ТЕЦ Кендзежин

ТЕЦ Кендзежин — теплоелектроцентраль на півдні Польщі, за п'ять десятків кілометрів на захід від Катовиць.

ТЕЦ Кендзежин

50°18′37.000800099988″ пн. ш. 18°15′24.998400100003″ сх. д. / 50.31028° пн. ш. 18.25694° сх. д. / 50.31028; 18.25694
Країна	Республіка Польща
Розташування	Польща, Кендзежин-Козьле
Введення в експлуатацію	1956—2017
Вид палива	вугілля
Енергоблоки	1х16,6 + 2х14,6 + 1х25 (2018)
Котельні агрегати	парові, 5 Pauker + 1 Rafako (2018)
Турбіни	парові, 3 Перший Брненський машинобудівний завод + 1 Siemens (2018)
Електрогенератори	3 Skoda + 1 (2018)
Встановлена електрична потужність	70,8 (2018)
Материнська компанія	Grupa Azoty
ідентифікатори і посилання
ТЕЦ Кендзежин

У 1943-му в Кендзежині почав роботу завод ізооктану (високооктановий компонент моторних палив), обладнання якого після відступу німців вивезли до СРСР. Поляки, котрі стали новими володарями міста, відновили роботу майданчика у 1949-му (наразі він належить концерну Grupa Azoty). Для забезпечення своїх потреб хімічний завод має власну ТЕЦ, на якій станом на початок 2010-х працювало п'ять запущених в 1956—1959 роках вугільних парових котлів розробки австрійської Pauker (мали станційні номери 4, 5, 6, 7 та 8). Вони живили три турбогенератори (№ 1, № 4 та № 7), введені в експлуатацію в 1956-му, 1958-му та 1963-му роках. Кожен з цих агрегатів мав турбіну чеського Першого Брненського машинобудівного заводу та генератор Skoda, при цьому турбіна № 1 мала потужність у 16,6 МВт, а дві інші — по 14,6 МВт.

В 2017-му ТЕЦ підсилили новим котлом (№ 10) виробництва рацибузької компанії Rafako та турбіною Siemens потужністю 25 МВт (отримала станційний № 6). Для видалення продуктів згоряння разом з ними змонтували димар висотою 80 метрів. Поява нового агрегату дозволить розпочати вивід застарілих потужностей.

Примітки

1. Plan w dostawie ciepla (PDF).
2. Kolejny etap budowy elektrociepłowni Grupy Azoty Kędzierzyn. BiznesAlert.pl. 18 грудня 2015. Процитовано 23 травня 2020.