Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Султанат Гова — держава на півдні Сулавесі, яка прийшла на зміну раджанапату . З початку XVII ст. султанат вів війни з голландськими колонізаторами, які 1672 року здобули перемогу. Втім лише внаслідок війни 1904—1911 років голландцям вдалося встановити протекторат над Говою. Офіційно султанат ліквідовано у 1945 році з утворенням республіки Індонезія. У європейців відоме як королівство Макасар.
| ᨅᨈᨙᨔᨒᨄ Султанат Гова | ||||
| ||||
|
Прапор | ||||
 | ||||
| Столиця | ||||
| Мови | ||||
| Релігії | сунізм | |||
| Форма правління | монархія | |||
| султан | ||||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1605 | |||
| - Ліквідовано | 1906 | |||
| ||||
Історія
З початку XIV ст. на південному заході острова Сулавесі утворилося 2 вождіства (раджанапати) Таллок і Гова, що вели тривалі війні між собою та сусідами. 1365 року їх згадано як васалів імперії Маджапагіт. У 1540-х роках Гова і Таллок об'єдналися в єдину державу.
1605 року раджа Караенг Матовая Тумаменага Рі Агаманна прийняв іслам, змінивши своє ім'я на та прийнявши титул султана. З цього часу починається історія султаната Гова. З 1607 року активно проводив ісламізацію. Водночас залучав до портів іноземних торгівців, сприяючи посередницькій та міновій торгівлі. Спочатку налагодив стосунки з португальцями, згодом голландцями. 1613 року надав право англійцям звести в Макасарі власну факторію. Водночас велися іспішнівійни проти бусіських держав Сулавесі: в 1609 році переможено Соппенг, 1610 року — , 1611 року — Боне.
Поступово наміри голландців панувати на Сулавесі та Моллукських островах призвели до конфлікту з султанатом, який також прагнув підкорити південний і центральний Сулавесі. Сутички велися з 1615 року. Вона тривала у 1666—1669 роках і отримала назву макасарської. На боці голландців виступив давній ворог султанату Гова — .
1673 року за умовами мирної угоди голландці отримали величезну контрибуцію і право на порт Сомба Опу (його було зруйновано), де звели факторію і форт (отримав назву Роттердам). Поступово навколо них виникло нове місто, відоме наразі як Макасар. В свою чергу султанат Гова поринув у політичну кризу, з якої зміг вийти лише у 1710-х роках. Разом з тим постійно посилювався політичний і економічний вплив голландців.
1904 року керівництво Нідерландської Ост-Індії почалася наступ на держави сулавесі, намагаючисьїх повністю підкорити. 1906 року внаслідок поразки султанат Гова втратив незалежність й був перетворений на одне з регенств. 1936 року відновлено статус султаната, але без значної влади. 1960 року після утворення республіки Індонезія султанат офіційно ліквідовано і перетворено на регентство 2-го ступеню Гова.
Устрій
На чолі стояв султан, що спирався на родичі та знать. Частину знатних титулів було збереженоз часів існування раджанапату Гова-Таллок. Шляхта мало право на особисте ім'я та ім'я даен (прізвище). В свою чергу шляхта поділялася на вищу (анак тікно) й нижчу (анак церак). Вища шляхта отримувала титул караенг (на кшталт володар або пан) з додаванням назви власного володіння. Головний радник султана був караенгом Тумабікарабутти. Простолюдини називалися ата й були обмежені в правах.
Інував своєрідний уряд тумайлаланг, що спочатку складався з 3 міністрів. На чолі стояв старший тумайлаланг (тоа), що займався фінансами і зовнішніми спрвкаамми, іншіми справами керував молодший тулайлаланг (лоло)
Султани
- (1605—1639)
- (1639—1653)
- Гасануддін (1653—1669)
- (1669—1674)
- (1674—1677)
- (1677—1709)
- (1709—1711)
- (1711—1735)
- (1735—1742)
- (1742—1753)
- (1753—1767)
- (1767—1769)
- (1770—1778)
- (1778—1810)
- (1810—1825)
- (1825—1826)
- (1826—1893)
- (1893—1895)
- (1895—1906)
- регентство Нідерландської Ост-Індії
- (1936—1946)
- (1946—1960)
Економіка
Основу становили рибальство і торгівля. В значній кількості вирощували і експортували рис. Місцеві жителі були відомими в регіоні суднобудівникам, зводили судна (двощогловий вітрильник) і ломбо.
