Сто́ки — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 529 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.
село Стоки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Бібрська міська громада |
Основні дані | |
Населення | близько 400 людей |
Площа | 1,35 км² |
Густота населення | 391,85 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81221 |
Телефонний код | +380 3263 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°37′44″ пн. ш. 24°21′50″ сх. д. / 49.62889° пн. ш. 24.36389° сх. д.Координати: 49°37′44″ пн. ш. 24°21′50″ сх. д. / 49.62889° пн. ш. 24.36389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 331 м |
Водойми | Білий Потік |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81223, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с.Стрілки |
Карта | |
Стоки | |
Стоки | |
Мапа | |
Стоки у Вікісховищі |
Географія
Історія
Перша писемна згадка про Стоки датована 1407 роком, коли згідно привілею польського короля Владислава ІІ Ягайла село отримав у власність шляхтич Дмитро з Ходорова. Згадується в королівському записі від 21 листопада 1421 року: шляхтичу Петру Цебровському, згідно із документом, король Владислав ІІ Ягайло надавав села Стоки і Жабокруки в постійне користування аж до моменту викупу їх за 100 гривень в майбутньому.
1509 рік - після набігу татар жителі Стоків на 10 років були звільнені від сплати податків.
1648 р. - на село напали кримські татари. За свідченням місцевих жителів Данила Кузіва та Гриська Великого відомо, що в селі залишилося лише 6 дворищ.
1671 р. - польський король Міхал Вишневецький дозволив Олекандру Цетнеру, галицькому каштелянові, передати Стоки своєму братові Яну, лопатинському старості.
1848 р. З ініціативи о. Стефана Торби у Стоках зібрано 95 підписів на підтримку вимоги щодо поділу Галичини за етнічною ознакою на східну (українську) та західну (польську).
1874 р. - з ініціативи І.Штогрина у Стоках засноване "Братство тверезості", до якого в цьому році записалося 189 осіб.
1880 р. - населення села складало 645 осіб , серед них 605 греко- католиків , 21 юдей та 19 римо-католиків.
1884 р.- школа в Стоках стала філіалом Стрілківської етатової (державної) школи .
1898 р. - у селі засновано читальню товариства імені Качковського.
1910 р., вересень - жителі Стоків, зокрема Іван Максимів, Павло Горішний , Федь Швед, Олекса Цимбала та Павло Сновидович, організували у селі читальню "Просвіти".
В 1910 р. в селі Стоки мешкало 1022 особи , серед них - 723 греко -католики , 8 юдеї та 4 римо- католики.
В 1921 році в селі мешкало 1110 осіб , з них 856 греко - католики ,232 римо - католики та 13 деїв.
1926 р. , 27 червня у Стоках у хаті Т.Скалоцького відбулися установчі збори товариства "Просвіти", до якого у 1934 році належало 102 жителі села. Серед керівників цього осередку були І.Скалоцький,С.Гренів,П.Василик, С.Хоміцький, І.Наугольник,Г. Ліщинський,О.Гузар.
1938 р. - громада села побудувала мурований будинок Просвіти та кооперативної крамниці.
1940 р. 10-13 лютого - більшовики депортували зі села родини Семенюків, Максимів,Наугольників, Рибій.
1941 р. - до радянської армії було мобілізовано 24 жителя села.
1941 р. , червень- відступаючи із Західної України, комуністи розстрілювали в'язнів у тюрмах Львова,Золочева.Зі Стоків загинули : П.Дмитрів,Г.Скалоцький,Л.Хоміцький.
Під час війни війтом села був Павло Василів.
1944 р. 9 вересня в урочищі Ріпище біля с.Стоки відбувся бій між УПА та НКВС. Під час бою знищено 300 енкаведистів.Втрати повстанців- 116 чоловік.
Церква
- Храм Пресвятої Трійці збудований у 1905 р. Внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 2342-М. Належить до Бібрського деканату, Стрийської єпархії УГКЦ.
Примітки
- Alexandr hr. Stadnicki, Alexandr hr. Stadnicki (1884). Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej : z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. T. 10, [Spis oblat zawartych w aktach grodu i ziemstwa lwowskiego] (польська) . Lwów. с. 313.
Джерела
- Stoki (1), wś, pow. bobrecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 358. (пол.) — S. 358. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Стоки.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sto ki selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 529 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Bibrska miska rada selo Stoki Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Bibrska miska gromada Osnovni dani Naselennya blizko 400 lyudej Plosha 1 35 km Gustota naselennya 391 85 osib km Poshtovij indeks 81221 Telefonnij kod 380 3263 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 37 44 pn sh 24 21 50 sh d 49 62889 pn sh 24 36389 sh d 49 62889 24 36389 Koordinati 49 37 44 pn sh 24 21 50 sh d 49 62889 pn sh 24 36389 sh d 49 62889 24 36389 Serednya visota nad rivnem morya 331 m Vodojmi Bilij Potik Misceva vlada Adresa radi 81223 Lvivska obl Peremishlyanskij r n s Strilki Karta Stoki Stoki Mapa Stoki u VikishovishiGeografiyaCherez selo teche richka Bila liva pritoka Boberki IstoriyaPersha pisemna zgadka pro Stoki datovana 1407 rokom koli zgidno privileyu polskogo korolya Vladislava II Yagajla selo otrimav u vlasnist shlyahtich Dmitro z Hodorova Zgaduyetsya v korolivskomu zapisi vid 21 listopada 1421 roku shlyahtichu Petru Cebrovskomu zgidno iz dokumentom korol Vladislav II Yagajlo nadavav sela Stoki i Zhabokruki v postijne koristuvannya azh do momentu vikupu yih za 100 griven v majbutnomu 1509 rik pislya nabigu tatar zhiteli Stokiv na 10 rokiv buli zvilneni vid splati podatkiv 1648 r na selo napali krimski tatari Za svidchennyam miscevih zhiteliv Danila Kuziva ta Griska Velikogo vidomo sho v seli zalishilosya lishe 6 dvorish 1671 r polskij korol Mihal Vishneveckij dozvoliv Olekandru Cetneru galickomu kashtelyanovi peredati Stoki svoyemu bratovi Yanu lopatinskomu starosti 1848 r Z iniciativi o Stefana Torbi u Stokah zibrano 95 pidpisiv na pidtrimku vimogi shodo podilu Galichini za etnichnoyu oznakoyu na shidnu ukrayinsku ta zahidnu polsku 1874 r z iniciativi I Shtogrina u Stokah zasnovane Bratstvo tverezosti do yakogo v comu roci zapisalosya 189 osib 1880 r naselennya sela skladalo 645 osib sered nih 605 greko katolikiv 21 yudej ta 19 rimo katolikiv 1884 r shkola v Stokah stala filialom Strilkivskoyi etatovoyi derzhavnoyi shkoli 1898 r u seli zasnovano chitalnyu tovaristva imeni Kachkovskogo 1910 r veresen zhiteli Stokiv zokrema Ivan Maksimiv Pavlo Gorishnij Fed Shved Oleksa Cimbala ta Pavlo Snovidovich organizuvali u seli chitalnyu Prosviti V 1910 r v seli Stoki meshkalo 1022 osobi sered nih 723 greko katoliki 8 yudeyi ta 4 rimo katoliki V 1921 roci v seli meshkalo 1110 osib z nih 856 greko katoliki 232 rimo katoliki ta 13 deyiv 1926 r 27 chervnya u Stokah u hati T Skalockogo vidbulisya ustanovchi zbori tovaristva Prosviti do yakogo u 1934 roci nalezhalo 102 zhiteli sela Sered kerivnikiv cogo oseredku buli I Skalockij S Greniv P Vasilik S Homickij I Naugolnik G Lishinskij O Guzar 1938 r gromada sela pobuduvala murovanij budinok Prosviti ta kooperativnoyi kramnici 1940 r 10 13 lyutogo bilshoviki deportuvali zi sela rodini Semenyukiv Maksimiv Naugolnikiv Ribij 1941 r do radyanskoyi armiyi bulo mobilizovano 24 zhitelya sela 1941 r cherven vidstupayuchi iz Zahidnoyi Ukrayini komunisti rozstrilyuvali v yazniv u tyurmah Lvova Zolocheva Zi Stokiv zaginuli P Dmitriv G Skalockij L Homickij Pid chas vijni vijtom sela buv Pavlo Vasiliv 1944 r 9 veresnya v urochishi Ripishe bilya s Stoki vidbuvsya bij mizh UPA ta NKVS Pid chas boyu znisheno 300 enkavedistiv Vtrati povstanciv 116 cholovik CerkvaCerkva Presvyatoyi Trijci Hram Presvyatoyi Trijci zbudovanij u 1905 r Vnesenij do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya za ohoronnim nomerom 2342 M Nalezhit do Bibrskogo dekanatu Strijskoyi yeparhiyi UGKC PrimitkiAlexandr hr Stadnicki Alexandr hr Stadnicki 1884 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp Alexandra hr Stadnickiego T 10 Spis oblat zawartych w aktach grodu i ziemstwa lwowskiego polska Lwow s 313 DzherelaStoki 1 ws pow bobrecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 358 pol S 358 pol PosilannyaPogoda v seli Stoki Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi