Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сухопутні походи козаків — це походи запорозьких козаків сухопутними шляхами, переважно проти поляків, а також інколи проти турків та татар.
Українське козацтво, як суспільний стан було потужною опозиційною силою, яка здатна боротися не тільки проти чинної системи, а й проти польського панування та турецько — татарських набігів.
Причини
Наприкінці 16 століття українські землі перебували у складному становищі. Експансія Польщі призвела до втрати решток української державності. Постійна загроза нападів з боку і спонукали до боротьби. Саме в цей час відбувається формування козацтва як провідної верстви українського суспільства. Майстерність козаків у військовому плані підвищилася, що сприяло військовим походам.
Організація походів
Організація походів відбувалася переважно навесні. Це було пов'язано з появою зеленої рослинності, яка забезпечувала природній маскувальний ефект. Саме весною збільшувалася кількість козаків користуючись з новачків, втікачів з усієї України. Організація походу розпочиналася з салютування гарматами які знаходилися на Січі. Подальші дії передбачали відправлення посланців в усі кінці запорозьких вольностей.
За характером походи можна класифікувати як оборонні та наступальні. У разі першого — відбити напад, заволодіти здобиччю — збір козаків відбувався дуже швидко. У разі наступального походу, який планувався як широкомасштабна військова кампанія, запорозькі козаки використовували допомогу козаків з України. Запорозька старшина направляла посланців до українських міст з метою завербувати якомога більше осіб для участі у поході. Такі дії вербувальники здійснювали переважно на базарах і ярмарках. Вони вилазили на вози й голосно гукали:
Хто хоче бути посадженим на палю, хто хоче бути четвертованим, колесованим, хто готовий зазнати всіляких мук за святий Хрест, хто не боїться смерті — приставай до нас!. Така агітаційна робота давала позитивний результат. Надалі організаційні дії переносилися на Запорозьку Січ, де старшина скликала козацьку раду, яка визначала особливості планування самого походу. Після цього козаки розпускалися по куренях, слободах, зимівниках з метою забезпечення зброєю, продовольством, підготовкою возів та коней. Якщо всі організаційні моменти були виконані, козаки переходили до здійснення походу.
Підготовка
Військо козаків поділялося на піхоту, кінноту та артилерію. Козацька піхота була відома своєю майстерністю у Європі. Цей вид війська шикувався у три шеренги. Перша — стріляла, друга — подавала, третя — заряджала рушниці. Піхота була більш численна за кінноту. Під час походів кіннота шикувалась півколом, так званою «лавою», що дозволяло атакувати ворога не лише по лінії фронту, а й з . Зброєю козаків були: шаблі, списи, мушкети, пістолі, рушниці, бойові молоти, якірці, Під час заряджання вогнепальної зброї козаків прикривали лучники. Лук стріляв набагато швидше за тогочасну рушницю.
Уся вогнепальна й холодна зброя, вживана козаками, була частково власного виробу, а частково — чужого. Холодну зброю найчастіше виготовляли в Січі… Немало було в запорожців і рухомих гармат
У кожного козака була сокира, лопата, коса, мотузки. Це спорядження використовували під час будівництва укріплень. Перевозили даний реманент, а також продукти, боєприпаси, фураж, поранених на возах. Гармати везли на окремих возах. До походу готувалися :ковалі, кашовари, слюсарі, тобто всі ті хто мав забезпечувати потреби війська. Для орієнтування на місцевості використовували , що був замінником компаса.
Тактика
Козацьке військо мало власний похідний порядок, який відповідав всім нормам тогочасної військової системи. Попереду всіх рухався хорунжий із козацьким прапором. За ним виступав кошовий отаман.На Січі на час походу за головного залишався наказний отаман. Козацький розвідувальний загін рухався першим. За ним кіннота. За передовим загоном на віддалі 11- 15 кілометрів йшли основні сили. В усі боки від табору були направлені дозори сторожової охорони. Тактична розвідка мала зустріти або наздогнати противника, використовуючи шлях розвідки боєм, зупинити його, або затримати до підходу основних сил. Таку тактичну розвідку використовував Б. Хмельницький у битвах на та під (1648 р.). Під час походу козаки намагалися якомога довше лишатися непоміченими. Під забороною для козаків було: розпалювати багаття, палити люльки. Розмовляти дозволялося напівпошепки. Конячі морди замотували ременями, мотузками, хустинами. У центрі бойового порядку була кіннота, вишикувана у три- чотири шеренги. По флангах розміщувалася піхота. Легкі гармати ставили між окремими піхотними підрозділами.
Щодо способу ведення війни на суходолі, то козаки ліпші піхотинці, ніж кіннотники;вони витривалі й невтомні, підкоряються своїм керівникам з надзвичайною вправністю виконують земляні роботи та укріплюються не лише за допомогою шанців, а також використовують вози на марші. Вони такі сильні за цими пересувними укріпленнями, конче потрібними на безлюдних степах, де раз у раз наскакують татари, що тисяча козаків, захищена так, чинить опір тисячам невірних, які зовсім не злазять з коней і яких затримує будь-який рів чи найменша перепона…
Дуже часто під час сухопутних походів козаки використовували бойовий прийом табір. Його застосовували як для просування війська, так і для наступу чи оборони. Він мав форму прямокутника. Табір створювали з кількох рядів возів, скріплених залізними ланцюгами колесо до колеса. Голоблі підіймали вгору. Всередині між возами утворювався укріплений простір, який був схожий на неприступну фортецю. По кутах ставили гармати, таким чином, піхота була повністю укріплена. Іноді навколо табору запорожці робили рови, вали, вовчі ями. Саме завдяки чітко врегульованій тактиці, походи запорожців закінчувалися перемогами.
Див. також
Примітки
- Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків.-Львів,1990.-Т.1.-С. 271—273
- https://shron3.chtyvo.org.ua/Yavornytskyi/Istoria_zaporizkykh_kozakiv_Tom1.'[недоступне посилання]
- Шевальє П.Історія війни козаків проти Польщі.-Київ,1993.-С.36.
Посилання
- [1] [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- [2] [ 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- [3] [ 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Література
- Мицик Ю. А. та ін. Як козаки воювали: Історичні розповіді про українських козаків.- Дніпропетровськ,1990.-С.111
- Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків.-Львів,1990.-Т.1.-С. 271—273.
- Косенко Л. О. Козаки: Лицарський орденУкраїни: Факти. Міфи. Коментарі.-Х,2007.-С.305-308
- Гупан Н. М., Смагін І. І.,Пометун О. І. Історія України: Підручник для 8-го класу загальноосвітнього навчального закладу.-Х, 2016.-С.108- 109.
- Шевальє П.Історія війни козаків проти Польщі.-Київ,1993.-С.36
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhoputni pohodi kozakiv ce pohodi zaporozkih kozakiv suhoputnimi shlyahami perevazhno proti polyakiv a takozh inkoli proti turkiv ta tatar Ukrayinske kozactvo yak suspilnij stan bulo potuzhnoyu opozicijnoyu siloyu yaka zdatna borotisya ne tilki proti chinnoyi sistemi a j proti polskogo panuvannya ta turecko tatarskih nabigiv PrichiniNaprikinci 16 stolittya ukrayinski zemli perebuvali u skladnomu stanovishi Ekspansiya Polshi prizvela do vtrati reshtok ukrayinskoyi derzhavnosti Postijna zagroza napadiv z boku i sponukali do borotbi Same v cej chas vidbuvayetsya formuvannya kozactva yak providnoyi verstvi ukrayinskogo suspilstva Majsternist kozakiv u vijskovomu plani pidvishilasya sho spriyalo vijskovim pohodam Organizaciya pohodivOrganizaciya pohodiv vidbuvalasya perevazhno navesni Ce bulo pov yazano z poyavoyu zelenoyi roslinnosti yaka zabezpechuvala prirodnij maskuvalnij efekt Same vesnoyu zbilshuvalasya kilkist kozakiv koristuyuchis z novachkiv vtikachiv z usiyeyi Ukrayini Organizaciya pohodu rozpochinalasya z salyutuvannya garmatami yaki znahodilisya na Sichi Podalshi diyi peredbachali vidpravlennya poslanciv v usi kinci zaporozkih volnostej Za harakterom pohodi mozhna klasifikuvati yak oboronni ta nastupalni U razi pershogo vidbiti napad zavoloditi zdobichchyu zbir kozakiv vidbuvavsya duzhe shvidko U razi nastupalnogo pohodu yakij planuvavsya yak shirokomasshtabna vijskova kampaniya zaporozki kozaki vikoristovuvali dopomogu kozakiv z Ukrayini Zaporozka starshina napravlyala poslanciv do ukrayinskih mist z metoyu zaverbuvati yakomoga bilshe osib dlya uchasti u pohodi Taki diyi verbuvalniki zdijsnyuvali perevazhno na bazarah i yarmarkah Voni vilazili na vozi j golosno gukali Hto hoche buti posadzhenim na palyu hto hoche buti chetvertovanim kolesovanim hto gotovij zaznati vsilyakih muk za svyatij Hrest hto ne boyitsya smerti pristavaj do nas Taka agitacijna robota davala pozitivnij rezultat Nadali organizacijni diyi perenosilisya na Zaporozku Sich de starshina sklikala kozacku radu yaka viznachala osoblivosti planuvannya samogo pohodu Pislya cogo kozaki rozpuskalisya po kurenyah slobodah zimivnikah z metoyu zabezpechennya zbroyeyu prodovolstvom pidgotovkoyu voziv ta konej Yaksho vsi organizacijni momenti buli vikonani kozaki perehodili do zdijsnennya pohodu PidgotovkaVijsko kozakiv podilyalosya na pihotu kinnotu ta artileriyu Kozacka pihota bula vidoma svoyeyu majsternistyu u Yevropi Cej vid vijska shikuvavsya u tri sherengi Persha strilyala druga podavala tretya zaryadzhala rushnici Pihota bula bilsh chislenna za kinnotu Pid chas pohodiv kinnota shikuvalas pivkolom tak zvanoyu lavoyu sho dozvolyalo atakuvati voroga ne lishe po liniyi frontu a j z Zbroyeyu kozakiv buli shabli spisi mushketi pistoli rushnici bojovi moloti yakirci Pid chas zaryadzhannya vognepalnoyi zbroyi kozakiv prikrivali luchniki Luk strilyav nabagato shvidshe za togochasnu rushnicyu Usya vognepalna j holodna zbroya vzhivana kozakami bula chastkovo vlasnogo virobu a chastkovo chuzhogo Holodnu zbroyu najchastishe vigotovlyali v Sichi Nemalo bulo v zaporozhciv i ruhomih garmat U kozhnogo kozaka bula sokira lopata kosa motuzki Ce sporyadzhennya vikoristovuvali pid chas budivnictva ukriplen Perevozili danij remanent a takozh produkti boyepripasi furazh poranenih na vozah Garmati vezli na okremih vozah Do pohodu gotuvalisya kovali kashovari slyusari tobto vsi ti hto mav zabezpechuvati potrebi vijska Dlya oriyentuvannya na miscevosti vikoristovuvali sho buv zaminnikom kompasa TaktikaKozacke vijsko malo vlasnij pohidnij poryadok yakij vidpovidav vsim normam togochasnoyi vijskovoyi sistemi Poperedu vsih ruhavsya horunzhij iz kozackim praporom Za nim vistupav koshovij otaman Na Sichi na chas pohodu za golovnogo zalishavsya nakaznij otaman Kozackij rozviduvalnij zagin ruhavsya pershim Za nim kinnota Za peredovim zagonom na viddali 11 15 kilometriv jshli osnovni sili V usi boki vid taboru buli napravleni dozori storozhovoyi ohoroni Taktichna rozvidka mala zustriti abo nazdognati protivnika vikoristovuyuchi shlyah rozvidki boyem zupiniti jogo abo zatrimati do pidhodu osnovnih sil Taku taktichnu rozvidku vikoristovuvav B Hmelnickij u bitvah na ta pid 1648 r Pid chas pohodu kozaki namagalisya yakomoga dovshe lishatisya nepomichenimi Pid zaboronoyu dlya kozakiv bulo rozpalyuvati bagattya paliti lyulki Rozmovlyati dozvolyalosya napivposhepki Konyachi mordi zamotuvali remenyami motuzkami hustinami U centri bojovogo poryadku bula kinnota vishikuvana u tri chotiri sherengi Po flangah rozmishuvalasya pihota Legki garmati stavili mizh okremimi pihotnimi pidrozdilami Shodo sposobu vedennya vijni na suhodoli to kozaki lipshi pihotinci nizh kinnotniki voni vitrivali j nevtomni pidkoryayutsya svoyim kerivnikam z nadzvichajnoyu vpravnistyu vikonuyut zemlyani roboti ta ukriplyuyutsya ne lishe za dopomogoyu shanciv a takozh vikoristovuyut vozi na marshi Voni taki silni za cimi peresuvnimi ukriplennyami konche potribnimi na bezlyudnih stepah de raz u raz naskakuyut tatari sho tisyacha kozakiv zahishena tak chinit opir tisyacham nevirnih yaki zovsim ne zlazyat z konej i yakih zatrimuye bud yakij riv chi najmensha perepona Duzhe chasto pid chas suhoputnih pohodiv kozaki vikoristovuvali bojovij prijom tabir Jogo zastosovuvali yak dlya prosuvannya vijska tak i dlya nastupu chi oboroni Vin mav formu pryamokutnika Tabir stvoryuvali z kilkoh ryadiv voziv skriplenih zaliznimi lancyugami koleso do kolesa Golobli pidijmali vgoru Vseredini mizh vozami utvoryuvavsya ukriplenij prostir yakij buv shozhij na nepristupnu fortecyu Po kutah stavili garmati takim chinom pihota bula povnistyu ukriplena Inodi navkolo taboru zaporozhci robili rovi vali vovchi yami Same zavdyaki chitko vregulovanij taktici pohodi zaporozhciv zakinchuvalisya peremogami Div takozhRuhoma fortecyaPrimitkiYavornickij D I Istoriya zaporizkih kozakiv Lviv 1990 T 1 S 271 273 https shron3 chtyvo org ua Yavornytskyi Istoria zaporizkykh kozakiv Tom1 nedostupne posilannya Shevalye P Istoriya vijni kozakiv proti Polshi Kiyiv 1993 S 36 Posilannya 1 21 sichnya 2022 u Wayback Machine 2 20 lyutogo 2022 u Wayback Machine 3 20 lyutogo 2022 u Wayback Machine LiteraturaMicik Yu A ta in Yak kozaki voyuvali Istorichni rozpovidi pro ukrayinskih kozakiv Dnipropetrovsk 1990 S 111 Yavornickij D I Istoriya zaporizkih kozakiv Lviv 1990 T 1 S 271 273 Kosenko L O Kozaki Licarskij ordenUkrayini Fakti Mifi Komentari H 2007 S 305 308 Gupan N M Smagin I I Pometun O I Istoriya Ukrayini Pidruchnik dlya 8 go klasu zagalnoosvitnogo navchalnogo zakladu H 2016 S 108 109 Shevalye P Istoriya vijni kozakiv proti Polshi Kiyiv 1993 S 36