Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

ТЕЦ Кузнецького металургійного комбінату теплова електростанція у Кемеровській області Росії яку почали зводити в компле

ТЕЦ Кузнецького металургійного комбінату

ТЕЦ Кузнецького металургійного комбінату

ТЕЦ Кузнецького металургійного комбінату — теплова електростанція у Кемеровській області Росії, яку почали зводити в комплексі з Кузнецьким металургійним комбінатом. Наразі більшість ділянок останнього виведені з експлуатації із залишенням рейкопрокатного виробництва, контроль над яким отримав Західно-Сибірський металургійний комбінат холдингу Євраз. Сама електростанція, що останнім часом відома як Центральна ТЕЦ, на тлі накопичених боргів за газ була продана за символічну суму.

ТЕЦ Кузнецького металургійного комбінату
53°46′10″ пн. ш. 87°05′14″ сх. д. / 53.76952800002777622° пн. ш. 87.08744300002777550° сх. д. / 53.76952800002777622; 87.08744300002777550Координати: 53°46′10″ пн. ш. 87°05′14″ сх. д. / 53.76952800002777622° пн. ш. 87.08744300002777550° сх. д. / 53.76952800002777622; 87.08744300002777550
Країнаimage Росія
Розташуванняimage Росія
Введення в експлуатацію1932 (перша черга), 1935 (друга черга), 1943 (турбіна 7)
Модернізація1958 (заміна турбіни 1), 2001 (заміна турбіни 6), 2011 (заміна турбіни 4)
Вид паливавугілля, вторинні гази металургійного виробництва, природний газ
ВодозабірТом
Котельні агрегати4 парові Меллер (котли 1 — 4), 2 парові Ленінградський металічний завод («Стерлінг», котли 5 та 6), 1 паровий Ленінградський металічний завод КО-ІІІ-200 (котел 7), 1 паровий Таганрозький котельний завод ТО-ІІІ-200 (котел 8), 4 водогрійні Уральський котельно-машинобудівний завод ПТВМ-100
Турбіни1 парова Калузький турбінний завод АР-6-11 / Р-3-29/11 (турбіна 1, після заміни / після переномінування, виведена з експлуатації), 1 парова (турбіна 2, виведена з експлуатації), 1 парова WUMAG Т-25-29 / Т-16-29 (турбіна 3, до / після переномінування), 1 парова Калузький турбінний завод ПТ-29/35-2,9/1,0 (турбіна 4, після заміни), 1 парова WUMAG Т-25-29 / Т-15-29 (турбіна 5, до / після переномінування), 1 парова Ленінградський металічний завод ПР-30-29 (турбіна 6, після заміни), 1 парова Ленінградський металічний завод АР-12-29 (турбіна 7, до / після переномінування, виведена з експлуатації)
Електрогенератори1 Електросила (генератор 1, після заміни, виведений з експлуатації), 2 Електросила (генератори 3 та 5), 1 ТФП-36-2У3 (генератор 4, після заміни), 1 Електросила Т-32-2В3 (генератор 6, після заміни)
Встановлена електрична
потужність		100 (2011), 90 (2020)
Встановлена теплова
потужність		1215 (2011)
ідентифікатори і посилання
image
image
ТЕЦ Кузнецького металургійного комбінату

В 1932—1933 роках на майданчику станції ввели в дію  чотири парові котли виробництва німецької компанії Меллер продуктивністю по 150 тонн пари на годину, від яких живились чотири парові турбіни:

  • запущена в січні 1932-го потужністю 6 МВт (станційний номер 1);
  • введена в лютому 1932-го (номер 2);
  • запущена в квітні 1932-го потужністю 24 МВт виробництва німецької компанії WUMAG (Wagon sign wagon and maschinenbau AG Görlitz), яка також відома як турбіна типу Т-25-29 (номер 3);
  • введена у вересні 1932-го турбіна потужністю 24 МВт (номер 4).

У 1935-му стала до ладу друга черга, яка мала два котли від Ленінградського металічного заводу, що використовували технологію котла Стерлінга та мали продуктивність по 210 тонн пари на годину, а також дві парові турбіни, з яких щонайменше турбіна № 5 була постачена все тією ж німецькою компанією WUMAG (тип Т-25-29). Загальна потужність двох черг ТЕЦ досягнула 108 МВт і вона була спроможна забезпечувати не лише потреби власного металургійного комбінату, але й різноманітних гірничодобувних підприємств регіону, де на основі родовищ вугілля та залізної руди розгортали необхідну для виробництва зброї базу.

В 1941-му котельне господарство підсилили за рахунок котла виробництва Ленінградського металічного заводу типу КО-ІІІ-200 продуктивністю 200 тонн пари на годину, а в 1943-му запустили парову турбіну № 7 виробництва Ленінградського металічного заводу типу АР-12-29 потужністю 12 МВт.

В 1949-му котельне господарство доповнили котлом від Таганрозького котельного заводу типу ТО-ІІІ-200 продуктивністю 200 тонн пари на годину. Також є відомості, що в якийсь момент ТЕЦ підсилили турбіною № 8.

В 1958-му турбіну № 1 замінили на вироблену Калузьким турбінним заводом типу АР-6-11 потужністю 6 МВт.

Для збільшення теплової потужності ТЕЦ її доповнили чотирма водогрійними котлами типу ПТВМ-100 продуктивністю по 100 Гкал/год, що стали до ладу в 1974 (два), 1980 та 1981 роках.

Фізичний знос, а також аварійне руйнування турбоагрегата, привели з плином часу до виводу з експлуатації турбін № 2, № 4, № 6 (вийшла з ладу в 1993-му) та № 8. Крім того, провадилось переноімнування турбін — турбіни № 1 до рівня Р-3-29/11 зі зменшенням потужності до 3 МВт, турбіни № 3 до рівня Т-16-29 зі зменшенням потужності до 16 МВт, турбіни № 5 до рівня Т-15-29 зі зменшенням потужності до 15 МВт, турбіни № 7 до рівня ПР-7-29 зі зменшенням потужності до 7 МВт.

З іншої сторони, могло монтуватись і нове обладнання — в 2001-му встановили нову турбіну № 6 від Ленінградського металічного заводу типу ПР-30-29 потужністю 30 МВт, а в 2011-му змонтували нову турбіну № 4 від Калузького турбінного заводу типу ПТ-29/35-2,9/1,0 потужністю 29 МВт.

В 2020-му вивели з експлуатації турбіни № 1 та № 7. Таким чином, загальна потужність ТЕЦ скоротилась до 90 МВт.

Складеним наприкінці 2010-х планом розвитку ТЕЦ планується вивід з експлуатації до 2032 року котлів № 4, № 5 та № 6 та всіх турбін крім турбіни № 6.

На момент спорудження ТЕЦ була розрахована на спалювання вугілля, а з 1979-го також отримала змогу споживати природний газ (надійшов до регіону по трубопроводу Нижньовартовськ – Кузбас). Крім того, станція споживала вторинні горючі гази металургійного виробництва. Коли в 2014-му зупинилась коксохімічна ділянка, ТЕЦ, яка й так мала значну заборгованість за природний газ, потрапила у ще гірше фінансове становище.

Для технологічних потреб використовують воду із річки Том.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 110 кВ та 35 кВ.

Примітки

  1. История теплоснабжения города. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 28 березня 2024.
  2. Shema (PDF).
  3. Референции. power-m.ru. Процитовано 28 березня 2024.
  4. ТЭЦ КМК. bbgl.ru. Процитовано 28 березня 2024.
  5. referentsii_repkh_parovye_turbiny (PDF).
  6. vlavajir.livejournal.
  7. Центральной ТЭЦ Новокузнецка исполнилось 90 лет. kuzpress.ru. 21 січня 2022. Процитовано 28 березня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

