Таргунт (Tarḫunt) — бог погоди, грому та головний бог лувійців, народу бронзової доби та раннього залізного віку в Південному Причорномор'ї. Він тісно пов'язаний з хетським богом Таргунною та хурритським богом Тешубом.
Таргунт | |
---|---|
|
Історія
Ім'я протоарійського бога погоди можна реконструювати як *Tṛḫu-ent- («перемагаючий»), що пов'язано з протоіндоєвропейським коренем *terh — «перетинати, долати». Воно має споріднені мови: хетська tarḫu- , слов'янське (через) терні. Ця ж назва використовувалася майже в усіх індоєвропейських мовах Причорномор'я: хетській; карійській Trquδ- ; мілійській Trqqñt- ; [[Лікійська мова|лікійський]: Trqqas, якого ототожнювали із Зевсом.
Норберт Еттінгер стверджував, що функції цього бога погоди в кінцевому підсумку походять від протоіндоєвропейського бога Перквуна, але стара назва з часом видозмінилась, що звучало близько до імені хатського бога бурі Теру.
У лувійському клинописі бронзової доби його ім'я з'являється як Tarḫunt-. Є епітетом ведичного божества Індри.
Ім'я бога часто зустрічається в особистих іменах. Найдавнішим прикладом є «Tarḫuan», відомий із хетського тексту з Кюльтепе 19 століття до н. е. Серед лувійців було прийнято, щоб люди носили ім'я бога, яке часто комбінувалося. У епоху бронзи та раннього заліза ці назви дуже поширені. Останні приклади походять з елліністичної південної Анатолії, як-от Таргумбій (Tarhun-piya- «Таргун-дар»), які засвідчені в Кілікії; або Таргундараду, король Арзави.
Відомий також легендарний прабатько скитів Таргітай. Крім того, хетське місто Таргунтаса назвали на честь лувійського бога погоди.
Лувійський бог погоди зберіг своє індоєвропейське коріння більш чітко, ніж хетський бог погоди Таргунна. Таким чином, він був менш тісно пов'язаний з биком, що був давнішою теїчною формою, ніж з конем. Відповідно до зафіксованого ритуалу Ухамува проти кінської чуми в Арзаві, коней бога погоди годували, а його колісницю змащували овечим жиром. Різні лувійські епітети Таргунта вказують на його функції. Він був «могутнім» і «помічником», але також «суворим». Так, на зображеннях залізного віку Таргунт зображений, таким що вбиває ворогів своєю сокирою. У битві він мчав попереду короля, забезпечуючи перемогу як «Таргунт полководець». Він також пов'язаний з горами («Гора-Таргунт»). У Каркемиші залізного віку існував культ Таргунта гори Арпута. Як бога неба, його називали Таргунтом Небес. Як сяючий бог або бог, що володіє блискавкою, він носив епітети «сяючий» і «громовержець» (piḫaššaššiš). Ім'я крилатого коня Пегаса в грецькій міфології походить від цього останнього епітета.
Хетський великий правитель Муваталлі II назвав його своїм захисником. Згідно з його словами, бог воскресив його і поставив царем хетського царства. Його молитва до бога демонструє лувійські риси: «Боже погоди громовержець, світи мені, як місячне світло, світи наді мною, як син бога неба!» (KUB 6.45 iii 68-70).
Лувійським нововведенням є уявлення про бога, як покровителя винограднику. Він вперше засвідчений у південноанатолійському виноградницькому ритуалі 16-го століття до нашої ери, у якому його закликали сприяти процвітанню королівського виноградника разом із богинею Мамою та іншими божественними парами, такими як Рунтія і Ала або Теліпіну та Малія.
У залізну добу Таргунту з виноградників особливо інтенсивно поклонялися в Табалі. Король Тувани Варпалавас II (2-га половина VIII століття до н. е.) наказав спорудити величний скельний рельєф із зображенням цього бога біля життєдайного джерела в Івризі. Таргунт зображений у вигляді бородатого бога з кучерявим волоссям і в шоломі. Він носить спідницю до колін і пояс, але без меча. У лівій руці він тримає гроно винограду, а в правій — колосся. У дурежаві Самал він з'являється у версії як Хадад з виноградника.
