Тегу | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Тегу | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Tupinambis teguixin (Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||
Поширення тегу | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Teius teguexim Tupinambis nigropunctatus | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Тегу (Tupinambis teguixin) — представник роду Tupinambis родини Теїд. Має 2 підвиди. Інші назви «справжній тегу», «колумбійський тегу», «золотий тегу», «чорний тегу», «курячий вовк», «жакруару».
Опис
Загальна довжина сягає 1—1,4 м. Колір шкіри буро—чорний з блакитним відтінком. Поперек спини та верхньої сторони шиї у 9—10 рядків розташовані невеликі жовтуваті або чорнуваті плями, які зливаються іноді у смуги. Голова, шиї та лапи білуватого забарвлення. Тулуб стиснутий, має короткі та сильні лапи. Хвіст помірно довгий, дещо стиснутий з боків.
Спосіб життя
Полюбляють тропічні ліси, узбережжя річок, боліт, сухі чагарникові зарості та плантації культурних рослин. Ховається у норах броненосців та у термітниках. Також риє власні нори під корінням дерев або біля великого каміння. Дуже полохлива тварина, зазвичай при небезпеці тікає, втім може захищатися міцними кігтями, гострими зубами, часто застосовує удари хвоста.
Харчується тегу дрібними ссавцями, птахами, ящірками, земноводними, комахами, плодами, часто забирається до курників. Звідси одна з назв тегу. Людина полює на тегу заради смачного м'яса, яке нагадує курятину.
Це яйцекладна ящірка. Відкладає 7—36 яєць, які закопує у землю. Яйця важать від 17 до 24 г, від мають довжину 42 до 54 мм, ширину —від 25 до 31 мм. Молоді тегу з'являються через 152-171 днів.
Розповсюдження
Це ендемік Південної Америки. Мешкає від Колумбії, Венесуели, Гаяни до північного Парагваю, інколи зустрічається у північній Аргентині.
Підвиди
- Tupinambis teguixin sebastiani
- Tupinambis teguixin teguixin
Джерела
- Bartlett, R.D., and Bartlett, P. (2003). Reptiles and Amphibians of the Amazon: An Ecotourist's Guide.
- Müller, P. 1968. Die Herpetofauna der Insel São Sebastião (Brasilien). Saabrücken: Saarbrücker Zeitung Verlag und Druckerei GmbH, 68 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
TeguTeguOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad LacertiliaRodina TeyidiRid TupinambisVid TeguBinomialna nazvaTupinambis teguixin Linnaeus 1758Poshirennya teguSinonimiTeius teguexim Tupinambis nigropunctatusPosilannyaVikishovishe Tupinambis teguixinVikividi Tupinambis teguixinMSOP 44579781Fossilworks 356416 Tegu Tupinambis teguixin predstavnik rodu Tupinambis rodini Teyid Maye 2 pidvidi Inshi nazvi spravzhnij tegu kolumbijskij tegu zolotij tegu chornij tegu kuryachij vovk zhakruaru OpisZagalna dovzhina syagaye 1 1 4 m Kolir shkiri buro chornij z blakitnim vidtinkom Poperek spini ta verhnoyi storoni shiyi u 9 10 ryadkiv roztashovani neveliki zhovtuvati abo chornuvati plyami yaki zlivayutsya inodi u smugi Golova shiyi ta lapi biluvatogo zabarvlennya Tulub stisnutij maye korotki ta silni lapi Hvist pomirno dovgij desho stisnutij z bokiv Sposib zhittyaPolyublyayut tropichni lisi uzberezhzhya richok bolit suhi chagarnikovi zarosti ta plantaciyi kulturnih roslin Hovayetsya u norah bronenosciv ta u termitnikah Takozh riye vlasni nori pid korinnyam derev abo bilya velikogo kaminnya Duzhe polohliva tvarina zazvichaj pri nebezpeci tikaye vtim mozhe zahishatisya micnimi kigtyami gostrimi zubami chasto zastosovuye udari hvosta Harchuyetsya tegu dribnimi ssavcyami ptahami yashirkami zemnovodnimi komahami plodami chasto zabirayetsya do kurnikiv Zvidsi odna z nazv tegu Lyudina polyuye na tegu zaradi smachnogo m yasa yake nagaduye kuryatinu Ce yajcekladna yashirka Vidkladaye 7 36 yayec yaki zakopuye u zemlyu Yajcya vazhat vid 17 do 24 g vid mayut dovzhinu 42 do 54 mm shirinu vid 25 do 31 mm Molodi tegu z yavlyayutsya cherez 152 171 dniv RozpovsyudzhennyaCe endemik Pivdennoyi Ameriki Meshkaye vid Kolumbiyi Venesueli Gayani do pivnichnogo Paragvayu inkoli zustrichayetsya u pivnichnij Argentini PidvidiTupinambis teguixin sebastiani Tupinambis teguixin teguixinDzherelaBartlett R D and Bartlett P 2003 Reptiles and Amphibians of the Amazon An Ecotourist s Guide Muller P 1968 Die Herpetofauna der Insel Sao Sebastiao Brasilien Saabrucken Saarbrucker Zeitung Verlag und Druckerei GmbH 68 pp