Сірка (мінерал)

Сірка - частина назви ряду мінералів.

Розрізняють:

• сірку аморфну (аморфний мінерал складу S. Зазвичай містить домішки кристалічної сірки);
• сірку арсенисту (суміш сірки з реальґаром);
• сірку золотисту (кермезит — оксисульфід стибію Sb₂S₂O; вторинний мінерал стибієвих родовищ);
• сірку перламутрову (γ-сірка);
• сірку пластинчасту (сірка аморфна); сірку рідку (сірка, яка утворює лавові потоки, наприклад, спостерігалася під час виверження вулканів у Японії, а також у вигляді крапель);
• сірку ромбічну (звичайна природна сірка ромбічної сингонії);
• сірку рубінову (реальґар);
• сірку селенисту (різновид сірки яка містить до 5,18 % Se. Знайдена на о. (Ліпарські острови), Італія; Кілауеа, Гавайські острови);
• сірку селенову (сірка селениста);
• сірку телуристу (оранжева вулканічна сірка, яка містить у %: Te — 0,17; Se — 0,06; As — 0,01);
• сірку чорну (тригональна поліморфна модифікація сірки, одержана штучно);
• α-сірку (сірка ромбічна);
• β-сірку (моноклінна модифікація сірки, стійка вище 95,6 °С);
• γ-сірку (моноклінна модифікація сірки самородної;
• δ-сірку (штучна поліморфна моноклінна модифікація сірки);
• ε-сірку (штучна тригональна модифікація сірки);
• ζ-сірку (сірка чорна);
• μ-сірку (сірка аморфна).

Крім того, розрізняють:

• сульфурит (1. β-сірка; 2. Сірка аморфна),
• сульфурицин або сульфурицит (пористий опал, насичений сірчаною кислотою та вуглецевими сполуками), сульфуросит (природний SO₂).

Див. також

• самородна сірка
• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.