Вже в ранню бронзову добу Алеппо (Хальпа) було великим містом цього бога. Із завоюванням Сирії королем хетів Суппілуліумою I (1355—1325 рр. до н. е.) це місто було включено до Хетської держави, а Суппілуліума призначив свого сина Теліпіна царем-священиком Алеппо. Храм бога погоди в Алеппо був приведений у відповідність з хетським культом. Під час залізного віку новий храм був присвячений Таргунту з Хальпи.
На рельєфі з Арслантепе показано, що бог погоди та його супутник борються проти змієподібної водяної істоти. Це зображення нагадує хетську Іллуянку та хуритську Гадаму, міф, який широко поширений у протоіндоєвропейській релігії та по всьому Причорномор'ї й на Близькому Сході.
Цей давній міф був перейнятий у давньогрецьку міфологію, у якій Зевс бореться з драконоподібним Тифоном. Існує припущення, що міф був перенесений до давньої Греції з Кілікії, оскільки там існували інтенсивні контакти між античними греками та хетами з дуже ранніх часів. Ключові місця міфу також вказують у цьому напрямку: гора Касіос у північно-західній Сирії та територія навколо Корикосу в Гіркій Кілікії, де лувійська релігія збереглася до римського періоду.
З часів бронзової доби не збереглось зображень, які можна було б ідентифікувати як лувійського бога погоди. Однак з часів залізної доби відомо понад шістдесят рельєфів і статуй бога погоди. Їх можна розділити на три типи.
- У першому типі він зображений у вигляді бородатого бога в рогатому шоломі, короткій спідниці та мечі, що висить на поясі. У одній руці він тримає сокиру, а в іншій — громницю (блискавки). Над його головою може бути зображене крилате сонце, що свідчить про його божественну владу.
- Другий тип зображує його так само, але стоїть на спині бика. Цей образ використовувався для бога погоди Алеппо, який мав сильний вплив на сприйняття Таргунта в Сирії. Це зображення зникло в 7 столітті до нашої ери, але знову з'явилося в Північній Сирії на початку періоду Римської імперії та було перенесено в Центральну Європу як Юпітер Доліген, центр культу якого був у Дулуку, на північний захід від Каркеміша. Пам'ятка т.з. бронзовий трикутник Геддернґайма показує явну подібність Юпітера до лувійського зображення Таргунта.
- Третій тип зображає бога погоди з колосками і гронами винограду. Цей тип поширений у Табалі (Анатолія). Вищезгаданий рельєф Івріз є найвідомішим прикладом. Ця версія Таргунта може бути намальована без зброї або зображена з сокирою чи блискавкою.
Див. також
Джерела
- Haas, Volkert (1994). Geschichte der hethitischen Religion. Handbuch der Orientalistik. Vol. 1. Leiden: Brill. .
- Hutter, Manfred (2003). «Aspects of Luwian Religion». In H. Craig Melchert (ed.). The Luwians. Handbuch der Orientalistik. Vol. 1. Leiden: Brill. pp. 211—280. .
- Houwink ten Cate, Philo Hendrik Jan (1961). The Luwian Population Groups of Lycia and Cilicia Aspera During the Hellenistic Period. Leiden: E. J. Brill.