TEC Kuzneckogo metalurgijnogo kombinatu teplova elektrostanciya u Kemerovskij oblasti Rosiyi yaku pochali zvoditi v kompleksi z Kuzneckim metalurgijnim kombinatom Narazi bilshist dilyanok ostannogo vivedeni z ekspluataciyi iz zalishennyam rejkoprokatnogo virobnictva kontrol nad yakim otrimav Zahidno Sibirskij metalurgijnij kombinat holdingu Yevraz Sama elektrostanciya sho ostannim chasom vidoma yak Centralna TEC na tli nakopichenih borgiv za gaz bula prodana za simvolichnu sumu TEC Kuzneckogo metalurgijnogo kombinatu53 46 10 pn sh 87 05 14 sh d 53 76952800002777622 pn sh 87 08744300002777550 sh d 53 76952800002777622 87 08744300002777550 Koordinati 53 46 10 pn sh 87 05 14 sh d 53 76952800002777622 pn sh 87 08744300002777550 sh d 53 76952800002777622 87 08744300002777550Krayina RosiyaRoztashuvannya RosiyaVvedennya v ekspluataciyu1932 persha cherga 1935 druga cherga 1943 turbina 7 Modernizaciya1958 zamina turbini 1 2001 zamina turbini 6 2011 zamina turbini 4 Vid palivavugillya vtorinni gazi metalurgijnogo virobnictva prirodnij gazVodozabirTomKotelni agregati4 parovi Meller kotli 1 4 2 parovi Leningradskij metalichnij zavod Sterling kotli 5 ta 6 1 parovij Leningradskij metalichnij zavod KO III 200 kotel 7 1 parovij Taganrozkij kotelnij zavod TO III 200 kotel 8 4 vodogrijni Uralskij kotelno mashinobudivnij zavod PTVM 100Turbini1 parova Kaluzkij turbinnij zavod AR 6 11 R 3 29 11 turbina 1 pislya zamini pislya perenominuvannya vivedena z ekspluataciyi 1 parova turbina 2 vivedena z ekspluataciyi 1 parova WUMAG T 25 29 T 16 29 turbina 3 do pislya perenominuvannya 1 parova Kaluzkij turbinnij zavod PT 29 35 2 9 1 0 turbina 4 pislya zamini 1 parova WUMAG T 25 29 T 15 29 turbina 5 do pislya perenominuvannya 1 parova Leningradskij metalichnij zavod PR 30 29 turbina 6 pislya zamini 1 parova Leningradskij metalichnij zavod AR 12 29 turbina 7 do pislya perenominuvannya vivedena z ekspluataciyi Elektrogeneratori1 Elektrosila generator 1 pislya zamini vivedenij z ekspluataciyi 2 Elektrosila generatori 3 ta 5 1 TFP 36 2U3 generator 4 pislya zamini 1 Elektrosila T 32 2V3 generator 6 pislya zamini Vstanovlena elektrichna potuzhnist100 2011 90 2020 Vstanovlena teplova potuzhnist1215 2011 identifikatori i posilannyaTEC Kuzneckogo metalurgijnogo kombinatu V 1932 1933 rokah na majdanchiku stanciyi vveli v diyu chotiri parovi kotli virobnictva nimeckoyi kompaniyi Meller produktivnistyu po 150 tonn pari na godinu vid yakih zhivilis chotiri parovi turbini zapushena v sichni 1932 go potuzhnistyu 6 MVt stancijnij nomer 1 vvedena v lyutomu 1932 go nomer 2 zapushena v kvitni 1932 go potuzhnistyu 24 MVt virobnictva nimeckoyi kompaniyi WUMAG Wagon sign wagon and maschinenbau AG Gorlitz yaka takozh vidoma yak turbina tipu T 25 29 nomer 3 vvedena u veresni 1932 go turbina potuzhnistyu 24 MVt nomer 4 U 1935 mu stala do ladu druga cherga yaka mala dva kotli vid Leningradskogo metalichnogo zavodu sho vikoristovuvali tehnologiyu kotla Sterlinga ta mali produktivnist po 210 tonn pari na godinu a takozh dvi parovi turbini z yakih shonajmenshe turbina 5 bula