Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

дебют ширина опис зображення Сіґюрйоун Фрідйоунссонісл Sigurjón FriðjónssonНародився22 вересня 1867 1867 09 22 Помер26 т

Сіґюрйоун Фрідйоунссон

Сіґюрйоун Фрідйоунссон

Сіґюрйоун Фрідйоунссон
ісл. Sigurjón Friðjónsson
image
Народився22 вересня 1867(1867-09-22)
Помер26 травня 1950(1950-05-26) (82 роки)
Країнаimage Ісландія
Діяльністьполітик
image Сіґюрйоун Фрідйоунссон у Вікісховищі

Сіґюрйоун Фрідйоунссон (ісл. Sigurjón Friðjónsson; нар. 22 вересня 1867(1867вересня22) — пом. 26 травня 1950) — ісландський поет, письменник і член Альтингу.

Біографія

Сіґюрйоун народився 22 вересня 1867 року на фермі Сілалайкюр в долині Адальдалюр (нині в громаді Тінґейярсвейт в Нордурланд-Ейстра) у сім'ї фермера Фрідйоуна Йоунссона (1838—1917) та його дружини, домогосподарки Сіґюрб'єрг Ґвюдмюндсдоуттір (1840—1874). У сім'ї було семеро дітей, з яких багато хто згодом став відомим. Так, серед братів і сестер можна згадати Ґвюдмюндюра Фрідйоунссона (поет і письменник), Едлінга Фрідйоунссона (член Альтингу), Брая Фрідйоунссона (член Альтингу та міністр), сестер Ауслейг Фрідйоунсдоттір (мати письменника Кадля Ісфельда) й Уннюр Фрідйоунсдоттір (мати очільника Союзу фермерів Ісландії Інги Тріггвасона).

Після смерті дружини у 1874 році Фрідйоун з дітьми переїхав на ферму до Сандюра, а Сіґюрйоун вступив до сільськогосподарської школи в Ейдирі, яку успішно закінчив у 1887 році зі спеціальністю агронома. Після закінчення школи він повернувся на ферму батька, де працював до 1892 року.

6 червня 1892 року Сіґюрйоун одружився з Крістін Йоунсдоуттір (1867—1928) і переїхав на ферму в Сандюр у долині Адальдалюр. У пари було десять дітей, серед яких поет і члена Альтингу Браї Сіґюрйоунссон (1910—1995), який пішов стопами батька.

Сіґюрйоун займався фермерством у Сандюрі в Адальдалюрі у 1892—1906 роках, потім в Ейнарсстадірі в Рейк'ядалюрі у 1906—1913 роках, після чого у 1913 році переїхав до Л'єґара на північному сході Ісландії, де жив до кінця свого життя.

Він багато дбав про народну освіту та всіляко допомагав у її становленні в Ісландії. Серед іншого, Сіґюрйоун пожертвував землю для народної школи для жителів Сюдюр-Тінгейярсісла і Нордюр-Тінгейярсісла у Л'єгарі та права на використання школою гарячих джерел. Школа була відкрита восени 1925 року, а його син Ардноур Сіґюрйоунссон став її першим директором.

Певний час Сіґюрйоун був представником сіслюмадюра в Адальдалюрі, потім багато років поспіль очолював громаду Рейк'ядальсгреппюр. Майже 40 років він керував тингейською філією Торгової асоціації Ісландії та тривалий час був другим аудитором компанії. Крім того, протягом кількох років він очолював Тингейську тваринницьку асоціацію. Коли у 1916 році вперше пройшли загальнонаціональні вибори в Альтинг, Сіґюрйоуна Фрідйоунссона обрали першим депутатом за списком Партії самоврядування і був членом Альтингу з 1918 до 1922 рік.

