Сту́фчинці — село в Україні, у Лісовогринівецькій сільській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1139 осіб. Працює Стуфчинецька ЗОШ І — ІІІ ступенів.
село Стуфчинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Лісовогринівецька сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 1139 |
Площа | 2,841 км² |
Густота населення | 367,12 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31323 |
Телефонний код | +380 382 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°28′54″ пн. ш. 27°05′37″ сх. д. / 49.48167° пн. ш. 27.09361° сх. д.Координати: 49°28′54″ пн. ш. 27°05′37″ сх. д. / 49.48167° пн. ш. 27.09361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 352 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31323, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4 |
Карта | |
Стуфчинці | |
Стуфчинці | |
Мапа | |
Стуфчинці у Вікісховищі |
Географія
Географічні координати розташування села 49о27’ північної широти та 27о05’ східної довготи. Село знаходиться 12 на північ від обласного центру. Знаходиться в помірному кліматичному поясі, в лісостеповій природній зоні. На території села знаходиться географічний знак, який вказує висоту Подільської височини 370 метрів над рівнем моря.
Історія
Згідно з переказами старожилів, село спочатку існувало на двох горбах, розділених долиною з кількома річечками. У цій долині у спеку зберігалася прохолода і за це називалося це місце Стуж-долина. Кажуть, що іноді її називали ще і Ступкою, бо розлога западина серед рівнини нагадувала цю посудину. На землеробське поселення насунулася невідома хвороба чума і люди зі страху перейшли жити на горбок, де заснували село.
Із заходу від Стуфчинець на місцині, названій в народі «городище» зареєстровано об'єкт археології — поселення ІІ тис. р. до н. е. доби бронзи.
На південний схід від села в 1,5 км є пам'ятка археології — поселення черняхівської культури — ІІІ — IV ст. н. е. Надалі землі належали польському князю Чорторийському. Він збудував ступи для виготовлення круп і олії. Ступи стояли в районі Панського ставка. Село назвали Ступченцями. Надалі в воєнній картографії село почало називатись Стуфчинці. Село засновано в 1656 р. На північний схід від церкви стояв козацький хрест лицем на південь (в 50-х рр. ХХ ст. зник). За Катерини ІІ село взято під опіку Державної Палати, що звільнило селян від кріпосного права. В 1795 р. проживало 954 чоловіка і 926 жінок. В 1755 р. стараннями священник Андрія Смолянського побудована дерев'яна трьохкупольна церква на честь архістратига Михайла. Архістратиг Михаїл (за переказами) оберігав її під час революційної розрухи, в роки колективізації та голодомору. Церква була збережена, хоч і пограбована. У Другу світову війну Михаїл також захистив: бої пройшли за межами села.
У ХІХ ст. до церкви привезли 2 ікони з гори Афон — цілителя Пантелеймона і Матері Божої Казанської. Про чудотворні властивості ікони Пантелеймона знали далеко за межами села. Жителі стверджують, що і стіни старовинного храму лікують душу і тіло, оберігають село від нещасть.
У 1864 р. була відкрита церковна школа грамоти. В 1875 р. перейменована в Міністерську двохкласну народну школу. В 1897 р. в приході відкрита школа грамоти для дівчат.
Серед священників особливо запам'ятався жителям села Василь Осановський, який служив у церкві з 1911 по 1920 рр. Ця людина мала Божий дар, міг управляти природними явищами (молитвами викликав під час посухи дощі).
Хоч як не було скрутно, церква давала поштовх розвитку села.
У 1929 році, під час примусової колективізації, в селі створено колгосп імені «12 річчя Жовтня».
Пережило село і Голодомор 1933 р. Зі слів старожилів від голоду у селі загинуло близько 300 осіб, траплялися випадки канібалізму.
Стуфчинці були окуповані німцями 12 липня 1941 р. і звільнені 25 березня 1944 р. В період окупації в селі діяла підпільна група. За цей період до Німеччини було вивезено 142 особи. При звільненні села загинуло 60 осіб. На фронтах війни загинуло 138 земляків.
У післявоєнний час репресій зазнало 44 чоловіка. Серед них директор школи Березюк Г. Й. Реабілітований у 1995 році.
У 1960 р. було побудовано корівник на 100 голів. Також у цьому році було закінчено електрифікацію села.
У 1965 р. розпочато будівництво шосейної дороги до села від центральної траси протяжністю 2,4 км.
У 1969 р. колгосп приєднано до радгоспу «Хмельницький» і спеціалізація села визначилась на вирощуванні плодово-ягідних культур. В 1976 р. було побудовано нову двоповерхову школу. Згодом було побудовано магазини меблевий, продтоварів, культтоварів і приміщення сільського споживчого товариства.
Радгосп «Хмельницький» проіснував до 1988 р.
ХХІ століття постало новими випробуваннями для українців — війна на Донбасі зі східним сусідом — Росією. Не залишилися осторонь цієї події жителі села. 18 осіб брали участь у боях на Сході. Жителі села підтримували бійців морально, матеріально. На території школи діє єдиний музей бойової слави, незмінним керівником якого залишається Танєвський Володимир Йосипович — вчитель місцевої школи. З 2007 року щорічно під керівництвом Бодрова Андрія Володимировича — офіцера у відставці, вчителя місцевої школи незмінно діє військово — патріотичний, наметовий туристсько — краєзнавчий табір «Патріот» для учнівської молоді.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1025 | 98.27% |
російська | 16 | 1.53% |
румунська | 1 | 0.10% |
інші/не вказали | 1 | 0.10% |
Усього | 1043 | 100% |
Галерея
- Михайлівська церква
- Михайлівська церква
- Братська могила
- Братська могила радянських воїнів
- Пам'ятник воїнам-односельчанам
- Вулиця Шевченка - головна вулиця села
- Вулиця Лесі Українки
- Будинок в центрі села
- Магазин
- Стуфчинецька школа
- Будинок культури
Відомі уродженці
- Ґудзь Павло Данилович — заслужений діяч науки РРФСР, доктор військових наук, професор.
Посилання
- Погода в селі Стуфчинці [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- 2023
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stu fchinci selo v Ukrayini u Lisovogriniveckij silskij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1139 osib Pracyuye Stufchinecka ZOSh I III stupeniv selo Stufchinci Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Lisovogrinivecka silska gromada Osnovni dani Naselennya 1139 Plosha 2 841 km Gustota naselennya 367 12 osib km Poshtovij indeks 31323 Telefonnij kod 380 382 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 28 54 pn sh 27 05 37 sh d 49 48167 pn sh 27 09361 sh d 49 48167 27 09361 Koordinati 49 28 54 pn sh 27 05 37 sh d 49 48167 pn sh 27 09361 sh d 49 48167 27 09361 Serednya visota nad rivnem morya 352 m Misceva vlada Adresa radi 31323 Hmelnicka obl Hmelnickij r n s Lisovi Grinivci vul Centralna 4 Karta Stufchinci Stufchinci Mapa Stufchinci u VikishovishiGeografiyaGeografichni koordinati roztashuvannya sela 49o27 pivnichnoyi shiroti ta 27o05 shidnoyi dovgoti Selo znahoditsya 12 na pivnich vid oblasnogo centru Znahoditsya v pomirnomu klimatichnomu poyasi v lisostepovij prirodnij zoni Na teritoriyi sela znahoditsya geografichnij znak yakij vkazuye visotu Podilskoyi visochini 370 metriv nad rivnem morya IstoriyaZgidno z perekazami starozhiliv selo spochatku isnuvalo na dvoh gorbah rozdilenih dolinoyu z kilkoma richechkami U cij dolini u speku zberigalasya proholoda i za ce nazivalosya ce misce Stuzh dolina Kazhut sho inodi yiyi nazivali she i Stupkoyu bo rozloga zapadina sered rivnini nagaduvala cyu posudinu Na zemlerobske poselennya nasunulasya nevidoma hvoroba chuma i lyudi zi strahu perejshli zhiti na gorbok de zasnuvali selo Iz zahodu vid Stufchinec na miscini nazvanij v narodi gorodishe zareyestrovano ob yekt arheologiyi poselennya II tis r do n e dobi bronzi Na pivdennij shid vid sela v 1 5 km ye pam yatka arheologiyi poselennya chernyahivskoyi kulturi III IV st n e Nadali zemli nalezhali polskomu knyazyu Chortorijskomu Vin zbuduvav stupi dlya vigotovlennya krup i oliyi Stupi stoyali v rajoni Panskogo stavka Selo nazvali Stupchencyami Nadali v voyennij kartografiyi selo pochalo nazivatis Stufchinci Selo zasnovano v 1656 r Na pivnichnij shid vid cerkvi stoyav kozackij hrest licem na pivden v 50 h rr HH st znik Za Katerini II selo vzyato pid opiku Derzhavnoyi Palati sho zvilnilo selyan vid kriposnogo prava V 1795 r prozhivalo 954 cholovika i 926 zhinok V 1755 r starannyami svyashennik Andriya Smolyanskogo pobudovana derev yana trohkupolna cerkva na chest arhistratiga Mihajla Arhistratig Mihayil za perekazami oberigav yiyi pid chas revolyucijnoyi rozruhi v roki kolektivizaciyi ta golodomoru Cerkva bula zberezhena hoch i pograbovana U Drugu svitovu vijnu Mihayil takozh zahistiv boyi projshli za mezhami sela U HIH st do cerkvi privezli 2 ikoni z gori Afon cilitelya Pantelejmona i Materi Bozhoyi Kazanskoyi Pro chudotvorni vlastivosti ikoni Pantelejmona znali daleko za mezhami sela Zhiteli stverdzhuyut sho i stini starovinnogo hramu likuyut dushu i tilo oberigayut selo vid neshast U 1864 r bula vidkrita cerkovna shkola gramoti V 1875 r perejmenovana v Ministersku dvohklasnu narodnu shkolu V 1897 r v prihodi vidkrita shkola gramoti dlya divchat Sered svyashennikiv osoblivo zapam yatavsya zhitelyam sela Vasil Osanovskij yakij sluzhiv u cerkvi z 1911 po 1920 rr Cya lyudina mala Bozhij dar mig upravlyati prirodnimi yavishami molitvami viklikav pid chas posuhi doshi Hoch yak ne bulo skrutno cerkva davala poshtovh rozvitku sela U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi v seli stvoreno kolgosp imeni 12 richchya Zhovtnya Perezhilo selo i Golodomor 1933 r Zi sliv starozhiliv vid golodu u seli zaginulo blizko 300 osib traplyalisya vipadki kanibalizmu Stufchinci buli okupovani nimcyami 12 lipnya 1941 r i zvilneni 25 bereznya 1944 r V period okupaciyi v seli diyala pidpilna grupa Za cej period do Nimechchini bulo vivezeno 142 osobi Pri zvilnenni sela zaginulo 60 osib Na frontah vijni zaginulo 138 zemlyakiv U pislyavoyennij chas represij zaznalo 44 cholovika Sered nih direktor shkoli Berezyuk G J Reabilitovanij u 1995 roci U 1960 r bulo pobudovano korivnik na 100 goliv Takozh u comu roci bulo zakincheno elektrifikaciyu sela U 1965 r rozpochato budivnictvo shosejnoyi dorogi do sela vid centralnoyi trasi protyazhnistyu 2 4 km U 1969 r kolgosp priyednano do radgospu Hmelnickij i specializaciya sela viznachilas na viroshuvanni plodovo yagidnih kultur V 1976 r bulo pobudovano novu dvopoverhovu shkolu Zgodom bulo pobudovano magazini meblevij prodtovariv kulttovariv i primishennya silskogo spozhivchogo tovaristva Radgosp Hmelnickij proisnuvav do 1988 r HHI stolittya postalo novimi viprobuvannyami dlya ukrayinciv vijna na Donbasi zi shidnim susidom Rosiyeyu Ne zalishilisya ostoron ciyeyi podiyi zhiteli sela 18 osib brali uchast u boyah na Shodi Zhiteli sela pidtrimuvali bijciv moralno materialno Na teritoriyi shkoli diye yedinij muzej bojovoyi slavi nezminnim kerivnikom yakogo zalishayetsya Tanyevskij Volodimir Josipovich vchitel miscevoyi shkoli Z 2007 roku shorichno pid kerivnictvom Bodrova Andriya Volodimirovicha oficera u vidstavci vchitelya miscevoyi shkoli nezminno diye vijskovo patriotichnij nametovij turistsko krayeznavchij tabir Patriot dlya uchnivskoyi molodi NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1025 98 27 rosijska 16 1 53 rumunska 1 0 10 inshi ne vkazali 1 0 10 Usogo 1043 100 GalereyaMihajlivska cerkva Mihajlivska cerkva Bratska mogila Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnik voyinam odnoselchanam Vulicya Shevchenka golovna vulicya sela Vulicya Lesi Ukrayinki Budinok v centri sela Magazin Stufchinecka shkola Budinok kulturiVidomi urodzhenciGudz Pavlo Danilovich zasluzhenij diyach nauki RRFSR doktor vijskovih nauk profesor PosilannyaPogoda v seli Stufchinci 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih