Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Страшни́й суд» (поема) — філософсько-есхатологічний твір українського поета Івана Франка. Датується 1905 роком.
| «Страшний суд» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Автор | Іван Франко | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1905 | |||
| Видання | 1906 | |||
| | ||||
Поему «Страшний суд» уперше опубліковано у збірці «Semper tiro» у 1906 році. У цьому творі І. Франко чітко дотримується біблійної поляризації, та й апокаліптична картина яскраво знаменує завершальний етап людської цивілізації, відкриваючи перспективу майбутнього вічного життя.
Діючі особи
- Оповідач, який виступає від імені "Я"
- Бог-всезнаючий
- Вічна Мудрість
- панотчики
- владики
Сюжет поеми
Ліричний герой поеми, який виступає в іпостасі “Я”, щиро зізнається Богові в усіх своїх праведних і грішних справах, завершуючи свої зізнання логічним висновком:
“Та яким мене создав ти,
То таким мене і маєш”.
Іншими словами, все життя було визначене Творцем, який, зрештою, сам підтвердив, що все було з його волі. Отож, діалог будується без контрастних зіставлень учасників інтелектуального дійства, в якому, як видно, чільне місце посідає моральний аспект людських діянь. Натяки поета на негативний аспект життя “ілюзій злудні блиски”, “упадки”, “гордість”, “нікчемність”, “гріхи й дурниці” тощо, хоча й не конкретизовані,але, очевидно, ґрунтуються на реальних переживаннях особистості. Абсолют (Бог) з великою Любов’ю звершує свій присуд:
“А що ти сповнив задачу,
Що була тобі надана,
То прийми тепер заплату:
Входь у радість свого пана”.
Отже, герой опиняється праворуч Господа, але цим вкрай незадоволені “панотчики й владики”, які навіть насмілюються заперечити Богові, спрямовуючи удар на героя, який, мовляв, недостойний такої високої нагороди. Полеміка набуває гостроти, яку, все ж таки, згладжує Абсолют у своїй безмежній доброті і любові. На закиди, що герой був “вовк в твоїм стаді”, сіяв “кукіль невіри, висміював панотців” (“Його сміх, його наруги Виводили нас з концепту”) і т. д. На це “пан Біг довготерпеливий” добродушно заперечує, відзначивши, що тут “не сеймик, Щоб ревли ви та кричали”, і не дозволить всілякі обструкції і т. ін. – “Ви ж у небі” і т. д. Дотепна дискусія зі своїми пастирями скерована в чітке “розміщення” душ в “експресі”, де є місця для багатьох “пасажирів”, серед яких різний соціальний (у земному житті) статус, зрештою, визначений оцим загадковим словом, може, й з трансцендентною сутністю – “доля”. Однак не може завершитися ця річ отаким умиротворенням, бо людська природа за своїм характером суперечлива, спонтанна, неспокійна, навіть агресивна, тому герой, ощасливлений прекрасним присудом, змушений внести свої корективи в присуд, на його думку, “занадто ласкавий”, але усвідомлює, що не його справа “поправляти присуд Божий”. Він дуже добре знає всю компанію, яка потрапила до неба:
“Шепти, чорнення,доноси
В небі попливуть рікою…”
Герой переносить у небо все те, що відбувається на грішній землі. Не обійшлося, звичайно, без іронії й сарказму в характеристиках “пасажирів”, з якими йому не буде раювання. Більше того, герой не хоче до раю, і на це в нього є вагомі причини – не лише психологічні, а насамперед моральна несумісність з тими, хто там перебуває. До того й голоси пекла ніщо не заглушить, вони вдираються розпачем у рай усіх покараних пеклом, а в усі потворності, якими заповнене пекло, він признається, не вірить і просить відпустити його “до товаришів недолі”… Тут проявляється споконвічна у поета глибока гуманітарна тенденція – любов до покривджених несправедливим світом. Звісно, у відповідь він отримує безпощадну критику: досвід, набутий на землі (“я гострив тебе, як бритву”), має не пропасти, а підняти його як особистість на найвищий ступінь духовності:
“Не плети ж тепер дурниці,
А збери в одно огнище
Всі думки і всі бажання,
На їх крилах якнайвище
Підіймись, напруж всі сили,
Безмір обіймай душею
І в найвищій тій екстазі
Злийся з сутність моєю…”
Звісно, в останній фразі закріплена сакральна сутність – трансцендентність людської особистості, створеної Отцем на свою подобу – Бог у людині.
Відгуки відомих осіб про поему
Народний артист Росії Микита Джигурда про твір:
І він (І. Франко) мріяв, щоб діти в школах могли почути це вільне слово. Бо тоді поема була під забороною. Вона не була потрібна ні самодержавству, ні церкві. У ній була озвучена розмова революціонера з Богом, у ній звучали претензії до Господа Бога через неідеальність цього світу... Кров, що проливається на землі, принижені жінки, діти, яким, наче подачку, кидають пожертви — про все це писав Франко. А Бог йому відповів, що створював світ для любові. І ми, як і він, також Боги, які замість любові влаштували пекло. А героєві він радить бути не революціонером, а злитися із сутністю Бога. І коли той не побоїться стати богом любові, тоді він і зможе зробити цей світ кращим. Грандіозна думка, про яку в 1905 році говорили хіба що наші геніальні брати масони та ще потім Олена Блаватська, велика жінка, народжена в Україні. Це справді потужна ідея, яка здатна підживлювати людину за будь-яких часів і режимів
Екранізація поеми в 2007 році
У столичному Будинку кіно з нагоди 150-річчя від дня народження І. Франка пройшла прем’єра телевізійного поетичного фільму "Страшний суд". Це перша екранізація маловідомої поеми І.Франка "Страшний суд". На прем’єрному показі було представлено дві версії – українську та російську. Переклад твору І. Франка здійснив . Російську версію фільму вже відзначили в Росії дипломом ІХ Євразійського телефоруму. Автор сценарію і виконавець ролі революціонера – Микита Джигурда, виконавець ролі Бога – Сергій Джигурда та продюсер і режисер О. Трощановська створили цей фільм власним коштом, витративши три тисячі доларів. Для стрічки використали фотографії Землі з космосу та кадри із фільму І. Парфьонова "Коли Боги прокинулись". Зйомки проходили у Києві.
Виноски
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 17 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 17 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 20 січня 2014.
Посилання
- Тихолоз Б. Філософська лірика Івана Франка. Діалектика поетичної рефлексії / Б. Тихолоз. – Львів, 2009. – 319 с.
- Франко І. Про Ватикан, Унію та католицизм / Упоряд., вступ.ст.та приміт. І.П. Головаха.– Київ: Політвидав України, 1981.– 285 с.
- Франко І. Страшний суд /І. Франко // Зібр. творів: у 50т./ І. Франко.– К.:Наукова думка, 1976.– Т.3– С. 173–182.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strashni j sud poema filosofsko eshatologichnij tvir ukrayinskogo poeta Ivana Franka Datuyetsya 1905 rokom Strashnij sud AvtorIvan FrankoMovaukrayinskaNapisano1905Vidannya1906 Poemu Strashnij sud upershe opublikovano u zbirci Semper tiro u 1906 roci U comu tvori I Franko chitko dotrimuyetsya biblijnoyi polyarizaciyi ta j apokaliptichna kartina yaskravo znamenuye zavershalnij etap lyudskoyi civilizaciyi vidkrivayuchi perspektivu majbutnogo vichnogo zhittya Diyuchi osobiOpovidach yakij vistupaye vid imeni Ya Bog vseznayuchij Vichna Mudrist panotchiki vladikiSyuzhet poemiLirichnij geroj poemi yakij vistupaye v ipostasi Ya shiro ziznayetsya Bogovi v usih svoyih pravednih i grishnih spravah zavershuyuchi svoyi ziznannya logichnim visnovkom Ta yakim mene sozdav ti To takim mene i mayesh Inshimi slovami vse zhittya bulo viznachene Tvorcem yakij zreshtoyu sam pidtverdiv sho vse bulo z jogo voli Otozh dialog buduyetsya bez kontrastnih zistavlen uchasnikiv intelektualnogo dijstva v yakomu yak vidno chilne misce posidaye moralnij aspekt lyudskih diyan Natyaki poeta na negativnij aspekt zhittya ilyuzij zludni bliski upadki gordist nikchemnist grihi j durnici tosho hocha j ne konkretizovani ale ochevidno gruntuyutsya na realnih perezhivannyah osobistosti Absolyut Bog z velikoyu Lyubov yu zvershuye svij prisud A sho ti spovniv zadachu Sho bula tobi nadana To prijmi teper zaplatu Vhod u radist svogo pana Otzhe geroj opinyayetsya pravoruch Gospoda ale cim vkraj nezadovoleni panotchiki j vladiki yaki navit nasmilyuyutsya zaperechiti Bogovi spryamovuyuchi udar na geroya yakij movlyav nedostojnij takoyi visokoyi nagorodi Polemika nabuvaye gostroti yaku vse zh taki zgladzhuye Absolyut u svoyij bezmezhnij dobroti i lyubovi Na zakidi sho geroj buv vovk v tvoyim stadi siyav kukil neviri vismiyuvav panotciv Jogo smih jogo narugi Vivodili nas z konceptu i t d Na ce pan Big dovgoterpelivij dobrodushno zaperechuye vidznachivshi sho tut ne sejmik Shob revli vi ta krichali i ne dozvolit vsilyaki obstrukciyi i t in Vi zh u nebi i t d Dotepna diskusiya zi svoyimi pastiryami skerovana v chitke rozmishennya dush v ekspresi de ye miscya dlya bagatoh pasazhiriv sered yakih riznij socialnij u zemnomu zhitti status zreshtoyu viznachenij ocim zagadkovim slovom mozhe j z transcendentnoyu sutnistyu dolya Odnak ne mozhe zavershitisya cya rich otakim umirotvorennyam bo lyudska priroda za svoyim harakterom superechliva spontanna nespokijna navit agresivna tomu geroj oshaslivlenij prekrasnim prisudom zmushenij vnesti svoyi korektivi v prisud na jogo dumku zanadto laskavij ale usvidomlyuye sho ne jogo sprava popravlyati prisud Bozhij Vin duzhe dobre znaye vsyu kompaniyu yaka potrapila do neba Shepti chornennya donosi V nebi poplivut rikoyu Geroj perenosit u nebo vse te sho vidbuvayetsya na grishnij zemli Ne obijshlosya zvichajno bez ironiyi j sarkazmu v harakteristikah pasazhiriv z yakimi jomu ne bude rayuvannya Bilshe togo geroj ne hoche do rayu i na ce v nogo ye vagomi prichini ne lishe psihologichni a nasampered moralna nesumisnist z timi hto tam perebuvaye Do togo j golosi pekla nisho ne zaglushit voni vdirayutsya rozpachem u raj usih pokaranih peklom a v usi potvornosti yakimi zapovnene peklo vin priznayetsya ne virit i prosit vidpustiti jogo do tovarishiv nedoli Tut proyavlyayetsya spokonvichna u poeta gliboka gumanitarna tendenciya lyubov do pokrivdzhenih nespravedlivim svitom Zvisno u vidpovid vin otrimuye bezposhadnu kritiku dosvid nabutij na zemli ya gostriv tebe yak britvu maye ne propasti a pidnyati jogo yak osobistist na najvishij stupin duhovnosti Ne pleti zh teper durnici A zberi v odno ognishe Vsi dumki i vsi bazhannya Na yih krilah yaknajvishe Pidijmis napruzh vsi sili Bezmir obijmaj dusheyu I v najvishij tij ekstazi Zlijsya z sutnist moyeyu Zvisno v ostannij frazi zakriplena sakralna sutnist transcendentnist lyudskoyi osobistosti stvorenoyi Otcem na svoyu podobu Bog u lyudini Vidguki vidomih osib pro poemuNarodnij artist Rosiyi Mikita Dzhigurda pro tvir I vin I Franko mriyav shob diti v shkolah mogli pochuti ce vilne slovo Bo todi poema bula pid zaboronoyu Vona ne bula potribna ni samoderzhavstvu ni cerkvi U nij bula ozvuchena rozmova revolyucionera z Bogom u nij zvuchali pretenziyi do Gospoda Boga cherez neidealnist cogo svitu Krov sho prolivayetsya na zemli prinizheni zhinki diti yakim nache podachku kidayut pozhertvi pro vse ce pisav Franko A Bog jomu vidpoviv sho stvoryuvav svit dlya lyubovi I mi yak i vin takozh Bogi yaki zamist lyubovi vlashtuvali peklo A geroyevi vin radit buti ne revolyucionerom a zlitisya iz sutnistyu Boga I koli toj ne poboyitsya stati bogom lyubovi todi vin i zmozhe zrobiti cej svit krashim Grandiozna dumka pro yaku v 1905 roci govorili hiba sho nashi genialni brati masoni ta she potim Olena Blavatska velika zhinka narodzhena v Ukrayini Ce spravdi potuzhna ideya yaka zdatna pidzhivlyuvati lyudinu za bud yakih chasiv i rezhimivEkranizaciya poemi v 2007 rociU stolichnomu Budinku kino z nagodi 150 richchya vid dnya narodzhennya I Franka projshla prem yera televizijnogo poetichnogo filmu Strashnij sud Ce persha ekranizaciya malovidomoyi poemi I Franka Strashnij sud Na prem yernomu pokazi bulo predstavleno dvi versiyi ukrayinsku ta rosijsku Pereklad tvoru I Franka zdijsniv Rosijsku versiyu filmu vzhe vidznachili v Rosiyi diplomom IH Yevrazijskogo teleforumu Avtor scenariyu i vikonavec roli revolyucionera Mikita Dzhigurda vikonavec roli Boga Sergij Dzhigurda ta prodyuser i rezhiser O Troshanovska stvorili cej film vlasnim koshtom vitrativshi tri tisyachi dolariv Dlya strichki vikoristali fotografiyi Zemli z kosmosu ta kadri iz filmu I Parfonova Koli Bogi prokinulis Zjomki prohodili u Kiyevi Vinoski PDF Arhiv originalu PDF za 2 lyutogo 2014 Procitovano 17 sichnya 2014 Arhiv originalu za 14 grudnya 2013 Procitovano 17 sichnya 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 20 sichnya 2014 PosilannyaTiholoz B Filosofska lirika Ivana Franka Dialektika poetichnoyi refleksiyi B Tiholoz Lviv 2009 319 s Franko I Pro Vatikan Uniyu ta katolicizm Uporyad vstup st ta primit I P Golovaha Kiyiv Politvidav Ukrayini 1981 285 s Franko I Strashnij sud I Franko Zibr tvoriv u 50t I Franko K Naukova dumka 1976 T 3 S 173 182