Тама́ра Плато́нівна Карса́віна (рос. Тама́ра Плато́новна Карса́вина, 9 березня 1885, Санкт-Петербург, Російська імперія — 26 травня 1978, Лондон, Велика Британія) — російська і британська і балетний педагог. Виконувала соло в Маріїнському театрі, входила до складу Російського балету Сергія Дягілєва і часто танцювала в парі з Вацлавом Ніжинським . Після революції емігрувала до Великій Британії, де працювала балетним педагогом; виховала кілька світових балетних зірок. Сестра історика і філософа Л. П. Карсавіна.
Тамара Карсавіна | |
---|---|
рос. Тамара Платоновна Карсавина | |
Народилася | 9 березня 1885 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Померла | 26 травня 1978 (93 роки) Лондон, Велика Британія |
Поховання | d |
Громадянство | Російська імперія→ Велика Британія |
Діяльність | артистка балету, балетний педагог |
Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової (1902) |
Знання мов | англійська[1] і російська |
Заклад | Балет Маріїнського театру |
Конфесія | православна церква |
Батько | d[2] |
У шлюбі з | d |
Діти | d[2] |
Нагороди | d |
IMDb | ID 0440139 |
|
Біографія
Балерина народилася 25 лютого (9 березня) 1885 в Санкт-Петербурзі в родині танцівника імператорської трупи і його дружини Анни Йосипівни, уродженої Хомяковою, внучатої племінниці відомого слов'янофіла О. С. Хомякова. Брат — , російський філософ.
У 1902 році закінчила Імператорська театральне училище, де опановувала основи балетної майстерності у педагогів , і Енріко Чекетті, потім увійшла до складу трупи Маріїнського театру. Карсавіна швидко досягла статусу прими-балерини і виконувала провідні партії в балетах класичного репертуару — «Жізель», «Спляча красуня», «Лускунчик», «Лебедине озеро» та ін. З 1909 року на запрошення Сергія Дягілєва Карсавіна почала виступати в організованих ним гастролях артистів балету Росії в Європі, а потім в Російському балеті Дягілєва. Найбільш помітними роботами балерини в період співпраці з Дягілєвим були провідні партії в балетах «Жар-птиця», «Привид Троянди», «Карнавал», «Петрушка» (постановка Михайла Фокіна), «Треуголка», «Жіночі примхи» (постановка Леоніда Мясіна) та ін.
Виконувала роль Бельгії у виставі-пантомімі «1914», автор і режисер-постановник (прем'єра 6 січня 1915 в Маріїнському театрі). Спектакль був «випускним вечором» Курсів Ритмічної гімнастики, що закрилися з початком Першої світової війни.
У 1917 році Карсавіна вийшла заміж за британського дипломата Генрі Брюса і в 1918 році поїхала разом з ним до Лондона. В еміграції вона, не припиняючи виступати на сцені і гастролювати з Російським балетом Дягілєва, займалася викладацькою діяльністю. Крім того, на початку 1920-х балерина з'явилася в епізодичних ролях в декількох німих кінофільмах виробництва Німеччини і Великої Британії — в тому числі в картині «Шлях до сили і краси» (1925) за участю Лені Ріфеншталь. У 1930—1955 роках обіймала посаду віце-президента Королівської академії танцю.
Тамара Карсавіна померла 26 травня 1978 року в Лондоні у віці 93 років.
Цікаві факти
Карсавіна виведена як одна з головних героїнь розповіді Агати Крісті з серії «Таємничий містер Кін»
У телесеріалі «Імперія під ударом» в ролі Тамари Карсавіної знялася Ілзе Лієпа.
У колекції історичного костюма історика моди Олександра Васильєва знаходиться вечірня сукня Тамари Карсавіної 1925 року, створена в модному будинку Mouna Katorza. Раніше ця сукня перебувала в особистій колекції Сержа Лифаря.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Lundy D. R. The Peerage
- Большая советская энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 11. Италия — Кваркуш. 1973. 608 стр., илл.; 39 л. илл. и карт. 1 карта-вкл.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 31 березня 2016.
Література
- Уколова Юлия Викторовна Исполнительское искусство Тамары Карсавиной в английский период её творчества // Вестник Академии русского балета им. А. Я. Вагановой 2006, ISSN 1681-8962, № 15, с. 88-111.
- Уколова Юлия Викторовна Педагогическая деятельность Тамары Карсавиной в контексте развития английского балетного театра // Вестник Академии русского балета им. А. Я. Вагановой 2001, ISSN 1681-8962, № 9, с. 151—157.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Карсавіна Тамара Платонівна |
- Эссе о Тамаре Карсавиной [ 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фотографії Тамари Карсавіної [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // колекція Національної портретної галереї, Лондон.
