Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старокостянтинівський елеватор — дочірнє підприємство ДАК «Хліб України».
| Тип | підприємство |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | державне підприємство |
| Галузь | харчова промисловість |
| Засновано | 1976 |
| Штаб-квартира | Старокостянтинів |
 Старокостянтинівський елеватор у Вікісховищі | |
З історії
З незапам'ятних часів люди селилися на території Старокостянтинова — міста, купленого у 1561 році князем Костянтином Василем Острозьким. У тому ж році місто отримало Магдебурзьке право, згідно з яким частина натуральних повинностей ліквідовувалася, натомість встановлювались на податки з торгівлі і ремесел, у числі яких активно починає розвиватися й млинарство (благо в місті зливаються три річки — Ікопоть, Случ та Шахівка).
Під час наступного, досить важливого етапу розвитку продуктивних сил краю,- в період становлення та розвитку різноманітних промислів,- важливу його частину починають займати борошномельні промисли та хлібопечення.
На початку XX сторіччя в структурі промислових підприємств Старокостянтинова вже рахувалися:
- Цукровий завод
- Дві тютюнові фабрики
- Миловарня, свічковий
- Цегельний і салотопний заводи
- Дві маслобойні
- 11 кузень
- 9 цехів з обробки шкіри
- 5 млинів з водяним приводом, один з яких (дата забудови 1905 р.) як уособлення величі промислової архітектури того часу будить уяву у сучасників та збурює почуття ностальгії і гордості за своїх самодостатніх прадідів.
Історія, відкриваючи свої таємниці, свідчить, що дозвіл на будівництво млина від царської особи, був наданий генералові Дубасову за придушення повстання у 1902–1903 роках в Санкт-Петербурзі. Млин двохгатункового помелу з доволі раціонально облаштованою трансмісією і дерев'яними норіями повноцінно працював аж до 1986 року, перебуваючи на балансі Старокостянтинівського елеватора з 1977 року. Про розвинуті традиції млинарства у Старокостянтинова свідчить і той факт, що одна із вулиць цього міста так і називається — Млинарська.
Спогади про час повоєнного відродження пункту залишив Яків Тимофійович Ковтун — батько головного інженера Старокостянтинівського елеватора Якова Яковича Ковтуна:
У березні 1944 року щойно місто було звільнене від німецько-фашистських окупантів, Старокостянтинівський райзаготпункт «Заготзерно», що розташовувався біля залізничної станції «Старокостянтинів-1» відновив свою роботу, - розповідав синові Я. Ковтун, який багато років пропрацював на цьому підприємстві старшим майстром дільниці. – Працювали тяжко, було багато ручної праці. Зерно піднімали до ємкостей на зберігання по трапу, і переважно жінки (їх у той час працювало на підприємстві до 60 осіб), бо чоловіки не повернулися з бойовищ Великої Вітчизняної війни. За найменше порушення слідувало жорстке стягнення, а режим роботи був настільки зарегульований вказівками «згори», що відправляючись, приміром, на нараду до Хмельницька на певний час, директор залишав наказ, у якому зазначалося «…їду на нараду до такого-то числа, повернуся тоді-то».
Ось витяг із одного з таких документів — наказу від 18 березня 1944 року за № 1 «Сего числа, после освобождения города Староконстантинова от немецко-фашистских окупантов, на основании приказа управляющего Каменец-Подольской обласной конторы приступил к своим обязанностям заведующего Староконстантиновским Райзаготпунктом „Заготзерно“ тов. Кошик Владимир Иванович». Йшли роки, змінювалися керівники, а підприємство працювало і з роками розбудовувалось. На початку 50-х років XX століття — це підприємство, яке вже мало назву «Старокостянтинівська реалбаза хлібопродуктів», очолював І. Шевчук, якого на посаді змінив І. Шевченко. Будувалися склади, працював млин, нарощувалися виробничі показники. У 60-і роки підприємством керував А. Плохотнюк, який багато сили вклав у будівництво складів (зведено 15 об'єктів) та в їх облаштування комплексною механізацією ділянок з завантаження зерна і його активного вентилювання. Будувалися зерносушарки, облаштовувалися побутові приміщення. Реалбаза хлібопродуктів на початку 1971 року мала одинадцять зернових складів загальною місткістю 33, 1 тис. тонн, три зерносушарки ДСП-32-ОТ, зернові сепаратори ЗСМ-100 — 2 шт. та чотири зерноочисних машини СМ-4, ОВП-20, авторозвантажувачі ГУАР-15. Але, оскільки зростали обсяги вирощеного зерна, а для його зберігання використовувались асфальтовані майданчики між складами (в буртах), бо складські ємності вже не вміщали такої кількості зерна, було прийняте рішення про будівництво елеватора. У цей час підприємство очолив В. І. Бричківський (працював на цій посаді до 1997 р.), завдяки управлінським якостям якого, у 1976 році став до ладу елеватор ЛВС-4х175 місткістю 77, 7 тис. тонн з двома зерносушарками ДСП-32 (на природному газі). У 1978 році запрацювала зерносушарка «Цілинна-30». До того ж елеватор був оснащений великоваговими автомобілерозвантажувачами, точками розвантаження (проїзними) ГУАР-30 — 3 шт., УРАГ-15 — 2 шт. У радянські часи елеватор відносився до, так званих, «елеваторів-накопичувачів». Сюди залізничним транспортом привозили збіжжя з шести хлібоприймальних пунктів. Це було потужне підприємство, що працювало у реверсному режимі, здійснюючи 3-4 обороти за рік у режимі обслуговування державних замовлень. У 80-і роки XX століття заготівля зерна нового врожаю становила 50-60 тис. тонн. Протягом року оборот зерна на елеваторі був потрійний — майже 300 тис. тонн. Працювала також насіннева станція, що забезпечувала господарства Старокостянтинівського району насінням зернових культур. Діяли склади готової продукції, які поставляли торговельним організаціям борошно та крупи.
До 1997 року елеватор очолював В. Бричківський.
Перехід до ринкових засад господарювання негативно позначився на фінансовому стані підприємства, оскільки скоротилися обсяги надходження зерна до 15-18 тис. тонн на рік. Через реформування сільського господарства, зменшилися площі посівів, змінилася структура виробництва всієї аграрної системи. Вкрай складний період обернувся для елеватора й скороченнями працівників, бо використовувалися лише 8-15 відсотків місткостей. Але колектив підприємства вижив, повноцінно відновивши роботу.
На сучасному етапі
З 1998 року з призначенням директором ДП ДАК «Хліб України» «Старокостянтинівський елеватор» М. В. Савчук розпочалося оновлення підприємства на господарських засадах. Упродовж наступних років були здійснені ремонтні роботи силосних корпусів елеватора, впорядковано виробничу і прилеглі території, змонтовано сучасні транспортерні стрічки, облаштовано системи аспірації, відлагоджено залізничні колії, відновлено систему термометрії, укомплектовано лабораторію, яка пройшла атестацію. Нині загальна місткість Старокостянтинівського елеватора становить 110 тис. тонн. Його виробнича дільниця — оснащена розвантажувачами тупиковими «У-15УРБ» — 4 шт., «АВС-5» — 1 шт. Працюють зернові сепаратори «БЦС-100». Для обробки залізничних вагонів діє сумісний пристрій для розвантажування та завантаження двох вагонів одночасно. Сучасними пристроями укомплектоване вагове господарство (ваги залізничні АУ-150, ваги автомобільні А-25 — 2 шт., АЦ-3 — 2 шт., АЦ-60 — 1 шт.). Елеватор обладнаний термометрією, що дає можливості слідкувати за температурним режимом у силосах.
Чисельність постійно працюючих на підприємстві — сімдесят кваліфікованих працівників. До того ж щороку ще близько двадцяти сезонних працівників набирають у жнива на роботи, котрі не потребують кваліфікації.
Елеватор успішно нарощує свої виробничі показники: у 2007 році прийнято близько 50 тис. тонн збіжжя (тоді, як у 2006 р. засипали у склади 12 тис. тонн), а у 2008 році — 70 тис. тонн (доведене до базисних показників та знаходиться на зберіганні).
Підприємство сертифіковане, що дає право працювати на ринку зерна згідно з вимогами Закону «Про зерно та ринок зерна в Україні».
З 2006 року розпочалася реконструкція технологічного обладнання, повністю комп'ютеризовано бухгалтерію, що зробило діяльність підприємства прозорішою і прогнозованою Виробничо-технологічна лабораторія оснащена сучасними приладами, тож здатна забезпечити оперативний аналіз збіжжя.
Старокостянтинівський елеватор налагодив співпрацю з найвідомішими зернотрейдерами на українському ринку зерна, а відтак приймає на зберігання та сушку: ріпак, пшеницю, ячмінь, овес, жито, кукурудзу, гречку, насіння соняшника (можливості приймання щодоби становлять 2 — 2, 5 тис. тонн зерна залежно його від вологості). Розвитку підприємства сприяє і його вигідне транспортне (залізничне і автомобільне) сполучення.
