Тадеуш Фідлер | |
---|---|
Tadeusz Fiedler (dr h. c. of PTP we Lwowie) | |
Народився | 1858 Сянок |
Помер | 1933 Мосьциці |
Поховання | Старий цвинтар (Тарнів) |
Країна | Австро-Угорщина Польща |
Діяльність | політик, інженер-механік |
Alma mater | Львівський політехнічний інститут |
Посада | ректор Львівської вищої політехнічної школи у 1902—1903, 1911—1912 роках |
Вчене звання | професор |
Партія | Q56328264? |
Нагороди | |
Тадеуш Фідлер у Вікісховищі |
Тадеуш Фідлер (Tadeusz Fiedler; 1858 — 1933) — польський учений, професор теорії теплотехнічного машинобудування, який двічі був ректором Львівської Вищої політехнічної школи у 1902—1903, 1911—1912 роках.
Життєпис
Народився 1858 року в Сяноку.
У 1876 році закінчив Львівську реальну школу. Навчався на хімічному відділі Політехніки, згодом закінчив механічний відділ. Асистент кафедри механічних технологій.
З 1883 року — інженер-механік австрійського морського флоту.
У 1892 році запрошений на посаду професора в Політехніку.
З 1894 року — керівник кафедри теорії і будови машин у Берліні (де перед тим пройшов математичний курс).
У 1896—1897 навчальному році — декан.
У 1898 році заснував Механічно-дослідну станцію, якою керував 25 років.
У 1907 р. організував калориметричну лабораторію (остання згодом стала основою майбутньої машинобудівної лабораторії), яку опоряджував із 1913 по 1925 рік.
Двічі обирався ректором Вищої політехнічної школи (зараз Національний університет «Львівська політехніка»), а саме у 1902—1903, 1911—1912 роках.
Професор Фідлер був одним із піонерів будівництва новітніх наукових лабораторій та закладів.
Автор численних наукових публікацій, підручників. Член багатьох наукових товариств; редагував «Czasopismo Techniczne». У 1928 р. отримав титул професора почесного. Був прекрасним лектором, громадським діячем.
Помер у Мосьцицях у 1933 році. Похований на Старому цвинтарі у місті Тарнів.
Наукова діяльність
У 1876 р. був зарахований на хімічний факультет Львівської політехніки, де навчався два роки, а пізніше перевівся на механічний факультет, який закінчив за два роки. Після закінчення Львівської політехніки працював асистентом. Від 1883 р. — інженер — механік австрійського Військового-морського флоту. У 1892 р. був запрошений на посаду професора Львівської політехніки, стажується у Берліні. У 1898 році створив у Львівській політехніці науково-дослідну станцію механіки. У ці роки він читав більшість курсів кафедри, зокрема «Термодинаміка», «Теорія газових двигунів» тощо. У 1909 р. під його керівництвом була створена калориметрична лабораторія. У 1913 р. професор Т. Фідлер був ініціатором будівництва механічного (тепер 10-го навчального) корпусу. Під час першої світової війни ці роботи були припинені і закінчені тільки у 1925 р.
У 1929 р. вийшов на пенсію, а завідувачем кафедрою тимчасово став професор Роман Віткевич, який фактично керував кафедрою до 1934 р.
Джерело
- Nowi rektorowie we Lwowie. — S. 17. (пол.)
Посилання
- Біографія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fidler Batko Diti Druzhina Mati Tadeush FidlerTadeusz Fiedler dr h c of PTP we Lwowie Tadeusz Fiedler dr h c of PTP we Lwowie Narodivsya1858 1858 SyanokPomer1933 1933 MosciciPohovannyaStarij cvintar Tarniv Krayina Avstro Ugorshina PolshaDiyalnistpolitik inzhener mehanikAlma materLvivskij politehnichnij institutPosadarektor Lvivskoyi vishoyi politehnichnoyi shkoli u 1902 1903 1911 1912 rokahVchene zvannyaprofesorPartiyaQ56328264 Nagorodi Tadeush Fidler u Vikishovishi Tadeush Fidler Tadeusz Fiedler 1858 1933 polskij uchenij profesor teoriyi teplotehnichnogo mashinobuduvannya yakij dvichi buv rektorom Lvivskoyi Vishoyi politehnichnoyi shkoli u 1902 1903 1911 1912 rokah ZhittyepisNarodivsya 1858 roku v Syanoku U 1876 roci zakinchiv Lvivsku realnu shkolu Navchavsya na himichnomu viddili Politehniki zgodom zakinchiv mehanichnij viddil Asistent kafedri mehanichnih tehnologij Z 1883 roku inzhener mehanik avstrijskogo morskogo flotu U 1892 roci zaproshenij na posadu profesora v Politehniku Z 1894 roku kerivnik kafedri teoriyi i budovi mashin u Berlini de pered tim projshov matematichnij kurs U 1896 1897 navchalnomu roci dekan U 1898 roci zasnuvav Mehanichno doslidnu stanciyu yakoyu keruvav 25 rokiv U 1907 r organizuvav kalorimetrichnu laboratoriyu ostannya zgodom stala osnovoyu majbutnoyi mashinobudivnoyi laboratoriyi yaku oporyadzhuvav iz 1913 po 1925 rik Dvichi obiravsya rektorom Vishoyi politehnichnoyi shkoli zaraz Nacionalnij universitet Lvivska politehnika a same u 1902 1903 1911 1912 rokah Profesor Fidler buv odnim iz pioneriv budivnictva novitnih naukovih laboratorij ta zakladiv Avtor chislennih naukovih publikacij pidruchnikiv Chlen bagatoh naukovih tovaristv redaguvav Czasopismo Techniczne U 1928 r otrimav titul profesora pochesnogo Buv prekrasnim lektorom gromadskim diyachem Pomer u Moscicyah u 1933 roci Pohovanij na Staromu cvintari u misti Tarniv Naukova diyalnistU 1876 r buv zarahovanij na himichnij fakultet Lvivskoyi politehniki de navchavsya dva roki a piznishe perevivsya na mehanichnij fakultet yakij zakinchiv za dva roki Pislya zakinchennya Lvivskoyi politehniki pracyuvav asistentom Vid 1883 r inzhener mehanik avstrijskogo Vijskovogo morskogo flotu U 1892 r buv zaproshenij na posadu profesora Lvivskoyi politehniki stazhuyetsya u Berlini U 1898 roci stvoriv u Lvivskij politehnici naukovo doslidnu stanciyu mehaniki U ci roki vin chitav bilshist kursiv kafedri zokrema Termodinamika Teoriya gazovih dviguniv tosho U 1909 r pid jogo kerivnictvom bula stvorena kalorimetrichna laboratoriya U 1913 r profesor T Fidler buv iniciatorom budivnictva mehanichnogo teper 10 go navchalnogo korpusu Pid chas pershoyi svitovoyi vijni ci roboti buli pripineni i zakincheni tilki u 1925 r U 1929 r vijshov na pensiyu a zaviduvachem kafedroyu timchasovo stav profesor Roman Vitkevich yakij faktichno keruvav kafedroyu do 1934 r DzhereloNowi rektorowie we Lwowie S 17 pol PosilannyaBiografiya