Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Таджи цька Радя нс

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Таджи́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (тадж. Республикаи Советии Сотсиалистии Тоҷикистон; рос. Таджи́кская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — офіційна назва Таджикистану в 1929—1991 роках.

Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Таджикская Советская Социалистическая Республика
Республикаи Советии Социалистии Тоҷикистон

1929 – 1991


Прапор	Герб

Гімн

Столиця

Душанбе

Мови

таджицька, російська

Форма правління

Радянська республіка

Історія

- Засновано

5 грудня 1929

- Дата створення

14 жовтня 1924

- Ліквідовано

9 вересня 1991

Площа

143 100 км²

Населення

-

5 112 000 осіб

Густота

35,7 осіб/км²

Валюта

карбованець

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Таджицька Радянська Соціалістична Республіка

Створена в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії 14 жовтня 1924 як Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка у складі Узбецької РСР.

З 5 грудня 1929 — республіка у складі Радянського Союзу. 1990 у Таджицькій РСР запроваджено посаду президента. 30 листопада 1990 верховна рада Таджицької РСР обрала Махкамова Кахара Махкамовича першим президентом.

9 вересня 1991 через проголошення незалежності Таджицька РСР перейменована на Республіку Таджикистан.

Поділ

У різний час до складу республіки входили:

Горно-Бадахшанська автономна область,
Гармська область (27 листопада 1939 — 24 серпня 1955),
Кулябська область (27 листопада 1939 — 24 серпня 1955, 29 грудня 1973-вересень 1988),
Курган-Тюбинська область (7 січня 1944 — 23 січня 1947, 1977-вересень 1988),
Ленінабадська область (27 жовтня 1939 — 28 березня 1962, з 23 грудня 1970), зараз — Согдійський вілоят,
Сталінабадська область (27 жовтня 1939 — 10 квітня 1951),
Ура-Тюбинська область (19 січня 1945 — 23 січня 1947),
Хатлонська область (з вересня 1988 року).

Крім того 8 районів центрального підпорядкування, місто Душанбе та місто Нурек.

Економіка

На галузі легкої та харчової промисловості припадало понад 60 % промислової продукції. Основні галузі важкої промисловості — електроенергетика, гірничорудна, кольорова металургія, Машинобудування та металообробка, промисловість будматеріалів. Основу електроенергетики становили ГЕС. Видобувалося буре вугілля, нафта і природний газ. Кольорова металургія. Підприємства машинобудування виробляли мотальні, сільськогосподарські машини, обладнання для підприємств торгівлі і громадського харчування, текстильне, світлотехнічне обладнання, трансформатори, побутові холодильники, кабель та інші (основний центр — Душанбе). Розвивалася хімічна промисловість: заводи — азотно-туковий в Курган-Тюбе, електрохімічний в Явані, пластмас в Душанбе. Головні галузі легкої промисловості: бавовняна, шовкова, килимоткацька. У харчовій промисловості виділялися фруктово-консервна, олійно-жирова галузі.

У 1986 році в республіці налічувалося 299 радгоспів і 157 колгоспів. Сільськогосподарські угіддя становили 4,2 млн га.

Посилання

Tajikistan at the
History of Tajik SSR, edited by B. A. Antonenko, Maorif Publ. House, Dushanbe, 1983.(рос.)