Функціональний стиль — це комунікативно вмотивоване вживання системно дібраних елементів літературної мови.
В українській мові традиційно виділяють п'ять стилів:
- розмовний;
- офіційно-діловий;
- науковий;
- медійний;
- художній.
Кожен функціональний стиль поділяється на підстилі, під якими розуміється реалізація стилю залежно від комунікативної мети. Кожен підстиль реалізується через систему жанрів.
Жанр — це композиційно стійке і стилістично типове оформлення текстів певного стилю.
Кожен зі стилів має або усну, або письмову форму фіксації, тому виокремлюють розмовний та книжні стилі.
- Розмовний стиль — це переважно усна форма фіксації.
- Книжні стилі — це переважно письмові формі фіксації. До них належать: офіційно-діловий, науковий, медійний та художній.
Розмовний стиль
Розмовне мовлення служить для безпосереднього усного повсякденного спілкування, при якому сама ситуація уточнює і роз'яснює зміст висловлення. Розмовний стиль є найдавнішим стилем української мови, оскільки виконує функцію спілкування, хоч і інші функції (вплив, повідомленя) йому також властиві.
Розрізняють усне літературне мовлення, яке ґрунтується на дотриманні норм сучасної української літературної мови, та розмовно-побутове на наддіалектному і діалектному рівнях української мови, у якому спостерігається часте порушення літературних норм.
Розмовний стиль, як правило, усний за формою, хоча може набувати і писемної форми: у приватному листуванні, записках та ін. Типова сфера його вживання — побутові стосунки, проте неофіційне, непідготовлене спілкування у професійному середовищі також здійснюється засобами розмовного стилю.
Функції мови:
- комунікативна.
Лексичні, фразеологічні особливості:
- слова, уживані здебільшого в прямому значенні: земля, вода, небо, день, ніч тощо;
- назви тих, з ким кожен з мовців постійно спілкується: мати, мама, батько, тато, брат, сестра, я, ти, він, ми, ви тощо;
- назви предметів домашнього вжитку, речей, інтер'єру, архітектурного і художнього оформлення приміщень, одягу, взуття та ін.: меблі, посуд, постіль, фіранка, картини, квіти, килим, пальто, сорочка, піджак, плащ тощо;
- активно вживані фразеологізми: Як працюватимеш, так і матимеш; Чим далі в ліс, тим більше дров; байдики бити, молоти язиком, крокодилячі сльози.
Граматичні, синтаксичні особливості:
- речення різного типу, починаючи від однослівних і до найбільш розгорнутих складних конструкцій: Село; Гай; Вечірній день; День змінює ніч; Якщо громадяни наполегливо не працюватимуть, то заможно вони й не житимуть;
- найрізноманітніші структури власне неповного речення, еліптичного, також і незакінченного, обірваного: Куди? (пор.: Куди ти йдеш?; Куди йдеш?); Де?; Чому?; Скільки?; Щоб швидше, я відразу в метро, до станції «Університет»; речення різного модального спрямування, особливо прості, словесно неускладнені конструкції: Пшениця цього року вродила; Чи всі прийшли?; Співай!;
- неускладнені прості речення (які не мають у своєму складі дієприкметникового, прикметникового чи дієприслівникового звороту);
- найтиповіші вставні чи вставлені одиниці; мабуть, на щастя, мені здається, я думаю та ін.;
- слова-речення: Так! , Ні! , Невже? , Хіба? , Геть! , Алло! , Ой! та ін.;
- вітальні й прощавальні слова і сполучення слів: Добридень! , Доброго ранку! , На добраніч! , До побачення! та ін.
Основні особливості розмовного стилю:
- у розмовному мовленні використовується інтонування, а також допоміжні позамовні засоби: міміка, жести та ін. Найчастіше воно здійснюється в діалогічній, до того ж яскраво емоційній формі;
- оскільки спілкування протікає в усній формі і відбувається між людьми, зв'язаними спільністю життєвого досвіду, це дає можливість висловлюватися лаконічно, небагатослівно, інколи навіть без називання основного об'єкта розмови;
- можливі просторічні елементи, які є проявом незнання норм літературної мови або виступають як свідомий стилістичний прийом;
- суфікси суб'єктивної оцінки вживаються тут значно ширше, ніж у інших стилях мови; ними виражається складна і багатобарвна гама відтінків;
- емоційність, експресивність розмовного мовлення не розрахована, а безпосередня, спонтанна, синтаксичні фігури і загальна синтаксична організація фрази нагадують зразки літературно обробленого синтаксису прийомами впливу на слухача, але відрізняються обробкою;
- типова форма усного мовлення — діалог, тема якого, як правило, очевидна, нескладна або добре відома. Звідси — неповні речення, натяки, недоговорення (повнота сприймається як зайве обтяження).
Жанри розмовного стилю:
- за кількістю мовців і характером їх участі у спілкуванні (розповідь, діалог і полілог);
- за цільовою спрямованістю, характером ситуації і соціальними ролями учасників спілкування (сімейна розмова за обіднім столом, діалог співробітників на побутові і професійні теми, розмова людини з твариною, різні види інвективи (лайливе мовлення)) тощо;
- за мовним матеріалом конотативного (розмовного) значення.
Офіційно-діловий стиль
Офіційно-діловий стиль — функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.
Основне призначення — регулювання ділових відносин мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговування громадянських потреб людей у типових ситуаціях.
Функція мови:
- інформативна.
Лексичні стилетвірні особливості:
- вкрай обмежене використання слів у переносному значенні;
- широке вживання суспільно-політичної лексики і лексики, пов'язаної з реаліями громадської і професійної діяльності особи, з її побутом;
- майже повна відсутність фразеологізмів (лише в протоколах повністю або частково фіксується не позбавлене фразеологізмів мовлення учасників певного засідання, зборів та ін).
Граматичні, синтаксичні особливості:
- усталені, найхарактерніші, спеціально й часто використовувані мовні форми, стандартні вислови, шаблонні структури речень, мовних зворотів, бо кожен документ (заява, протокол, автобіографія, розписка та ін.) пишуть за певним зразком;
- майже не допускається пропуск слова (слів) у тексті.
Найістотніші мовні ознаки офіційно-ділового стилю:
- чітке розмежування його зразків;
- дотримання прийнятого порядку слів;
- широке використання слів, пов'язаних з діловою лексикою, яка стосується певної галузі суспільного життя;
- вживання слів у найбільш звичайному для них значенні, зокрема слів-термінів, тобто слів, що мають, як правило, одне лексичне значення, виражають чітко окреслене поняття, створене в певній галузі науки, техніки або мистецтва;
- послідовність у викладі думок, його членування на абзаци, параграфи, пункти;
- користування усталеними формами висловлювання, які перетворилися на фразеологізовані в канцелярсько-діловому мовленні.
Підстилі та жанри офіційно-ділового стилю:
- законодавчий (закони, укази, статути, постанови);
- юрисдикційний (акт, вирок, протокол, обвинувальний висновок, постанова про арешт, обшук);
- дипломатичний (міжнародні угоди — конвенції, повідомлення — комюніке, звернення — ноти, протоколи);
- адміністративний (накази, інструкції, розпорядження, довідки, заяви, звіти).
Науковий стиль
Науковий стиль — функціональний різновид літературної мови, що реалізується з інформативно-пізнавальною метою у сферах науки, техніки й освіти. Науковий стиль належить до книжних стилів літературної мови, має переважно письмову форму фіксації, характеризується грунтовною обінаністю автора із темою, попередньою підготованістю висловлювань та переважно монологічністю викладу.
Основне призначення — систематизування, пізнання світу, служити для повідомлення про результати досліджень, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, класифікацій, роз'яснення явищ, систематизація знань, виклад матеріалу, представлення наукових даних суспільству.
Основні стильові ознаки наукового тексту:
інформативність, абстрагованість, узагальненість, підкреслена логічність, однозначність, точність, зрозумілість, об'єктивність викладу, аргументованість, доказовість, логізована оцінність, переконливість, понятійність, предметність, лаконічність, висновковість, причиново-наслідковість, деперсоніфікованість, безобразність, неемоційність та ін.
Функції мови, що реалізуються текстами наукового стилю:
- інформативна (передавання інформації про об'єктивну реальність та позамовну дійсність);
- мислетворча (формування й формулювання думки);
- пізнавальна (когнітивна / гносеологічна; пізнання дійсності);
- акумулятивна (нагромадження досвіду попередніх поколінь);
- комунікативна (обмін інформацією, реалізується в усній та письмовій формі);
- номінативна (позначення, номінації об'єктів дійсності, їхніх властивостей та відношень між ними);
- метамовна (використання мови для опису іншої мови, тобто спеціальної наукової мови (метамова фізики, хімії, кібернетики, логіки та ін.).
Маркерні елементи лексичного рівня:
- терміни (вузькоспеціальні (антиципація, парцеляція та ін.); міжгалузеві (дискурс, санація та ін.); загальнонаукові (теорія, синтез та ін.));
- абстрактна лексика (слова різних частин мови з абстрактним значенням якості, властивості, стану, дії: зрозумілість, властивість, існувати та ін.);
- номенклатурні назви (умовні назви словесно-буквеної чи цифрової структури, позначають конкретні об'єкти науки, техніки, мистецтва: біол. пахуча трава альпійська, муз. медіатор MD 2);
- наукова фразеологія (визначає логічний зв'язок між композиційними частинами: на основі отриманих даних, наслідки експерименту, попередні висновки та ін.);
- стійкі термінологічні словосполучення (належать до наукової фразеології, вживаються на позначення понять: дійсний спосіб, корінь квадратний, давно минулий час, мертва мова та ін.).
Ознаками лексики наукової мови є тенденція до однозначності багатозначних лексем, вживання лексем у прямих значеннях, мотивованого використання запозичених елементів, зокрема термінів, уникання термінологічної синонімії, а також відсутність емоційно-експресивної лексики.
Морфологічні та словотвірні особливості:
- іменний склад (у текстах переважають іменники (найбільш численна група), прикметники та займенники);
- переважають відносні прикметники (уточнюють зміст понять, вказують на ознаки, властивості, підкреслюють термінологічну функцію іменника (хімічна реакція, концептуальний аналіз та ін.);
- термінологізація іменників, вжитих у непритаманній їм формі множини (іменники зі значенням речовинності: мастила, бетони, солі, граніти та ін.; абстрактні іменники: потужності, щільності, освітленості, вузькості, включення, напруги, зміщення та ін.) і формі однини (суниця альпійська та ін.);
- переважання абстрактних іменників середнього роду, що закінчуються на -ство, -цтво, -ння, -ття (напр., козацтво, формулювання, сприйняття та ін.);
- дієслова переважно теперішнього часу зі значенням позачасовості, постійної дії, а також минулого часу;
- вживається переважно недоконаний вид дієслова у формі теперішнього часу (з метою констатації факту): вивчається, спростовується та ін.;
- переважають дієслова дійсного та умовного способів;
- переважання інфінітивних та безособових форм із метою зосередження уваги на дії, а не суб'єкті;
- у значенні прийменників уживаються в силу, за певних обставин, у разі потреби, у випадку, згідно з, у значенні, у процесі, внаслідок, у результаті, за допомогою чого, за рахунок, у вигляді, на підставі, методом, яким чином та ін..
Синтаксичні особливості:
Науковому стилю характерна тенденція до складних і ускладнених синтаксичних конструкцій із прямим порядком слів.
Маркерні ‒ системно вживані ‒ синтаксичні елементи наукового стилю:
- складні складнопідрядні речення зі сполучниковим зв'язком, зокрема з'ясувальні, причинові, наслідкові;
- безособові, неозначено-особові, називні речення;
- речення, ускладнені дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами, нанизуванням іменних форм, вставними словами, словосполученнями і реченнями;
- найпоширенішими є речення зі складеним іменним присудком, іменна частина якого виражається іменником у називному або орудному відмінках, повною формою прикметника, зворотною формою дієслова, а дієслова-зв'язки ‒ бути, є, називатися, здаватися, мати, залишатися, володіти, визнаватися, відрізнятися, розпізнаватися, характеризуватися, складатися, слугувати, міститися, полягати, перебувати, визначатися, уявлятися, вважатися та ін.;
- сполучення дієслова з іменником (піддавати впливу, а не піддаватися та ін.).
Підстилі та жанри наукового стилю:
Залежно від сфери науково-пізнавальної діяльності та комунікативних завдань у науковому стилі виділяють власне науковий, науково-начальний та науково-популярний підстилі.
Власне науковий підстиль об'єднує наукові тексти, написані фахівцями для фахівців. Вирізняється строгим добором мовних одиниць, максимальною інформативністю, насиченістю новими та відомими науковими фактами, системою аргументації, а також апробацією нової термінології.
Представлений такими жанрами: монографія, дисертація, доповідь, рецензія, стаття, повідомлення, курсова, бакалаврська, магістерська роботи, реферат, тези, анотація, резюме, огляд, довідник, словник, каталог та ін.
Науково-навчальний підстиль характеризується доступністю викладу інформації, спрощеністю системи доведень, програмністю викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учня чи студента, поступовим, послідовним уведенням термінологічної лексики, не виключається використання елементів емоційності.
Тексти створюються за законами навчального процесу (від простого до складного, від невідомого до відомого), вирізняються дедуктивним викладом, підкріпленим прикладами й ілюстраціями.
Реалізується такими жанрами: навчальний посібник, підручник, лекція, словник, доповідь на занятті, відповідь на іспиті, реферат, реферативне повідомлення та ін.
Функція науково-популярного підстилю полягає у популяризації наукових відомостей — автор-фахівець звертається до читача-нефахівця, тому інформація подається в доступній, зрозумілій (науково достовірній, зі збереженням адекватності опису понять, явищ) і часто цікавій формі. Особливістю підстилю є поєднання протилежних стильових рис — об'єктивності та суб'єктивності, абстрактності й конкретності.
Жанри: статті у неспеціальних журналах, часописах і енциклопедіях (наприклад, для дітей), лекції, бесіди, замітки на медичні, космічні, біологічні та ін. теми.
Також виокремлюють науково-публіцистичний міжстильовий варіант, що поєднує ознаки наукового та медійного стилів.
Медійний стиль
Медійний стиль — це функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформаціїї.
Основне призначення — служити розв'язанню суспільно-політичних питань, активно впливати на читачів, переконувати у справедливості певної ідеї, спонукати їх до творчої діяльності, пропагувати прогресивні ідеї, учення, знання, здоровий спосіб життя.
Функції мови:
- інформативна;
- сугестивна.
Лексичні, фразеологічні особливості:
- широко використовується суспільно-політична, економічна, юридичн, культурно-освітня лексика, в певних межах — і філософська, технічна, сільськогосподарська тощо (добір визначається тематикою висловлювання);
- використання слів іншомовного походження;
- використання слів в переносному, переважно метафоричному, значенні, чим посилюється образність написаного.
Синтаксичні особливості:
- наявність специфічних синтаксичних структур, що характеризуються повторюваністю окремих частин чи нанизуванням компонентів.
Підстилі та жанри медійного стилю:
Аналітичний підстиль. Реалізується жанрами: коментар, стаття, рецензія, журналістське розслідування, огляд, нарис, лист та ін. Матеріал науково інтерпретується автором. Інформація функціонує у вигляді міркувань, думок, оцінок, образів. Переконливо аргументуються твердження, розкриваються актуальні проблеми дійсності.
Жанри:
- коментар (пояснювальні або критичні зауваження з приводу будь-яких подій, явищ; використовується переважно у ЗМІ);
- стаття (найважливіший аналітичний жанр, що на підставі аналізу та зіставлення фактів ґрунтовно й глибоко, з науковою точністю трактує, осмислює й теоретично узагальнює проблеми соціальної дійсності);
- рецензія (аналіз, розбір, певна оцінка публікації, твору або продукту. Рецензія може стосуватися матеріальних речей (прилади, аксесуари, побутова техніка та ін.), комп'ютерних технологій, художньої літератури, музики, фільмів, комп'ютерних ігор та ін.. Рецензувати можуть також поточні події, громадські заяви та ін.. На додаток до критичного твердження, автор рецензії може дати предмету рецензування певну оцінку для визначення відносної цінності рецензованого предмета);
- журналістське розслідування (мета жанру — виявити справжні причини гострих суспільних (економічних, політичних, національних, моральних) проблем, існування яких старанно приховується від громадськості владними, політичними чи іншими впливовими колами).
Інформаційний підстиль. Мета інформаційного матеріалу — повідомити про факт (у щоденних виданнях і випусках на перше місце ставиться «свіжий» факт — новина).
Жанри:
- хроніка (факт без подробиць; невеликі (часом з однієї-двох фраз) повідомлення, що не мають заголовка);
- інтерв'ю (виклад фактів від імені того, з ким ведеться бесіда);
- звіт (за завданням редакції журналіст розповідає про те, що бачив і чув. Розмір матеріалу залежить від значущості події. Загальний звіт містить виклад фактів у хронологічному порядку, тематичний — висвітлює 1-2 найбільш важливих питання, звіт з коментарями — виклад основних подій і висловлювання свого погляду).
Художньо-публіцистичний підстиль. Конкретний документальний факт відходить на другий план, головним стає авторське враження від факту, події, авторська думка. Сам факт типізується. Дається його образне трактування.
Жанри:
- нарис (факти подаються в світлі особистості автора. Важливий не факт сам по собі, а його сприйняття і трактування персонажем або автором. Факт переосмислений в образах, близький до малих форм художньої літератури, конкретний, побудований на фактичному матеріалі);
- фейлетон (це літературний матеріал, пройнятий духом гострої, злободенної критики, з особливими прийомами викладу. Для фейлетону обов'язкові: жвавість, легкість, образність, гумор, іронія, насмішка);
- памфлет (злободенний публіцистичний твір, мета і пафос якого — конкретні цивільні, переважно соціально-політичні викриття).
Розважальний підстиль. Інформація подається в розважальній, ненав'язливій, іноді жартівливій формі. Проблеми політики, економіки, культури та ін. трактуються, як сфери масового життя, актуальні для кожного. Містить лише поверхові відомості з певної теми. Просуває потрібні наративи, формує естетичні уявлення шляхом повторення тез, візуалізації образів та ін.
Жанри: музичні, розважальні, інформаційні передачі й шоу, серіали, фільми, меми та ін.
Художній стиль
Художній стиль — функціональний різновид літературної мови, що моделює світ через конкретно-чуттєві образи й виконує естетичну функцію.
Основне призначення — впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття і волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості та естетичні смаки.
Основні ознаки:
образність, поетичність, естетика мовлення, експресія як інтенсивність вираження, зображуваність (конкретно-чуттєве живописання дійсності — людей, природи, явищ, понять, якостей, властивостей, відношень).
Лексичні, фразеологічні особливості:
- розмаїтість лексики: неемоційної й емоційної, просторічної, діалектної;
- широке використання слів і словосполучень з переносним, образним значенням (метафори, метонімії, синекдохи, епітети, літоти, алегорії, гіперболи, порівняння та ін.), якими актуалізується, індивідуалізується і забарвлюється художній текст. Цим досягається вторинне осмислення зображуваних у художньому тексті подій, явищ. Наприклад: Неначе цвяшок, в серце вбитий, Оту Марію я ношу (Т. Шевченко);
- вживання фразеологізмів, ідіоми, прислів'я, приказки, «крилаті» вислови.
- мову художньої літератури суттєво характеризує розгалуджена синоніміка, омоніми, пароніми, антоніми, архаїзми, історизми, емоційно забарвлені слова (переважно із суфіксами об'єктивної, а водночас і суб'єктивної оцінки — із значенням голубливості, пестливості, зневажливості, згрубілості), напр.: чорний — чорненький — чорнесенький — чорнісінький.
Морфологічні, синтаксичні особливості:
- будь-яке слово, словосполучення і речення в текстах художнього стилю може набувати найрізноманітнішої видозміни;
- синтаксична варіативність у побудові речень майже не підлягає регламентації, не обмежується строгими нормами, правилами;
- простежується тенденція до вживання менш громіздких, ускладнених фраз (на відміну від наукового стилю);
- використовуються речення різної модальності та інтонаційного забарвлення: розповідні, питальні, спонукальні, окличні;
- часто допускаються пропуски слів, незакінчені, обірвані конструкції, слова-речення різного типу тощо;
- використовуються елементи всіх інших стилів;
- наявні цитати з промов, зразки заяв, інструкцій, протоколів тощо.
Підстилі та жанри художнього стилю:
У художньому стилі виокремлюють за родами і жанрами літератури:
- епічні (епопея, роман, повість, оповідання, нарис);
- ліричні (поема, балада, пісня, поезія);
- драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль);
- комбіновані (ліро-епічний твір, драмафеєрія, усмішка тощо).
Примітки
- Луценко, Оксана Іванівна (2021). Українська наукова мова (Навчальний посібник). Київ: ФОП Гуляєва В.М. с. 128.
- Мацько, Любов Іванівна; Кравець, Кравець Лариса Вікторівна (2007). Культура української фахової мови (Навчальний посібник). Київ: Видавничий центр «Академія». с. 360.
- Дудик, Петро Семенович (2005). Стилістика української мови (Навчальний посібник). Київ: Видавничий центр «Академія». с. 368.
- Коваль, Алла Петрівна (1987). Практична стилістика сучасної української мови (вид. 3-тє, доповнене і перероблене). Київ: Видавниче об'єднання «Вища школа». с. 351.
- Мацько, Любов Іванівна; Сидоренко, Олеся Михайлівна; Мацько, Оксана Михайлівна (2003). Стилістика української мови. Київ: Вища школа. с. 462.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Funkcionalnij stil ce komunikativno vmotivovane vzhivannya sistemno dibranih elementiv literaturnoyi movi V ukrayinskij movi tradicijno vidilyayut p yat stiliv rozmovnij oficijno dilovij naukovij medijnij hudozhnij Kozhen funkcionalnij stil podilyayetsya na pidstili pid yakimi rozumiyetsya realizaciya stilyu zalezhno vid komunikativnoyi meti Kozhen pidstil realizuyetsya cherez sistemu zhanriv Zhanr ce kompozicijno stijke i stilistichno tipove oformlennya tekstiv pevnogo stilyu Kozhen zi stiliv maye abo usnu abo pismovu formu fiksaciyi tomu viokremlyuyut rozmovnij ta knizhni stili Rozmovnij stil ce perevazhno usna forma fiksaciyi Knizhni stili ce perevazhno pismovi formi fiksaciyi Do nih nalezhat oficijno dilovij naukovij medijnij ta hudozhnij Rozmovnij stilRozmovne movlennya sluzhit dlya bezposerednogo usnogo povsyakdennogo spilkuvannya pri yakomu sama situaciya utochnyuye i roz yasnyuye zmist vislovlennya Rozmovnij stil ye najdavnishim stilem ukrayinskoyi movi oskilki vikonuye funkciyu spilkuvannya hoch i inshi funkciyi vpliv povidomlenya jomu takozh vlastivi Rozriznyayut usne literaturne movlennya yake gruntuyetsya na dotrimanni norm suchasnoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi ta rozmovno pobutove na naddialektnomu i dialektnomu rivnyah ukrayinskoyi movi u yakomu sposterigayetsya chaste