Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

дебют lib опис зображення Стефаун Сігюрдссонісл Stefán SigurðssonПсевдонімСтефаун фрау Гвітадаль ісл Stefán frá Hvítadal

Стефаун Сігюрдссон

Стефаун Сігюрдссон

Стефаун Сігюрдссон
ісл. Stefán Sigurðsson
image
ПсевдонімСтефаун фрау Гвітадаль (ісл. Stefán frá Hvítadal)
Народився11 жовтня 1887(1887-10-11)
d, Вестфірдір, Ісландія
Помер7 березня 1933(1933-03-07) (45 років)
Країнаimage Ісландія
Діяльністьписьменник, поет
Мова творівісландська
Роки активності1918—1930
Напрямокнеоромантизм

Стефаун Сігюрдссон (ісл. Stefán Sigurðsson, також відомий як Стефаун фрау Гвітадал (ісл. Stefán frá Hvítadal, букв. — «Стефаун з Гвітадалюра»); 11 жовтня 1887(18871011), Гольмавік — 7 березня 1933) — ісландський поет; один із провідних поетів-неоромантиків в ісландській літературі.

Біографія

Стефаун Сігюрдссон народився 11 жовтня 1887 року в місті Гоульмавік у сім'ї тесляра Сігюрдюра Сігюрдссона (ісл. Sigurður Sigurðsson), який спеціалізувався на будівництві та ремонті церков, і Гвюдрун Йоунсдоттір (ісл. Guðrún Jónsdóttir), домогосподарки. Його батьки вважаються одними із засновників міста, а Стефаун став першою дитиною, народженою в ньому.

Спочатку він жив у Гоульмавіку, потім його відправили на виховання до свого двоюрідного брата на ферму Стоура-Фьяраргодн на Страндірі. Пізніше Стефауна забрали у прийомну сім'ю у Сейрбайрі в Гвітадалюрі, де у нього з'явився доступ до освіти та книг. Читати книги Стефауну сподобалося більше, ніж працювати у брата на фермі. Саме у Гвітадалюрі, коли йому було всього 12 років, Стефаун став складати вірші (найраніший з віршів, що збереглися, датований 1899 роком).

У 1902 році Стефаун вирушив на південь до Рейк'явіка, щоб здобути освіту, але через грошові проблеми йому довелося повернутися назад на захід, тепер уже в Ісафіордюр, де він влаштувався працювати учнем друкаря у видавництво «Vestra». На початку 1906 року Стефаун випадково впав з крутих сходів. Перелом, який він отримав від падіння, не гоївся тривалий час, і йому довелося ходити з палицею. Наприкінці 1906 року, кульгавий, він їде з Ісафіордюра додому, так і не завершивши навчання у друкаря. У лютому 1907 року молодий поет Стефаун захворів на туберкульоз кісток, що не пішло на користь його поламаній нозі, у 19 років він втратив ступню вище щиколотки. Після втрати ноги він тривалий час не міг влаштуватися на роботу, хоч йому і зробили дерев'яний протез, як було заведено на той час. Протез мав складну систему шкіряних кріплень, які розташовувалися на спині та повністю облягали куксу до коліна. Кукса часто запалювалася та боліла, цей біль переслідував поета все життя.

У наступні роки Стефаун багато блукав Ісландією, але так і не зміг знайти постійну роботу. Влітку 1912 року разом із Торберґуром Тордарсоном (який у майбутньому став відомим ісландським письменником) він працював робітником на засолюванні оселедця в Акурейрі. Восени 1912 року Стефаун поїхав до Норвегії спробувати щастя там. У Норвегії він якийсь час працював робітником на корабельні, потім знову захворів на туберкульоз, і йому довелося лікуватися у санаторії.

Додому до Ісландії він повернувся у 1915 році дуже хворим і якийсь час знаходив притулок в Унюгусі (ісл. Unuhús, букв. — «Дім Уни»), відомому на початку XX століття як місце проживання ісландських авангардних письменників, художників і мислителів. Саме там нове покоління ісландських письменників, поетів і художників лівого спрямування зустрічалося та обговорювало долі своєї нації та світу.

У 1919 році Стефаун одружився з Сігрідюр Йоунсдоттір (ісл. Sigríður Jónsdóttir) і переїхав жити на ферму біля Бессатунга у Сейрбайрі, що у Даласіслі. У шлюбі у них народилося 10 дітей. Подружжя проводило більшу частину часу у себе на фермі, лише зрідка навідуючись у навколишні садиби. Так Стефаун іноді бував у гостях на фермі біля Міклагардюра, де біля прийомної матері жив Стейдн Стейнарр, який згодом став одним із найвпливовіших ісландських поетів XX століття і провідним поетом-модерністом в Ісландії. Коли у 1930 році Стейдн Стейнарр підчепив у Рейк'явіку поліомієліт, після якого у нього паралізувало ліву руку та частково лівий бік тіла, то Стефаун, дізнавшись про біду Стейдна, вирішив допомогти йому, позичив гроші та відвів його жити до свого друга Ерландюра, який на той час володів Унюхусом. Згодом в інтерв'ю, яке надрукували у «Nýja Helgafell» у 1958 році, Стейдн Стейнарр розповідав, що коли він в останній раз зустрічався зі Стефауном з Гвітадалюра незадовго до його смерті у березні 1933 року, то Стефаун, прочитав три нещодавно опублікованих у журналі вірші Стейдна, сказав:

Я завжди знав, що в тобі щось є, щоб ти, чорт забирай, люди не говорили. Але тих проклятих дурнів було багацько!

Оригінальний текст (ісл.)
Ég vissi það alltaf, að það býr eitthvað í þér, hvað sem helvítis karlarnir segja. En mikill bölvaður bjáni gastu verið að hafa þau svona mörg!

Творчість

Свою першу збірку віршів «Söngvar förumannsins» Стефаун опублікував у жовтні 1918 року. Ця збірка зробила переворот у поетичній історії Ісландії тим, що вірші здебільшого були написані від першої особи, оскільки складав їх поет про себе та для себе, що йшло у розріз з ісландською віршованою традицією. Усього за своє життя Стефаун написав п'ять книг віршів, остання з яких, «Anno domini», вийшла як літературна програма до журналу:

  1. Söngvar förumannsins (укр. «Пісні кочівника»). — Reykjavík: Prentsmiðjan Gutenberg, 1918. — 94 bls.
  2. Óður einyrkjans (укр. «Пісня самотнього трудівника»). — Reykjavík: Prentsmiðjan Gutenberg, 1921. — 94 bls.
  3. Heilög kirkja (укр. «Свята церква»). — Reykjavík: Acta, 1924. — 62 bls.
  4. Helsingjar (укр. «Білощокі казарки»). — Reykjavík: Félagsprentsmiðjan, 1927. — 112 bls.
  5. Anno domini (укр. «У рік Господа»). — Reykjavík: Perlur, 1930. — 56 bls.

Література

Норвезький філолог, перекладач і поет Івар Оргланд, відомий своїми дослідженнями ісландської культури та літератури, написав двотомну біографію Стефауна Сігюрдссона:

  • Ivar Orgland. Stefán frá Hvítadal : maðurinn og skáldið / Baldur Jónsson, Jóhanna Jóhannsdóttir. — Reykjavík : Bókaútgáfa Menningarsjóðs, 1962. — Т. I. — 272 p.
  • Ivar Orgland. Stefán frá Hvítadal og Norge : Ei gransking i norsk innverknad på ein islandsk 1900-tals lyrikar. — Oslo : Norske Samlaget, 1969. — Т. II. — 322 p.

Перший том вийшов друком в Ісландії у 1962 році у перекладі ісландською мовою Бальдюра Йоунссона та Йоганни Йоганнсдоттір. Другий том видали норвезькою мовою у Норвегії у 1969 році, у 1990 році том вийшов в Ісландії у перекладі Стейндор Стейндоурссона.

