Стефан Батрух

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Батрух.

Стефан Іван Батрух (нар. 15 червня 1963, Мястко) — священник Перемишльсько-Варшавської архієпархії Греко-Католицької Церкви у Польщі, мітрат, доктор богословських наук, парох греко-католицької парафії у Любліні, президент Фундації духовної культури пограниччя, член Комітету польсько-українських культурних зв'язків Польської академії наук у Любліні, учасник секретаріату премії  польсько-українського примирення та Комітету з вшанування бл. Омеляна Ковча, викладач Люблінського католицького університету ім. Івана Павла ІІ. Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Стефан Батрух
Народився	15 червня 1963(1963-06-15) (61 рік) Мястко, ґміна Мястко, Битівський повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща
Країна	Республіка Польща
Діяльність	священник
Alma mater	Люблінський католицький університет
Науковий ступінь	доктор богослов'я
Брати, сестри	Богдан Батрух
Нагороди
Парох Майданека / Proboszcz Majdanka про блаженного Омеляна Ковча, котрий загинув в концтаборі Майданеку. Метою фільму є наблизити діяльність блаженного, який був прикладом відданого служіння, поєднання між собою різних культур та релігій. Вибачити всяке зло / Wybaczyć wszelkie zło, у фільмі робиться спроба довести, що варто шукати шляхів поєднання між польським і українським народом, того, що об'єднує нас, а не ділить. Бере участь у роботі секретаріату Капітули польсько-українського примирення та Комітету вшанування пам'яті бл. Омеляна Ковча, які щороку нагороджують невтомних прихильників діалогу та примирення. Ініціатор транскордонних зустрічей на польсько-українському кордоні під назвою «Європейські дні добросусідства», які користуються великою популярністю та отримали численні нагороди та премії, зокрема від Президентів Польщі та України. Протягом багатьох років коментував греко-католицькі літургії на щорічних святкуваннях для телебачення. Заснував Фундацію духовної культури пограниччя, яка займається питаннями релігійного та культурного діалогу, організовує міжнародні наукові конференції та зберігає історичні пам'ятки на стику східних та західних традицій, зокрема ремонт церкви в Корчмині та церкви у Вижнянах, що біля Львова. Отець Батрух є членом Товариства порятунку церкви в Балигороді. Творчий доробок Наукові та науково-популярні праці Aktualność teologicznego dziedzictwa Świętego Bazylego Wielkiego // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze, nr 11-12, Warszawa 2001, s. 21-29. Ks. Emilian Kowcz — lubelski błogosławiony // Niedziela 7(437)2002. Kontemplacja Boga w ujęciu św. Bazylego Wielkiego // Homo Orans 3(2002), s.43-70. Jana Pawła II profetyczna wizja «dwóch płuc» Kościoła widziana z perspektywy greckokatolickiej // Moralny Fundament Europy, czyli o cywilizację życia, red. T. Styczeń, C. Ritter, S. Majdański, Lublin 2002, s. 188—194. Душпастирські виклики для УГКЦ в Польщі // Календар «Благовіста», pod red. B. Tchira, Górowo Iławeckie 2003, s.105-117. Błogosławiony Ksiądz Emilian Kowcz(1884—1944) // Unitas in varietate, pr. zb. pod red. L. Adamowicza, Lublin 2003, s.133-139. Wątki greckokatolickie w «Listach z nieba» Stanisława Vincenza // Słanisław Vincenz — humanista XX wieku, pod red. M. Ołdakowskiej-Kuflowej, Lublin 2003, s.251-253. Emilian Kowcz, greckokatolicki Kolbe // «Więź» 2004 nr 5 (547), s. 98–105. Historia translokacji i adaptacji cerkwi w Lublinie // Sztuka sakralna i duchowość pogranicza polsko-ukraińskiego na Lubelszczyźnie. Materiały z Międzynarodowej Konferencji «Sztuka Sakralna Pogranicza», red. S. Batruch, R. Zilinko, Lublin 2005, Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza, s. 159—165. Fenomen kulturowy pogranicza polsko-ukraińskiego // Ginące piękno, red. Zamość 2006, s. 7- 9. Duchowość kapelańska // Duszpasterstwo więzienne Kościoła Greckokatolickiego w Polsce, pod. red. Jerzego Nikołajewa, Krasnystaw 2006, s. 20-27. Предмова, в кн.: Василій Великий. Гомілії, Видавництво «Свічадо», Львів 2006, с. 5-16. Модель християнського життя у творах св. Василія Великого, Видавництво «Свічадо», Львів 2007. Ukraina — miejsce przenikania się kultur Wschodu i Zachodu w świetle nauczania Jana Pawła II // Poznawanie sąsiadów: z zagadnień religijnych w polskiej i ukraińskiej kulturze. Towarzystwo Naukowe KUL, Lublin 2008, s. 19-28. Inicjatywy dialogu poprzez budowanie tożsamości wyznaniowej na  pograniczu polsko-ukraińskim // Tożsamość wyznaniowa i  dialog jako czynnik opiniotwórczy w ramach kultury narodowej, red. K. Klauza, Lublin 2008, s. 75–86 Участь Церков в польсько-українському примиренні // Перемиські Архиєпархіяльні Відомості, ч. 8 (2009), с. 274—286. Wyposażenie i wystrój lubelskiej cerkwi greckokatolickiej // Z lubelskich badań nad słowiańszczyzną wschodnią: księga dedykowana profesorowi Michałowi Łesiowowi. Wydawnictwo KUL, Lublin 2010, s. 213—227. Polacy, Żydzi, Ukraińcy — tak bliscy a jednak ciągle obcy // Praca z «trudną pamięcią» w społecznościach lokalnych. Polsko-ukraińska wymiana doświadczeń. Materiały seminaryjne. Lublin 2010, s. 89-94. Opowieść o ks. Emilianie Kowczu // «Karta» nr 64, 2010, s. 147—149. Cerkiew w Wierzbicy — miejsce chrześcijańskiego wtajemniczenia prof. Stefana Kozaka // Tożsamość ukraińska wobec przemian XVII—XXI wieku. Wydawnictwo KUL, Lublin 2017, s. 15-29. Współpraca między Kościołem greckokatolickim i rzymskokatolickim // Українсько-польське примирення в документах ієрархії та священства. Polsko-ukraińskie pojednanie w dokumentach hierarchii oraz duchowieństwa, упор. С. Батрух. Перемиські Архиєпархіяльні Відомості, ч. 23(2017), с. 13-81. Beatyfikacja i kult o. Klemensa // Arystokrata ducha. Życie i dziedzictwo błogosławionego ojca Klemensa Szeptyczkiego (1869—1951). Wojnowice 2018, Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka-Jeziorańskiego, s. 339—356. Вступ, в кн.: Омелян Ковч. Чому наші від нас утіквють. Видавництво « Свічадо», Львів 2019, с. 7-25. Męczennicy pratulińscy, synowie Kościoła greckokatolickiego // Jakby Siedlce liczyły milion, red. G. Polak, Siedlce 2019, s. 130—137. Люблінська допомога для Майдану // Польська солідарність з Майданом. Київ 2020, Дух і Літера, с. 340—344. Співпраця між Греко-Католицькою і Римо-Католицькою Церквами у контексті польсько-українського примирення // Polacy i Ukraińcy. Komunikacja-Dialog-Pojednanie, red. M. Melnyk, Kraków 2021, s. 33-63. Нагороди Медаль «Люблін — героям» (Польща, 2022) Примітки . www.edps-pralkowce.pl. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021. Указ президента України №254/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 22 березня 2021. Mitrat z lubelskiej cerkwi. niedziela.pl (пол.). Процитовано 12 квітня 2021. Świątynie greckokatolickie w Lublinie - Leksykon - Teatr NN. teatrnn.pl (пол.). Процитовано 12 квітня 2021. Instytucje | Archidiecezja Przemysko-Warszawska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce (pl-PL) . Процитовано 12 квітня 2021. FilmPolski.pl. FilmPolski (пол.). Процитовано 12 квітня 2021. Redakcja (10 лютого 2019). Europejskie Dni Dobrosąsiedztwa. Polacy i Ukraińcy chcą współpracować - mówi ks. Stefan Batruch. Kurier Lubelski (pl-PL) . Процитовано 12 квітня 2021. Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza. www.facebook.com (укр.). Процитовано 12 квітня 2021. Українців відзначили міськими нагородами. Наше слово (укр.). 23 серпня 2022. Процитовано 24 серпня 2022. Інтерв'ю Dla tego dialogu nie ma alternatywy Jesteśmy zmęczeni doświadczeniem braku przebaczenia Fala społecznego niezadowolenia Kard. Huzar orędownikiem pojednania polsko-ukraińskiego Ks. Batruch podsumował wizytę abp Szewczuka w Polsce Bogactwo kościoła ukryte jest w różnorodności Biskup nominat Trochanowski to bardzo dobra nominacja Ks. Stefan Batruch laureatem Nagrody Człowieka Pojednania Polsko-Ukraińskiego Ks. Stefan Batruch: bogactwo kościoła ukryte jest w różnorodności (rozmowa) Ks. Stefan Batruch: sprawy ukraińskie od lat szczególnie leżą papieżowi na sercu Mitrat z lubelskiej cerkwi Ks. dr Stefan Batruch: kościół greckokatolicki przeżywa renesans Trudne bogactwo pogranicza Ukraina w różnych odsłonach Будувати мости там, де це неможливо Бути греко-католиком тут (у Польщі) дуже спонукає до глибокого відчуття своєї ідентичності Великдень у часі пандемії «Кордон — у нашій свідомості». Отець Стефан Батрух про польсько-українське пограниччя Коментар о. Стефана Батруха: послання церков про Волинську трагедію Коментар про Юзефа Жицінського Люблінський отець-мітрат Стефан Батрух отримав медаль Церква-чудо