Сула австралійська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Morus serrator Gray, 1843 | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Sula australis Gould, 1841 Sula serrator Gray, 1843 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Сула австралійська (Morus serrator) — вид морських птахів родини сулових (Sulidae).
Поширення
Гніздові колонії сули австралійської трапляються вздовж південного узбережжя Австралії, в Тасманії та Новій Зеландії. Одна невелика колонія також знаходиться на острові Норфолк. Взимку птахи мігрують на північ вздовж західного та східного узбережжя Австралії. Світова популяція виду оцінюється у 70-75 гніздових пар.
Опис
Птах завдовжки 84-91 см, розмах крил 170—200 см, вага 2-2,8 кг. Основне оперення білого кольору. Голова та шия у шлюбний період жовтуваті. Криючі крил та центральні хвоста чорного кольору. Дзьоб блакитно-сірий, навколо його основи є ділянка голої шкіри чорного кольору. Очі сірі з синім очним кільцем. Ноги чорно-сірі.
Спосіб життя
Трапляється зазвичай невеликими зграями неподалік узбережжя. Далеко у відкрите море не залітає. Живиться майже виключно рибою. За здобиччю пірнає з висоти 15-30 м, складаючи крила. Під водою перебуває декілька секунд. Моногамні птахи. Гніздяться у жовтні-листопаді колоніями на островах, рідше на материкових скелях. У кладці одне, рідше два яйця. Насиджують почергово обидва партнери. Насідних плям немає. Вони гріють яйця на плавальних перетинках, які до цього часу сильно товщають і рясно забезпечуються кров'ю. Інкубація триває 44 дні. Пташенята вилуплюються голими і сліпими, потім покриваються світлим пухом. У віці восьми тижнів пташеня важить більше, ніж дорослий птах. Виліт пташенят з гнізда відбувається у віці 12-20 тижнів. Через кілька днів після того, як пташеня навчиться літати, батьки перестають його годувати, спонукаючи до самостійності.
Примітки
- BirdLife International (2018). Morus serrator: інформація на сайті МСОП (версія 2019.2) (англ.) 14 листопада 2019
- Australian Biological Resources Study (7 червня 2014). . Australian Faunal Directory. Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts, Australian Government. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 22 червня 2018.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Henderson, Carrol (2008). Birds in Flight: The Art and Science of How Birds Fly. Minneapolis, Minnesota: Voyageur Press. ISBN .
- Marchant, S.; Higgins, P.G., ред. (1990). (PDF). Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic Birds. Volume 1: Ratites to ducks; Part B, Australian pelican to ducks. Melbourne, Victoria: Oxford University Press. с. 752—62. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2020. Процитовано 14 листопада 2019.
- (2010) [1978]. The Gannet. London: A&C Black. ISBN .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sula avstralijska source source Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sulopodibni Suliformes Rodina Sulovi Sulidae Rid MorusVid Sula avstralijskaBinomialna nazvaMorus serrator Gray 1843Mapa poshirennya viduSinonimiSula australis Gould 1841 Sula serrator Gray 1843PosilannyaVikishovishe Morus serratorVikividi Morus serratorEOL 45512151ITIS 561225MSOP 22696675NCBI 57658Fossilworks 372500 Sula avstralijska Morus serrator vid morskih ptahiv rodini sulovih Sulidae PoshirennyaGnizdovi koloniyi suli avstralijskoyi traplyayutsya vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Avstraliyi v Tasmaniyi ta Novij Zelandiyi Odna nevelika koloniya takozh znahoditsya na ostrovi Norfolk Vzimku ptahi migruyut na pivnich vzdovzh zahidnogo ta shidnogo uzberezhzhya Avstraliyi Svitova populyaciya vidu ocinyuyetsya u 70 75 gnizdovih par OpisPtah zavdovzhki 84 91 sm rozmah kril 170 200 sm vaga 2 2 8 kg Osnovne operennya bilogo koloru Golova ta shiya u shlyubnij period zhovtuvati Kriyuchi kril ta centralni hvosta chornogo koloru Dzob blakitno sirij navkolo jogo osnovi ye dilyanka goloyi shkiri chornogo koloru Ochi siri z sinim ochnim kilcem Nogi chorno siri Sposib zhittyaTraplyayetsya zazvichaj nevelikimi zgrayami nepodalik uzberezhzhya Daleko u vidkrite more ne zalitaye Zhivitsya majzhe viklyuchno riboyu Za zdobichchyu pirnaye z visoti 15 30 m skladayuchi krila Pid vodoyu perebuvaye dekilka sekund Monogamni ptahi Gnizdyatsya u zhovtni listopadi koloniyami na ostrovah ridshe na materikovih skelyah U kladci odne ridshe dva yajcya Nasidzhuyut pochergovo obidva partneri Nasidnih plyam nemaye Voni griyut yajcya na plavalnih peretinkah yaki do cogo chasu silno tovshayut i ryasno zabezpechuyutsya krov yu Inkubaciya trivaye 44 dni Ptashenyata viluplyuyutsya golimi i slipimi potim pokrivayutsya svitlim puhom U vici vosmi tizhniv ptashenya vazhit bilshe nizh doroslij ptah Vilit ptashenyat z gnizda vidbuvayetsya u vici 12 20 tizhniv Cherez kilka dniv pislya togo yak ptashenya navchitsya litati batki perestayut jogo goduvati sponukayuchi do samostijnosti PrimitkiBirdLife International 2018 Morus serrator informaciya na sajti MSOP versiya 2019 2 angl 14 listopada 2019 Australian Biological Resources Study 7 chervnya 2014 Australian Faunal Directory Department of the Environment Water Heritage and the Arts Australian Government Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 22 chervnya 2018 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaHenderson Carrol 2008 Birds in Flight The Art and Science of How Birds Fly Minneapolis Minnesota Voyageur Press ISBN 978 1 61673 139 7 Marchant S Higgins P G red 1990 PDF Handbook of Australian New Zealand amp Antarctic Birds Volume 1 Ratites to ducks Part B Australian pelican to ducks Melbourne Victoria Oxford University Press s 752 62 ISBN 978 0 19 553068 1 Arhiv originalu PDF za 11 lyutogo 2020 Procitovano 14 listopada 2019 2010 1978 The Gannet London A amp C Black ISBN 978 1 4081 3857 1 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi