Сіпарая жовточерева | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Жовточерва сіпарая (Таїланд) | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Aethopyga gouldiae (Vigors, 1831) | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Сіпарая жовточерева (Aethopyga gouldiae) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Гімалаях, М'янмі, Китаї та в Південно-Східній Азії.
Таксономія
Жовточерва сірапая була описана в 1831 році Ніколасом Вігорсом. Вид отримав назву на честь , британської художниці і ілюстраторки, дружини Джона Гульда.
Дослідження мітохондріальної ДНК показало, що жовточерева сіпарая генетично близька до непальської сіпараї (Aethopyga nipalensis).
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- A. g. gouldiae (Vigors, 1831) — східні Гімалаї;
- A. g. isolata Baker, ECS, 1925 — північно-східна Індія, схід Бангладеш, західна М'янма;
- A. g. dabryii (Verreaux, J, 1867) — центральний і південний Китай, північна і східна М'янма, північ Індокитаю;
- A. g. annamensis Robinson & Kloss, 1919 — південний Лаос і південний В'єтнам.
Опис
Довжина самця становить 131-160 мм, довжина самиці 91-111 мм; вага самця становить 4-12 г, вага самиці 5-8 г. Довжина дзьоба становить 13-17 мм.
Жовточереві сіпараї мають яскраве забарвлення. На облиичі і горлі темно-фіолетова "маска". Забарвлення скронь, тімені, спини, грудей і боків є червоним і може мати різні відтінки. На скронях присутні яскрво-сині, металево-блискучі пір'їни. Крила і хвіст коричневі або оливково-зелені. Живіт і гузка жовті з зеленим відтінком. Хвіст яскраво-синій, на кінчику темно-пурпуровий.
Самиці мають тьмяніше забарвлення. Верхня частина тіла самиці темно-оливково-зелена, нижня частина тіла сірувато-жовта.
Представники різних підвидів дещо відрізняються від представників номінативного підвида. Так, груди самців-представників підвиду A. g. dabryii яскраво-червоні. тоді як груди самців-представників номінативного підвиду A. g. gouldiae яскраво-жовті, з червоною смугою або без неї.
Поширення і екологія
Жовточереві сіпараї мешкають в Бангладеші, Бутані, Лаосі, М'янмі, Непалі, Індії, В'єтнамі, Таїланді та Китаї. Вони живуть в субтропічних і тропічних лісах, мусонних і широколистних лісах, в садах і бамбукових заростях на висоті від 1000 до 3500 м над рівнем моря.
Поведінка
Зазвичай жовточереві сіпараї є осілими птахами, однак можливі сезонні міграції. Зазвичай вони машкають наодинці або парами, хоча можуть утворювати невеликі зграйки з 3-5 або навіть більше 10 птахів. Літають швидко, однак на невеликі відстані. Звуки включають вискоі тонкі "ціііі" і різкі "ціт".
Раціон
Жовточереві сіпараї, як і інші представники родини нектаркових, харчуються нектаром. Довгий, вигнутий дзьоб і видовжений трубкоподібний язик пристосовані для смоктання квіткового нектару. Також жовточереві сіпараї харчуються комахами. Дослідження показали, що в раціон птахів з Сичуані і Юньнані входять павуки, невеликі жучки і німфи напівтвердокрилих.
Розмноження
Сезон розмноження триває з квітня по липень. Самиці починають гніздитися в середині квітня. Гніздо робиться з моху, трави і павутиння. Воно має довжину 15-18 см і ширину 10-11,5 см. Під час сезону розмноження самці приваблюють самиць за допомогою шлюного співу: "жай-жай-жай". В кладці 2-3 яйця. Яйця мають розмір 13,5-15,5 мм × 10,5-11,5 мм. Вони білого кольору, зазвичай поцятковані рудувато-коричневими плямками. Інкубаційний період триває 2 тижні, пташенята покриваються пір'ям на 15-16 день. Батьки доглядають за пташенями, годують їх напівперетравленим нектаром, згодом починають годувати їх комахами.
Збереження
МСОП вважає цей вид таким. що не потребує особливих заходів зі збереження. Птах входить в список диких тварин, що перебувають під охороною уряду КНР і мають важливе значення для економіки і науки.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. .
- Lederer, Roger J. (2019). . Chicago, IL: University of Chicago Press. с. 101. ISBN . Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- Gill, Frank B.; Wright, Minturn T. (2006). (англ.). Princeton University Press. ISBN . Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- Wang, Ning; Liang, Bin (3 липня 2016). Complete mitochondrial genome of a sunbird, Aethopyga gouldiae (Aves: Passeriformes), the first representative of Nectariniidae. Mitochondrial DNA Part A. 27 (4): 2356—2358. doi:10.3109/19401736.2015.1025262. ISSN 2470-1394. PMID 25990041.
- F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.
- 赵正阶 (2001). (кит.). 吉林科学技术出版社. ISBN . Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- 中国动物志 : 鸟纲. 第十三卷. 雀形目(山雀科-绣眼鸟科). book.sciencereading.cn. Процитовано 13 жовтня 2020.
- . www.itis.gov. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 13 жовтня 2020.
- 刘九江 (2017). . 林业与生态. 0 (2): 45. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 14 липня 2021.
- List of Wild Animal that Protected by PRC with Beneficial and High Value of Economy and Science. Ministry of Natural Resource of the People's Republic of China. 13 жовтня 2020. оригіналу за 15 травня 2019.
Посилання
- Aethopyga gouldiae. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Siparaya zhovtochereva Zhovtocherva siparaya Tayiland Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Nektarkovi Nectariniidae Rid Siparaya Aethopyga Vid Siparaya zhovtochereva Binomialna nazva Aethopyga gouldiae Vigors 1831 Pidvidi A g gouldiae Vigors 1831 A g isolata Baker ECS 1925 A g dabryii Verreaux J 1867 A g annamensis Robinson amp Kloss 1919 Posilannya Vikishovishe Aethopyga gouldiae Vikividi Aethopyga gouldiae ITIS 558457 MSOP 22718077 NCBI 1302145 Siparaya zhovtochereva Aethopyga gouldiae vid gorobcepodibnih ptahiv rodini nektarkovih Nectariniidae Meshkaye v Gimalayah M yanmi Kitayi ta v Pivdenno Shidnij Aziyi TaksonomiyaZhovtocherva sirapaya bula opisana v 1831 roci Nikolasom Vigorsom Vid otrimav nazvu na chest britanskoyi hudozhnici i ilyustratorki druzhini Dzhona Gulda Doslidzhennya mitohondrialnoyi DNK pokazalo sho zhovtochereva siparaya genetichno blizka do nepalskoyi siparayi Aethopyga nipalensis Pidvidi Vidilyayut chotiri pidvidi A g gouldiae Vigors 1831 shidni Gimalayi A g isolata Baker ECS 1925 pivnichno shidna Indiya shid Bangladesh zahidna M yanma A g dabryii Verreaux J 1867 centralnij i pivdennij Kitaj pivnichna i shidna M yanma pivnich Indokitayu A g annamensis Robinson amp Kloss 1919 pivdennij Laos i pivdennij V yetnam OpisDovzhina samcya stanovit 131 160 mm dovzhina samici 91 111 mm vaga samcya stanovit 4 12 g vaga samici 5 8 g Dovzhina dzoba stanovit 13 17 mm Zhovtocherevi siparayi mayut yaskrave zabarvlennya Na obliichi i gorli temno fioletova maska Zabarvlennya skron timeni spini grudej i bokiv ye chervonim i mozhe mati rizni vidtinki Na skronyah prisutni yaskrvo sini metalevo bliskuchi pir yini Krila i hvist korichnevi abo olivkovo zeleni Zhivit i guzka zhovti z zelenim vidtinkom Hvist yaskravo sinij na kinchiku temno purpurovij Samici mayut tmyanishe zabarvlennya Verhnya chastina tila samici temno olivkovo zelena nizhnya chastina tila siruvato zhovta Predstavniki riznih pidvidiv desho vidriznyayutsya vid predstavnikiv nominativnogo pidvida Tak grudi samciv predstavnikiv pidvidu A g dabryii yaskravo chervoni todi yak grudi samciv predstavnikiv nominativnogo pidvidu A g gouldiae yaskravo zhovti z chervonoyu smugoyu abo bez neyi Poshirennya i ekologiyaZhovtocherevi siparayi meshkayut v Bangladeshi Butani Laosi M yanmi Nepali Indiyi V yetnami Tayilandi ta Kitayi Voni zhivut v subtropichnih i tropichnih lisah musonnih i shirokolistnih lisah v sadah i bambukovih zarostyah na visoti vid 1000 do 3500 m nad rivnem morya PovedinkaZazvichaj zhovtocherevi siparayi ye osilimi ptahami odnak mozhlivi sezonni migraciyi Zazvichaj voni mashkayut naodinci abo parami hocha mozhut utvoryuvati neveliki zgrajki z 3 5 abo navit bilshe 10 ptahiv Litayut shvidko odnak na neveliki vidstani Zvuki vklyuchayut viskoi tonki ciiii i rizki cit Racion Zhovtocherevi siparayi yak i inshi predstavniki rodini nektarkovih harchuyutsya nektarom Dovgij vignutij dzob i vidovzhenij trubkopodibnij yazik pristosovani dlya smoktannya kvitkovogo nektaru Takozh zhovtocherevi siparayi harchuyutsya komahami Doslidzhennya pokazali sho v racion ptahiv z Sichuani i Yunnani vhodyat pavuki neveliki zhuchki i nimfi napivtverdokrilih RozmnozhennyaSezon rozmnozhennya trivaye z kvitnya po lipen Samici pochinayut gnizditisya v seredini kvitnya Gnizdo robitsya z mohu travi i pavutinnya Vono maye dovzhinu 15 18 sm i shirinu 10 11 5 sm Pid chas sezonu rozmnozhennya samci privablyuyut samic za dopomogoyu shlyunogo spivu zhaj zhaj zhaj V kladci 2 3 yajcya Yajcya mayut rozmir 13 5 15 5 mm 10 5 11 5 mm Voni bilogo koloru zazvichaj pocyatkovani ruduvato korichnevimi plyamkami Inkubacijnij period trivaye 2 tizhni ptashenyata pokrivayutsya pir yam na 15 16 den Batki doglyadayut za ptashenyami goduyut yih napivperetravlenim nektarom zgodom pochinayut goduvati yih komahami ZberezhennyaMSOP vvazhaye cej vid takim sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Ptah vhodit v spisok dikih tvarin sho perebuvayut pid ohoronoyu uryadu KNR i mayut vazhlive znachennya dlya ekonomiki i nauki PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 14 lipnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Clive F Mann Robert A Cheke Clive F Mann amp Robert A Cheke Sunbirds A Guide to the Sunbirds Flowerpeckers Spiderhunters and Sugarbirds of the World Bloomsbury Publishing 2010 s 334 ISBN 9781408135679 Lederer Roger J 2019 Chicago IL University of Chicago Press s 101 ISBN 978 0 226 67505 3 Arhiv originalu za 14 lipnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2021 Gill Frank B Wright Minturn T 2006 angl Princeton University Press ISBN 978 0 691 12827 6 Arhiv originalu za 14 lipnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2021 Wang Ning Liang Bin 3 lipnya 2016 Complete mitochondrial genome of a sunbird Aethopyga gouldiae Aves Passeriformes the first representative of Nectariniidae Mitochondrial DNA Part A 27 4 2356 2358 doi 10 3109 19401736 2015 1025262 ISSN 2470 1394 PMID 25990041 F Gill D Donsker amp P Rasmussen red Dippers leafbirds flowerpeckers sunbirds angl IOC World Bird List v11 1 Procitovano 14 lipnya 2021 赵正阶 2001 kit 吉林科学技术出版社 ISBN 978 7 5384 2407 2 Arhiv originalu za 14 lipnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2021 中国动物志 鸟纲 第十三卷 雀形目 山雀科 绣眼鸟科 book sciencereading cn Procitovano 13 zhovtnya 2020 www itis gov Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 13 zhovtnya 2020 刘九江 2017 林业与生态 0 2 45 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 14 lipnya 2021 List of Wild Animal that Protected by PRC with Beneficial and High Value of Economy and Science Ministry of Natural Resource of the People s Republic of China 13 zhovtnya 2020 originalu za 15 travnya 2019 PosilannyaAethopyga gouldiae Integrovana sistema taksonomichnoyi informaciyi ITIS angl Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi