Тан Te K ініч 22 січня 648 після 802 ахав Південного Мутуля зі столицею в місті К ініч Па Віц у 770 802 роках Тан Te K і

Тан-Te'-K'ініч (22 січня 648 — після 802) — ахав Південного Мутуля зі столицею в місті К'ініч-Па'-Віц у 770—802 роках.

Тан-Te'-K'ініч, Цар Мутуля (Аґуатека)
К'ухуль Мутуль Ахав
Початок правління:	9.16.19.0.14, 5 Іш 12 Поп (12 лютого 770 року)
Кінець правління:	після 802

Попередник:	К'авііль-Чан-K'ініч

Дата народження:	22 січня 648(06480122)
Місце народження:	К'ініч-Па'-Віц
Країна:	Південне Мутульське царство класичних майя
Дата смерті:	після 802
Місце смерті:	К'ініч-Па'-Віц
Батько:	Уча'ан К'ан Б'алам

Життєпис

Був намісником або ахавом (без доповнення священний) Уча'ан К'ан Б'алам (не ім'я, а титул — «пан полоненого К'ан Б'алама»). На думку низки дослідників був онуком священного ахава Уча'ан К'ін Б'алама, що зробив К'ініч-Па'-Віц другою столицею Південного мутульського царства після знищення у 761 році столиці Дорс-Пілас. Проте затвердитися як священний ахав Тан-Te'-K'ініч зумів лише у 770 році. Церемонія інтронізації відбулася в день 9.16.19.0.14, 5 Іш 12 Поп (12 лютого 770 року).

На стелі 19 розповідається про битву 778 року, в якій брав участь цей правитель. Розгорнув в К'ініч-Па'-Віце активну будівельну діяльність, прагнучи продемонструвати відродження держави своїх предків. Були зведені нові укріплення, запрошується знать й ремісники з Дос-Пілас. Втім за межами міста його влада була досить слабкою, оскільки в інших містах Південної Мутульської держави затвердилися місцеві династії. Втім з часом військовими й дипломатичними заходами зміг домогтися визнання своєї зверхності, хоча здебільшого вона була номінальною.

Він згадується в Сейбалі, а в 802 році відвідав городище Ла-Амелію, де здійснив керівництво над певним ритуалом, виконаним Лача-K'авііль-Ахав-Б'отом, ахавом Сейбаля, якому Тан-Te'-K'ініч допоміг здобути це місто. Про подальшу долю цього володаря немає відомостей.

Джерела

Sharer, Robert J.; Loa P. Traxler (2006). The Ancient Maya (6th (fully revised) ed.). Stanford, CA: Stanford University Press. — P. 409
Беляев Д. Д. Династическая история Дос-Пиласа и Агуатеки^{[недоступне посилання з травня 2019]}