Сільян (швед. Siljan) — кратерне озеро у шведському ландскапі Даларна.
Сільян швед. Siljan | ||||
---|---|---|---|---|
Вид із космосу | ||||
60°51′ пн. ш. 14°48′ сх. д. / 60.850° пн. ш. 14.800° сх. д.Координати: 60°51′ пн. ш. 14°48′ сх. д. / 60.850° пн. ш. 14.800° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Швеція[1] | |||
Регіон | Лександ Мура Реттвік Орса | |||
Прибережні країни | Швеція | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | кратер і d[1] | |||
Частина від | d[1] | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 290 (354 разом із сусідніми озерами) км² | |||
Висота | 161 м | |||
Глибина макс. | 134 м | |||
Довжина | 52 км | |||
Берегова лінія | 244 км | |||
Об'єм | 42 км ³ км³ | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Естердалельвен | |||
Витікають | Естердалельвен | |||
Площа басейну | 12 000 км² | |||
Країни басейну | Швеція | |||
Інше | ||||
Міста та поселення | Му́ра (швед. Mora) | |||
Geonames | 2679230 | |||
Сільян (озеро) (Швеція) | ||||
| ||||
Сільян у Вікісховищі |
Метеоритний кратер
Озеро розташоване по південно-західному периметру Кільця Сільян (шведською: Siljansringen), кругової геологічної формації, яка була утворена 377 000 000 років тому, в Девонський період значним ударом метеорита. Виниклий ударний кратер наповнився з часом молодими осадовими гірськими породами, перш за все вапняком. Сьогоднішнє озеро та околиці виникли в льодовиковий період в результаті неодноразового поширення льодовиків. Причому льодовики сильніше змінили сам кратер через легку ерозію порід, що наповнювали його, чим околиці. Первісний кратер, зараз в основному зруйнований, за оцінками, був близько 52 км (32 милі) в діаметрі і є найкрупнішим відомим кратером в Європі (окрім Росії). Кембрійські, ордовицькі і силурійські осадові породи, деформовані ударом, багаті копалинами. Деякі люди підозрюють, що там може бути нафта, але буріння досі не увінчалися успіхом. Є великі родовища свинцю і цинку в області Бода.
Географія
Площа озера становить 290 км² (з урахуванням прилеглих озер Урсашен та Іншен — 354 км²), найбільша глибина 134 м, об'єм води близько 37 км³ (42 км³, відповідно). Його поверхня знаходиться на висоті 161 м над рівнем моря. Через озеро протікає річка Естердалельвен. Є шостим за величиною озером у Швеції. На озері є безліч островів, з яких найбільший Соллерен (7,5 км в довжину, 4 км в ширину). На берегах озера розташовані населені пункти Лександ, Мура і Реттвік. Найбільше з них місто Мура.
На межі XIX—XX ст. на Сільяні існував жвавий рух на парових човнах. Сьогодні по озеру курсують прогулянкові човни. Традиційно в кінці червня — початку липня на озері проходять змагання веслярів на церковних човнах (традиційні човни для недільного відвідування церкви).
Світлини
- Вигляд на Сільян
Примітки
- Water Framework Directive - 2016 Reporting - Sweden — 2017.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silyan shved Siljan kraterne ozero u shvedskomu landskapi Dalarna Silyan shved SiljanVid iz kosmosu Vid iz kosmosu60 51 pn sh 14 48 sh d 60 850 pn sh 14 800 sh d 60 850 14 800 Koordinati 60 51 pn sh 14 48 sh d 60 850 pn sh 14 800 sh d 60 850 14 800Roztashuvannya Krayina Shveciya 1 Region Leksand Mura Rettvik OrsaPriberezhni krayini ShveciyaGeologichni dani Tip krater i d 1 Chastina vid d 1 Rozmiri Plosha poverhni 290 354 razom iz susidnimi ozerami km Visota 161 mGlibina maks 134 mDovzhina 52 kmBeregova liniya 244 kmOb yem 42 km km Voda Basejn Vlivayutsya EsterdalelvenVitikayut EsterdalelvenPlosha basejnu 12 000 km Krayini basejnu ShveciyaInshe Mista ta poselennya Mu ra shved Mora Geonames 2679230 Silyan ozero Shveciya Silyan u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Silyan Meteoritnij kraterSilyan na mapi Shveciyi Ozero roztashovane po pivdenno zahidnomu perimetru Kilcya Silyan shvedskoyu Siljansringen krugovoyi geologichnoyi formaciyi yaka bula utvorena 377 000 000 rokiv tomu v Devonskij period znachnim udarom meteorita Viniklij udarnij krater napovnivsya z chasom molodimi osadovimi girskimi porodami persh za vse vapnyakom Sogodnishnye ozero ta okolici vinikli v lodovikovij period v rezultati neodnorazovogo poshirennya lodovikiv Prichomu lodoviki silnishe zminili sam krater cherez legku eroziyu porid sho napovnyuvali jogo chim okolici Pervisnij krater zaraz v osnovnomu zrujnovanij za ocinkami buv blizko 52 km 32 mili v diametri i ye najkrupnishim vidomim kraterom v Yevropi okrim Rosiyi Kembrijski ordovicki i silurijski osadovi porodi deformovani udarom bagati kopalinami Deyaki lyudi pidozryuyut sho tam mozhe buti nafta ale burinnya dosi ne uvinchalisya uspihom Ye veliki rodovisha svincyu i cinku v oblasti Boda GeografiyaPlosha ozera stanovit 290 km z urahuvannyam prileglih ozer Ursashen ta Inshen 354 km najbilsha glibina 134 m ob yem vodi blizko 37 km 42 km vidpovidno Jogo poverhnya znahoditsya na visoti 161 m nad rivnem morya Cherez ozero protikaye richka Esterdalelven Ye shostim za velichinoyu ozerom u Shveciyi Na ozeri ye bezlich ostroviv z yakih najbilshij Solleren 7 5 km v dovzhinu 4 km v shirinu Na beregah ozera roztashovani naseleni punkti Leksand Mura i Rettvik Najbilshe z nih misto Mura Na mezhi XIX XX st na Silyani isnuvav zhvavij ruh na parovih chovnah Sogodni po ozeru kursuyut progulyankovi chovni Tradicijno v kinci chervnya pochatku lipnya na ozeri prohodyat zmagannya veslyariv na cerkovnih chovnah tradicijni chovni dlya nedilnogo vidviduvannya cerkvi SvitliniViglyad na SilyanPrimitkiWater Framework Directive 2016 Reporting Sweden 2017 d Track Q29563137d Track Q27074294Posilannya 1 A Boden and K G Eriksson red 1988 Deep drilling in crystalline bedrock v 1 Berlin Springer Verlag ISBN 3 540 18995 5