porushennya literaturnih norm Rozmovnij stil yak pravilo usnij za formoyu hocha mozhe nabuvati i pisemnoyi formi u privatnomu listuvanni zapiskah ta in Tipova sfera jogo vzhivannya pobutovi stosunki prote neoficijne nepidgotovlene spilkuvannya u profesijnomu seredovishi takozh zdijsnyuyetsya zasobami rozmovnogo stilyu Funkciyi movi komunikativna Leksichni frazeologichni osoblivosti slova uzhivani zdebilshogo v pryamomu znachenni zemlya voda nebo den nich tosho nazvi tih z kim kozhen z movciv postijno spilkuyetsya mati mama batko tato brat sestra ya ti vin mi vi tosho nazvi predmetiv domashnogo vzhitku rechej inter yeru arhitekturnogo i hudozhnogo oformlennya primishen odyagu vzuttya ta in mebli posud postil firanka kartini kviti kilim palto sorochka pidzhak plash tosho aktivno vzhivani frazeologizmi Yak pracyuvatimesh tak i matimesh Chim dali v lis tim bilshe drov bajdiki biti moloti yazikom krokodilyachi slozi Gramatichni sintaksichni osoblivosti rechennya riznogo tipu pochinayuchi vid odnoslivnih i do najbilsh rozgornutih skladnih konstrukcij Selo Gaj Vechirnij den Den zminyuye nich Yaksho gromadyani napoleglivo ne pracyuvatimut to zamozhno voni j ne zhitimut najriznomanitnishi strukturi vlasne nepovnogo rechennya eliptichnogo takozh i nezakinchennogo obirvanogo Kudi por Kudi ti jdesh Kudi jdesh De Chomu Skilki Shob shvidshe ya vidrazu v metro do stanciyi Universitet rechennya riznogo modalnogo spryamuvannya osoblivo prosti slovesno neuskladneni konstrukciyi Pshenicya cogo roku vrodila Chi vsi prijshli Spivaj neuskladneni prosti rechennya yaki ne mayut u svoyemu skladi diyeprikmetnikovogo prikmetnikovogo chi diyeprislivnikovogo zvorotu najtipovishi vstavni chi vstavleni odinici mabut na shastya meni zdayetsya ya dumayu ta in slova rechennya Tak Ni Nevzhe Hiba Get Allo Oj ta in vitalni j proshavalni slova i spoluchennya sliv Dobriden Dobrogo ranku Na dobranich Do pobachennya ta in Osnovni osoblivosti rozmovnogo stilyu u rozmovnomu movlenni vikoristovuyetsya intonuvannya a takozh dopomizhni pozamovni zasobi mimika zhesti ta in Najchastishe vono zdijsnyuyetsya v dialogichnij do togo zh yaskravo emocijnij formi oskilki spilkuvannya protikaye v usnij formi i vidbuvayetsya mizh lyudmi zv yazanimi spilnistyu zhittyevogo dosvidu ce daye mozhlivist vislovlyuvatisya lakonichno nebagatoslivno inkoli navit bez nazivannya osnovnogo ob yekta rozmovi mozhlivi prostorichni elementi yaki ye proyavom neznannya norm literaturnoyi movi abo vistupayut yak svidomij stilistichnij prijom sufiksi sub yektivnoyi ocinki vzhivayutsya tut znachno shirshe nizh u inshih stilyah movi nimi virazhayetsya skladna i bagatobarvna gama vidtinkiv emocijnist ekspresivnist rozmovnogo movlennya ne rozrahovana a bezposerednya spontanna sintaksichni figuri i zagalna sintaksichna organizaciya frazi nagaduyut zrazki literaturno obroblenogo sintaksisu prijomami vplivu na sluhacha ale vidriznyayutsya obrobkoyu tipova forma usnogo movlennya dialog tema yakogo yak pravilo ochevidna neskladna abo dobre vidoma Zvidsi nepovni rechennya natyaki nedogovorennya povnota sprijmayetsya yak zajve obtyazhennya Zhanri rozmovnogo stilyu za kilkistyu movciv i harakterom yih uchasti u spilkuvanni rozpovid dialog i polilog za cilovoyu spryamovanistyu harakterom situaciyi i socialnimi rolyami uchasnikiv spilkuvannya simejna rozmova za obidnim stolom dialog spivrobitnikiv na pobutovi i profesijni temi rozmova lyudini z tvarinoyu rizni vidi invektivi lajlive movlennya tosho za movnim materialom konotativnogo rozmovnogo znachennya Oficijno dilovij stilOficijno dilovij stil funkcionalnij riznovid movi yakij sluguye dlya spilkuvannya v derzhavno politichnomu gromadskomu j ekonomichnomu zhitti zakonodavstvi u sferi upravlinnya administrativno gospodarskoyu diyalnistyu Osnovne priznachennya regulyuvannya dilovih vidnosin movciv u derzhavno pravovij i suspilno virobnichij sferah obslugovuvannya gromadyanskih potreb lyudej u tipovih situaciyah Funkciya movi informativna Leksichni stiletvirni osoblivosti vkraj obmezhene vikoristannya sliv u perenosnomu znachenni shiroke vzhivannya suspilno politichnoyi leksiki i leksiki pov yazanoyi z realiyami gromadskoyi i profesijnoyi diyalnosti osobi z yiyi pobutom majzhe povna vidsutnist frazeologizmiv lishe v protokolah povnistyu abo chastkovo fiksuyetsya ne pozbavlene frazeologizmiv movlennya uchasnikiv pevnogo zasidannya zboriv ta in Gramatichni sintaksichni osoblivosti ustaleni najharakternishi specialno j chasto vikoristovuvani movni formi standartni vislovi shablonni strukturi rechen movnih zvorotiv bo kozhen dokument zayava protokol avtobiografiya rozpiska ta in pishut za pevnim zrazkom majzhe ne dopuskayetsya propusk slova sliv u teksti Najistotnishi movni oznaki oficijno dilovogo stilyu chitke rozmezhuvannya jogo zrazkiv dotrimannya prijnyatogo poryadku sliv shiroke vikoristannya sliv pov yazanih z dilovoyu leksikoyu yaka stosuyetsya pevnoyi galuzi suspilnogo zhittya vzhivannya sliv u najbilsh zvichajnomu dlya nih znachenni zokrema sliv terminiv tobto sliv sho mayut yak pravilo odne leksichne