Стуковенков Михайло Іванович

Миха́йло Іва́нович Стукове́нков (нар. 5 (17) вересня 1842(18420917), Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 2 (14) березня 1897, Київ, Російська імперія) — російський дерматовенеролог.

Михайло Стуковенков
Народився	5 (17) вересня 1842(1842-09-17) Санкт-Петербург
Помер	2 (14) березня 1897(1897-03-14) (54 роки) Київ
Місце проживання	Санкт-Петербург, Плевен, Київ
Країна	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater
Галузь	Медицина
Заклад	Київський університет
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медицини
Науковий керівник	^d
Відомі учні	Петро Нікольський
Аспіранти, докторанти	Нікольський Петро Васильович
Відомий завдяки:	створенням київської школи дерматологів

Життєпис

Народився у Санкт-Петербурзі. 1866 року закінчив Медико-хірургічну академію в Санкт-Петербурзі. Після її закінчення працював військовим лікарем. Учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Під час цієї війни завідував, зокрема, санітарною справою міста Плевен (Болгарія). За участь у російсько-турецькій війні мав нагороди від обох сторін. Зокрема, турки нагородили його орденом Сонця за організацію надання допомоги їхнім військовополоненим.

Від 1883 року — доцент кафедри дерматовенерології, від 1887 року професор Київського університету.

Наукова діяльність

Стуковенков уперше описав низку захворювань шкіри (різновидності та пемфігусу) — саркому Капоші, пузирчатку, риносклерому і грибоподібний мікоз.

Опрацював власну методику лікування пранців (сифілісу) живим сріблом (ртуттю).

Очолив у Києві комісію з боротьби з венеричними хворобами, які тоді були дуже поширені. За свою активну діяльність став почесним громадянином міста.

Найбільше досягнення Стуковенкова — створення знаменитої київської школи дерматологів, яка прославила Україну і Росію на весь світ.

Був засновником і першим головою Київського фізико-медичного товариства.

Наукові праці

• «О применении к терапии болезней кожи средств, суживающих просвет сосудов» («Журнал для нормальной и патологической гистологии», 1872).
• «Лечение экзем посредством влажной теплоты» («Современный Лечебник», 1875).
• «К вопросу о распространении сифилиса среди рабочего населения Санкт-Петербурга и мерах против него» («Здоровье», 1882).
• «Французская и Венская дерматологические школы и задачи современной дерматологии» («Медицинская Библиотека», 1883).
• «О распространении сифилиса и мерах для борьбы с ним» («Здоровье», 1883).
• «О мерах к ограничению распространения сифилиса» (Київ, 1891).

Учні

Один із найвідоміших учнів Стуковенкова професор Петро Нікольський першим у світі навчився діагностувати пузирчатку. У плеяді учнів Стуковенкова — видатні вчені: професори Зеленєв, Поплавський, Боровський, Ліндстрем. А кафедру після вчителя очолив професор Сергій Томашевський.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 29 вересня 2007.

Посилання

• (рос.)
• Відомі дерматовенерологи України^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Література та джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 407.
• Бородій М. К. Стуковенков Михайло Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 33.
• Никольський П. В. Обзор научной деятельности профессора М. И. Стуковенкова. — К, 1897.