- Фотографії Тамари Карсавіної [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.] // The Ballerina Gallery
- Тамара Карсавина [ 24 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Библиографический ресурс «Чтобы помнили»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tama ra Plato nivna Karsa vina ros Tama ra Plato novna Karsa vina 9 bereznya 1885 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 26 travnya 1978 London Velika Britaniya rosijska i britanska i baletnij pedagog Vikonuvala solo v Mariyinskomu teatri vhodila do skladu Rosijskogo baletu Sergiya Dyagilyeva i chasto tancyuvala v pari z Vaclavom Nizhinskim Pislya revolyuciyi emigruvala do Velikij Britaniyi de pracyuvala baletnim pedagogom vihovala kilka svitovih baletnih zirok Sestra istorika i filosofa L P Karsavina Tamara Karsavinaros Tamara Platonovna KarsavinaNarodilasya9 bereznya 1885 1885 03 09 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomerla26 travnya 1978 1978 05 26 93 roki London Velika BritaniyaPohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiya Velika BritaniyaDiyalnistartistka baletu baletnij pedagogAlma materAkademiya rosijskogo baletu imeni A Ya Vaganovoyi 1902 Znannya movanglijska 1 i rosijskaZakladBalet Mariyinskogo teatruKonfesiyapravoslavna cerkvaBatkod 2 U shlyubi zdDitid 2 NagorodidIMDbID 0440139Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiTamara Karsavina v baleti Silfidi Savelij Sorin 1910BiografiyaBalerina narodilasya 25 lyutogo 9 bereznya 1885 18850309 v Sankt Peterburzi v rodini tancivnika imperatorskoyi trupi i jogo druzhini Anni Josipivni urodzhenoyi Homyakovoyu vnuchatoyi pleminnici vidomogo slov yanofila O S Homyakova Brat rosijskij filosof U 1902 roci zakinchila Imperatorska teatralne uchilishe de opanovuvala osnovi baletnoyi majsternosti u pedagogiv i Enriko Cheketti potim uvijshla do skladu trupi Mariyinskogo teatru Karsavina shvidko dosyagla statusu primi balerini i vikonuvala providni partiyi v baletah klasichnogo repertuaru Zhizel Splyacha krasunya Luskunchik Lebedine ozero ta in Z 1909 roku na zaproshennya Sergiya Dyagilyeva Karsavina pochala vistupati v organizovanih nim gastrolyah artistiv baletu Rosiyi v Yevropi a potim v Rosijskomu baleti Dyagilyeva Najbilsh pomitnimi robotami balerini v period spivpraci z Dyagilyevim buli providni partiyi v baletah Zhar pticya Privid Troyandi Karnaval Petrushka postanovka Mihajla Fokina Treugolka Zhinochi primhi postanovka Leonida Myasina ta in Vikonuvala rol Belgiyi u vistavi pantomimi 1914 avtor i rezhiser postanovnik prem yera 6 sichnya 1915 v Mariyinskomu teatri Spektakl buv vipusknim vechorom Kursiv Ritmichnoyi gimnastiki sho zakrilisya z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni U 1917 roci Karsavina vijshla zamizh za britanskogo diplomata Genri Bryusa i v 1918 roci poyihala razom z nim do Londona V emigraciyi vona ne pripinyayuchi vistupati na sceni i gastrolyuvati z Rosijskim baletom Dyagilyeva zajmalasya vikladackoyu diyalnistyu Krim togo na pochatku 1920 h balerina z yavilasya v epizodichnih rolyah v dekilkoh nimih kinofilmah virobnictva Nimechchini i Velikoyi Britaniyi v tomu chisli v kartini Shlyah do sili i krasi 1925 za uchastyu Leni Rifenshtal U 1930 1955 rokah obijmala posadu vice prezidenta Korolivskoyi akademiyi tancyu Tamara Karsavina pomerla 26 travnya 1978 roku v Londoni u vici 93 rokiv Cikavi faktiKarsavina vivedena yak odna z golovnih geroyin rozpovidi Agati Kristi z seriyi Tayemnichij mister Kin U teleseriali Imperiya pid udarom v roli Tamari Karsavinoyi znyalasya Ilze Liyepa U kolekciyi istorichnogo kostyuma istorika modi Oleksandra Vasilyeva znahoditsya vechirnya suknya Tamari Karsavinoyi 1925 roku stvorena v modnomu budinku Mouna Katorza Ranishe cya suknya perebuvala v osobistij kolekciyi Serzha Lifarya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Bolshaya sovetskaya enciklopediya Gl red A M Prohorov 3 e izd T 11 Italiya Kvarkush 1973 608 str ill 39 l ill i kart 1 karta vkl PDF Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2019 Procitovano 31 bereznya 2016 LiteraturaUkolova Yuliya Viktorovna Ispolnitelskoe iskusstvo Tamary Karsavinoj v anglijskij period eyo tvorchestva Vestnik Akademii russkogo baleta im A Ya Vaganovoj 2006 ISSN 1681 8962 15 s 88 111 Ukolova Yuliya Viktorovna Pedagogicheskaya deyatelnost Tamary Karsavinoj v kontekste razvitiya anglijskogo baletnogo teatra Vestnik Akademii russkogo baleta im A Ya Vaganovoj 2001 ISSN 1681 8962 9 s 151 157 PosilannyaPortal Biografiyi Portal Tanok Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Karsavina Tamara PlatonivnaTamara Karsavina u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Tamara Karsavina u Vikishovishi Esse o Tamare Karsavinoj 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Fotografiyi Tamari Karsavinoyi 14 veresnya 2016 u Wayback Machine kolekciya Nacionalnoyi portretnoyi galereyi London Fotografiyi Tamari Karsavinoyi 15 bereznya 2022 u Wayback Machine The Ballerina Gallery Tamara Karsavina 24 veresnya 2019 u Wayback Machine Bibliograficheskij resurs Chtoby pomnili