Стюарт Бакстер

Стюарт Бакстер (англ. Stuart Baxter, нар. 16 серпня 1953, Вулвергемптон) — шотландський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, відомий роботою з низкою клубних команд, а також збірними Фінляндії та Південно-Африканської Республіки.

Стюарт Бакстер
Стюарт Бакстер
Особисті дані
Народження	16 серпня 1953(1953-08-16) (70 років)
	Вулвергемптон, Велика Британія
Громадянство	Велика Британія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1971-1973	«Престон Норт-Енд»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1973–1975 «Престон Норт-Енд» 41 (1) 1975 «Моркем» 1 (0) 1975–1976 «Данді Юнайтед» 0 (0) 1976–1977 «Стокпорт Каунті» 4 (0) 1978–1979 «Саут Мельбурн» 50 (4) 1981 «Гельсінгборг»  ? (?) 1982 «Саут Мельбурн»  ? (?) 1983  ? (?) 1983–1984 «Еребру» 41 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1985 «Еребру» 1986 1987 «Віторія» (Сетубал) 1988–1991 «Гальмстад» 1992–1994 «Санфречче Хіросіма» 1995–1997 «Віссел» (Кобе) 1998–2000 АІК 2001 «Люн» 2002–2004 Англія U19 2004–2005 ПАР 2006 «Віссел» (Кобе) 2006–2007 «Гельсінгборг» 2008–2010 Фінляндія 2012–2015 «Кайзер Чіфс» 2015 «Генчлербірлігі» 2016–2017 «Суперспорт Юнайтед» 2017–2019 ПАР
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

Народився 16 серпня 1953 року в місті Вулвергемптон у родині вихідців із Шотландії. Вихованець футбольної школи клубу «Престон Норт-Енд». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1973 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 41 матчі чемпіонату.

Згодом грав за «Моркем», «Данді Юнайтед» та «Стокпорт Каунті», а 1978 пребрався до Австралії, де став гравцем «Саут Мельбурна». Протягом ігрової кар'єри, що тривала до 1984 року, встиг пограти у США за , а також у Швеції у складі «Гельсінгборга» та «Еребру».

Кар'єра тренера

Початок тренерської роботи

Завершивши ігрову кар'єру, залишився у шведському «Еребру», де очолив юнацьку команду клубу, а протягом частини 1985 року був головним тренером його основної команди.

1986 року працював у Норвегії з місцевим нижчоліговим , після чого отримав запрошення з Португалії від «Віторії» (Сетубал), команду якої тренував протягом 1987 року.

Згодом повернувся до Швеції, де протягом 1988–1991 років очолював тренерський штаб «Гальмстада». А з 1992 по 1997 рік працював у Японії спочатку як головний тренер «Санфречче Хіросіма», а згодом як очільник тренерського штабу «Віссела» (Кобе).

АІК

1998 року знову повернувся до Швеції, прийнявши пропозицію попрацювати у клубі АІК. У першому ж сезоні привів команду із Стокгольма, яка до його приходу була серед середняків чемпіонату, до перемоги у національній першості.

Згодом команда непогано виступила у Лізі чемпіонів наступного сезону, де пробилася до групового етапу. У групі шведи отримали досвід боротьби проти «Барселони», «Фіорентини» і лондонського «Арсенала», утім очікувано фінішували останніми у квартеті команд.

На внутрішній арені АІК став володарем Кубка Швеції 1998/99, а в чемпіонаті 1999 року поступився одним турнірним очком «Гельсінгборгу» і фінішував другим. У сезоні 2000 команда досить рано вибула з боротьби за чемпіонство, фінішувавши третєю із 7-очковим відривом від «Гальмстад», після чого британець її залишив.

Перший досвід роботи зі збірними

Пропрацювавши у 2001 році в Норвегії з «Люном», 2002 року був запрошений Футбольною асоціацією очолити тренерський штаб юнацької збірної Англії (U19).

2004 року отримав перший досвід роботи з дорослими збірними, ставши головним тренером національної команди ПАР. Під його керівництвом команда у статусі запрошеної була учасником Золотого кубка КОНКАКАФ 2005, на якому успішно подолала груповий етап, а у чвертьфіналі лише у серії пенальті поступилася панамцям.

Залишивши ПАР того ж 2005 року, Бакстер повернувся до клубної роботи у вже знайомих йому чемпіонатах — спочатку тренував японський «Віссел» (Кобе), а протягом 2006—2007 років — шведський «Гельсінгборг».

Збірна Фінляндії

2008 року став головним тренером національної збірної Фінляндії на умовах дворічного контракту. У січні 2009 року контракт було продовжено до завершення відбору на Євро-2012 (листопада 2011 року).

Утім під керівництвом британця фінська команда демонструвала дуже посередні результати, і вже восени 2010 року, після поразок у важливих відбіркових іграх проти Молдови і Угорщини, вболівальники і преса почали дедалі активніше вимагати звільнення тренера. Сам спеціаліст відмовлявся говорити про відставку, але врешті-решт у листопаді 2010 року Футбольна асоціація Фінляндії була змушена його звільнити.

За період роботи Бакстера у Фінляндії місцева національна команда продемонструвала приголомшиву негативну динаміку у рейтингу збірних ФІФА, опустившись з 33 на 86 позицію.

2010-ті роки

У травні 2012 року повернувся до тренерської роботи, очоливши південноафриканську команду «Кайзер Чіфс». Згодом протягом частини 2015 року працював у Туреччині з «Генчлербірлігі», після чого наступного року продовжив роботу у Південній Африці, цього разу із «Суперспорт Юнайтед».

4 травня 2017 року був удруге призначений головним тренером збірної Південної Африки, з якою працював до відставки у серпні 2019 року. Залишив команду невдовзі після Кубка африканських націй 2019, на якому південноафриканці вибулі з боротьби на стадії чвертьфіналів.

Титули і досягнення

Як тренера

• Чемпіон Швеції (1):

АІК: 1998

• Володар Кубка Швеції (2):

АІК: 1998-1999

«Гельсінгборг»: 2006

Примітки

1. . hs.fi. HS. Архів оригіналу за 23 жовтня 2010. Процитовано 12 травня 2011. (фін.)

Посилання

• Стюарт Бакстер на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Стюарт Бакстер на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Стюарт Бакстер на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)