Юрій Петрович Ступак (* 10 червня 1911 року в с. Гаврилівка Катеринославська губернія (тепер Дніпропетровська область) — † 15 жовтня 1979, м. Суми) — український фольклорист, кандидат філологічних наук, член Спілки художників СРСР (1970)
Ступак Юрій Петрович | |
---|---|
Народився | 10 червня 1911 Гаврилівка, Катеринославська губернія |
Помер | 15 жовтня 1979 (68 років) Суми |
Країна | СРСР |
Діяльність | художник |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Біографія
Філолог
Серед сумських науковців, які активно працювали на ниві української філології у ХХ ст., Ю. П. Ступак займає особливе місце з огляду на значну кількість його наукових праць та їх тісний зв'язок з національною культурою. Так писав про нього сумський журналіст і краєзнавець Г. Петров:
Його щиро подивовував геній народу, який проявлявся в невмирущих піснях, у творах літераторів і митців минувшини і сьогодення.
Та й сам вчений «разом з М. Даньком та Г. Петровим створив у сумському житті українську атмосферу, сам же, в цілому, був острівцем національного духу в місті і краї». Його приятель, сумський журналіст В. Балаян відзначав:
Це був справжній український інтелігент, один з тих небагатьох витончених інтелігентів, у яких вистачало сили духу лишатися самим собою за будь-яких обставин.
У своїх лекціях він акцентував увагу на національній природі, національній самобутності явищ культурного, літературного й педагогічного процесів. Ведучи активне наукове й громадське життя, виховуючи лекціями й життєвим прикладом студентів, часто виступаючи в пресі та перед громадськістю, Ю. П. Ступак залишався людиною скромною, навіть до певної міри замкнутою. Незадовго по смерті вченого Г. Петров писав:
Зараз, знайомлячись з його життям, оглядаючи звершене ним, мимоволі відзначаєш, а як же все-таки мало ми знали про нього. Почасти причиною тому – його скромність, почасти – наша неуважність.
Це міркування сьогодні, через стільки років по смерті вченого, коли його доробок залишився поза межами активного вжитку, звучить особливо актуально, адже повнокровний розвиток наукового поступу, зокрема в нашому університеті, неможливий без тісного зв'язку із набутком наших попередників.
Дослідницька діяльність
Дослідницька діяльність Ю. П. Ступака часто ставала предметом позитивних рецензій у центральній фаховій пресі у 50—60-х рр., про роботи вченого йшлося в статтях О. Білецького, І. Дзеверіна, М. Ричалки, І. Березовського, П. Охріменка. У 80—90-х рр. в місцевій пресі з'явилось кілька публікацій, підготовлених товаришами та учнями. Проте повного або хоча б часткового аналізу багатовекторної наукової спадщини українського літературознавця, мистецтвознавця, фольклориста, краєзнавця й педагога Ю. П. Ступака ще не було запропоновано. Зокрема, на пильну й неупереджену вагу заслуговує шевченкознавча і фольклористична спадщина вченого, яка є предметом розгляду даної статті.
У 1932 році він закінчив факультет мови та літератури Харківського інституту народної освіти та деякий час завідував відділом редакцією республіканської піонерської газети «На зміну» (пізніше «Зірка»). З 1934 року і до кінця життя педагогічна, літературна та громадська діяльність Ю. Ступака була тісно пов'язана з Сумщиною. З 1934 і до вересня 1941 року він викладав в Охтирському педучилищі українську літературу, виступав у пресі зі статтями та рецензіями з питань літератури. У жовтні 1941 був евакуйований разом з родиною на Північний Кавказ у м. Єсентуки. У лютому-травні 1942 р. вчився у військово-піхотному училищі м. Орджонікідзе, по закінченні якого отримав звання лейтенанта, у складі 381-го стрілецького полку Приморської армії брав участь в 250-денній обороні Севастополя. Проте медаль «За оборону Севастополя» була вручена його родині лише після смерті ветерана у 1979 році.
Після демобілізації в листопаді 1945 Юрій Петрович працював у Конотопському учительському інституті, а після його ліквідації (1952 р.) — у Глухівському. У 1953 році він захистив дисертацію «Слов'янська тема в українській літературі 40—50 рр. XIX ст. (Романтизм і Шевченко)», отримав ступінь кандидата філологічних наук та очолив кафедру української літератури Сумського педагогічного інституту. З 1966 року виконував обов'язки професора. Працював над докторською дисертацією «Нариси з історії української дитячої літератури XIX — поч. ХХ ст.», яку не встиг закінчити. Вів лекційні курси з української літератури, усної народної творчості та історії мистецтва, керував науковим студентським товариством та краєзнавчим гуртком. Був головою секції літератури й мистецтва обласного відділення товариства «Знання», виконував обов'язки члена президії правління і голови секції етнографії, фольклору і письменності обласної організації товариства охорони пам'ятників історії та культури, був членом обласного літоб'єднання. Виступав перед населенням області з лекціями на літературно-мистецькі та краєзнавчі теми. З 1970 був членом наукової ради Інституту ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. У 1970 р. за значні заслуги у пропаганді живопису був прийнятий до Спілки художників СРСР. 1971 року вийшов на пенсію. За вісім пенсійних років написав третину своїх праць. В архіві вченого залишились підготовлені до друку близько десятка значних за обсягом робіт.
Шевченкознавець
У повоєнні часи науковець глибше підійшов до творчості Т. Шевченка, почавши розглядати її в контексті ідейно-культурного руху доби. Проте сталінські часи обмежили молодого вченого у виборі методології, предмета дослідження і фактичного матеріалу. Його праця потрапила в контекст критики «націоналістичних літературознавців» з їх теорією «єдиного потоку», проти яких була спрямована спеціальна постанова ЦК КП(б)У «Об извращениях и ошибках в освещении истории украинской литературы» і редакційна стаття в «Правді» «Против идеологических извращений у литературе». Перед літературознавцями було поставлене завдання створення наукових робіт «об огромном и плодотворном влиянии русской общественно-политической мысли и литературы на развитие украинской культуры и литературы» . В цьому зашореному ідеологічному руслі перебувають шевченкознавчі роботи Ю. Ступака кінця 40-х — поч. 50-х рр. : «Шевченко і слов'янство» (1948), «Шевченко і Герцен» (1951). В останній автор міцно прив'язує погляди і переконання Шевченка до поглядів і переконань Герцена, позбавляючи українського поета власної світоглядної самостійності, і наголошуючи на тому, що «Шевченко був спільником і однодумцем видатних представників російської культури і суспільно-політичної думки».
Дисертаційне дослідження з теми «Слов'янська тема в українській літературі 40—50 років XIX століття», над яким працював у цей час Ю. Ступак, мало уточнюючий підзаголовок «Романтики і Шевченко» і торкалося діяльності харківських романтиків, «руської трійці» та Шевченка в контексті т. зв. «слов'янського питання». Дисертація чітко тримається ленінської тези про два напрямки в романтизмі — прогресивний і реакційний, тому автор не шкодує гнівних інвектив на адресу Куліша та інших «реакційних» письменників. А там, де його пильність послаблюється, підключається рецензент, академік М. Рильський:
Тов. Ступак з повною підставою і з доброю аргументацією говорить про реакційність і монархізм таких представників українського романтизму, як Амвросій Метлинський і Корсун. Я гадаю, що ці риси не менше властиві й Гулакові-Артемовському. Максимовичу, на мою думку, в основному треба ставити на карб його виключну залюбленість у старовину.
Підтримує М. Рильський і «справедливу критику робіт таких літературознавців, як Щурат і Гординський, що незмірно роздмухували вплив польських поетів на нашого Кобзаря», проте дещо обмежує запал дисертанта, коли він Бєлінського називає «генієм російського народу» .
Наприкінці 50-х та на початку 60-х років Ю. Ступак відходить у своїх роботах від тотальної ідеологізації постаті Шевченка та виступає з набагато оригінальнішим і свіжим матеріалом, пов'язаним із місцевим краєзнавчим аспектом («Перебування Т. Г. Шевченка на Сумщині» (1956), «Фольклорні записи Т. Шевченка в нашому краї» (1961) тощо).
На початку 60-х років виходить кілька статей ученого, присвячених аналізові «Букваря південноруського», виданого Шевченком незадовго до смерті («Буквар» Т. Г. Шевченка (1961), «Фольклор у „Букварі“ Т. Г. Шевченка» (1962), «Фольклор у „Букваре южнорусском“ Т. Г. Шевченка» (1962), «Використання Т. Г. Шевченком народної творчості з навчально-виховною метою» (Фольклор у «Букварі» Т. Г. Шевченка) (1963), «Т. Г. Шевченко і народна педагогіка» (1964). У цих статтях автор наголошував на тому, що
...весь зміст „Букваря“ свідчить про те, упорядник дбав не лише про високу якість навчального матеріалу, який дав би учням певні знання, сприяв розвиткові їх пам'яті, вмінню читати, писати й рахувати. У центрі уваги Шевченка були завдання виховного характеру. Твори, вміщені в книзі, примушували замислюватись над тим, що „добре й що погано“, яким слід бути і т. д.
Автор аналізує поданий Шевченком фольклорний матеріал — думи і приказки — і зазначає, що звернення до фольклору в навчальній роботі розкривало перед учнями багатство й красу рідної мови, давало їм зразки соковитого народного слова. Статті містять не лише літературознавчий аспект, а й педагогічний, вчений розглядає «Буквар» крізь призму народної педагогіки, яку «Т. Г. Шевченко протягом усього свого недовгого творчого життя наполегливо пропагував…, користувався її надбаннями тоді, коли писав свої твори» .
Акцентування на дитячій адресації «Букваря» підштовхнуло вченого до глибшого дослідження зв'язку Шевченка з дитячою літературою. Наслідком цих напрацювань стали розділи про поета, підготовлені до колективних посібників «Українська дитяча література» (К.,1963) та «Дитяча література» (К., 1967). Тут автор знов торкається «Букваря» та окреслює кілька тем і циклів в у творчості Шевченка (вірші автобіографічного характеру, пейзажна лірика, відповідні уривки з прозових творів), які дають йому право дійти висновку, що саме з поезій Шевченка починається в Україні реалістична художня література для дітей.
Глибоко цікавлячись постаттю Шевченка, дослідник не міг оминути увагою його малярської спадщини. Поєднавши цей напрямок досліджень із своїми вже добре окресленими краєзнавчими інтересами, він підготував ґрунтовну й цікаву розвідку «Шевченко-художник на Сумщині», яка вийшла окремою статтею (1969), а також увійшла як розділ до його книги «Видатні художники на Сумщині» (Харків, 1969) та пізніше була передрукована у збірнику «Тарас Шевченко і Сумщина» (Суми, 1993). Від Шевченка-художника був перекинутий місточок до мистецтвознавчих студій вченого, яким він повністю віддався наприкінці життя, популяризуючи спадщину видатних художників, котрі увічнили на полотні наш край.
Досліджуючи іконографію Шевченка, Ю. Ступак звертається до історії створення художником І. М. Крамським портрета Шевченка, підготувавши невеличку розвідку «Дещо з історії Шевченкового портрета» (1963), яка пізніше знайде продовження в значно повнішому дослідженні «Крамськой і Україна» (1971). Аналізуючи біографічні і творчі зв'язки «ідеолога передвижників» І. М. Крамського, який мав українське коріння і багато своїх робіт присвятив Україні, автор часто звертається до постаті Шевченка та його впливу на сучасників. Перебуваючи під цим впливом Крамськой і створив портрет Шевченка, який належить до його найкращих творів. «В ньому немає ніякого позування, — зазначає дослідник, — нічого ефектного, поет виглядає мудрим, добрим, спокійним… Портрет дає відчуття неабиякої внутрішньої сили. Водночас майстерно передано велику людяність Кобзаря».
Своєрідним узагальненням напрямків власних шевченкознавчих студій стали підготовлені вченим до «Шевченківського словника» (К.,1976) статті Букварь Южнорусский, Крамськой, Крайнюков, Красножон, Кролевець, які узагальнили його напрацювання та авторські відкриття.
Паралельно, а часто перетинаючись і взаємодоповнюючись, розвивались поруч із шевченкознавчими студіями Ю. П. Ступака його фольклористичні наукові інтереси. Велику роль у їх становленні відіграв І. С. Абрамов, фольклорист, етнограф і педагог з Воронежа Шосткинського району. В особистому архіві Ю. П. Ступака зберігається їх листування, сповнене щирості і взаємопідтримки в наукових зацікавленнях. Ступакові належить кілька статей про подвижницьку діяльність І. Абрамова на ниві вітчизняного народознавства ("Найстаріший краєзнавець країни (І. С. Абрамов) (1957), «Фольклорист І. Абрамов» (1959). Спільно з Абрамовим була підготовлена цінна розвідка «Українські народні пісні з рукописного пісенника XVIII ст.» (1959), яка вводила до наукового обігу 158 пісенних текстів XVIII ст., серед яких «українських та близьких до них». Саме після знайомства з І. Абрамовим у шевченкознавчих студіях Ступака значно посилюється фольклористичний струмінь, який у свою чергу мав виразне педагогічне спрямування. Саме на перетині фольклористики і педагогіки вийшли наступні праці вченого: «Педагогічні ідеї в народній творчості» (1956), «Педагогічні ідеї в українській народній поетичній творчості» (1958), «Виховне значення українського фольклору» (1960), «Фольклор і педагогіка» (1960).
Продовжуючи започаткований статтями про Абрамова історіографічний вектор фольклористичних студій, вчений готує ряд статей, присвячених відомим фольклористам — Б. Грінченку, М. Сумцову, В. Горленку, П. Мартиновичу, М. Рильському, П. Охріменку, звертаючи особливу увагу на їх внесок у дослідження національного і, зокрема, сумського фольклору. Цінність оприлюднених фактів і авторських міркувань вченого часто і до сьогодні не втратили своєї актуальності. Фольклористичні праці Ю. Ступака, маючи свою специфіку у тісному зв'язку з літературознавством і педагогікою, стали новою віхою у розвиткові місцевої фольклористики, перевели її у практичну площину виховного процесу та виявили глибинні взаємозв'язки з творчістю Т. Шевченка. А його шевченкознавчі дослідження своєю багатовекторністю, заглибленістю в місцевий матеріал, міжпредметними паралелями дають чудовий матеріал для сучасного неупередженого переосмислення та окреслення деяких базисних точок для подальших студій.
Наукова спадщина
Ю. П. Ступак залишив понад 300 наукових праць. Серед його зацікавлень -шевченкознавство, фольклористика, українська дитяча література, зв'язки української літератури з літературами радянських республік, образотворче мистецтво. Він є автором посібників «Українська дитяча література» (1963, у співавторстві з Д. Білецьким), «Дитяча література» (1967, у співавторстві з Д. Білецьким, Ф. Гурвич та ін.), Окремими виданнями вийшли «Педагогічні погляди О. В. Духновича» (1956), «Педагогічні ідеї в українській народній поетичній творчості» (1958), «Виховне значення українського фольклору» (1960), «Бібліографічна робота вчителя літератури» (1961), «Видатні художники на Сумщині» (1969), «Крамськой і Україна» (1971).
Першою його науковою публікацією була стаття з досить тенденційною назвою «За бойову дитячу п'єсу» (1932 р.). В 30-х роках Ю. Ступак активно дописує до таких видань, як «Комсомолець-активіст», «Дитячий рух», «На зміну», «Соціалістична культура», «Літературний журнал». Під кінець 30-х чітко окреслюється провідна тема його наукового життя, яка пізніше пов'яжеться з іншими, обросте контекстом, доповниться міжпредметними аспектами. Тема ця — Шевченко. Першою спробою наближення до Т. Шевченка стала стаття в сумській газеті «Більшовицька зброя» (пізніше «Ленінська правда») під назвою «Щоденник Т. Г. Шевченка» (1939). У 1940 році побачили світ статті «На могилі Шевченка» та «Книги обласних видавництв про Шевченка». Остання стаття присвячена оглядові регіональних видань про Т. Шевченка, які вийшли в СРСР до 125-річчя поета. Автор зупиняється на двох з них: збірнику «Шевченко в ссылке» (Оренбург, 1939), який він критикує за повторені в ньому «давно засуджені теорії вульгарних соціологів про „неповноцінність“ ранніх творів Шевченка, написаних на історичні теми»] та збірнику «Шевченко в Нижнем Новгороде», який він оцінює як «змістовний», хоч і вказує, що «поезії Шевченка в цьому збірнику подані в застарілих перекладах»
Шевченкознавчі праці
- Щоденник Т. Г. Шевченка // Більшовицька зброя. — 1939. — 6 берез.
- Книги обласних видавництв про Шевченка // Літературний журнал. — 1940. — № 6.
- На могилі Шевченка // Більшовицька молодь. — 1940. — 28 січ.
- Образ Шевченка (рецензія на повість О. Ільченка «Петербурзька осінь») // Більшовицька зброя. — 1946. — 21 серп.
- Шевченко і слов'янство // Більшовицька зброя. — 1948. — 10 берез.
- Шевченко і Герцен // Література в школі. — 1951. — № 5.
- Т. Г. Шевченко в білоруській літературі // Рад. літературознавство. — К., 1952. — Кн. 16.
- Перебування Т. Г. Шевченка на Сумщині // Ленінська правда. — 1956. — 18 лист.
- Рецензія на книгу Д. Косарика «Шевченківські місця на Україні»// Література в школі. — 1957. — № 3.
- Фольклорні записи Т. Шевченка в нашому краї // Ленінська правда. — 1961. — 10 берез.
- «Буквар» Т. Г. Шевченка (стаття надрукована в січні 1962 в усіх районних газетах України. Написана на замовлення РАТАУ.).
- «Буквар» Т. Г. Шевченка // Зоря. — 1961. — 14 лют.
- Фольклор у «Букварі» Т. Г. Шевченка // Народна творчість та етнографія. — 1962. — № 4.
- Т. Г. Шевченко // Білецький Д. М., Ступак Ю. П. Українська дитяча література. — К., 1963. — С. 60—70.
- Фольклор у «Букваре южнорусском» Т. Г. Шевченка // Народна творчість та етнографія. — 1962. — № 4. — С. 91—95.
- Використання Т. Г. Шевченком народної творчості з навчально-виховною метою (Фольклор у «Букварі» Т. Г. Шевченка) // Шевченко в школі. Посібник для вчителів. — К., 1963.
- Дещо з історії Шевченкового портрета // Вітчизна. — 1963. — № 3. — С. 220—221. [До історії створення художником І. М. Крамським портрета Шевченка]
- Т. Г. Шевченко і народна педагогіка // Народна творчість та етнографія. — 1964. — № 2. — С. 85—88.
- Тарас Григорович Шевченко // Дитяча література. — К., 1967. — С. 87—97.
- Шевченко-художник на Сумщині // Ленінська правда. — 1968. — 10 бер. (передрук у книзі: Тарас Шевченко і Сумщина. — Суми, 1993. — С. 34—40.).
- Крамськой і Україна. — К., 1971. [про роботу над портретом Шевченка. — С. 15—19]
- Крамськой і Шевченко // Зб. пр. 20-ї наук. шевч. конф. — К., 1973. — С. 195—199.
- Статті й довідки в «Шевченківському словнику» (Т. 1., 1976). (Букварь Южнорусский; Крамськой; Крайнюков; Красножон; Кролевець). Шевченківський словник: У 2 т. — К.: Вища школа. — 1976. — 828 с.
Фольклористичні праці
- Педагогічні ідеї в народній творчості // Дошкільне виховання. — 1956. — № 6.
- Найстаріший краєзнавець країни (І. С. Абрамов) // Ленінська правда. — 1957. — 22 вересня.
- Педагогічні ідеї в українській народній поетичній творчості. — Суми, 1958. — 32 с.
- Фольклорист І. Абрамов // НТТЕ. — 1959. — № 3.
- Виховне значення українського фольклору. — К., 1960. — 32 с.
- Фольклор і педагогіка // НТТЕ. — 1960. — № 3.
- Визначний літературознавець і фольклорист (П. М. Попов) // Ленінська правда. — 1960. — 30 липня.
- Фольклорні записи Т. Шевченка в нашому краї // Ленінська правда. — 1961. — 10 березня.
- Фольклор у «Букварі» Т. Г. Шевченка // Народна творчість та етнографія. — 1962. — № 4.
- Використання Т. Г. Шевченком народної творчості з навчально-виховною метою (Фольклор у «Букварі» Т. Г. Шевченка) // Шевченко в школі. Посібник для вчителів. — К., 1963.
- Т. Г. Шевченко і народна педагогіка // Народна творчість та етнографія. — 1964. — № 2. — С. 85—88.
- Збирач пісенних скарбів (Б. Грінченко) // Вперед. — 1965. — 12 жовтня.
- М. Сумцов — дослідник народного мистецтва // Народна творчість та етнографія. — 1968. — № 6.
- Ушинський і український фольклор // Народна творчість та етнографія. — 1971. — № 1.
- Академіки з Сумщини (про мистецтвознавців О. Сидорова, М. Сумцова та ін.) // Ленінська правда. — 1974. — 10 лютого.
- М. Т. Рильський на Сумщині // Червоний промінь. — 1975. — 18 березня.
- Насиченість життя (до 60-річчя з дня народж. докт. філол. наук., проф. П. П. Охріменка) // Червоний промінь. — 1979. — 14 липня.
Література
- Балаян В. Дослідник вірменського живопису // Сумщина. — 1998. — 29 січня.
- Березовський І. П. Українська радянська фольклористика: Етапи розвитку і проблематика. — К.: Наук. думка, 1968. — 343 c.
- Білецький О. І. Українське літературознавство за сорок років (1917—1957). — К.: Вид-во АН УРСР, 1957. — 64 с.
- Вертій О. І. Острівець українського духу // Червоний промінь. — 1996. — 27 грудня.
- Охріменко П. П. Стан і завдання вивчення українсько-білоруських зв'язків // Матеріали Першої наукової конференції по вивченню українсько-білоруських зв'язків. — Гомель, 1969. — С. 10.
- Петров Г. Т. Неспокій // Червоний промінь. — 1981. — 23 липня.
- П'ятаченко С. В. Шевченкознавчі і фольклористичні праці Ю. П. Ступака // Філологічні науки. Збірник наукових праць. — Суми: СумДПУ, 2009. — С. 237—243.
- П'ятаченко С. В. Внесок Юрія Ступака в розвиток Шевченкознавства на Сумщині // Слобожанщина: Альманах літераторів Сумщини. – Суми, 2013.
- П’ятаченко С.В. Шевченкознавчі праці Юрія Ступака // Народна творчість та етнографія. – 2017. - № 2 (366). - С.7-12.
- П'ятаченко Сергій. Шевченкознавчі праці Юрія Ступака
- Рильський М. Т. Рецензія на кандидатську дисертацію Ю. Ступака «Слов'янська тема в українській літературі 40—50 років XIX століття» // Державний архів Сумської області. — Ф. Р 7443. — Оп. 1. — Спр. 229. — 5 Арк.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurij Petrovich Stupak 10 chervnya 1911 roku v s Gavrilivka Katerinoslavska guberniya teper Dnipropetrovska oblast 15 zhovtnya 1979 m Sumi ukrayinskij folklorist kandidat filologichnih nauk chlen Spilki hudozhnikiv SRSR 1970 Stupak Yurij PetrovichNarodivsya10 chervnya 1911 1911 06 10 Gavrilivka Katerinoslavska guberniyaPomer15 zhovtnya 1979 1979 10 15 68 rokiv SumiKrayina SRSRDiyalnisthudozhnikAlma materHNU im V N KarazinaZakladHNU im V N KarazinaBiografiyaFilolog Sered sumskih naukovciv yaki aktivno pracyuvali na nivi ukrayinskoyi filologiyi u HH st Yu P Stupak zajmaye osoblive misce z oglyadu na znachnu kilkist jogo naukovih prac ta yih tisnij zv yazok z nacionalnoyu kulturoyu Tak pisav pro nogo sumskij zhurnalist i krayeznavec G Petrov Jogo shiro podivovuvav genij narodu yakij proyavlyavsya v nevmirushih pisnyah u tvorah literatoriv i mitciv minuvshini i sogodennya Ta j sam vchenij razom z M Dankom ta G Petrovim stvoriv u sumskomu zhitti ukrayinsku atmosferu sam zhe v cilomu buv ostrivcem nacionalnogo duhu v misti i krayi Jogo priyatel sumskij zhurnalist V Balayan vidznachav Ce buv spravzhnij ukrayinskij inteligent odin z tih nebagatoh vitonchenih inteligentiv u yakih vistachalo sili duhu lishatisya samim soboyu za bud yakih obstavin U svoyih lekciyah vin akcentuvav uvagu na nacionalnij prirodi nacionalnij samobutnosti yavish kulturnogo literaturnogo j pedagogichnogo procesiv Veduchi aktivne naukove j gromadske zhittya vihovuyuchi lekciyami j zhittyevim prikladom studentiv chasto vistupayuchi v presi ta pered gromadskistyu Yu P Stupak zalishavsya lyudinoyu skromnoyu navit do pevnoyi miri zamknutoyu Nezadovgo po smerti vchenogo G Petrov pisav Zaraz znajomlyachis z jogo zhittyam oglyadayuchi zvershene nim mimovoli vidznachayesh a yak zhe vse taki malo mi znali pro nogo Pochasti prichinoyu tomu jogo skromnist pochasti nasha neuvazhnist Ce mirkuvannya sogodni cherez stilki rokiv po smerti vchenogo koli jogo dorobok zalishivsya poza mezhami aktivnogo vzhitku zvuchit osoblivo aktualno adzhe povnokrovnij rozvitok naukovogo postupu zokrema v nashomu universiteti nemozhlivij bez tisnogo zv yazku iz nabutkom nashih poperednikiv Doslidnicka diyalnist Doslidnicka diyalnist Yu P Stupaka chasto stavala predmetom pozitivnih recenzij u centralnij fahovij presi u 50 60 h rr pro roboti vchenogo jshlosya v stattyah O Bileckogo I Dzeverina M Richalki I Berezovskogo P Ohrimenka U 80 90 h rr v miscevij presi z yavilos kilka publikacij pidgotovlenih tovarishami ta uchnyami Prote povnogo abo hocha b chastkovogo analizu bagatovektornoyi naukovoyi spadshini ukrayinskogo literaturoznavcya mistectvoznavcya folklorista krayeznavcya j pedagoga Yu P Stupaka she ne bulo zaproponovano Zokrema na pilnu j neuperedzhenu vagu zaslugovuye shevchenkoznavcha i folkloristichna spadshina vchenogo yaka ye predmetom rozglyadu danoyi statti U 1932 roci vin zakinchiv fakultet movi ta literaturi Harkivskogo institutu narodnoyi osviti ta deyakij chas zaviduvav viddilom redakciyeyu respublikanskoyi pionerskoyi gazeti Na zminu piznishe Zirka Z 1934 roku i do kincya zhittya pedagogichna literaturna ta gromadska diyalnist Yu Stupaka bula tisno pov yazana z Sumshinoyu Z 1934 i do veresnya 1941 roku vin vikladav v Ohtirskomu peduchilishi ukrayinsku literaturu vistupav u presi zi stattyami ta recenziyami z pitan literaturi U zhovtni 1941 buv evakujovanij razom z rodinoyu na Pivnichnij Kavkaz u m Yesentuki U lyutomu travni 1942 r vchivsya u vijskovo pihotnomu uchilishi m Ordzhonikidze po zakinchenni yakogo otrimav zvannya lejtenanta u skladi 381 go strileckogo polku Primorskoyi armiyi brav uchast v 250 dennij oboroni Sevastopolya Prote medal Za oboronu Sevastopolya bula vruchena jogo rodini lishe pislya smerti veterana u 1979 roci Pislya demobilizaciyi v listopadi 1945 Yurij Petrovich pracyuvav u Konotopskomu uchitelskomu instituti a pislya jogo likvidaciyi 1952 r u Gluhivskomu U 1953 roci vin zahistiv disertaciyu Slov yanska tema v ukrayinskij literaturi 40 50 rr XIX st Romantizm i Shevchenko otrimav stupin kandidata filologichnih nauk ta ocholiv kafedru ukrayinskoyi literaturi Sumskogo pedagogichnogo institutu Z 1966 roku vikonuvav obov yazki profesora Pracyuvav nad doktorskoyu disertaciyeyu Narisi z istoriyi ukrayinskoyi dityachoyi literaturi XIX poch HH st yaku ne vstig zakinchiti Viv lekcijni kursi z ukrayinskoyi literaturi usnoyi narodnoyi tvorchosti ta istoriyi mistectva keruvav naukovim studentskim tovaristvom ta krayeznavchim gurtkom Buv golovoyu sekciyi literaturi j mistectva oblasnogo viddilennya tovaristva Znannya vikonuvav obov yazki chlena prezidiyi pravlinnya i golovi sekciyi etnografiyi folkloru i pismennosti oblasnoyi organizaciyi tovaristva ohoroni pam yatnikiv istoriyi ta kulturi buv chlenom oblasnogo litob yednannya Vistupav pered naselennyam oblasti z lekciyami na literaturno mistecki ta krayeznavchi temi Z 1970 buv chlenom naukovoyi radi Institutu im T G Shevchenka AN URSR U 1970 r za znachni zaslugi u propagandi zhivopisu buv prijnyatij do Spilki hudozhnikiv SRSR 1971 roku vijshov na pensiyu Za visim pensijnih rokiv napisav tretinu svoyih prac V arhivi vchenogo zalishilis pidgotovleni do druku blizko desyatka znachnih za obsyagom robit Shevchenkoznavec Stupak Yu P z druzhinoyu 1939 r U povoyenni chasi naukovec glibshe pidijshov do tvorchosti T Shevchenka pochavshi rozglyadati yiyi v konteksti idejno kulturnogo ruhu dobi Prote stalinski chasi obmezhili molodogo vchenogo u vibori metodologiyi predmeta doslidzhennya i faktichnogo materialu Jogo pracya potrapila v kontekst kritiki nacionalistichnih literaturoznavciv z yih teoriyeyu yedinogo potoku proti yakih bula spryamovana specialna postanova CK KP b U Ob izvrasheniyah i oshibkah v osveshenii istorii ukrainskoj literatury i redakcijna stattya v Pravdi Protiv ideologicheskih izvrashenij u literature Pered literaturoznavcyami bulo postavlene zavdannya stvorennya naukovih robit ob ogromnom i plodotvornom vliyanii russkoj obshestvenno politicheskoj mysli i literatury na razvitie ukrainskoj kultury i literatury V comu zashorenomu ideologichnomu rusli perebuvayut shevchenkoznavchi roboti Yu Stupaka kincya 40 h poch 50 h rr Shevchenko i slov yanstvo 1948 Shevchenko i Gercen 1951 V ostannij avtor micno priv yazuye poglyadi i perekonannya Shevchenka do poglyadiv i perekonan Gercena pozbavlyayuchi ukrayinskogo poeta vlasnoyi svitoglyadnoyi samostijnosti i nagoloshuyuchi na tomu sho Shevchenko buv spilnikom i odnodumcem vidatnih predstavnikiv rosijskoyi kulturi i suspilno politichnoyi dumki Disertacijne doslidzhennya z temi Slov yanska tema v ukrayinskij literaturi 40 50 rokiv XIX stolittya nad yakim pracyuvav u cej chas Yu Stupak malo utochnyuyuchij pidzagolovok Romantiki i Shevchenko i torkalosya diyalnosti harkivskih romantikiv ruskoyi trijci ta Shevchenka v konteksti t zv slov yanskogo pitannya Disertaciya chitko trimayetsya leninskoyi tezi pro dva napryamki v romantizmi progresivnij i reakcijnij tomu avtor ne shkoduye gnivnih invektiv na adresu Kulisha ta inshih reakcijnih pismennikiv A tam de jogo pilnist poslablyuyetsya pidklyuchayetsya recenzent akademik M Rilskij Tov Stupak z povnoyu pidstavoyu i z dobroyu argumentaciyeyu govorit pro reakcijnist i monarhizm takih predstavnikiv ukrayinskogo romantizmu yak Amvrosij Metlinskij i Korsun Ya gadayu sho ci risi ne menshe vlastivi j Gulakovi Artemovskomu Maksimovichu na moyu dumku v osnovnomu treba staviti na karb jogo viklyuchnu zalyublenist u starovinu Pidtrimuye M Rilskij i spravedlivu kritiku robit takih literaturoznavciv yak Shurat i Gordinskij sho nezmirno rozdmuhuvali vpliv polskih poetiv na nashogo Kobzarya prote desho obmezhuye zapal disertanta koli vin Byelinskogo nazivaye geniyem rosijskogo narodu Naprikinci 50 h ta na pochatku 60 h rokiv Yu Stupak vidhodit u svoyih robotah vid totalnoyi ideologizaciyi postati Shevchenka ta vistupaye z nabagato originalnishim i svizhim materialom pov yazanim iz miscevim krayeznavchim aspektom Perebuvannya T G Shevchenka na Sumshini 1956 Folklorni zapisi T Shevchenka v nashomu krayi 1961 tosho Na pochatku 60 h rokiv vihodit kilka statej uchenogo prisvyachenih analizovi Bukvarya pivdennoruskogo vidanogo Shevchenkom nezadovgo do smerti Bukvar T G Shevchenka 1961 Folklor u Bukvari T G Shevchenka 1962 Folklor u Bukvare yuzhnorusskom T G Shevchenka 1962 Vikoristannya T G Shevchenkom narodnoyi tvorchosti z navchalno vihovnoyu metoyu Folklor u Bukvari T G Shevchenka 1963 T G Shevchenko i narodna pedagogika 1964 U cih stattyah avtor nagoloshuvav na tomu sho ves zmist Bukvarya svidchit pro te uporyadnik dbav ne lishe pro visoku yakist navchalnogo materialu yakij dav bi uchnyam pevni znannya spriyav rozvitkovi yih pam yati vminnyu chitati pisati j rahuvati U centri uvagi Shevchenka buli zavdannya vihovnogo harakteru Tvori vmisheni v knizi primushuvali zamislyuvatis nad tim sho dobre j sho pogano yakim slid buti i t d Avtor analizuye podanij Shevchenkom folklornij material dumi i prikazki i zaznachaye sho zvernennya do folkloru v navchalnij roboti rozkrivalo pered uchnyami bagatstvo j krasu ridnoyi movi davalo yim zrazki sokovitogo narodnogo slova Statti mistyat ne lishe literaturoznavchij aspekt a j pedagogichnij vchenij rozglyadaye Bukvar kriz prizmu narodnoyi pedagogiki yaku T G Shevchenko protyagom usogo svogo nedovgogo tvorchogo zhittya napoleglivo propaguvav koristuvavsya yiyi nadbannyami todi koli pisav svoyi tvori Akcentuvannya na dityachij adresaciyi Bukvarya pidshtovhnulo vchenogo do glibshogo doslidzhennya zv yazku Shevchenka z dityachoyu literaturoyu Naslidkom cih napracyuvan stali rozdili pro poeta pidgotovleni do kolektivnih posibnikiv Ukrayinska dityacha literatura K 1963 ta Dityacha literatura K 1967 Tut avtor znov torkayetsya Bukvarya ta okreslyuye kilka tem i cikliv v u tvorchosti Shevchenka virshi avtobiografichnogo harakteru pejzazhna lirika vidpovidni urivki z prozovih tvoriv yaki dayut jomu pravo dijti visnovku sho same z poezij Shevchenka pochinayetsya v Ukrayini realistichna hudozhnya literatura dlya ditej Gliboko cikavlyachis postattyu Shevchenka doslidnik ne mig ominuti uvagoyu jogo malyarskoyi spadshini Poyednavshi cej napryamok doslidzhen iz svoyimi vzhe dobre okreslenimi krayeznavchimi interesami vin pidgotuvav gruntovnu j cikavu rozvidku Shevchenko hudozhnik na Sumshini yaka vijshla okremoyu statteyu 1969 a takozh uvijshla yak rozdil do jogo knigi Vidatni hudozhniki na Sumshini Harkiv 1969 ta piznishe bula peredrukovana u zbirniku Taras Shevchenko i Sumshina Sumi 1993 Vid Shevchenka hudozhnika buv perekinutij mistochok do mistectvoznavchih studij vchenogo yakim vin povnistyu viddavsya naprikinci zhittya populyarizuyuchi spadshinu vidatnih hudozhnikiv kotri uvichnili na polotni nash kraj Doslidzhuyuchi ikonografiyu Shevchenka Yu Stupak zvertayetsya do istoriyi stvorennya hudozhnikom I M Kramskim portreta Shevchenka pidgotuvavshi nevelichku rozvidku Desho z istoriyi Shevchenkovogo portreta 1963 yaka piznishe znajde prodovzhennya v znachno povnishomu doslidzhenni Kramskoj i Ukrayina 1971 Analizuyuchi biografichni i tvorchi zv yazki ideologa peredvizhnikiv I M Kramskogo yakij mav ukrayinske korinnya i bagato svoyih robit prisvyativ Ukrayini avtor chasto zvertayetsya do postati Shevchenka ta jogo vplivu na suchasnikiv Perebuvayuchi pid cim vplivom Kramskoj i stvoriv portret Shevchenka yakij nalezhit do jogo najkrashih tvoriv V nomu nemaye niyakogo pozuvannya zaznachaye doslidnik nichogo efektnogo poet viglyadaye mudrim dobrim spokijnim Portret daye vidchuttya neabiyakoyi vnutrishnoyi sili Vodnochas majsterno peredano veliku lyudyanist Kobzarya Svoyeridnim uzagalnennyam napryamkiv vlasnih shevchenkoznavchih studij stali pidgotovleni vchenim do Shevchenkivskogo slovnika K 1976 statti Bukvar Yuzhnorusskij Kramskoj Krajnyukov Krasnozhon Krolevec yaki uzagalnili jogo napracyuvannya ta avtorski vidkrittya Paralelno a chasto peretinayuchis i vzayemodopovnyuyuchis rozvivalis poruch iz shevchenkoznavchimi studiyami Yu P Stupaka jogo folkloristichni naukovi interesi Veliku rol u yih stanovlenni vidigrav I S Abramov folklorist etnograf i pedagog z Voronezha Shostkinskogo rajonu V osobistomu arhivi Yu P Stupaka zberigayetsya yih listuvannya spovnene shirosti i vzayemopidtrimki v naukovih zacikavlennyah Stupakovi nalezhit kilka statej pro podvizhnicku diyalnist I Abramova na nivi vitchiznyanogo narodoznavstva Najstarishij krayeznavec krayini I S Abramov 1957 Folklorist I Abramov 1959 Spilno z Abramovim bula pidgotovlena cinna rozvidka Ukrayinski narodni pisni z rukopisnogo pisennika XVIII st 1959 yaka vvodila do naukovogo obigu 158 pisennih tekstiv XVIII st sered yakih ukrayinskih ta blizkih do nih Same pislya znajomstva z I Abramovim u shevchenkoznavchih studiyah Stupaka znachno posilyuyetsya folkloristichnij strumin yakij u svoyu chergu mav virazne pedagogichne spryamuvannya Same na peretini folkloristiki i pedagogiki vijshli nastupni praci vchenogo Pedagogichni ideyi v narodnij tvorchosti 1956 Pedagogichni ideyi v ukrayinskij narodnij poetichnij tvorchosti 1958 Vihovne znachennya ukrayinskogo folkloru 1960 Folklor i pedagogika 1960 Prodovzhuyuchi zapochatkovanij stattyami pro Abramova istoriografichnij vektor folkloristichnih studij vchenij gotuye ryad statej prisvyachenih vidomim folkloristam B Grinchenku M Sumcovu V Gorlenku P Martinovichu M Rilskomu P Ohrimenku zvertayuchi osoblivu uvagu na yih vnesok u doslidzhennya nacionalnogo i zokrema sumskogo folkloru Cinnist oprilyudnenih faktiv i avtorskih mirkuvan vchenogo chasto i do sogodni ne vtratili svoyeyi aktualnosti Folkloristichni praci Yu Stupaka mayuchi svoyu specifiku u tisnomu zv yazku z literaturoznavstvom i pedagogikoyu stali novoyu vihoyu u rozvitkovi miscevoyi folkloristiki pereveli yiyi u praktichnu ploshinu vihovnogo procesu ta viyavili glibinni vzayemozv yazki z tvorchistyu T Shevchenka A jogo shevchenkoznavchi doslidzhennya svoyeyu bagatovektornistyu zagliblenistyu v miscevij material mizhpredmetnimi paralelyami dayut chudovij material dlya suchasnogo neuperedzhenogo pereosmislennya ta okreslennya deyakih bazisnih tochok dlya podalshih studij Naukova spadshina Yu P Stupak zalishiv ponad 300 naukovih prac Sered jogo zacikavlen shevchenkoznavstvo folkloristika ukrayinska dityacha literatura zv yazki ukrayinskoyi literaturi z literaturami radyanskih respublik obrazotvorche mistectvo Vin ye avtorom posibnikiv Ukrayinska dityacha literatura 1963 u spivavtorstvi z D Bileckim Dityacha literatura 1967 u spivavtorstvi z D Bileckim F Gurvich ta in Okremimi vidannyami vijshli Pedagogichni poglyadi O V Duhnovicha 1956 Pedagogichni ideyi v ukrayinskij narodnij poetichnij tvorchosti 1958 Vihovne znachennya ukrayinskogo folkloru 1960 Bibliografichna robota vchitelya literaturi 1961 Vidatni hudozhniki na Sumshini 1969 Kramskoj i Ukrayina 1971 Pershoyu jogo naukovoyu publikaciyeyu bula stattya z dosit tendencijnoyu nazvoyu Za bojovu dityachu p yesu 1932 r V 30 h rokah Yu Stupak aktivno dopisuye do takih vidan yak Komsomolec aktivist Dityachij ruh Na zminu Socialistichna kultura Literaturnij zhurnal Pid kinec 30 h chitko okreslyuyetsya providna tema jogo naukovogo zhittya yaka piznishe pov yazhetsya z inshimi obroste kontekstom dopovnitsya mizhpredmetnimi aspektami Tema cya Shevchenko Pershoyu sproboyu nablizhennya do T Shevchenka stala stattya v sumskij gazeti Bilshovicka zbroya piznishe Leninska pravda pid nazvoyu Shodennik T G Shevchenka 1939 U 1940 roci pobachili svit statti Na mogili Shevchenka ta Knigi oblasnih vidavnictv pro Shevchenka Ostannya stattya prisvyachena oglyadovi regionalnih vidan pro T Shevchenka yaki vijshli v SRSR do 125 richchya poeta Avtor zupinyayetsya na dvoh z nih zbirniku Shevchenko v ssylke Orenburg 1939 yakij vin kritikuye za povtoreni v nomu davno zasudzheni teoriyi vulgarnih sociologiv pro nepovnocinnist rannih tvoriv Shevchenka napisanih na istorichni temi ta zbirniku Shevchenko v Nizhnem Novgorode yakij vin ocinyuye yak zmistovnij hoch i vkazuye sho poeziyi Shevchenka v comu zbirniku podani v zastarilih perekladah Shevchenkoznavchi praci Shodennik T G Shevchenka Bilshovicka zbroya 1939 6 berez Knigi oblasnih vidavnictv pro Shevchenka Literaturnij zhurnal 1940 6 Na mogili Shevchenka Bilshovicka molod 1940 28 sich Obraz Shevchenka recenziya na povist O Ilchenka Peterburzka osin Bilshovicka zbroya 1946 21 serp Shevchenko i slov yanstvo Bilshovicka zbroya 1948 10 berez Shevchenko i Gercen Literatura v shkoli 1951 5 T G Shevchenko v biloruskij literaturi Rad literaturoznavstvo K 1952 Kn 16 Perebuvannya T G Shevchenka na Sumshini Leninska pravda 1956 18 list Recenziya na knigu D Kosarika Shevchenkivski miscya na Ukrayini Literatura v shkoli 1957 3 Folklorni zapisi T Shevchenka v nashomu krayi Leninska pravda 1961 10 berez Bukvar T G Shevchenka stattya nadrukovana v sichni 1962 v usih rajonnih gazetah Ukrayini Napisana na zamovlennya RATAU Bukvar T G Shevchenka Zorya 1961 14 lyut Folklor u Bukvari T G Shevchenka Narodna tvorchist ta etnografiya 1962 4 T G Shevchenko Bileckij D M Stupak Yu P Ukrayinska dityacha literatura K 1963 S 60 70 Folklor u Bukvare yuzhnorusskom T G Shevchenka Narodna tvorchist ta etnografiya 1962 4 S 91 95 Vikoristannya T G Shevchenkom narodnoyi tvorchosti z navchalno vihovnoyu metoyu Folklor u Bukvari T G Shevchenka Shevchenko v shkoli Posibnik dlya vchiteliv K 1963 Desho z istoriyi Shevchenkovogo portreta Vitchizna 1963 3 S 220 221 Do istoriyi stvorennya hudozhnikom I M Kramskim portreta Shevchenka T G Shevchenko i narodna pedagogika Narodna tvorchist ta etnografiya 1964 2 S 85 88 Taras Grigorovich Shevchenko Dityacha literatura K 1967 S 87 97 Shevchenko hudozhnik na Sumshini Leninska pravda 1968 10 ber peredruk u knizi Taras Shevchenko i Sumshina Sumi 1993 S 34 40 Kramskoj i Ukrayina K 1971 pro robotu nad portretom Shevchenka S 15 19 Kramskoj i Shevchenko Zb pr 20 yi nauk shevch konf K 1973 S 195 199 Statti j dovidki v Shevchenkivskomu slovniku T 1 1976 Bukvar Yuzhnorusskij Kramskoj Krajnyukov Krasnozhon Krolevec Shevchenkivskij slovnik U 2 t K Visha shkola 1976 828 s Folkloristichni praci Pedagogichni ideyi v narodnij tvorchosti Doshkilne vihovannya 1956 6 Najstarishij krayeznavec krayini I S Abramov Leninska pravda 1957 22 veresnya Pedagogichni ideyi v ukrayinskij narodnij poetichnij tvorchosti Sumi 1958 32 s Folklorist I Abramov NTTE 1959 3 Vihovne znachennya ukrayinskogo folkloru K 1960 32 s Folklor i pedagogika NTTE 1960 3 Viznachnij literaturoznavec i folklorist P M Popov Leninska pravda 1960 30 lipnya Folklorni zapisi T Shevchenka v nashomu krayi Leninska pravda 1961 10 bereznya Folklor u Bukvari T G Shevchenka Narodna tvorchist ta etnografiya 1962 4 Vikoristannya T G Shevchenkom narodnoyi tvorchosti z navchalno vihovnoyu metoyu Folklor u Bukvari T G Shevchenka Shevchenko v shkoli Posibnik dlya vchiteliv K 1963 T G Shevchenko i narodna pedagogika Narodna tvorchist ta etnografiya 1964 2 S 85 88 Zbirach pisennih skarbiv B Grinchenko Vpered 1965 12 zhovtnya M Sumcov doslidnik narodnogo mistectva Narodna tvorchist ta etnografiya 1968 6 Ushinskij i ukrayinskij folklor Narodna tvorchist ta etnografiya 1971 1 Akademiki z Sumshini pro mistectvoznavciv O Sidorova M Sumcova ta in Leninska pravda 1974 10 lyutogo M T Rilskij na Sumshini Chervonij promin 1975 18 bereznya Nasichenist zhittya do 60 richchya z dnya narodzh dokt filol nauk prof P P Ohrimenka Chervonij promin 1979 14 lipnya LiteraturaBalayan V Doslidnik virmenskogo zhivopisu Sumshina 1998 29 sichnya Berezovskij I P Ukrayinska radyanska folkloristika Etapi rozvitku i problematika K Nauk dumka 1968 343 c Bileckij O I Ukrayinske literaturoznavstvo za sorok rokiv 1917 1957 K Vid vo AN URSR 1957 64 s Vertij O I Ostrivec ukrayinskogo duhu Chervonij promin 1996 27 grudnya Ohrimenko P P Stan i zavdannya vivchennya ukrayinsko biloruskih zv yazkiv Materiali Pershoyi naukovoyi konferenciyi po vivchennyu ukrayinsko biloruskih zv yazkiv Gomel 1969 S 10 Petrov G T Nespokij Chervonij promin 1981 23 lipnya P yatachenko S V Shevchenkoznavchi i folkloristichni praci Yu P Stupaka Filologichni nauki Zbirnik naukovih prac Sumi SumDPU 2009 S 237 243 P yatachenko S V Vnesok Yuriya Stupaka v rozvitok Shevchenkoznavstva na Sumshini Slobozhanshina Almanah literatoriv Sumshini Sumi 2013 P yatachenko S V Shevchenkoznavchi praci Yuriya Stupaka Narodna tvorchist ta etnografiya 2017 2 366 S 7 12 P yatachenko Sergij Shevchenkoznavchi praci Yuriya Stupaka Rilskij M T Recenziya na kandidatsku disertaciyu Yu Stupaka Slov yanska tema v ukrayinskij literaturi 40 50 rokiv XIX stolittya Derzhavnij arhiv Sumskoyi oblasti F R 7443 Op 1 Spr 229 5 Ark Dzherela