postachena vse tiyeyu zh nimeckoyu kompaniyeyu WUMAG tip T 25 29 Zagalna potuzhnist dvoh cherg TEC dosyagnula 108 MVt i vona bula spromozhna zabezpechuvati ne lishe potrebi vlasnogo metalurgijnogo kombinatu ale j riznomanitnih girnichodobuvnih pidpriyemstv regionu de na osnovi rodovish vugillya ta zaliznoyi rudi rozgortali neobhidnu dlya virobnictva zbroyi bazu V 1941 mu kotelne gospodarstvo pidsilili za rahunok kotla virobnictva Leningradskogo metalichnogo zavodu tipu KO III 200 produktivnistyu 200 tonn pari na godinu a v 1943 mu zapustili parovu turbinu 7 virobnictva Leningradskogo metalichnogo zavodu tipu AR 12 29 potuzhnistyu 12 MVt V 1949 mu kotelne gospodarstvo dopovnili kotlom vid Taganrozkogo kotelnogo zavodu tipu TO III 200 produktivnistyu 200 tonn pari na godinu Takozh ye vidomosti sho v yakijs moment TEC pidsilili turbinoyu 8 V 1958 mu turbinu 1 zaminili na viroblenu Kaluzkim turbinnim zavodom tipu AR 6 11 potuzhnistyu 6 MVt Dlya zbilshennya teplovoyi potuzhnosti TEC yiyi dopovnili chotirma vodogrijnimi kotlami tipu PTVM 100 produktivnistyu po 100 Gkal god sho stali do ladu v 1974 dva 1980 ta 1981 rokah Fizichnij znos a takozh avarijne rujnuvannya turboagregata priveli z plinom chasu do vivodu z ekspluataciyi turbin 2 4 6 vijshla z ladu v 1993 mu ta 8 Krim togo provadilos perenoimnuvannya turbin turbini 1 do rivnya R 3 29 11 zi zmenshennyam potuzhnosti do 3 MVt turbini 3 do rivnya T 16 29 zi zmenshennyam potuzhnosti do 16 MVt turbini 5 do rivnya T 15 29 zi zmenshennyam potuzhnosti do 15 MVt turbini 7 do rivnya PR 7 29 zi zmenshennyam potuzhnosti do 7 MVt Z inshoyi storoni moglo montuvatis i nove obladnannya v 2001 mu vstanovili novu turbinu 6 vid Leningradskogo metalichnogo zavodu tipu PR 30 29 potuzhnistyu 30 MVt a v 2011 mu zmontuvali novu turbinu 4 vid Kaluzkogo turbinnogo zavodu tipu PT 29 35 2 9 1 0 potuzhnistyu 29 MVt V 2020 mu viveli z ekspluataciyi turbini 1 ta 7 Takim chinom zagalna potuzhnist TEC skorotilas do 90 MVt Skladenim naprikinci 2010 h planom rozvitku TEC planuyetsya vivid z ekspluataciyi do 2032 roku kotliv 4 5 ta 6 ta vsih turbin krim turbini 6 Na moment sporudzhennya TEC bula rozrahovana na spalyuvannya vugillya a z 1979 go takozh otrimala zmogu spozhivati prirodnij gaz nadijshov do regionu po truboprovodu Nizhnovartovsk Kuzbas Krim togo stanciya spozhivala vtorinni goryuchi gazi metalurgijnogo virobnictva Koli v 2014 mu zupinilas koksohimichna dilyanka TEC yaka j tak mala znachnu zaborgovanist za prirodnij gaz potrapila u she girshe finansove stanovishe Dlya tehnologichnih potreb vikoristovuyut vodu iz richki Tom Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP sho pracyuyut pid naprugoyu 110 kV ta 35 kV PrimitkiIstoriya teplosnabzheniya goroda webcache googleusercontent com Procitovano 28 bereznya 2024 Shema PDF Referencii power m ru Procitovano 28 bereznya 2024 TEC KMK bbgl ru Procitovano 28 bereznya 2024 referentsii repkh parovye turbiny PDF vlavajir livejournal Centralnoj TEC Novokuznecka ispolnilos 90 let kuzpress ru 21 sichnya 2022 Procitovano 28 bereznya 2024

Дата публікації:
Топ