Табулятор — електромеханічна машина, призначена для автоматичної обробки (підсумовування і категоризації) числової і буквеної інформації, записаної на перфокартах, з видачею результатів на паперову стрічку або спеціальні бланки.
Застосовувалися для обробки масивів інформації до того, як стали широко поширені електронно-обчислювальні машини. В СРСР були основним технологічним обладнанням машинолічильних станцій. Також використовувалися в обчислювальних центрах як допоміжне обладнання для обробки порівняно невеликих масивів інформації, що не вимагають виконання логічних операцій.
Табулятори могли достатньо ефективно виконувати дії додавання і віднімання. Множення і ділення виконувалися методом послідовного багаторазового додавання і віднімання. Робота табулятора здійснювалася відповідно до заданої програми.
Історія створення
Перший статистичний табулятор був побудований американцем Германом Голлерітом, з метою прискорити обробку результатів перепису населення, яка проводилася в США 1890 року. Ідея можливості використання для цих цілей перфокарт належала високопоставленому чиновнику бюро перепису Джону Шоу Біллінгсу (майбутньому тестеві Голлеріта). Голлеріт закінчив роботу над табулятором до 1890 р. Потім в бюро перепису були проведені випробування, і табулятор Голлеріта в змаганні з декількома іншими системами був визнаний найкращим. З винахідником був укладений контракт. Після проведення перепису Голлеріт був удостоєний декількох премій, і отримав звання професора в Колумбійському університеті.
Голлеріт організував фірму з виробництва табуляційних машин TMC (Tabulating Machine Company), продаючи їх залізничним управлінням і урядовим установам (партія табуляторів була також закуплена Російською імперією). Цьому підприємству сприяв успіх. З роками воно зазнало ряд змін — злиттів і перейменувань. З 1924 року фірма Голлеріта стала називатися IBM.
Див. також
Посилання
- табулятори[недоступне посилання з травня 2019] в
- Історія комп'ютера. Табулятор Голлеріта
- Електрична машина Голлеріта для підрахунку статистичних даних В. О.Ф. Е.М. 1895 № 225
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tabulyator elektromehanichna mashina priznachena dlya avtomatichnoyi obrobki pidsumovuvannya i kategorizaciyi chislovoyi i bukvenoyi informaciyi zapisanoyi na perfokartah z vidacheyu rezultativ na paperovu strichku abo specialni blanki Rannij tabulyator firmi IBM livoruch sortuvalna mashina vidno lishe chastinu Tabulyator IBM 403 livoruch ta reproduktor perfokart IBM 514 poryad z operatorom Perfokarta Gollerita Komutacijna panel pidsumovuyuchoyi mashini IBM 402 Zastosovuvalisya dlya obrobki masiviv informaciyi do togo yak stali shiroko poshireni elektronno obchislyuvalni mashini V SRSR buli osnovnim tehnologichnim obladnannyam mashinolichilnih stancij Takozh vikoristovuvalisya v obchislyuvalnih centrah yak dopomizhne obladnannya dlya obrobki porivnyano nevelikih masiviv informaciyi sho ne vimagayut vikonannya logichnih operacij Tabulyatori mogli dostatno efektivno vikonuvati diyi dodavannya i vidnimannya Mnozhennya i dilennya vikonuvalisya metodom poslidovnogo bagatorazovogo dodavannya i vidnimannya Robota tabulyatora zdijsnyuvalasya vidpovidno do zadanoyi programi Istoriya stvorennyaPershij statistichnij tabulyator buv pobudovanij amerikancem Germanom Golleritom z metoyu priskoriti obrobku rezultativ perepisu naselennya yaka provodilasya v SShA 1890 roku Ideya mozhlivosti vikoristannya dlya cih cilej perfokart nalezhala visokopostavlenomu chinovniku byuro perepisu Dzhonu Shou Billingsu majbutnomu testevi Gollerita Gollerit zakinchiv robotu nad tabulyatorom do 1890 r Potim v byuro perepisu buli provedeni viprobuvannya i tabulyator Gollerita v zmaganni z dekilkoma inshimi sistemami buv viznanij najkrashim Z vinahidnikom buv ukladenij kontrakt Pislya provedennya perepisu Gollerit buv udostoyenij dekilkoh premij i otrimav zvannya profesora v Kolumbijskomu universiteti Gollerit organizuvav firmu z virobnictva tabulyacijnih mashin TMC Tabulating Machine Company prodayuchi yih zaliznichnim upravlinnyam i uryadovim ustanovam partiya tabulyatoriv bula takozh zakuplena Rosijskoyu imperiyeyu Comu pidpriyemstvu spriyav uspih Z rokami vono zaznalo ryad zmin zlittiv i perejmenuvan Z 1924 roku firma Gollerita stala nazivatisya IBM Div takozhPerforator EOM VerifikatorPosilannyatabulyatori nedostupne posilannya z travnya 2019 v Istoriya komp yutera Tabulyator Gollerita Elektrichna mashina Gollerita dlya pidrahunku statistichnih danih V O F E M 1895 225