Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2009) |
Сте́тківці — село в Україні, на заході Бердичівського району Житомирської області. Входить в Краснопільську сільську громаду.
| село Стетківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район |  Бердичівський район |
| Громада | Краснопільська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1601 |
| Населення | 768 |
| Площа | 3,06 км² |
| Густота населення | 250.980 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13263 |
| Телефонний код | +380 4139 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 275 м |
| Водойми | р.Тетерів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13263 , Житомирська область, Чуднівський район, село Стетківці, вулиця Миру, 42 |
| Карта | |
  Стетківці | |
 Стетківці | |
| Мапа | |
| | |
Історія
За переказами село засновано у XIV столітті, але перша документальна згадка відноситься до 7 грудня 1601 року. В акті перерахування міст і сіл Любарської волості, Луцького повіту, що були спустошені і спалені татарами згадується і про Стетківці.
Документів, що свідчать про походження назви села, не знайдено. Населений пункт з моменту свого заснування не переміщався в інші місця, хоч часто ставав об'єктом складних історичних процесів.
Село було зруйноване у 1709 р. під час переслідувань російськими військами під командуванням генерала Шереметєва Івана Мазепи, що через Стетківці відступав на село Лісогірку (стара назва Мазепинці) Вінницької області. Жителі села вели активну боротьбу проти польських панів, особливо в період руху гайдамаків.
У 1720 році в селі було побудовано церкву на гроші прихожан та поміщиків Жолковецьких. Коло церкви виділялась площа землі — 1 десятина 180 сажнів, крім цього церква мала 56 десятин орної землі і 10 десятин сінокосу.
Жителі села були кріпаками панів Лісковецьких. Останній з династії володів 1100 десятинами землі до 1912 року.
У селі було 4 приватні крамниці. Серед мешканців виділялись 5 заможних селян, що володіли від 200 до 280 десятин землі. З 800 селянських дворів — 480 мали від 0,5 до 4 десятин землі.
За Положенням про влаштування селян від 19 лютого 1861 року селяни повинні були сплатити 14 969 карбованців 66 копійок за землю і свою свободу. В пореформений період поміщики сильно пограбували жителів села. Це видно з того що в 1899 році в селі було 328 дворів і проживало 2100 чоловік, а в 1906 році — 446 дворів, але населення скоротилося до 1835 чоловік. Поміщик Лісковецький платив наймитам, батракам за 1 рік 36 карбованців, Селяни були змушені відробляти попові за релігійні обряди (Христини, вінчання, похорони, висвячення будівель).
Революційні події в Росії 1905 року докотилися і до Стетековець. Біднота і наймити відмовились працювати за низьку заробітну плату в пана та заможних селян. Пан змушений був підвищити заробітну плату.
З піднесенням революційного руху у 1912 році зростає кількість страйків наймитів Лісовський, злякавшись революційного вибуху, почав спішно продавати землю селянам, але і тут не втратив своєї вигоди. Кожна десятина землі продавалася по 600 — 650 карбованців. За всю землю він взяв до 700 тисяч золотом. Будинок продати не вдалося, тому Лвсковецький організовує його підпал і одержавши 34 тисячі карбованців страхової суми виїхав у м. Гродно.
У 1906 році село Краснопільської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 85 верст, від волості 7. Дворів 446, мешканців 1835.
У 1913 році дворяни Баліцький Павло Аполонович, Лісковацький Вітольд Антонович та селяни Доманський Георгій Феліціанович, Ніцецька Октавія Северинівна, Тарнавський Олександр Каленикович володіла землею у розмірах відповідно 52,1; 66; 224; 50; 94,1 десятин.
Перші ради у селі виникли в 1919 році, першим радянським старостою був Назар Сич, другим Тодор Слободенюк. У 1920 році головою сільської ради став Левко Пивовар, а головою комбіду — Мусій Фаримон. В цей рік було відібрано землю заможних селян та середняків і роздано бідноті. Далі все життя в селі йде за сценарієм, розробленим комуністами.
У 1928 році 30 бідняцьких господарств об'єднали в ТСОЗ, через два роки створено колгосп імені Постишева, що об'єднав 300 дворів. У 1931 році процес колективізації жителів села завершився, але не завершились процеси реорганізації. У 1934 колгосп було розкрупнено на три окремих колгоспи: імені XVII партз'їзду, імені 16 роковин Жовтня і імені Постишева (в 1937 році після арешту Постишева було перейменовано на колгосп імені Леніна). Нові партійні віяння привели у 1950 році до об'єднання всіх трьох колгоспів в один ім. Леніна, що й проіснував до кінця 90х років. У 2000 році був реформований у СТОВ «Стетковецьке», в наш час[] земля й майно розпайовані й здані в оренду агрофірмі «Призма — 13», СТОВ «Маяк», та кільком приватно-фермерським господарствам.
Не обминув села страшний голодомор 1932—1933 років. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 180 жителів села. Точних даних про кількість жертв цих страшних років немає. За спогадами очевидців вимирали цілі сім'ї. Мертвих ховали у великих братських могилах, куди їх звозив Гнат (дикий), яким і понині лякають сільських дітей. Щоб не приїздити ще раз до хати кидав на віз і живих — все рівно завтра помре.
Важке колесо сталінських репресій прокотилося по долях стетківчан. Де тільки набралось аж 72 вороги народу у віддаленому від цивілізації селі? Тільки 2 повернулося додому із пекла ГУЛАГу. Біди не закінчились. Село вступило у лихоліття війни. Перші бої за Стетківці почалися о 12 годині 11 липня 1941 року. Натиск ворога стримував 153 стрілецький полк, але через нестачу боєприпасів солдати залишили село. О 15 годині нацисти зайняли Стетківці. Радянське командування дало наказ відбити село силами 77 і 153 стрілецьких полків. Швидко просувались в село солдати 1 батальйону 77 стрілецького полку під командуванням Бондаренка. Командир 9-ї стрілецької роти 77 полку лейтенант Петруня, будучи пораненим продовжував вести роту в атаку. Мужність і відвагу проявив молодший сержант Окалєлов, який виніс з поля бою важко пораненого командира роти Брайко.
13 липня 1941 року солдати 3 батальйону були оточені ворогом. 12 воїнів разом з командиром Бондаренком потрапили в полон. Почалися допити і катування. 9 солдатів закатованих до напівсмерті, кинули в хату Василевської Варвари і підірвали гранатами.
Почалися тяжкі дні окупації. Німці розстріляли сільських активістів, медичних працівників — всього 23 чоловіки. Серед них наймолодший 15 річний Красарівський, який складав сатиричні вірші та пісні про окупантів та їх прислужників, закликав до боротьби з нацистами. За період окупації село було пограбоване. Втікаючи, нацисти спалили 85 % будівель, вигнали всіх жителів села і тільки диво (розпорядження німецького офіцера, побутує версія, що це був розвідник Кузнєцов) врятувало їх від розстрілу. Збитки села становили 47 513 539 крб. На каторжні роботи в Німеччину було вислано 85 чоловік.
310 жителів села пішло у лави Червоної армії і воювали на фронтах війни. 124 з них загинуло, осиротіло після війни 172 дітей. 192 жителі села нагороджені за мужність і героїзм проявлені у роки війни урядовими нагородами різних ступенів.
Визволення села почалося під час Житомирсько-Бердичівської операції в січні 1944 року. Бої носили жорсткий і кровопролитний характер. Однак вже 10 січня війська 60-ї , 18-ї і 1-ї гвардійської та 3-ї гвардійської танкової армії в нічному бою зламали опір ворога і вийшли на рубіж Стетківці — Молочки. Село було визволене 12 січня 1944 року.
Війна залишила на Стетковецькій землі 2 братські могили, де вічним сном спочивають 596 солдатів різних національностей. Серед них багато воїнів 316 , 304 та 276-ї стрілецьких дивізій, які проявили небачений героїзм і відвагу.
Живі квіти і вінки завжди лежать і на могилі льотчиці Волкової Ганни Іванівни, літак якої був збитий над селом.
Прогриміли роки війни, село поверталось до мирного життя. За період 1946 — 1953 рр. Було відбудовано клуб, медпункт, школу-семирічку перетворено в середню, побудовано ряд господарських будівель. Сільську Раду у цей час з 1947 р. очолював Сич Михайло Юхимовоч, який з великими перервами, займав цю посаду до 1978 р., коли його замінила Філімонова Олена Леонтіївна. За період його керівництва сільська Рада неодноразово виходила переможницею у соціалістичних змаганнях серед сільських Рад району. Михайло Юхимович за сумлінну працю нагороджений орденом «Знак Пошани».
На даний час село очолює Пивовар Марія Михайлівна вже 3 раз поспіль вибирається головою сільської Ради. Землі Села розпайовано і здано в оренду СТОВ «Стетковецьке» керівником якого є Бондарчук Валерій Федорович. А також кільком фермерам і приватному підприємству «АТК». Директором школи є Баліцький Павло Станіславович.
Відомі люди
- Стаховський Микола Ананійович (1879—1948) — український громадсько-політичний діяч, дипломат, лікар. Народився в селі Стетківці. Перший голова дипломатичної місії Української Народної Республіки у Великій Британії. Батько Лева Стаховського.
Примітки
- Список населених місць Волинської губернії
- Список дворян Волынской губернии. — Житомир: Волын. губ. тип., 1906. — с. 28 / 504
- Список земледельцев и арендаторов Волынской губернии. — Житомир: Волын. губ. тип., 1913. — с. 4, 15, 9, 20, 28 / 270
- Стетківці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Посилання
- Погода в селі Стетківці
- Stetkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 622. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2009 Ste tkivci selo v Ukrayini na zahodi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vhodit v Krasnopilsku silsku gromadu selo StetkivciCentr sela StetkivciCentr sela StetkivciKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Berdichivskij rajonGromada Krasnopilska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1601Naselennya 768Plosha 3 06 km Gustota naselennya 250 980 osib km Poshtovij indeks 13263Telefonnij kod 380 4139Geografichni daniGeografichni koordinati 49 50 24 pn sh 27 55 47 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 275 mVodojmi r TeterivMisceva vladaAdresa radi 13263 Zhitomirska oblast Chudnivskij rajon selo Stetkivci vulicya Miru 42KartaStetkivciStetkivciMapa Stetkivci u VikishovishiV yizd u seloCentr selaIstoriyaZa perekazami selo zasnovano u XIV stolitti ale persha dokumentalna zgadka vidnositsya do 7 grudnya 1601 roku V akti pererahuvannya mist i sil Lyubarskoyi volosti Luckogo povitu sho buli spustosheni i spaleni tatarami zgaduyetsya i pro Stetkivci Dokumentiv sho svidchat pro pohodzhennya nazvi sela ne znajdeno Naselenij punkt z momentu svogo zasnuvannya ne peremishavsya v inshi miscya hoch chasto stavav ob yektom skladnih istorichnih procesiv Selo bulo zrujnovane u 1709 r pid chas peresliduvan rosijskimi vijskami pid komanduvannyam generala Sheremetyeva Ivana Mazepi sho cherez Stetkivci vidstupav na selo Lisogirku stara nazva Mazepinci Vinnickoyi oblasti Zhiteli sela veli aktivnu borotbu proti polskih paniv osoblivo v period ruhu gajdamakiv U 1720 roci v seli bulo pobudovano cerkvu na groshi prihozhan ta pomishikiv Zholkoveckih Kolo cerkvi vidilyalas plosha zemli 1 desyatina 180 sazhniv krim cogo cerkva mala 56 desyatin ornoyi zemli i 10 desyatin sinokosu Zhiteli sela buli kripakami paniv Liskoveckih Ostannij z dinastiyi volodiv 1100 desyatinami zemli do 1912 roku U seli bulo 4 privatni kramnici Sered meshkanciv vidilyalis 5 zamozhnih selyan sho volodili vid 200 do 280 desyatin zemli Z 800 selyanskih dvoriv 480 mali vid 0 5 do 4 desyatin zemli Za Polozhennyam pro vlashtuvannya selyan vid 19 lyutogo 1861 roku selyani povinni buli splatiti 14 969 karbovanciv 66 kopijok za zemlyu i svoyu svobodu V poreformenij period pomishiki silno pograbuvali zhiteliv sela Ce vidno z togo sho v 1899 roci v seli bulo 328 dvoriv i prozhivalo 2100 cholovik a v 1906 roci 446 dvoriv ale naselennya skorotilosya do 1835 cholovik Pomishik Liskoveckij