Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Таджи цька Радя нська Соціалісти чна Респу бліка тадж Республикаи Советии Сотсиалистии Тоҷ икистон рос Таджи кская Сове

Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Таджи́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (тадж. Республикаи Советии Сотсиалистии Тоҷикистон; рос. Таджи́кская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — офіційна назва Таджикистану в 1929—1991 роках.

Таджицька Радянська Соціалістична Республіка
Таджикская Советская Социалистическая Республика
Республикаи Советии Социалистии Тоҷикистон
image image
 1929 – 1991 image image
image image
Прапор Герб
Гімн
image
ТаджРСР: історичні кордони на карті
Столиця Душанбе
Мови таджицька, російська
Форма правління Радянська республіка
Історія
 - Засновано 5 грудня 1929
 - Дата створення 14 жовтня 1924
 - Ліквідовано 9 вересня 1991
Площа 143 100 км2
Населення
 -  5 112 000 осіб
     Густота 35,7 осіб/км² 
Валюта карбованець
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Створена в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії 14 жовтня 1924 як Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка у складі Узбецької РСР.

З 5 грудня 1929 — республіка у складі Радянського Союзу. 1990 у Таджицькій РСР запроваджено посаду президента. 30 листопада 1990 верховна рада Таджицької РСР обрала Махкамова Кахара Махкамовича першим президентом.

9 вересня 1991 через проголошення незалежності Таджицька РСР перейменована на Республіку Таджикистан.

Поділ

У різний час до складу республіки входили:

Крім того 8 районів центрального підпорядкування, місто Душанбе та місто Нурек.

Економіка

На галузі легкої та харчової промисловості припадало понад 60 % промислової продукції. Основні галузі важкої промисловості — електроенергетика, гірничорудна, кольорова металургія, Машинобудування та металообробка, промисловість будматеріалів. Основу електроенергетики становили ГЕС. Видобувалося буре вугілля, нафта і природний газ. Кольорова металургія. Підприємства машинобудування виробляли мотальні, сільськогосподарські машини, обладнання для підприємств торгівлі і громадського харчування, текстильне, світлотехнічне обладнання, трансформатори, побутові холодильники, кабель та інші (основний центр — Душанбе). Розвивалася хімічна промисловість: заводи — азотно-туковий в Курган-Тюбе, електрохімічний в Явані, пластмас в Душанбе. Головні галузі легкої промисловості: бавовняна, шовкова, килимоткацька. У харчовій промисловості виділялися фруктово-консервна, олійно-жирова галузі.

У 1986 році в республіці налічувалося 299 радгоспів і 157 колгоспів. Сільськогосподарські угіддя становили 4,2 млн га.

Посилання

  • Tajikistan at the
  • History of Tajik SSR, edited by B. A. Antonenko, Maorif Publ. House, Dushanbe, 1983.(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tadzhi cka Radya nska Socialisti chna Respu blika tadzh Respublikai Sovetii Sotsialistii Toҷ ikiston ros Tadzhi kskaya Sove tskaya Socialisti cheskaya Respu blika oficijna nazva Tadzhikistanu v 1929 1991 rokah Tadzhicka Radyanska Socialistichna Respublika Tadzhikskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Respublikai Sovetii Socialistii Toҷikiston 1929 1991 Prapor Gerb Gimn TadzhRSR istorichni kordoni na karti Stolicya Dushanbe Movi tadzhicka rosijska Forma pravlinnya Radyanska respublika Istoriya Zasnovano 5 grudnya 1929 Data stvorennya 14 zhovtnya 1924 Likvidovano 9 veresnya 1991 Plosha 143 100 km2 Naselennya 5 112 000 osib Gustota 35 7 osib km Valyuta karbovanec Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tadzhicka Radyanska Socialistichna Respublika Stvorena v rezultati nacionalno teritorialnogo rozmezhuvannya Serednoyi Aziyi 14 zhovtnya 1924 yak Tadzhicka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika u skladi Uzbeckoyi RSR Z 5 grudnya 1929 respublika u skladi Radyanskogo Soyuzu 1990 u Tadzhickij RSR zaprovadzheno posadu prezidenta 30 listopada 1990 verhovna rada Tadzhickoyi RSR obrala Mahkamova Kahara Mahkamovicha pershim prezidentom 9 veresnya 1991 cherez progoloshennya nezalezhnosti Tadzhicka RSR perejmenovana na Respubliku Tadzhikistan PodilU riznij chas do skladu respubliki vhodili Gorno Badahshanska avtonomna oblast Garmska oblast 27 listopada 1939 24 serpnya 1955 Kulyabska oblast 27 listopada 1939 24 serpnya 1955 29 grudnya 1973 veresen 1988 Kurgan Tyubinska oblast 7 sichnya 1944 23 sichnya 1947 1977 veresen 1988 Leninabadska oblast 27 zhovtnya 1939 28 bereznya 1962 z 23 grudnya 1970 zaraz Sogdijskij viloyat Stalinabadska oblast 27 zhovtnya 1939 10 kvitnya 1951 Ura Tyubinska oblast 19 sichnya 1945 23 sichnya 1947 Hatlonska oblast z veresnya 1988 roku Krim togo 8 rajoniv centralnogo pidporyadkuvannya misto Dushanbe ta misto Nurek EkonomikaNa galuzi legkoyi ta harchovoyi promislovosti pripadalo ponad 60 promislovoyi produkciyi Osnovni galuzi vazhkoyi promislovosti elektroenergetika girnichorudna kolorova metalurgiya Mashinobuduvannya ta metaloobrobka promislovist budmaterialiv Osnovu elektroenergetiki stanovili GES Vidobuvalosya bure vugillya nafta i prirodnij gaz Kolorova metalurgiya Pidpriyemstva mashinobuduvannya viroblyali motalni silskogospodarski mashini obladnannya dlya pidpriyemstv torgivli i gromadskogo harchuvannya tekstilne svitlotehnichne obladnannya transformatori pobutovi holodilniki kabel ta inshi osnovnij centr Dushanbe Rozvivalasya himichna promislovist zavodi azotno tukovij v Kurgan Tyube elektrohimichnij v Yavani plastmas v Dushanbe Golovni galuzi legkoyi promislovosti bavovnyana shovkova kilimotkacka U harchovij promislovosti vidilyalisya fruktovo konservna olijno zhirova galuzi U 1986 roci v respublici nalichuvalosya 299 radgospiv i 157 kolgospiv Silskogospodarski ugiddya stanovili 4 2 mln ga PosilannyaTajikistan at the History of Tajik SSR edited by B A Antonenko Maorif Publ House Dushanbe 1983 ros

Дата публікації:
Топ