Лангур Semnopithecus рід приматів фауни Старого Світу з родини Мавпові Cercopithecidae надродини Catarrhini вузьконосі С

Лангур (Semnopithecus) — рід приматів фауни Старого Світу з родини Мавпові (Cercopithecidae) надродини Catarrhini (вузьконосі).

Сірий лангур

(S. hypoleucos)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Примати (Primates)
Підряд:	Haplorhini
Інфраряд:	Вищі примати (Simiiformes)
Родина:	Мавпові (Cercopithecidae)
Підродина:	Colobinae
Триба:	Presbytini
Рід:	Semnopithecus Desmarest, 1822
Види
див. текст

Вікісховище: Semnopithecus

Це територіальні тварини, що живуть у різних середовищах існування, від пустель до тропічних дощових лісів, від рівня моря до 4000 метрів на індійському субконтиненті. Вважаються священними тваринами у індусів. До недавна до роду належав один вид, Semnopithecus entellus, зараз визначають сім видів.

Вигляд

Досить великі, стрункі тварини. Їх хутро сіре зверху, знизу білувате або оранжево-жовте. Чорне чи фіолетове обличчя голе й оточене білястим волоссям. Ці тварини можуть досягати довжини тіла 40-78 см; хвіст довший тіла і може вирости до 110 см. Вага до 23 кг.

Стиль життя

Вони активні в основному вранці і ввечері, відпочиваючи у найгарячішу частину дня. Вони їдять рослинний матеріал, такий як листя, з додаванням фруктів, квітів і рослин. Вони витрачають значну частину часу на землі, але також можуть легко переміщатися по деревах. Живуть у великих змішаних групах від 5 до 125 тварин, але від 13 до 37 це норма. Групи мають ієрархію.

Види

Відомо 7 сучасних видів роду Semnopithecus:

Semnopithecus ajax (Лангур кашмірський)
Semnopithecus dussumieri (Лангур південнорівнинний)
Semnopithecus entellus (Лангур північнорівнинний)
Semnopithecus hector (Лангур тарайський)
Semnopithecus hypoleucos (Лангур чорноногий)
Semnopithecus priam (Лангур чубатий)
Semnopithecus schistaceus (Лангур непальський)

Посилання

Groves, C. (). Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds) (ред.). (вид. 3rd edition). Johns Hopkins University Press. . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 31 січня 2009.
Osterholz, Martin;Walter, Lutz and Roos, Christian (2008). . BMC Evolutionary Biology. 8 (1): 58. doi:10.1186/1471-2148-8-58. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 31 січня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()

Джерела

Ronald M. Nowak. Walker's Primates of the World. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 160. — .
International Union for Conservation of Nature and Natural Resources [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite]

Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Groves, C. (). Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds) (ред.). (вид. 3rd edition). Johns Hopkins University Press. . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 31 січня 2009.

[2] Osterholz, Martin;Walter, Lutz and Roos, Christian (2008). . BMC Evolutionary Biology. 8 (1): 58. doi:10.1186/1471-2148-8-58. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 31 січня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()