plativ najmitam batrakam za 1 rik 36 karbovanciv Selyani buli zmusheni vidroblyati popovi za religijni obryadi Hristini vinchannya pohoroni visvyachennya budivel Revolyucijni podiyi v Rosiyi 1905 roku dokotilisya i do Stetekovec Bidnota i najmiti vidmovilis pracyuvati za nizku zarobitnu platu v pana ta zamozhnih selyan Pan zmushenij buv pidvishiti zarobitnu platu Z pidnesennyam revolyucijnogo ruhu u 1912 roci zrostaye kilkist strajkiv najmitiv Lisovskij zlyakavshis revolyucijnogo vibuhu pochav spishno prodavati zemlyu selyanam ale i tut ne vtrativ svoyeyi vigodi Kozhna desyatina zemli prodavalasya po 600 650 karbovanciv Za vsyu zemlyu vin vzyav do 700 tisyach zolotom Budinok prodati ne vdalosya tomu Lvskoveckij organizovuye jogo pidpal i oderzhavshi 34 tisyachi karbovanciv strahovoyi sumi viyihav u m Grodno U 1906 roci selo Krasnopilskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 85 verst vid volosti 7 Dvoriv 446 meshkanciv 1835 U 1913 roci dvoryani Balickij Pavlo Apolonovich Liskovackij Vitold Antonovich ta selyani Domanskij Georgij Felicianovich Nicecka Oktaviya Severinivna Tarnavskij Oleksandr Kalenikovich volodila zemleyu u rozmirah vidpovidno 52 1 66 224 50 94 1 desyatin Pershi radi u seli vinikli v 1919 roci pershim radyanskim starostoyu buv Nazar Sich drugim Todor Slobodenyuk U 1920 roci golovoyu silskoyi radi stav Levko Pivovar a golovoyu kombidu Musij Farimon V cej rik bulo vidibrano zemlyu zamozhnih selyan ta serednyakiv i rozdano bidnoti Dali vse zhittya v seli jde za scenariyem rozroblenim komunistami U 1928 roci 30 bidnyackih gospodarstv ob yednali v TSOZ cherez dva roki stvoreno kolgosp imeni Postisheva sho ob yednav 300 dvoriv U 1931 roci proces kolektivizaciyi zhiteliv sela zavershivsya ale ne zavershilis procesi reorganizaciyi U 1934 kolgosp bulo rozkrupneno na tri okremih kolgospi imeni XVII partz yizdu imeni 16 rokovin Zhovtnya i imeni Postisheva v 1937 roci pislya areshtu Postisheva bulo perejmenovano na kolgosp imeni Lenina Novi partijni viyannya priveli u 1950 roci do ob yednannya vsih troh kolgospiv v odin im Lenina sho j proisnuvav do kincya 90h rokiv U 2000 roci buv reformovanij u STOV Stetkovecke v nash chas koli zemlya j majno rozpajovani j zdani v orendu agrofirmi Prizma 13 STOV Mayak ta kilkom privatno fermerskim gospodarstvam Ne obminuv sela strashnij golodomor 1932 1933 rokiv Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 180 zhiteliv sela Tochnih danih pro kilkist zhertv cih strashnih rokiv nemaye Za spogadami ochevidciv vimirali cili sim yi Mertvih hovali u velikih bratskih mogilah kudi yih zvoziv Gnat dikij yakim i ponini lyakayut silskih ditej Shob ne priyizditi she raz do hati kidav na viz i zhivih vse rivno zavtra pomre Vazhke koleso stalinskih represij prokotilosya po dolyah stetkivchan De tilki nabralos azh 72 vorogi narodu u viddalenomu vid civilizaciyi seli Tilki 2 povernulosya dodomu iz pekla GULAGu Bidi ne zakinchilis Selo vstupilo u liholittya vijni Pershi boyi za Stetkivci pochalisya o 12 godini 11 lipnya 1941 roku Natisk voroga strimuvav 153 strileckij polk ale cherez nestachu boyepripasiv soldati zalishili selo O 15 godini nacisti zajnyali Stetkivci Radyanske komanduvannya dalo nakaz vidbiti selo silami 77 i 153 strileckih polkiv Shvidko prosuvalis v selo soldati 1 bataljonu 77 strileckogo polku pid komanduvannyam Bondarenka Komandir 9 yi strileckoyi roti 77 polku lejtenant Petrunya buduchi poranenim prodovzhuvav vesti rotu v ataku Muzhnist i