Володимир Федорович Стріжевський (Радченко) (фр. Vladimir Strijevsky або нім. Vladimir Striževskij; 1892, Катеринослав — 1977, Лос-Анджелес, США) — російський та французький актор, режисер, який також працював у Німеччині й Італії .
Стрижевський Володимир Федорович | |
---|---|
Влади́мир Федорович Стриже́вский (Ра́дченко) | |
Дата народження | 1892[1][2] |
Місце народження | Катеринослав, Російська імперія |
Дата смерті | 1977[3][4] |
Місце смерті | Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
Громадянство | Російська імперія |
Професія | актор, кінорежисер, сценарист |
IMDb | ID 0834496 |
Біографія
Володимир Стрижевський дебютував у кіно в 1914 році в чотирисерійній кримінальній драмі «Сашко-семінарист» («Російський Рокамболь»), яка вийшла в кінопрокат у січні 1915 року. У 1916—1917 роках знімався у багатьох фільмах Євгена Бауера, зокрема «Відплата» (1916), «Набат» (1917), «Революціонер» (1917). У 1917 році в акціонерному товаристві А. Ханжонкова поставив як режисер фільм «Чорна любов». 1919 року знявся у фільмі «Життя — Батьківщині, честь — нікому», в якому більшовицька Червона армія була зображена як банда п'яних мародерів і гвалтівників.
1920 року емігрував до Франції. Під ім'ям В. де Стрі (V. de Stry) знімався у фільмах «Сенс смерті» (Le sens de la mort, 1922) Якова Протазанова і «Голгофа любові» (Calvaire d'amour, 1923) Віктора Турянського. З 1923 року працював в Німеччині. Поставив фільми «Безодні великого міста» (Tiefen der Großstadt, 1924), «Тарас Бульба» (Taras Bulba, 1924), «Ад'ютант царя» (Adjutant des Zaren, 1928) з Іваном Мозжухіним, «Забави імператриці» (Spielereien einer Kaiserin, 1929) c Ліль Даговер в ролі Катерини I і «Трійка» (Troika, 1930). У 1931—1938 роках працював у Франції, зняв фільми «Сержант Ікс» (Le Sergent X, 1931), «Бурлаки на Волзі» (Les Bateliers de la Volga, 1936), «Княжі ночі» (Nuits de princes, 1938).
1935 року був автором сценарію французької екранізації роману «Злочин і кара» (Crime et châtiment).
1945 року поставив в Італії фільм «Плоть і душа» (La Carne e l'anima), художником-постановником якої був його друг Борис Костянтинович Білинський . Того ж 1945 року виїхав до США . Проживав там під ім'ям Влад Стреві (Vlad Strevy).
Фільмографія
- 1915 Сашко-семінарист
- 1915 Пара гнідих
- 1915 Чайка
- 1915 Щоденник зганьбленої жінки
- 1915 Хто без гріха, кинь в неї камінь
- 1915 Проведімо, друзі, цю ніч веселіше
- 1915 Немає їй ні долі, ні щастя
- 1915 Подвигу твоєму вклоняюся
- 1916 Відплата
- 1916 Гриф старого борця
- 1916 Крила ночі
- 1916 Маріонетки долі
- 1916 О, жінки
- 1916 Пора кохання
- 1916 Плутанина
- 1916 Сестри Бронські
- 1916 Казка синього моря
- 1916 Сину мій, де ти?
- 1916 Чужа душа
- 1917 Життя трьох днів
- 1917 Княжна Лариса
- 1917 Любов або пристрасть
- 1917 Набат
- 1917 Осінь жінки
- 1917 Правда жінки
- 1917 Революціонер
- 1917 Чорна любов (режисер)
- 1919 Життя — Батьківщині, честь — нікому
- 1922 Сенс смерті / Le sens de la mort (актор)
- 1923 Голгофа любові / Calvaire d'amour (актор)
- 1924 Безодні великого міста / Tiefen der Großstadt
- 1924 Тарас Бульба / Taras Bulba
- 1928 Ад'ютант царя / Adjutant des Zaren
- 1929 Забави імператриці / Spielereien einer Kaiserin
- 1930 Трійка / Troika
- 1931 Сержант Ікс / Le Sergent X / Sergeant X
- 1935 Злочин і покарання / Crime et châtiment (автор сценарію)
- 1936 Бурлаки на Волзі / Les Bateliers de la Volga
- 1938 Княжі ночі / Nuits de princes
- 1945 Плоть і душа / La carne e l'anima
Примітки
- ISNI — 2012.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.deutsche-biographie.de/pnd1062204220.html?language=en
- https://portal.dnb.de/opac.htm?method=simpleSearch&cqlMode=true&query=nid%3D1062204220
Література
- Geoffrey Nowell-Smith. The Oxford History of World Cinema. Oxford University Press, 1996.
- Вишневский Вен. Художественные фильмы дореволюционной России. Фильмографическое описание. — М.: Госкиноиздат, 1945.