Його перша книга з перекладами віршів «Ljóðmæli» (укр. «Поезія»), вийшла друком у 1928 році, пізніше у 1939-44 роках вийшли у світ поетичний тритомник «Heyrði eg í hamrinum» (укр. «Чув я молот») і збірка поезій «Barnið á götunni» (укр. «Дитя на вулиці»). Крім того, він у 1937 році видав збірку оповідань «Þar sem grasið grær» (укр. «Там, де росте трава»), у 1929 року — книгу віршів у прозі «Skriftamál einsetumannsins» (укр. «Повідомлення пустельника»). У своїй прозі він описував емоції та сни наяву, а плавність і звучна краса ісландської мови ніколи його не підводила. Також у журналах публікувалися його есе та роздуми на різні теми, зокрема література, соціальні питання та політика.

Примітки

  1. Páll Eggert Ólason. Íslenzkar æviskrár frá landnámstímum til ársloka 1940 : T-Ö : ( )[ісланд.] : у 6 т. / Ólafur Þ. Kristjánsson; Jón Guðnason; Sigurður Líndal. — Reykjavík : H.f. Leiftur, 1952. — С. 338. — 564 с.
  2. Sigurjón Friðjónsson. althingi.is (ісл.). Alþingi Íslands. Процитовано 2022-9-20. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (); Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) ()
  3. Þóroddur Guðmundsson. Guðmundur Friðjónsson : ævi og störf. — Reykjavík : Ísafoldarprentsmiðja, 1950. — 327 с.
  4. Merkir Íslendingar - Guðmundur Friðjónsson. mbl.is (ісл.). Morgunblaðið. 24. október 2015. Процитовано 2022-9-9. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  5. Þorsteinn, Jósepsson; Steindórsson, Steindór (1981). Laugar // Landið þitt Ísland: H-K (ісл.). Рейк'явік: Örn og Örlygur. с. 31.
  6. Jörundur Brynjólfsson. Minning Sigurjóns Friðjónssonar. althingi.is (ісл.). Alþingi Íslands. Процитовано 2022-9-20. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  7. Stefán Einarsson. Sigurjón Friðjónsson // Íslensk bókmenntasaga, 874-1960 : ( )[ісланд.]. — Reykjavík : Snæbjörn Jónsson, 1961.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

debyut shirina opis zobrazhennya Sigyurjoun Fridjounssonisl Sigurjon FridjonssonNarodivsya22 veresnya 1867 1867 09 22 Pomer26 travnya 1950 1950 05 26 82 roki Krayina IslandiyaDiyalnistpolitik Sigyurjoun Fridjounsson u Vikishovishi Sigyurjoun Fridjounsson isl Sigurjon Fridjonsson nar 22 veresnya 1867 1867veresnya22 pom 26 travnya 1950 islandskij poet pismennik i chlen Altingu BiografiyaSigyurjoun narodivsya 22 veresnya 1867 roku na fermi Silalajkyur v dolini Adaldalyur nini v gromadi Tingejyarsvejt v Nordurland Ejstra u sim yi fermera Fridjouna Jounssona 1838 1917 ta jogo druzhini domogospodarki Sigyurb yerg Gvyudmyundsdouttir 1840 1874 U sim yi bulo semero ditej z yakih bagato hto zgodom stav vidomim Tak sered brativ i sester mozhna zgadati Gvyudmyundyura Fridjounssona poet i pismennik Edlinga Fridjounssona chlen Altingu Braya Fridjounssona chlen Altingu ta ministr sester Auslejg Fridjounsdottir mati pismennika Kadlya Isfelda j Unnyur Fridjounsdottir mati ochilnika Soyuzu fermeriv Islandiyi Ingi Triggvasona Pislya smerti druzhini u 1874 roci Fridjoun z ditmi pereyihav na fermu do Sandyura a Sigyurjoun vstupiv do silskogospodarskoyi shkoli v Ejdiri yaku uspishno zakinchiv u 1887 roci zi specialnistyu agronoma Pislya zakinchennya shkoli vin povernuvsya na fermu batka de pracyuvav do 1892 roku 6 chervnya 1892 roku Sigyurjoun odruzhivsya z Kristin Jounsdouttir 1867 1928 i pereyihav na fermu v Sandyur u dolini Adaldalyur U pari bulo desyat ditej sered yakih poet i chlena Altingu Brayi Sigyurjounsson 1910 1995 yakij pishov stopami batka Sigyurjoun zajmavsya fermerstvom u Sandyuri v Adaldalyuri u 1892 1906 rokah potim v Ejnarsstadiri v Rejk yadalyuri u 1906 1913 rokah pislya chogo u 1913 roci pereyihav do L yegara na pivnichnomu shodi Islandiyi de zhiv do kincya svogo zhittya Vin bagato dbav pro narodnu osvitu ta vsilyako dopomagav u yiyi stanovlenni v Islandiyi Sered inshogo Sigyurjoun pozhertvuvav zemlyu dlya narodnoyi shkoli dlya zhiteliv Syudyur Tingejyarsisla i Nordyur Tingejyarsisla u L yegari ta prava na vikoristannya shkoloyu garyachih dzherel Shkola bula vidkrita voseni 1925 roku a jogo sin Ardnour Sigyurjounsson stav yiyi pershim direktorom Pevnij chas Sigyurjoun buv predstavnikom sislyumadyura v Adaldalyuri potim bagato rokiv pospil ocholyuvav gromadu Rejk yadalsgreppyur Majzhe 40 rokiv vin keruvav tingejskoyu filiyeyu Torgovoyi asociaciyi Islandiyi ta trivalij chas buv drugim auditorom kompaniyi Krim togo protyagom kilkoh rokiv vin ocholyuvav Tingejsku tvarinnicku asociaciyu Koli u 1916 roci vpershe projshli zagalnonacionalni vibori v Alting Sigyurjouna Fridjounssona obrali pershim deputatom za spiskom Partiyi samovryaduvannya i buv chlenom Altingu z 1918 do 1922 rik Jogo persha kniga z perekladami virshiv Ljodmaeli ukr Poeziya vijshla drukom u 1928 roci piznishe u 1939 44 rokah vijshli u svit poetichnij tritomnik Heyrdi eg i hamrinum ukr Chuv ya molot i zbirka poezij Barnid a gotunni ukr Ditya na vulici Krim togo vin u 1937 roci vidav zbirku opovidan THar sem grasid graer ukr Tam de roste trava u 1929 roku knigu virshiv u prozi Skriftamal einsetumannsins ukr Povidomlennya pustelnika U svoyij prozi vin opisuvav emociyi ta sni nayavu a plavnist i zvuchna krasa islandskoyi movi nikoli jogo ne pidvodila Takozh u zhurnalah publikuvalisya jogo ese ta rozdumi na rizni temi zokrema literatura socialni pitannya ta politika PrimitkiPall Eggert olason Islenzkar aeviskrar fra landnamstimum til arsloka 1940 T O island u 6 t olafur TH Kristjansson Jon Gudnason Sigurdur Lindal Reykjavik H f Leiftur 1952 S 338 564 s Sigurjon Fridjonsson althingi is isl Althingi Islands Procitovano 2022 9 20 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Proignorovano nevidomij parametr accessyear mozhlivo access date dovidka THoroddur Gudmundsson Gudmundur Fridjonsson aevi og storf Reykjavik Isafoldarprentsmidja 1950 327 s Merkir Islendingar Gudmundur Fridjonsson mbl is isl Morgunbladid 24 oktober 2015 Procitovano 2022 9 9 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka THorsteinn Josepsson Steindorsson Steindor 1981 Laugar Landid thitt Island H K isl Rejk yavik Orn og Orlygur s 31 Jorundur Brynjolfsson Minning Sigurjons Fridjonssonar althingi is isl Althingi Islands Procitovano 2022 9 20 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Stefan Einarsson Sigurjon Fridjonsson Islensk bokmenntasaga 874 1960 island Reykjavik Snaebjorn Jonsson 1961 Posilannya

Дата публікації:
Топ