vidvagu proyaviv molodshij serzhant Okalyelov yakij vinis z polya boyu vazhko poranenogo komandira roti Brajko 13 lipnya 1941 roku soldati 3 bataljonu buli otocheni vorogom 12 voyiniv razom z komandirom Bondarenkom potrapili v polon Pochalisya dopiti i katuvannya 9 soldativ zakatovanih do napivsmerti kinuli v hatu Vasilevskoyi Varvari i pidirvali granatami Pochalisya tyazhki dni okupaciyi Nimci rozstrilyali silskih aktivistiv medichnih pracivnikiv vsogo 23 choloviki Sered nih najmolodshij 15 richnij Krasarivskij yakij skladav satirichni virshi ta pisni pro okupantiv ta yih prisluzhnikiv zaklikav do borotbi z nacistami Za period okupaciyi selo bulo pograbovane Vtikayuchi nacisti spalili 85 budivel vignali vsih zhiteliv sela i tilki divo rozporyadzhennya nimeckogo oficera pobutuye versiya sho ce buv rozvidnik Kuznyecov vryatuvalo yih vid rozstrilu Zbitki sela stanovili 47 513 539 krb Na katorzhni roboti v Nimechchinu bulo vislano 85 cholovik 310 zhiteliv sela pishlo u lavi Chervonoyi armiyi i voyuvali na frontah vijni 124 z nih zaginulo osirotilo pislya vijni 172 ditej 192 zhiteli sela nagorodzheni za muzhnist i geroyizm proyavleni u roki vijni uryadovimi nagorodami riznih stupeniv Vizvolennya sela pochalosya pid chas Zhitomirsko Berdichivskoyi operaciyi v sichni 1944 roku Boyi nosili zhorstkij i krovoprolitnij harakter Odnak vzhe 10 sichnya vijska 60 yi 18 yi i 1 yi gvardijskoyi ta 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi v nichnomu boyu zlamali opir voroga i vijshli na rubizh Stetkivci Molochki Selo bulo vizvolene 12 sichnya 1944 roku Vijna zalishila na Stetkoveckij zemli 2 bratski mogili de vichnim snom spochivayut 596 soldativ riznih nacionalnostej Sered nih bagato voyiniv 316 304 ta 276 yi strileckih divizij yaki proyavili nebachenij geroyizm i vidvagu Zhivi kviti i vinki zavzhdi lezhat i na mogili lotchici Volkovoyi Ganni Ivanivni litak yakoyi buv zbitij nad selom Progrimili roki vijni selo povertalos do mirnogo zhittya Za period 1946 1953 rr Bulo vidbudovano klub medpunkt shkolu semirichku peretvoreno v serednyu pobudovano ryad gospodarskih budivel Silsku Radu u cej chas z 1947 r ocholyuvav Sich Mihajlo Yuhimovoch yakij z velikimi perervami zajmav cyu posadu do 1978 r koli jogo zaminila Filimonova Olena Leontiyivna Za period jogo kerivnictva silska Rada neodnorazovo vihodila peremozhniceyu u socialistichnih zmagannyah sered silskih Rad rajonu Mihajlo Yuhimovich za sumlinnu pracyu nagorodzhenij ordenom Znak Poshani Na danij chas selo ocholyuye Pivovar Mariya Mihajlivna vzhe 3 raz pospil vibirayetsya golovoyu silskoyi Radi Zemli Sela rozpajovano i zdano v orendu STOV Stetkovecke kerivnikom yakogo ye Bondarchuk Valerij Fedorovich A takozh kilkom fermeram i privatnomu pidpriyemstvu ATK Direktorom shkoli ye Balickij Pavlo Stanislavovich Vidomi lyudiStahovskij Mikola Ananijovich 1879 1948 ukrayinskij gromadsko politichnij diyach diplomat likar Narodivsya v seli Stetkivci Pershij golova diplomatichnoyi misiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u Velikij Britaniyi Batko Leva Stahovskogo PrimitkiSpisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Spisok dvoryan Volynskoj gubernii Zhitomir Volyn gub tip 1906 s 28 504 Spisok zemledelcev i arendatorov Volynskoj gubernii Zhitomir Volyn gub tip 1913 s 4 15 9 20 28 270 Stetkivci Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya PosilannyaPogoda v seli Stetkivci Stetkowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 622 pol