znachennya virazhayut chitko okreslene ponyattya stvorene v pevnij galuzi nauki tehniki abo mistectva poslidovnist u vikladi dumok jogo chlenuvannya na abzaci paragrafi punkti koristuvannya ustalenimi formami vislovlyuvannya yaki peretvorilisya na frazeologizovani v kancelyarsko dilovomu movlenni Pidstili ta zhanri oficijno dilovogo stilyu zakonodavchij zakoni ukazi statuti postanovi yurisdikcijnij akt virok protokol obvinuvalnij visnovok postanova pro aresht obshuk diplomatichnij mizhnarodni ugodi konvenciyi povidomlennya komyunike zvernennya noti protokoli administrativnij nakazi instrukciyi rozporyadzhennya dovidki zayavi zviti Naukovij stilNaukovij stil funkcionalnij riznovid literaturnoyi movi sho realizuyetsya z informativno piznavalnoyu metoyu u sferah nauki tehniki j osviti Naukovij stil nalezhit do knizhnih stiliv literaturnoyi movi maye perevazhno pismovu formu fiksaciyi harakterizuyetsya gruntovnoyu obinanistyu avtora iz temoyu poperednoyu pidgotovanistyu vislovlyuvan ta perevazhno monologichnistyu vikladu Osnovne priznachennya sistematizuvannya piznannya svitu sluzhiti dlya povidomlennya pro rezultati doslidzhen dovedennya teorij obgruntuvannya gipotez klasifikacij roz yasnennya yavish sistematizaciya znan viklad materialu predstavlennya naukovih danih suspilstvu Osnovni stilovi oznaki naukovogo tekstu informativnist abstragovanist uzagalnenist pidkreslena logichnist odnoznachnist tochnist zrozumilist ob yektivnist vikladu argumentovanist dokazovist logizovana ocinnist perekonlivist ponyatijnist predmetnist lakonichnist visnovkovist prichinovo naslidkovist depersonifikovanist bezobraznist neemocijnist ta in Funkciyi movi sho realizuyutsya tekstami naukovogo stilyu informativna peredavannya informaciyi pro ob yektivnu realnist ta pozamovnu dijsnist misletvorcha formuvannya j formulyuvannya dumki piznavalna kognitivna gnoseologichna piznannya dijsnosti akumulyativna nagromadzhennya dosvidu poperednih pokolin komunikativna obmin informaciyeyu realizuyetsya v usnij ta pismovij formi nominativna poznachennya nominaciyi ob yektiv dijsnosti yihnih vlastivostej ta vidnoshen mizh nimi metamovna vikoristannya movi dlya opisu inshoyi movi tobto specialnoyi naukovoyi movi metamova fiziki himiyi kibernetiki logiki ta in Markerni elementi leksichnogo rivnya termini vuzkospecialni anticipaciya parcelyaciya ta in mizhgaluzevi diskurs sanaciya ta in zagalnonaukovi teoriya sintez ta in abstraktna leksika slova riznih chastin movi z abstraktnim znachennyam yakosti vlastivosti stanu diyi zrozumilist vlastivist isnuvati ta in nomenklaturni nazvi umovni nazvi slovesno bukvenoyi chi cifrovoyi strukturi poznachayut konkretni ob yekti nauki tehniki mistectva biol pahucha trava alpijska muz mediator MD 2 naukova frazeologiya viznachaye logichnij zv yazok mizh kompozicijnimi chastinami na osnovi otrimanih danih naslidki eksperimentu poperedni visnovki ta in stijki terminologichni slovospoluchennya nalezhat do naukovoyi frazeologiyi vzhivayutsya na poznachennya ponyat dijsnij sposib korin kvadratnij davno minulij chas mertva mova ta in Oznakami leksiki naukovoyi movi ye tendenciya do odnoznachnosti bagatoznachnih leksem vzhivannya leksem u pryamih znachennyah motivovanogo vikoristannya zapozichenih elementiv zokrema terminiv unikannya terminologichnoyi sinonimiyi a takozh vidsutnist emocijno ekspresivnoyi leksiki Morfologichni ta slovotvirni osoblivosti imennij sklad u tekstah perevazhayut imenniki najbilsh chislenna grupa prikmetniki ta zajmenniki perevazhayut vidnosni prikmetniki utochnyuyut zmist ponyat vkazuyut na oznaki vlastivosti pidkreslyuyut terminologichnu funkciyu imennika himichna reakciya konceptualnij analiz ta in terminologizaciya imennikiv vzhitih u nepritamannij yim formi mnozhini imenniki zi znachennyam rechovinnosti mastila betoni soli graniti ta in abstraktni imenniki potuzhnosti shilnosti osvitlenosti vuzkosti vklyuchennya naprugi zmishennya ta in i formi odnini sunicya alpijska ta in perevazhannya abstraktnih imennikiv serednogo rodu sho zakinchuyutsya na stvo ctvo nnya ttya napr kozactvo formulyuvannya sprijnyattya ta in diyeslova perevazhno teperishnogo chasu zi znachennyam pozachasovosti postijnoyi diyi a takozh minulogo chasu vzhivayetsya perevazhno nedokonanij vid diyeslova u formi teperishnogo chasu z metoyu konstataciyi faktu vivchayetsya sprostovuyetsya ta in perevazhayut diyeslova dijsnogo ta umovnogo sposobiv perevazhannya infinitivnih ta bezosobovih form iz metoyu zoseredzhennya uvagi na diyi a ne sub yekti u znachenni prijmennikiv uzhivayutsya v silu za pevnih obstavin u razi potrebi u vipadku zgidno z u znachenni u procesi vnaslidok u rezultati za dopomogoyu chogo za rahunok u viglyadi na pidstavi metodom yakim chinom ta in Sintaksichni osoblivosti Naukovomu stilyu harakterna tendenciya do skladnih i uskladnenih sintaksichnih konstrukcij iz pryamim poryadkom sliv Markerni sistemno vzhivani sintaksichni elementi naukovogo stilyu skladni skladnopidryadni rechennya zi spoluchnikovim zv yazkom zokrema z yasuvalni prichinovi naslidkovi bezosobovi neoznacheno osobovi nazivni rechennya rechennya uskladneni diyeprikmetnikovimi j diyeprislivnikovimi zvorotami nanizuvannyam imennih form vstavnimi slovami slovospoluchennyami i rechennyami najposhirenishimi ye rechennya zi skladenim imennim prisudkom imenna chastina yakogo virazhayetsya imennikom u nazivnomu abo orudnomu vidminkah povnoyu formoyu prikmetnika zvorotnoyu formoyu diyeslova a diyeslova zv yazki buti ye nazivatisya zdavatisya mati zalishatisya voloditi viznavatisya vidriznyatisya rozpiznavatisya harakterizuvatisya skladatisya sluguvati mistitisya polyagati perebuvati viznachatisya uyavlyatisya vvazhatisya ta in spoluchennya diyeslova z imennikom piddavati vplivu a ne piddavatisya ta in Pidstili ta zhanri naukovogo stilyu Zalezhno vid sferi naukovo piznavalnoyi diyalnosti ta komunikativnih zavdan u naukovomu stili vidilyayut vlasne naukovij naukovo nachalnij ta naukovo populyarnij pidstili Vlasne naukovij pidstil ob yednuye naukovi teksti napisani fahivcyami dlya fahivciv Viriznyayetsya strogim doborom movnih odinic maksimalnoyu informativnistyu nasichenistyu novimi ta vidomimi naukovimi faktami sistemoyu argumentaciyi a takozh aprobaciyeyu novoyi terminologiyi Predstavlenij takimi zhanrami monografiya disertaciya dopovid recenziya stattya povidomlennya kursova bakalavrska magisterska roboti referat tezi anotaciya rezyume oglyad dovidnik slovnik katalog ta in Naukovo navchalnij pidstil harakterizuyetsya dostupnistyu vikladu informaciyi sproshenistyu sistemi doveden programnistyu vikladu materialu spryamovanoyu na aktivizaciyu mislennya uchnya chi studenta postupovim poslidovnim uvedennyam terminologichnoyi leksiki ne viklyuchayetsya vikoristannya elementiv emocijnosti Teksti stvoryuyutsya za zakonami navchalnogo procesu vid prostogo do skladnogo vid nevidomogo do vidomogo viriznyayutsya deduktivnim vikladom pidkriplenim prikladami j ilyustraciyami Realizuyetsya takimi zhanrami navchalnij posibnik pidruchnik lekciya slovnik dopovid na zanyatti vidpovid na ispiti referat referativne povidomlennya ta in Funkciya naukovo populyarnogo pidstilyu polyagaye u populyarizaciyi naukovih vidomostej avtor fahivec zvertayetsya do chitacha nefahivcya tomu informaciya podayetsya v dostupnij zrozumilij naukovo dostovirnij zi zberezhennyam adekvatnosti opisu ponyat yavish i chasto cikavij formi Osoblivistyu pidstilyu ye poyednannya protilezhnih stilovih ris ob yektivnosti ta sub yektivnosti abstraktnosti j konkretnosti Zhanri statti u nespecialnih zhurnalah chasopisah i enciklopediyah napriklad dlya ditej lekciyi besidi zamitki na medichni kosmichni biologichni ta in temi Takozh viokremlyuyut naukovo publicistichnij mizhstilovij variant sho poyednuye oznaki naukovogo ta medijnogo stiliv Medijnij stilMedijnij stil ce funkcionalnij riznovid literaturnoyi movi yakim poslugovuyutsya v zasobah masovoyi informaciyiyi Osnovne priznachennya sluzhiti rozv yazannyu suspilno politichnih pitan aktivno vplivati na chitachiv perekonuvati u spravedlivosti pevnoyi ideyi sponukati yih do tvorchoyi diyalnosti propaguvati progresivni ideyi uchennya znannya zdorovij sposib zhittya Funkciyi movi informativna sugestivna Leksichni frazeologichni osoblivosti shiroko vikoristovuyetsya suspilno politichna ekonomichna yuridichn kulturno osvitnya leksika v pevnih mezhah i filosofska tehnichna silskogospodarska tosho dobir viznachayetsya tematikoyu vislovlyuvannya vikoristannya sliv inshomovnogo pohodzhennya vikoristannya sliv v perenosnomu perevazhno metaforichnomu znachenni chim posilyuyetsya obraznist napisanogo Sintaksichni osoblivosti nayavnist specifichnih sintaksichnih struktur sho harakterizuyutsya povtoryuvanistyu okremih chastin chi nanizuvannyam komponentiv Pidstili ta zhanri medijnogo stilyu Analitichnij pidstil Realizuyetsya zhanrami komentar stattya recenziya zhurnalistske rozsliduvannya oglyad naris list ta in Material naukovo interpretuyetsya avtorom Informaciya funkcionuye u viglyadi mirkuvan dumok ocinok obraziv Perekonlivo argumentuyutsya tverdzhennya rozkrivayutsya aktualni problemi dijsnosti Zhanri komentar poyasnyuvalni abo kritichni zauvazhennya z privodu bud yakih podij yavish vikoristovuyetsya perevazhno u ZMI stattya najvazhlivishij analitichnij zhanr sho na pidstavi analizu ta zistavlennya faktiv gruntovno j gliboko z naukovoyu tochnistyu traktuye osmislyuye j teoretichno uzagalnyuye problemi socialnoyi dijsnosti recenziya analiz rozbir pevna ocinka publikaciyi tvoru abo produktu Recenziya mozhe stosuvatisya materialnih rechej priladi aksesuari pobutova tehnika ta in komp yuternih tehnologij hudozhnoyi literaturi muziki filmiv komp yuternih igor ta in Recenzuvati mozhut takozh potochni podiyi gromadski zayavi ta in Na dodatok do kritichnogo tverdzhennya avtor recenziyi mozhe dati predmetu recenzuvannya pevnu ocinku dlya viznachennya vidnosnoyi cinnosti recenzovanogo predmeta zhurnalistske rozsliduvannya meta zhanru viyaviti spravzhni prichini gostrih suspilnih ekonomichnih politichnih nacionalnih moralnih problem isnuvannya yakih staranno prihovuyetsya vid gromadskosti vladnimi politichnimi chi inshimi vplivovimi kolami Informacijnij pidstil Meta informacijnogo materialu povidomiti pro fakt u shodennih vidannyah i vipuskah na pershe misce stavitsya svizhij fakt novina Zhanri hronika fakt bez podrobic neveliki chasom z odniyeyi dvoh fraz povidomlennya sho ne mayut zagolovka interv yu viklad faktiv vid imeni togo z kim vedetsya besida zvit za zavdannyam redakciyi zhurnalist rozpovidaye pro te sho bachiv i chuv Rozmir materialu zalezhit vid znachushosti podiyi Zagalnij zvit mistit viklad faktiv u hronologichnomu poryadku tematichnij visvitlyuye 1 2 najbilsh vazhlivih pitannya zvit z komentaryami viklad osnovnih podij i vislovlyuvannya svogo poglyadu Hudozhno publicistichnij pidstil Konkretnij dokumentalnij fakt vidhodit na drugij plan golovnim staye avtorske vrazhennya vid faktu podiyi avtorska dumka Sam fakt tipizuyetsya Dayetsya jogo obrazne traktuvannya Zhanri naris fakti podayutsya v svitli osobistosti avtora Vazhlivij ne fakt sam po sobi a jogo sprijnyattya i traktuvannya personazhem abo avtorom Fakt pereosmislenij v obrazah blizkij do malih form hudozhnoyi literaturi konkretnij pobudovanij na faktichnomu materiali fejleton ce literaturnij material projnyatij duhom gostroyi zlobodennoyi kritiki z osoblivimi prijomami vikladu Dlya fejletonu obov yazkovi zhvavist legkist obraznist gumor ironiya nasmishka pamflet zlobodennij publicistichnij tvir meta i pafos yakogo konkretni civilni perevazhno socialno politichni vikrittya Rozvazhalnij pidstil Informaciya podayetsya v rozvazhalnij nenav yazlivij inodi zhartivlivij formi Problemi politiki ekonomiki kulturi ta in traktuyutsya yak sferi masovogo zhittya aktualni dlya kozhnogo Mistit lishe poverhovi vidomosti z pevnoyi temi Prosuvaye potribni narativi formuye estetichni uyavlennya shlyahom povtorennya tez vizualizaciyi obraziv ta in Zhanri muzichni rozvazhalni informacijni peredachi j shou seriali filmi memi ta in Hudozhnij stilHudozhnij stil funkcionalnij riznovid literaturnoyi movi sho modelyuye svit cherez konkretno chuttyevi obrazi j vikonuye estetichnu funkciyu Osnovne priznachennya vplivati zasobami hudozhnogo slova cherez sistemu obraziv na rozum pochuttya i volyu chitachiv formuvati idejni perekonannya moralni yakosti ta estetichni smaki Osnovni oznaki obraznist poetichnist estetika movlennya ekspresiya yak intensivnist virazhennya zobrazhuvanist konkretno chuttyeve zhivopisannya dijsnosti lyudej prirodi yavish ponyat yakostej vlastivostej vidnoshen Leksichni frazeologichni osoblivosti rozmayitist leksiki neemocijnoyi j emocijnoyi prostorichnoyi dialektnoyi shiroke vikoristannya sliv i slovospoluchen z perenosnim obraznim znachennyam metafori metonimiyi sinekdohi epiteti litoti alegoriyi giperboli porivnyannya ta in yakimi aktualizuyetsya individualizuyetsya i zabarvlyuyetsya hudozhnij tekst Cim dosyagayetsya vtorinne osmislennya zobrazhuvanih u hudozhnomu teksti podij yavish Napriklad Nenache cvyashok v serce vbitij Otu Mariyu ya noshu T Shevchenko vzhivannya frazeologizmiv idiomi prisliv ya prikazki krilati vislovi movu hudozhnoyi literaturi suttyevo harakterizuye rozgaludzhena sinonimika omonimi paronimi antonimi arhayizmi istorizmi emocijno zabarvleni slova perevazhno iz sufiksami ob yektivnoyi a vodnochas i sub yektivnoyi ocinki iz znachennyam golublivosti pestlivosti znevazhlivosti zgrubilosti napr chornij chornenkij chornesenkij chornisinkij Morfologichni sintaksichni osoblivosti bud yake slovo slovospoluchennya i rechennya v tekstah hudozhnogo stilyu mozhe nabuvati najriznomanitnishoyi vidozmini sintaksichna variativnist u pobudovi rechen majzhe ne pidlyagaye reglamentaciyi ne obmezhuyetsya strogimi normami pravilami prostezhuyetsya tendenciya do vzhivannya mensh gromizdkih uskladnenih fraz na vidminu vid naukovogo stilyu vikoristovuyutsya rechennya riznoyi modalnosti ta intonacijnogo zabarvlennya rozpovidni pitalni sponukalni oklichni chasto dopuskayutsya propuski sliv nezakincheni obirvani konstrukciyi slova rechennya riznogo tipu tosho vikoristovuyutsya elementi vsih inshih stiliv nayavni citati z promov zrazki zayav instrukcij protokoliv tosho Pidstili ta zhanri hudozhnogo stilyu U hudozhnomu stili viokremlyuyut za rodami i zhanrami literaturi epichni epopeya roman povist opovidannya naris lirichni poema balada pisnya poeziya dramatichni drama tragediya komediya melodrama vodevil kombinovani liro epichnij tvir dramafeyeriya usmishka tosho PrimitkiLucenko Oksana Ivanivna 2021 Ukrayinska naukova mova Navchalnij posibnik Kiyiv FOP Gulyayeva V M s 128 Macko Lyubov Ivanivna Kravec Kravec Larisa Viktorivna 2007 Kultura ukrayinskoyi fahovoyi movi Navchalnij posibnik Kiyiv Vidavnichij centr Akademiya s 360 Dudik Petro Semenovich 2005 Stilistika ukrayinskoyi movi Navchalnij posibnik Kiyiv Vidavnichij centr Akademiya s 368 Koval Alla Petrivna 1987 Praktichna stilistika suchasnoyi ukrayinskoyi movi vid 3 tye dopovnene i pereroblene Kiyiv Vidavniche ob yednannya Visha shkola s 351 Macko Lyubov Ivanivna Sidorenko Olesya Mihajlivna Macko Oksana Mihajlivna 2003 Stilistika ukrayinskoyi movi Kiyiv Visha shkola s 462