- Jörg Schöning (Red.): Fantaisies russes. Russische Filmmacher in Berlin und Paris 1920—1930. edition text + kritik, München 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Fedorovich Strizhevskij Radchenko fr Vladimir Strijevsky abo nim Vladimir Strizevskij 1892 Katerinoslav 1977 Los Andzheles SShA rosijskij ta francuzkij aktor rezhiser yakij takozh pracyuvav u Nimechchini j Italiyi Strizhevskij Volodimir FedorovichVladi mir Fedorovich Strizhe vskij Ra dchenko Data narodzhennya 1892 1 2 Misce narodzhennya Katerinoslav Rosijska imperiyaData smerti 1977 3 4 Misce smerti Los Andzheles Kaliforniya SShAGromadyanstvo Rosijska imperiyaProfesiya aktor kinorezhiser scenaristIMDb ID 0834496BiografiyaVolodimir Strizhevskij debyutuvav u kino v 1914 roci v chotiriserijnij kriminalnij drami Sashko seminarist Rosijskij Rokambol yaka vijshla v kinoprokat u sichni 1915 roku U 1916 1917 rokah znimavsya u bagatoh filmah Yevgena Bauera zokrema Vidplata 1916 Nabat 1917 Revolyucioner 1917 U 1917 roci v akcionernomu tovaristvi A Hanzhonkova postaviv yak rezhiser film Chorna lyubov 1919 roku znyavsya u filmi Zhittya Batkivshini chest nikomu v yakomu bilshovicka Chervona armiya bula zobrazhena yak banda p yanih maroderiv i gvaltivnikiv 1920 roku emigruvav do Franciyi Pid im yam V de Stri V de Stry znimavsya u filmah Sens smerti Le sens de la mort 1922 Yakova Protazanova i Golgofa lyubovi Calvaire d amour 1923 Viktora Turyanskogo Z 1923 roku pracyuvav v Nimechchini Postaviv filmi Bezodni velikogo mista Tiefen der Grossstadt 1924 Taras Bulba Taras Bulba 1924 Ad yutant carya Adjutant des Zaren 1928 z Ivanom Mozzhuhinim Zabavi imperatrici Spielereien einer Kaiserin 1929 c Lil Dagover v roli Katerini I i Trijka Troika 1930 U 1931 1938 rokah pracyuvav u Franciyi znyav filmi Serzhant Iks Le Sergent X 1931 Burlaki na Volzi Les Bateliers de la Volga 1936 Knyazhi nochi Nuits de princes 1938 1935 roku buv avtorom scenariyu francuzkoyi ekranizaciyi romanu Zlochin i kara Crime et chatiment 1945 roku postaviv v Italiyi film Plot i dusha La Carne e l anima hudozhnikom postanovnikom yakoyi buv jogo drug Boris Kostyantinovich Bilinskij Togo zh 1945 roku viyihav do SShA Prozhivav tam pid im yam Vlad Strevi Vlad Strevy Filmografiya1915 Sashko seminarist 1915 Para gnidih 1915 Chajka 1915 Shodennik zganblenoyi zhinki 1915 Hto bez griha kin v neyi kamin 1915 Provedimo druzi cyu nich veselishe 1915 Nemaye yij ni doli ni shastya 1915 Podvigu tvoyemu vklonyayusya 1916 Vidplata 1916 Grif starogo borcya 1916 Krila nochi 1916 Marionetki doli 1916 O zhinki 1916 Pora kohannya 1916 Plutanina 1916 Sestri Bronski 1916 Kazka sinogo morya 1916 Sinu mij de ti 1916 Chuzha dusha 1917 Zhittya troh dniv 1917 Knyazhna Larisa 1917 Lyubov abo pristrast 1917 Nabat 1917 Osin zhinki 1917 Pravda zhinki 1917 Revolyucioner 1917 Chorna lyubov rezhiser 1919 Zhittya Batkivshini chest nikomu 1922 Sens smerti Le sens de la mort aktor 1923 Golgofa lyubovi Calvaire d amour aktor 1924 Bezodni velikogo mista Tiefen der Grossstadt 1924 Taras Bulba Taras Bulba 1928 Ad yutant carya Adjutant des Zaren 1929 Zabavi imperatrici Spielereien einer Kaiserin 1930 Trijka Troika 1931 Serzhant Iks Le Sergent X Sergeant X 1935 Zlochin i pokarannya Crime et chatiment avtor scenariyu 1936 Burlaki na Volzi Les Bateliers de la Volga 1938 Knyazhi nochi Nuits de princes 1945 Plot i dusha La carne e l animaPrimitkiISNI 2012 d Track Q423048 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www deutsche biographie de pnd1062204220 html language en https portal dnb de opac htm method simpleSearch amp cqlMode true amp query nid 3D1062204220LiteraturaGeoffrey Nowell Smith The Oxford History of World Cinema Oxford University Press 1996 Vishnevskij Ven Hudozhestvennye filmy dorevolyucionnoj Rossii Filmograficheskoe opisanie M Goskinoizdat 1945 Jorg Schoning Red Fantaisies russes Russische Filmmacher in Berlin und Paris 1920 1930 edition text kritik Munchen 1995