2. Стрілчастий дверний проріз кожної келії виходить у зал. Одна келія має окремий вихід назовні, можливо, це келія шейха громади. Усього ж їх налічувалося 19.
Будівля перекрита цілісним куполом з черепичним дахом. Окрім місця проживання дервішів ханака також слугувала будинком для прочан.
Мечеть Шукурла-Ефенді
Із заходу до текіє значно пізніше (кінець XVIII століття) була прибудована невелика мечеть Шукурала-Ефенді, про яку зараз нагадують стіни і пошкоджений мінарет, розміщений біля східної стіни. ЇЇ автор і деталі проекту також не встановлені. Можливо, спочатку був збудований мінарет, потім — мечеть, на місці якої й була зведена сучасна будівля.
Сучасна табличка на стіні мечеті стверджує, що її назва — Джума-Джамі.
Будівля зального типу, прямокутна в плані, зі скромними інтер'єрами. Мінарет використовувався як караульна вишка. Мечеть потребує реставрації.
Колишня кав'ярня
Поряд з мечеттю розташована будівля медресе, в якому після проведення реставраційних робіт розміщено музей кримськотатарської культури. У другій половині XIX століття зводиться кав'ярня, що виходить нині на вулицю Караєва.
Це двоповерхова будівля, з воротами, над якими зображений герб Кримського ханства. Музей відкритий у березні 2006 року, зараз діють майстерні золотого шиття і каліграфії. У першій залі відтворена житлова кімната кримських татар середини XIX століття, Другий зал присвячений проживанню татар в Євпаторії.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Текіє дервішів (Євпаторія) |
- Віртуальний панорамний тур
- Відео танців дервішів
Література
- Цалик С. Н. Прогулки по малому Иерусалиму. — Симферополь: Оригинал-М, 2008.
- Евпатория. Путеводитель. — Симферополь: «СВІТ», 2008.
- Тарасенко Д. Н. Весь западный Крым. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2008.
- Знакомьтесь — Крым удивительный! Путеводитель по городам и окрестностям. — Симферополь, «РуБин», ЧП Бинькин, ЧП Литвинова, 2006.
- Музеи Крыма: Справочник-путеводитель/ Авт.-сост. А. В. Зубарев, С. Н. Пушкарев, Е. Б. Вишневская, В. П. Пересунько. — Симферополь: ОАО «Симферопольская городская типография», 2009.
- Памятники культуры и истории УССР. Наукова думка. Киев. 1987.
Примітки
- ОЧЕРКИ ЕВПАТОРИИ, А.Стома, 2-е изд.
- истоория Евпатории
- В. Лубський. Суфізм // Релігієзнавчий словник. Київ: Четверта хвиля, 1996, с. 325.
- А. Богословский. Мечети России и стран СНГ
- Решение Крымского облисполкома от 22.05.1979 г., № 284.
- Текіє дервишей
- В. А. Кутайсов и М. В. Кутайсова «Евпатория. Древний мир. Средние века. Новое время».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tekiye de rvishiv krim tekiye v Yevpatoriyi yedina v Krimu hanaka tekiye obitel dervishiv XV XVI st Istorichna pam yatka skladayetsya z troh budivel vlasne hanaka tekiye mecheti Shukurla Efendi i medrese Kompleks pam yatok nacionalnogo znachennya oblikovij nomer 010045 Tekiye dervishivTekiye dervishiv45 11 58 pn sh 33 22 51 sh d 45 19950500002777716 pn sh 33 38100000002777534 sh d 45 19950500002777716 33 38100000002777534 Koordinati 45 11 58 pn sh 33 22 51 sh d 45 19950500002777716 pn sh 33 38100000002777534 sh d 45 19950500002777716 33 38100000002777534Tip sporudi dRoztashuvannya Ukrayina Yevpatoriya na peretini vulic Internacionalnoyi i Karayeva Zasnovnik dervishi YevpatoriyiKinec budivnictva XV XVI stNalezhnist MusulmanstvoStan pam yatka kulturnoyi spadshini Ukrayini d i pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresa vul Karayeva 18Tekiye dervishiv Yevpatoriya Ukrayina Tekiye dervishiv u VikishovishiIstoriyaVnutrishnya zala tekiye Tochnih danih pro chas budivnictva ansamblyu tekiye dervishiv yak i pro avtora proektu nemaye Isnuye dumka sho monastir buv perebudovanij zi starishoyi virmenskoyi cerkvi cerkvi Surb Nikogajos Sami zh dervishi ne buli chencyami u hristiyanskomu rozuminni cogo slova Voni spoviduvali osoblivu techiyu musulmanstva sufizm Viznayuchi realnim lishe isnuvannya Boga Allaha a navkolishni rechi ta yavisha jogo emanaciyeyu poslidovniki sufizmu ogoloshuyut vishoyu metoyu zhittya mistichne z yednannya dushi lyudini z Bogom tim samim sufizm maye shozhist zi svitoglyadom dgarmichnih religij Naprikinci XVIII stolittya v Krimu diyalo 22 tekiye Proisnuvavshi 300 rokiv pid chas gonin na religiyu v 1930 i roki tekiye bulo zakrito i do ostannogo chasu vikoristovuvalosya yak skladske primishennya Chornomorskogo flotu Pid chas Zhovtnevoyi revolyuciyi buv vbitij imam mecheti piznishe zrujnovane kladovishe dervishiv Budivli hanaki i medrese v cilomu zbereglisya v toj chas yak mechet bula napolovinu zrujnovana V ostanni roki v budivli tekiye buv provedenij nevelikij remont ale povnocinna restavraciya dosi ne provedena Vlada Krimu zaprovadila bufernu zonu pam yatki yaka skladaye vulici Povorotnu Hlibnu Metalistiv ta Matvyeyeva Pid chas provedennya arheologichnih rozkopok na teritoriyi hanaki bula znajdena zokrema mogila musulmanskogo svyatogo Otesh dede Inodi u kompleksi provodyatsya teatralizovani vistupi ta tanci aktoriv dervishiv Arhitekturnij ansamblTekiye dervishiv Hanaka Vlasne tekiye hanaka yavlyaye soboyu centralno kupolnu sporudu v plani kvadrat navkolo yakogo roztashovuvalisya chislenni kimnati keliyi Kvadratne primishennya shlyahom zrizu kutiv perehodit u vosmigrannik vin zavershuyetsya kupolom z shatrovim dahom element osmanskoyi arhitekturi perejnyatij turkami u vizantijciv Golovnij vhid do hanaki znahodivsya na zahidnij storoni budivli Hanaka vidriznyayetsya prostotoyu svoyih monumentalnih form vidsutnistyu prikras na fasadah i vseredini U plani nablizhayetsya do kvadrata Verhnya chastina zavdyaki zrizu kutiv perehodit v vosmigrannik yakij vinchaye potuzhnij kupol diametrom 9 5 m Visota sporudi blizko 20 metriv Tovsti stini shtukatureni Harakternij mihrab u cij budovi vidsutnij Useredini obiteli po perimetru roztashovuvalisya odnopoverhovi sklepinni keliyi dervishiv Primishennya temni i tisni z shilinopodibnim viknom pidloga zemlyana Dovzhina kelij lishe tri metri todi zh yak shirina i visota 2 Strilchastij dvernij proriz kozhnoyi keliyi vihodit u zal Odna keliya maye okremij vihid nazovni mozhlivo ce keliya shejha gromadi Usogo zh yih nalichuvalosya 19 Budivlya perekrita cilisnim kupolom z cherepichnim dahom Okrim miscya prozhivannya dervishiv hanaka takozh sluguvala budinkom dlya prochan Mechet Shukurla Efendi Mechet Shukurla Efendi Budivlya medrese Iz zahodu do tekiye znachno piznishe kinec XVIII stolittya bula pribudovana nevelika mechet Shukurala Efendi pro yaku zaraz nagaduyut stini i poshkodzhenij minaret rozmishenij bilya shidnoyi stini YiYi avtor i detali proektu takozh ne vstanovleni Mozhlivo spochatku buv zbudovanij minaret potim mechet na misci yakoyi j bula zvedena suchasna budivlya Suchasna tablichka na stini mecheti stverdzhuye sho yiyi nazva Dzhuma Dzhami Budivlya zalnogo tipu pryamokutna v plani zi skromnimi inter yerami Minaret vikoristovuvavsya yak karaulna vishka Mechet potrebuye restavraciyi Kolishnya kav yarnya Poryad z mechettyu roztashovana budivlya medrese v yakomu pislya provedennya restavracijnih robit rozmisheno muzej krimskotatarskoyi kulturi U drugij polovini XIX stolittya zvoditsya kav yarnya sho vihodit nini na vulicyu Karayeva Ce dvopoverhova budivlya z vorotami nad yakimi zobrazhenij gerb Krimskogo hanstva Muzej vidkritij u berezni 2006 roku zaraz diyut majsterni zolotogo shittya i kaligrafiyi U pershij zali vidtvorena zhitlova kimnata krimskih tatar seredini XIX stolittya Drugij zal prisvyachenij prozhivannyu tatar v Yevpatoriyi PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tekiye dervishiv Yevpatoriya Virtualnij panoramnij tur Video tanciv dervishivLiteraturaCalik S N Progulki po malomu Ierusalimu Simferopol Original M 2008 Evpatoriya Putevoditel Simferopol SVIT 2008 Tarasenko D N Ves zapadnyj Krym Simferopol Biznes Inform 2008 Znakomtes Krym udivitelnyj Putevoditel po gorodam i okrestnostyam Simferopol RuBin ChP Binkin ChP Litvinova 2006 Muzei Kryma Spravochnik putevoditel Avt sost A V Zubarev S N Pushkarev E B Vishnevskaya V P Peresunko Simferopol OAO Simferopolskaya gorodskaya tipografiya 2009 Pamyatniki kultury i istorii USSR Naukova dumka Kiev 1987 PrimitkiPortal Krim OChERKI EVPATORII A Stoma 2 e izd istooriya Evpatorii V Lubskij Sufizm Religiyeznavchij slovnik Kiyiv Chetverta hvilya 1996 s 325 A Bogoslovskij Mecheti Rossii i stran SNG Reshenie Krymskogo oblispolkoma ot 22 05 1979 g 284 Tekiye dervishej V A Kutajsov i M V Kutajsova Evpatoriya Drevnij mir Srednie veka Novoe vremya