Про Стефауна також писали відомі ісландські письменники Торберґюр Тордарсон у книзі «Í Unuhúsi. Fært í letur eftir frásögn Stefáns frá Hvítadal» та Галлдор Лакснесс у книзі «Af skáldum».

Примітки

  1. Ivar Orgland. Stefán frá Hvítadal : maðurinn og skáldið / Baldur Jónsson, Jóhanna Jóhannsdóttir. — Reykjavík : Bókaútgáfa Menningarsjóðs, 1962. — Т. I. — 272 p.
  2. Silja Aðalsteinsdóttir, Guðmundur Andri Thorsson, Halldór Guðmundsson, Dagný Kristjánsdóttir, Jón Yngvi Jóhannsson. Stefán frá Hvítadal // Íslensk bókmenntasaga / Guðmundur Andri Thorsson. — Reykjavík : Mál og menning, 2006. — Т. IV. — С. 127-135. — .
  3. . Morgunblaðið (ісл.). Reykjavík: Árvakur. 11.07.2005. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  4. Silja Aðalsteinsdóttir, Guðmundur Andri Thorsson, Halldór Guðmundsson, Dagný Kristjánsdóttir, Jón Yngvi Jóhannsson. Steinn Steinarr // Íslensk bókmenntasaga / Guðmundur Andri Thorsson. — Reykjavík : Mál og menning, 2006. — Т. IV. — С. 381. — .
  5. Þórbergur Þórðarson. Í Unuhúsi. Fært í letur eftir frásögn Stefáns frá Hvítadal. — Reykjavík : Heimskringla, 1962. — 83 p.
  6. Halldór Laxness, Hannes Pétursson. Af skáldum. — Reykjavík : Bókautgáfa Menningarsjóds, 1972. — 209 p.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

debyut lib opis zobrazhennya Stefaun Sigyurdssonisl Stefan SigurdssonPsevdonimStefaun frau Gvitadal isl Stefan fra Hvitadal Narodivsya11 zhovtnya 1887 1887 10 11 d Vestfirdir IslandiyaPomer7 bereznya 1933 1933 03 07 45 rokiv Krayina IslandiyaDiyalnistpismennik poetMova tvorivislandskaRoki aktivnosti1918 1930Napryamokneoromantizm Stefaun Sigyurdsson isl Stefan Sigurdsson takozh vidomij yak Stefaun frau Gvitadal isl Stefan fra Hvitadal bukv Stefaun z Gvitadalyura 11 zhovtnya 1887 18871011 Golmavik 7 bereznya 1933 islandskij poet odin iz providnih poetiv neoromantikiv v islandskij literaturi BiografiyaStefaun Sigyurdsson narodivsya 11 zhovtnya 1887 roku v misti Goulmavik u sim yi teslyara Sigyurdyura Sigyurdssona isl Sigurdur Sigurdsson yakij specializuvavsya na budivnictvi ta remonti cerkov i Gvyudrun Jounsdottir isl Gudrun Jonsdottir domogospodarki Jogo batki vvazhayutsya odnimi iz zasnovnikiv mista a Stefaun stav pershoyu ditinoyu narodzhenoyu v nomu Spochatku vin zhiv u Goulmaviku potim jogo vidpravili na vihovannya do svogo dvoyuridnogo brata na fermu Stoura Fyarargodn na Strandiri Piznishe Stefauna zabrali u prijomnu sim yu u Sejrbajri v Gvitadalyuri de u nogo z yavivsya dostup do osviti ta knig Chitati knigi Stefaunu spodobalosya bilshe nizh pracyuvati u brata na fermi Same u Gvitadalyuri koli jomu bulo vsogo 12 rokiv Stefaun stav skladati virshi najranishij z virshiv sho zbereglisya datovanij 1899 rokom U 1902 roci Stefaun virushiv na pivden do Rejk yavika shob zdobuti osvitu ale cherez groshovi problemi jomu dovelosya povernutisya nazad na zahid teper uzhe v Isafiordyur de vin vlashtuvavsya pracyuvati uchnem drukarya u vidavnictvo Vestra Na pochatku 1906 roku Stefaun vipadkovo vpav z krutih shodiv Perelom yakij vin otrimav vid padinnya ne goyivsya trivalij chas i jomu dovelosya hoditi z paliceyu Naprikinci 1906 roku kulgavij vin yide z Isafiordyura dodomu tak i ne zavershivshi navchannya u drukarya U lyutomu 1907 roku molodij poet Stefaun zahvoriv na tuberkuloz kistok sho ne pishlo na korist jogo polamanij nozi u 19 rokiv vin vtrativ stupnyu vishe shikolotki Pislya vtrati nogi vin trivalij chas ne mig vlashtuvatisya na robotu hoch jomu i zrobili derev yanij protez yak bulo zavedeno na toj chas Protez mav skladnu sistemu shkiryanih kriplen yaki roztashovuvalisya na spini ta povnistyu oblyagali kuksu do kolina Kuksa chasto zapalyuvalasya ta bolila cej bil peresliduvav poeta vse zhittya U nastupni roki Stefaun bagato blukav Islandiyeyu ale tak i ne zmig znajti postijnu robotu Vlitku 1912 roku razom iz Torbergurom Tordarsonom yakij u majbutnomu stav vidomim islandskim pismennikom vin pracyuvav robitnikom na zasolyuvanni oseledcya v Akurejri Voseni 1912 roku Stefaun poyihav do Norvegiyi sprobuvati shastya tam U Norvegiyi vin yakijs chas pracyuvav robitnikom na korabelni potim znovu zahvoriv na tuberkuloz i jomu dovelosya likuvatisya u sanatoriyi Dodomu do Islandiyi vin povernuvsya u 1915 roci duzhe hvorim i yakijs chas znahodiv pritulok v Unyugusi isl Unuhus bukv Dim Uni vidomomu na pochatku XX stolittya yak misce prozhivannya islandskih avangardnih pismennikiv hudozhnikiv i misliteliv Same tam nove pokolinnya islandskih pismennikiv poetiv i hudozhnikiv livogo spryamuvannya zustrichalosya ta obgovoryuvalo doli svoyeyi naciyi ta svitu U 1919 roci Stefaun odruzhivsya z Sigridyur Jounsdottir isl Sigridur Jonsdottir i pereyihav zhiti na fermu bilya Bessatunga u Sejrbajri sho u Dalasisli U shlyubi u nih narodilosya 10 ditej Podruzhzhya provodilo bilshu chastinu chasu u sebe na fermi lishe zridka naviduyuchis u navkolishni sadibi Tak Stefaun inodi buvav u gostyah na fermi bilya Miklagardyura de bilya prijomnoyi materi zhiv Stejdn Stejnarr yakij zgodom stav odnim iz najvplivovishih islandskih poetiv XX stolittya i providnim poetom modernistom v Islandiyi Koli u 1930 roci Stejdn Stejnarr pidchepiv u Rejk yaviku poliomiyelit pislya yakogo u nogo paralizuvalo livu ruku ta chastkovo livij bik tila to Stefaun diznavshis pro bidu Stejdna virishiv dopomogti jomu pozichiv groshi ta vidviv jogo zhiti do svogo druga Erlandyura yakij na toj chas volodiv Unyuhusom Zgodom v interv yu yake nadrukuvali u Nyja Helgafell u 1958 roci Stejdn Stejnarr rozpovidav sho koli vin v ostannij raz zustrichavsya zi Stefaunom z Gvitadalyura nezadovgo do jogo smerti u berezni 1933 roku to Stefaun prochitav tri neshodavno opublikovanih u zhurnali virshi Stejdna skazav Ya zavzhdi znav sho v tobi shos ye shob ti chort zabiraj lyudi ne govorili Ale tih proklyatih durniv bulo bagacko Originalnij tekst isl Eg vissi thad alltaf ad thad byr eitthvad i ther hvad sem helvitis karlarnir segja En mikill bolvadur bjani gastu verid ad hafa thau svona morg TvorchistSvoyu pershu zbirku virshiv Songvar forumannsins Stefaun opublikuvav u zhovtni 1918 roku Cya zbirka zrobila perevorot u poetichnij istoriyi Islandiyi tim sho virshi zdebilshogo buli napisani vid pershoyi osobi oskilki skladav yih poet pro sebe ta dlya sebe sho jshlo u rozriz z islandskoyu virshovanoyu tradiciyeyu Usogo za svoye zhittya Stefaun napisav p yat knig virshiv ostannya z yakih Anno domini vijshla yak literaturna programa do zhurnalu Songvar forumannsins ukr Pisni kochivnika Reykjavik Prentsmidjan Gutenberg 1918 94 bls odur einyrkjans ukr Pisnya samotnogo trudivnika Reykjavik Prentsmidjan Gutenberg 1921 94 bls Heilog kirkja ukr Svyata cerkva Reykjavik Acta 1924 62 bls Helsingjar ukr Biloshoki kazarki Reykjavik Felagsprentsmidjan 1927 112 bls Anno domini ukr U rik Gospoda Reykjavik Perlur 1930 56 bls LiteraturaNorvezkij filolog perekladach i poet Ivar Orgland vidomij svoyimi doslidzhennyami islandskoyi kulturi ta literaturi napisav dvotomnu biografiyu Stefauna Sigyurdssona Ivar Orgland Stefan fra Hvitadal madurinn og skaldid Baldur Jonsson Johanna Johannsdottir Reykjavik Bokautgafa Menningarsjods 1962 T I 272 p Ivar Orgland Stefan fra Hvitadal og Norge Ei gransking i norsk innverknad pa ein islandsk 1900 tals lyrikar Oslo Norske Samlaget 1969 T II 322 p Pershij tom vijshov drukom v Islandiyi u 1962 roci u perekladi islandskoyu movoyu Baldyura Jounssona ta Joganni Jogannsdottir Drugij tom vidali norvezkoyu movoyu u Norvegiyi u 1969 roci u 1990 roci tom vijshov v Islandiyi u perekladi Stejndor Stejndourssona Pro Stefauna takozh pisali vidomi islandski pismenniki Torbergyur Tordarson u knizi I Unuhusi Faert i letur eftir frasogn Stefans fra Hvitadal ta Galldor Laksness u knizi Af skaldum PrimitkiIvar Orgland Stefan fra Hvitadal madurinn og skaldid Baldur Jonsson Johanna Johannsdottir Reykjavik Bokautgafa Menningarsjods 1962 T I 272 p Silja Adalsteinsdottir Gudmundur Andri Thorsson Halldor Gudmundsson Dagny Kristjansdottir Jon Yngvi Johannsson Stefan fra Hvitadal Islensk bokmenntasaga Gudmundur Andri Thorsson Reykjavik Mal og menning 2006 T IV S 127 135 ISBN 9789979327226 Morgunbladid isl Reykjavik Arvakur 11 07 2005 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Silja Adalsteinsdottir Gudmundur Andri Thorsson Halldor Gudmundsson Dagny Kristjansdottir Jon Yngvi Johannsson Steinn Steinarr Islensk bokmenntasaga Gudmundur Andri Thorsson Reykjavik Mal og menning 2006 T IV S 381 ISBN 9789979327226 THorbergur THordarson I Unuhusi Faert i letur eftir frasogn Stefans fra Hvitadal Reykjavik Heimskringla 1962 83 p Halldor Laxness Hannes Petursson Af skaldum Reykjavik Bokautgafa Menningarsjods 1972 209 p Posilannya

Дата публікації:
Топ