Таловська волость

Таловська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі .

Таловська волость
Центр
Площа	30 081 (1880)
Населення	9862 осіб (1880)
Густота	30 осіб / км²

Станом на 1880 рік складалася з 11 поселень, 8 сільських громад. Населення — 9862 особи (4886 чоловічої статі та 4976 — жіночої), 1216 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	25017	19714
Приватної власності	4723	2205
Іншої власності	341	341
Загалом	30081	22260

Поселення волості на 1880 рік:

•  — колишнє державне село при річці за 34 верст від повітового міста, 5653 особи, 680 дворів, православна церква, поштова станція, 4 лавки, 2 постоялих двори, шкіряний завод, 4 ярмарки на рік. За 15 верст — паровий млин.
• Атаманський (Талуновка) — колишній державний хутір, 534 особи, 80 дворів.
•  — колишня державна слобода при річці , 728 осіб, 90 дворів, православна церква, 12 вітряних млинів.
• (Стройне) — колишня державна слобода, 799 осіб, 90 дворів, православна церква, 17 вітряних млинів.
•  — колишня державна слобода, 560 осіб, 74 двори, молитовний будинок, 11 вітряних млинів.

За даними 1900 року у волості налічувалось 12 поселень із переважно українським населенням, 7 сільських товариств, 51 будівля та установа, 1460 дворових господарств, населення становило 10 298 осіб (5243 чоловічої статі та 5055 — жіночої).

1915 року волосним урядником був Микита Миколайович Бірюков, старшиною — Федір Семенович Євстигнєєв, волосним писарем — Микола Павлович Поліщук.

Примітки

1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 172-173.
2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5113-5124)
4. рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)

Джерела

• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.