Джерела
- Hefner, Robert W.; Horvatich, Patricia (1997). Robert W. Hefner; Patricia Horvatich (eds.). Islam in an Era of Nation-States: Politics and Religious Renewal in Muslim Southeast Asia. University of Hawaii Press. .
- Cummings, William (2002). Making Blood White: Historical Transformations in Early Modern Makassar. University of Hawai'i Press. .
- Jürgen G. Nagel: Der Schlüssel zu den Molukken — Makassar und die Handelsstrukturen des Malaiischen Archipels im 17. und 18. Jahrhundert — eine exemplarische Studie. Verlag Dr. Kovač, Hamburg 2003,
- Esteban, Ivie Carbon (2010). The Narrative of War in Makassar: Its Ambiguities and Contradictions. Sari — International Journal of the Malay World and Civilisation.
- Watson, Noelle (2012). Asia and Oceania: International Dictionary of Historic Places. Routledge. p. 900. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sultanat Gova derzhava na pivdni Sulavesi yaka prijshla na zminu radzhanapatu Gova Tallok Z pochatku XVII st sultanat viv vijni z gollandskimi kolonizatorami yaki 1672 roku zdobuli peremogu Vtim lishe vnaslidok vijni 1904 1911 rokiv gollandcyam vdalosya vstanoviti protektorat nad Govoyu Oficijno sultanat likvidovano u 1945 roci z utvorennyam respubliki Indoneziya U yevropejciv vidome yak korolivstvo Makasar ᨅᨈ ᨔᨒᨄ Sultanat Gova 1605 1906 Prapor Gova istorichni kordoni na karti Stolicya Sunguminasa Movi makasarska Religiyi sunizm Forma pravlinnya monarhiya sultan Alauddin Istoriya Zasnovano 1605 Likvidovano 1906 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sultanat Gova Zmist 1 Istoriya 2 Ustrij 2 1 Sultani 3 Ekonomika 4 DzherelaIstoriyared Z pochatku XIV st na pivdennomu zahodi ostrova Sulavesi utvorilosya 2 vozhdistva radzhanapati Tallok i Gova sho veli trivali vijni mizh soboyu ta susidami 1365 roku yih zgadano yak vasaliv imperiyi Madzhapagit U 1540 h rokah Gova i Tallok ob yednalisya v yedinu derzhavu 1605 roku radzha Karaeng Matovaya Tumamenaga Ri Agamanna prijnyav islam zminivshi svoye im ya na Alauddin ta prijnyavshi titul sultana Z cogo chasu pochinayetsya istoriya sultanata Gova Z 1607 roku aktivno provodiv islamizaciyu Vodnochas zaluchav do portiv inozemnih torgivciv spriyayuchi poserednickij ta minovij torgivli Spochatku nalagodiv stosunki z portugalcyami zgodom gollandcyami 1613 roku nadav pravo anglijcyam zvesti v Makasari vlasnu faktoriyu Vodnochas velisya ispishnivijni proti busiskih derzhav Sulavesi v 1609 roci peremozheno Soppeng 1610 roku Vadzhok 1611 roku Bone Postupovo namiri gollandciv panuvati na Sulavesi ta Mollukskih ostrovah prizveli do konfliktu z sultanatom yakij takozh pragnuv pidkoriti pivdennij i centralnij Sulavesi Sutichki velisya z 1615 roku Vona trivala u 1666 1669 rokah i otrimala nazvu makasarskoyi Na boci gollandciv vistupiv davnij vorog sultanatu Gova sultanat Bone 1673 roku za umovami mirnoyi ugodi gollandci otrimali velicheznu kontribuciyu i pravo na port Somba Opu jogo bulo zrujnovano de zveli faktoriyu i fort otrimav nazvu Rotterdam Postupovo navkolo nih viniklo nove misto vidome narazi yak Makasar V svoyu chergu sultanat Gova porinuv u politichnu krizu z yakoyi zmig vijti lishe u 1710 h rokah Razom z tim postijno posilyuvavsya politichnij i ekonomichnij vpliv gollandciv 1904 roku kerivnictvo Niderlandskoyi Ost Indiyi pochalasya nastup na derzhavi sulavesi namagayuchisyih povnistyu pidkoriti 1906 roku vnaslidok porazki sultanat Gova vtrativ nezalezhnist j buv peretvorenij na odne z regenstv 1936 roku vidnovleno status sultanata ale bez znachnoyi vladi 1960 roku pislya utvorennya respubliki Indoneziya sultanat oficijno likvidovano i peretvoreno na regentstvo 2 go stupenyu Gova Ustrijred Na choli stoyav sultan sho spiravsya na rodichi ta znat Chastinu znatnih tituliv bulo zberezhenoz chasiv isnuvannya radzhanapatu Gova Tallok Shlyahta malo pravo na osobiste im ya ta im ya daen prizvishe V svoyu chergu shlyahta podilyalasya na vishu anak tikno j nizhchu anak cerak Visha shlyahta otrimuvala titul karaeng na kshtalt volodar abo pan z dodavannyam nazvi vlasnogo volodinnya Golovnij radnik sultana buv karaengom Tumabikarabutti Prostolyudini nazivalisya ata j buli obmezheni v pravah Inuvav svoyeridnij uryad tumajlalang sho spochatku skladavsya z 3 ministriv Na choli stoyav starshij tumajlalang toa sho zajmavsya finansami i zovnishnimi sprvkaammi inshimi spravami keruvav molodshij tulajlalang lolo Sultanired Alauddin 1605 1639 Malikussayid 1639 1653 Gasanuddin 1653 1669 Amir Hamza 1669 1674 Muhammad Ali 1674 1677 Abdul Dzhalil 1677 1709 Vali Sultan Ismayil 1709 1711 Siradzhuddin 1711 1735 Abdul Hajr 1735 1742 Abdul Kudus 1742 1753 Amas Madina Batara 1753 1767 Daeng Riboko Arungmampu 1767 1769 Zajnuddin 1770 1778 Bontolangkasa 1778 1810 Lembang Parang 1810 1825 Katangka 1825 1826 Abdul Kadir Moh Ajdid 1826 1893 Idris 1893 1895 Husejn 1895 1906 regentstvo Niderlandskoyi Ost Indiyi Muhammad Tahur Mihubuddin 1936 1946 Muhammad Abdul Kadir Ajbuddin 1946 1960 Ekonomikared nbsp Pinisi Osnovu stanovili ribalstvo i torgivlya V znachnij kilkosti viroshuvali i eksportuvali ris Miscevi zhiteli buli vidomimi v regioni sudnobudivnikam zvodili sudna pinisi dvoshoglovij vitrilnik i lombo Dzherelared Hefner Robert W Horvatich Patricia 1997 Robert W Hefner Patricia Horvatich eds Islam in an Era of Nation States Politics and Religious Renewal in Muslim Southeast Asia University of Hawaii Press ISBN 978 0 824819576 Cummings William 2002 Making Blood White Historical Transformations in Early Modern Makassar University of Hawai i Press ISBN 9780824825133 Jurgen G Nagel Der Schlussel zu den Molukken Makassar und die Handelsstrukturen des Malaiischen Archipels im 17 und 18 Jahrhundert eine exemplarische Studie Verlag Dr Kovac Hamburg 2003 ISBN 3 8300 1081 8 Esteban Ivie Carbon 2010 The Narrative of War in Makassar Its Ambiguities and Contradictions Sari International Journal of the Malay World and Civilisation Watson Noelle 2012 Asia and Oceania International Dictionary of Historic Places Routledge p 900 ISBN 9781136639791 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sultanat Gova amp oldid 41963671