- Weeden, Mark (2018). «The Good God, the Wine-god and the Storm-god of the Vineyard». Die Welt des Orients. 48 (2): 330–56. doi:10.13109/wdor.2018.48.2.330. JSTOR 26606982.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Targunt Tarḫunt bog pogodi gromu ta golovnij bog luvijciv narodu bronzovoyi dobi ta rannogo zaliznogo viku v Pivdennomu Prichornomor yi Vin tisno pov yazanij z hetskim bogom Targunnoyu ta hurritskim bogom Teshubom Targunt Mediafajli u VikishovishiIstoriyaIm ya protoarijskogo boga pogodi mozhna rekonstruyuvati yak Tṛḫu ent peremagayuchij sho pov yazano z protoindoyevropejskim korenem terh peretinati dolati Vono maye sporidneni movi hetska tarḫu slov yanske cherez terni Cya zh nazva vikoristovuvalasya majzhe v usih indoyevropejskih movah Prichornomor ya hetskij karijskij Trqud milijskij Trqqnt Likijska mova likijskij Trqqas yakogo ototozhnyuvali iz Zevsom Norbert Ettinger stverdzhuvav sho funkciyi cogo boga pogodi v kincevomu pidsumku pohodyat vid protoindoyevropejskogo boga Perkvuna ale stara nazva z chasom vidozminilas sho zvuchalo blizko do imeni hatskogo boga buri Teru U luvijskomu klinopisi bronzovoyi dobi jogo im ya z yavlyayetsya yak Tarḫunt Ye epitetom vedichnogo bozhestva Indri Im ya boga chasto zustrichayetsya v osobistih imenah Najdavnishim prikladom ye Tarḫuan vidomij iz hetskogo tekstu z Kyultepe 19 stolittya do n e Sered luvijciv bulo prijnyato shob lyudi nosili im ya boga yake chasto kombinuvalosya U epohu bronzi ta rannogo zaliza ci nazvi duzhe poshireni Ostanni prikladi pohodyat z ellinistichnoyi pivdennoyi Anatoliyi yak ot Targumbij Tarhun piya Targun dar yaki zasvidcheni v Kilikiyi abo Targundaradu korol Arzavi Targunt u vinogradniku Ivrizkij relyef Vidomij takozh legendarnij prabatko skitiv Targitaj Krim togo hetske misto Targuntasa nazvali na chest luvijskogo boga pogodi Luvijskij bog pogodi zberig svoye indoyevropejske korinnya bilsh chitko nizh hetskij bog pogodi Targunna Takim chinom vin buv mensh tisno pov yazanij z bikom sho buv davnishoyu teyichnoyu formoyu nizh z konem Vidpovidno do zafiksovanogo ritualu Uhamuva proti kinskoyi chumi v Arzavi konej boga pogodi goduvali a jogo kolisnicyu zmashuvali ovechim zhirom Rizni luvijski epiteti Targunta vkazuyut na jogo funkciyi Vin buv mogutnim i pomichnikom ale takozh suvorim Tak na zobrazhennyah zaliznogo viku Targunt zobrazhenij takim sho vbivaye vorogiv svoyeyu sokiroyu U bitvi vin mchav poperedu korolya zabezpechuyuchi peremogu yak Targunt polkovodec Vin takozh pov yazanij z gorami Gora Targunt U Karkemishi zaliznogo viku isnuvav kult Targunta gori Arputa Yak boga neba jogo nazivali Targuntom Nebes Yak syayuchij bog abo bog sho volodiye bliskavkoyu vin nosiv epiteti syayuchij i gromoverzhec piḫassassis Im ya krilatogo konya Pegasa v greckij mifologiyi pohodit vid cogo ostannogo epiteta Hetskij velikij pravitel Muvatalli II nazvav jogo svoyim zahisnikom Zgidno z jogo slovami bog voskresiv jogo i postaviv carem hetskogo carstva Jogo molitva do boga demonstruye luvijski risi Bozhe pogodi gromoverzhec sviti meni yak misyachne svitlo sviti nadi mnoyu yak sin boga neba KUB 6 45 iii 68 70 Luvijskim novovvedennyam ye uyavlennya pro boga yak pokrovitelya vinogradniku Vin vpershe zasvidchenij u pivdennoanatolijskomu vinogradnickomu rituali 16 go stolittya do nashoyi eri u yakomu jogo zaklikali spriyati procvitannyu korolivskogo vinogradnika razom iz bogineyu Mamoyu ta inshimi bozhestvennimi parami takimi yak Runtiya i Ala abo Telipinu ta Maliya U zaliznu dobu Targuntu z vinogradnikiv osoblivo intensivno poklonyalisya v Tabali Korol Tuvani Varpalavas II 2 ga polovina VIII stolittya do n e nakazav sporuditi velichnij skelnij relyef iz zobrazhennyam cogo boga bilya zhittyedajnogo dzherela v Ivrizi Targunt zobrazhenij u viglyadi borodatogo boga z kucheryavim volossyam i v sholomi Vin nosit spidnicyu do kolin i poyas ale bez mecha U livij ruci vin trimaye grono vinogradu a v pravij kolossya U durezhavi Samal vin z yavlyayetsya u versiyi yak Hadad z vinogradnika Vzhe v rannyu bronzovu dobu Aleppo Halpa bulo velikim mistom cogo boga Iz zavoyuvannyam Siriyi korolem hetiv Suppiluliumoyu I 1355 1325 rr do n e ce misto bulo vklyucheno do Hetskoyi derzhavi a Suppiluliuma priznachiv svogo sina Telipina carem svyashenikom Aleppo Hram boga pogodi v Aleppo buv privedenij u vidpovidnist z hetskim kultom Pid chas zaliznogo viku novij hram buv prisvyachenij Targuntu z Halpi Na relyefi z Arslantepe pokazano sho bog pogodi ta jogo suputnik boryutsya proti zmiyepodibnoyi vodyanoyi istoti Ce zobrazhennya nagaduye hetsku Illuyanku ta huritsku Gadamu mif yakij shiroko poshirenij u protoindoyevropejskij religiyi ta po vsomu Prichornomor yi j na Blizkomu Shodi Luvijskij relyef z Arslantepe z bogom pogodi ta suputnikom yaki boryutsya zi gadom zmiyem Cej davnij mif buv perejnyatij u davnogrecku mifologiyu u yakij Zevs boretsya z drakonopodibnim Tifonom Isnuye pripushennya sho mif buv perenesenij do davnoyi Greciyi z Kilikiyi oskilki tam isnuvali intensivni kontakti mizh antichnimi grekami ta hetami z duzhe rannih chasiv Klyuchovi miscya mifu takozh vkazuyut u comu napryamku gora Kasios u pivnichno zahidnij Siriyi ta teritoriya navkolo Korikosu v Girkij Kilikiyi de luvijska religiya zbereglasya do rimskogo periodu Z chasiv bronzovoyi dobi ne zbereglos zobrazhen yaki mozhna bulo b identifikuvati yak luvijskogo boga pogodi Odnak z chasiv zaliznoyi dobi vidomo ponad shistdesyat relyefiv i statuj boga pogodi Yih mozhna rozdiliti na tri tipi U pershomu tipi vin zobrazhenij u viglyadi borodatogo boga v rogatomu sholomi korotkij spidnici ta mechi sho visit na poyasi U odnij ruci vin trimaye sokiru a v inshij gromnicyu bliskavki Nad jogo golovoyu mozhe buti zobrazhene krilate sonce sho svidchit pro jogo bozhestvennu vladu Drugij tip zobrazhuye jogo tak samo ale stoyit na spini bika Cej obraz vikoristovuvavsya dlya boga pogodi Aleppo yakij mav silnij vpliv na sprijnyattya Targunta v Siriyi Ce zobrazhennya zniklo v 7 stolitti do nashoyi eri ale znovu z yavilosya v Pivnichnij Siriyi na pochatku periodu Rimskoyi imperiyi ta bulo pereneseno v Centralnu Yevropu yak Yupiter Doligen centr kultu yakogo buv u Duluku na pivnichnij zahid vid Karkemisha Pam yatka t z bronzovij trikutnik Gedderngajma pokazuye yavnu podibnist Yupitera do luvijskogo zobrazhennya Targunta Tretij tip zobrazhaye boga pogodi z koloskami i gronami vinogradu Cej tip poshirenij u Tabali Anatoliya Vishezgadanij relyef Ivriz ye najvidomishim prikladom Cya versiya Targunta mozhe buti namalovana bez zbroyi abo zobrazhena z sokiroyu chi bliskavkoyu Div takozhTargunna Targitaj PerunDzherelaHaas Volkert 1994 Geschichte der hethitischen Religion Handbuch der Orientalistik Vol 1 Leiden Brill ISBN 978 9 004 09799 5 Hutter Manfred 2003 Aspects of Luwian Religion In H Craig Melchert ed The Luwians Handbuch der Orientalistik Vol 1 Leiden Brill pp 211 280 ISBN 90 04 13009 8 Houwink ten Cate Philo Hendrik Jan 1961 The Luwian Population Groups of Lycia and Cilicia Aspera During the Hellenistic Period Leiden E J Brill Weeden Mark 2018 The Good God the Wine god and the Storm god of the Vineyard Die Welt des Orients 48 2 330 56 doi 10 13109 wdor 2018 48 2 330 JSTOR 26606982