Статуя д'Аламебера — витвір мистецтва, зроблений скульптором 18 століття, професором Французької Академії Феліксом Леконтом.
Фелікс Леконт |
Філософ Даламбер, 1786 |
мармур. |
Лувр, Париж |
Вчений та енциклопедист Даламбер
Він народився в Парижі. Це позашлюбна дитина маркізи де Тансен і офіцера-артилеріста Детуша. Небажана дитина для маркізи була підкинута на паперть церкви Jean le Rond(Івана Ротонди).На честь цього святого дитина і отримала своє ім'я.
Дитину всиновила родина ремісника Руссо. Детуш, повернувшись з-за кордону, довідався про народження сина і його всиновлення. Пізніше він дасть гроші на отримання сином доброї освіти. Після смерті у 1726 р. Детуш залишить недорослому сину грошову підтримку у 1200 ліврів на рік. Мати ж завжди залишалась байдужою до дитини і її стану. Даламбер мешкав з родиною ремісника до 48 років і вважав їх своїми батьками.
В 1745 д'Аламеберу, яки був на той час членом Академії наук, доручили перекласти з англійської на французьку Циклопедію Ефраїма Чамберза. Простий переклад переріс у оригінальний твір під назвою «Енциклопедія або тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» (фр. Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers). Д'Аламбер написав до енциклопедії «Вступне слово» (фр. Discours préliminaire), яке стало маніфестом епохи Просвітництва.
У Франції 18 століття сильно поширився атеїзм.Прихильників атеїзму було занадто багато серед аристократів і вчених. Був атеїстом і Даламбер. Могутня і реакційна католицька церква Франції ніколи з цим станом не погоджувалася і чекала на час помсти. Після смерті Даламбера церква відмовила відомому вченому і енциклопедисту у похованні за церковним обрядом і настояла на похованні в спільній могилі з жебраками без позначення. В цьому Даламберу уготували трагічну долю італійського скрипаля Паганіні.
Статуя Даламбера
Особа небагат, хоча й забезпечена грошима, Даламбер ніколи б не спромігся замовити свою скульптуру майстру. Небагата родина ремісника, що виховала всиновлену дитину, теж не могла цього зробити.
Скульптор Фелікс Леконт узявся за створення скульптури Даламбера, вченого і енциклопедиста, лише після його смерті. Вона входила в серію скульптур філософів, що робив майстер. На час створення скульптури можна було бачити лише портрет- пастель, що створив художник Моріс Кантен ла Тур у 1753 році.30 — літній вчений, усміхнений і елегантний, як аристократ, в модній перуці, ще не знає горя за участь в створенні Енциклопедії ремесел і наук.
У Леконта — вчений вдома, в халаті, неприбраний і старий. Він щось обдумує і не помічає книги, що впала на підлогу. Ні до чого йому і перука, така обов'язкова на людях. Леконт не такий сміливий майстер, щоби зробити з науковця героя, але уславити нескореного атеїста, вченого, енциклопедиста вдалося. Скульптура довго зберігалась в Інституті Франції, поки її не передали у всесвітньньо відомий музей Лувр.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Statuya d Alamebera vitvir mistectva zroblenij skulptorom 18 stolittya profesorom Francuzkoyi Akademiyi Feliksom Lekontom Feliks LekontFilosof Dalamber 1786marmur Luvr ParizhVchenij ta enciklopedist DalamberVin narodivsya v Parizhi Ce pozashlyubna ditina markizi de Tansen i oficera artilerista Detusha Nebazhana ditina dlya markizi bula pidkinuta na papert cerkvi Jean le Rond Ivana Rotondi Na chest cogo svyatogo ditina i otrimala svoye im ya Ditinu vsinovila rodina remisnika Russo Detush povernuvshis z za kordonu dovidavsya pro narodzhennya sina i jogo vsinovlennya Piznishe vin dast groshi na otrimannya sinom dobroyi osviti Pislya smerti u 1726 r Detush zalishit nedoroslomu sinu groshovu pidtrimku u 1200 livriv na rik Mati zh zavzhdi zalishalas bajduzhoyu do ditini i yiyi stanu Dalamber meshkav z rodinoyu remisnika do 48 rokiv i vvazhav yih svoyimi batkami V 1745 d Alameberu yaki buv na toj chas chlenom Akademiyi nauk doruchili pereklasti z anglijskoyi na francuzku Ciklopediyu Efrayima Chamberza Prostij pereklad pereris u originalnij tvir pid nazvoyu Enciklopediya abo tlumachnij slovnik nauki mistectva j remesel fr Encyclopedie ou dictionnaire raisonne des sciences des arts et des metiers D Alamber napisav do enciklopediyi Vstupne slovo fr Discours preliminaire yake stalo manifestom epohi Prosvitnictva U Franciyi 18 stolittya silno poshirivsya ateyizm Prihilnikiv ateyizmu bulo zanadto bagato sered aristokrativ i vchenih Buv ateyistom i Dalamber Mogutnya i reakcijna katolicka cerkva Franciyi nikoli z cim stanom ne pogodzhuvalasya i chekala na chas pomsti Pislya smerti Dalambera cerkva vidmovila vidomomu vchenomu i enciklopedistu u pohovanni za cerkovnim obryadom i nastoyala na pohovanni v spilnij mogili z zhebrakami bez poznachennya V comu Dalamberu ugotuvali tragichnu dolyu italijskogo skripalya Paganini Statuya DalamberaOsoba nebagat hocha j zabezpechena groshima Dalamber nikoli b ne spromigsya zamoviti svoyu skulpturu majstru Nebagata rodina remisnika sho vihovala vsinovlenu ditinu tezh ne mogla cogo zrobiti Skulptor Feliks Lekont uzyavsya za stvorennya skulpturi Dalambera vchenogo i enciklopedista lishe pislya jogo smerti Vona vhodila v seriyu skulptur filosofiv sho robiv majster Na chas stvorennya skulpturi mozhna bulo bachiti lishe portret pastel sho stvoriv hudozhnik Moris Kanten la Tur u 1753 roci 30 litnij vchenij usmihnenij i elegantnij yak aristokrat v modnij peruci she ne znaye gorya za uchast v stvorenni Enciklopediyi remesel i nauk U Lekonta vchenij vdoma v halati nepribranij i starij Vin shos obdumuye i ne pomichaye knigi sho vpala na pidlogu Ni do chogo jomu i peruka taka obov yazkova na lyudyah Lekont ne takij smilivij majster shobi zrobiti z naukovcya geroya ale uslaviti neskorenogo ateyista vchenogo enciklopedista vdalosya Skulptura dovgo zberigalas v Instituti Franciyi poki yiyi ne peredali u vsesvitnno vidomij muzej Luvr Div takozhPortal Mistectvo Rokoko Klasicizm Prosvitnictvo Katolicizm Liberalizm Portret Filosofiya