| Ця стаття не містить . (травень 2022) |
 | Це незавершена стаття про українську компанію або підприємство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Травень 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starokostyantinivskij elevator dochirnye pidpriyemstvo DAK Hlib Ukrayini Starokostyantinivskij elevatorTippidpriyemstvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyaderzhavne pidpriyemstvoGaluzharchova promislovistZasnovano1976Shtab kvartiraStarokostyantiniv Starokostyantinivskij elevator u VikishovishiZ istoriyiZ nezapam yatnih chasiv lyudi selilisya na teritoriyi Starokostyantinova mista kuplenogo u 1561 roci knyazem Kostyantinom Vasilem Ostrozkim U tomu zh roci misto otrimalo Magdeburzke pravo zgidno z yakim chastina naturalnih povinnostej likvidovuvalasya natomist vstanovlyuvalis na podatki z torgivli i remesel u chisli yakih aktivno pochinaye rozvivatisya j mlinarstvo blago v misti zlivayutsya tri richki Ikopot Sluch ta Shahivka Pid chas nastupnogo dosit vazhlivogo etapu rozvitku produktivnih sil krayu v period stanovlennya ta rozvitku riznomanitnih promisliv vazhlivu jogo chastinu pochinayut zajmati boroshnomelni promisli ta hlibopechennya Na pochatku XX storichchya v strukturi promislovih pidpriyemstv Starokostyantinova vzhe rahuvalisya Cukrovij zavod Dvi tyutyunovi fabriki Milovarnya svichkovij Cegelnij i salotopnij zavodi Dvi maslobojni 11 kuzen 9 cehiv z obrobki shkiri 5 mliniv z vodyanim privodom odin z yakih data zabudovi 1905 r yak uosoblennya velichi promislovoyi arhitekturi togo chasu budit uyavu u suchasnikiv ta zburyuye pochuttya nostalgiyi i gordosti za svoyih samodostatnih pradidiv Istoriya vidkrivayuchi svoyi tayemnici svidchit sho dozvil na budivnictvo mlina vid carskoyi osobi buv nadanij generalovi Dubasovu za pridushennya povstannya u 1902 1903 rokah v Sankt Peterburzi Mlin dvohgatunkovogo pomelu z dovoli racionalno oblashtovanoyu transmisiyeyu i derev yanimi noriyami povnocinno pracyuvav azh do 1986 roku perebuvayuchi na balansi Starokostyantinivskogo elevatora z 1977 roku Pro rozvinuti tradiciyi mlinarstva u Starokostyantinova svidchit i toj fakt sho odna iz vulic cogo mista tak i nazivayetsya Mlinarska Spogadi pro chas povoyennogo vidrodzhennya punktu zalishiv Yakiv Timofijovich Kovtun batko golovnogo inzhenera Starokostyantinivskogo elevatora Yakova Yakovicha Kovtuna U berezni 1944 roku shojno misto bulo zvilnene vid nimecko fashistskih okupantiv Starokostyantinivskij rajzagotpunkt Zagotzerno sho roztashovuvavsya bilya zaliznichnoyi stanciyi Starokostyantiniv 1 vidnoviv svoyu robotu rozpovidav sinovi Ya Kovtun yakij bagato rokiv propracyuvav na comu pidpriyemstvi starshim majstrom dilnici Pracyuvali tyazhko bulo bagato ruchnoyi praci Zerno pidnimali do yemkostej na zberigannya po trapu i perevazhno zhinki yih u toj chas pracyuvalo na pidpriyemstvi do 60 osib bo choloviki ne povernulisya z bojovish Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Za najmenshe porushennya sliduvalo zhorstke styagnennya a rezhim roboti buv nastilki zaregulovanij vkazivkami zgori sho vidpravlyayuchis primirom na naradu do Hmelnicka na pevnij chas direktor zalishav nakaz u yakomu zaznachalosya yidu na naradu do takogo to chisla povernusya todi to Os vityag iz odnogo z takih dokumentiv nakazu vid 18 bereznya 1944 roku za 1 Sego chisla posle osvobozhdeniya goroda Starokonstantinova ot nemecko fashistskih okupantov na osnovanii prikaza upravlyayushego Kamenec Podolskoj oblasnoj kontory pristupil k svoim obyazannostyam zaveduyushego Starokonstantinovskim Rajzagotpunktom Zagotzerno tov Koshik Vladimir Ivanovich Jshli roki zminyuvalisya kerivniki a pidpriyemstvo pracyuvalo i z rokami rozbudovuvalos Na pochatku 50 h rokiv XX stolittya ce pidpriyemstvo yake vzhe malo nazvu Starokostyantinivska realbaza hliboproduktiv ocholyuvav I Shevchuk yakogo na posadi zminiv I Shevchenko Buduvalisya skladi pracyuvav mlin naroshuvalisya virobnichi pokazniki U 60 i roki pidpriyemstvom keruvav A Plohotnyuk yakij bagato sili vklav u budivnictvo skladiv zvedeno 15 ob yektiv ta v yih oblashtuvannya kompleksnoyu mehanizaciyeyu dilyanok z zavantazhennya zerna i jogo aktivnogo ventilyuvannya Buduvalisya zernosusharki oblashtovuvalisya pobutovi primishennya Realbaza hliboproduktiv na pochatku 1971 roku mala odinadcyat zernovih skladiv zagalnoyu mistkistyu 33 1 tis tonn tri zernosusharki DSP 32 OT zernovi separatori ZSM 100 2 sht ta chotiri zernoochisnih mashini SM 4 OVP 20 avtorozvantazhuvachi GUAR 15 Ale oskilki zrostali obsyagi viroshenogo zerna a dlya jogo zberigannya vikoristovuvalis asfaltovani majdanchiki mizh skladami v burtah bo skladski yemnosti vzhe ne vmishali takoyi kilkosti zerna bulo prijnyate rishennya pro budivnictvo elevatora U cej chas pidpriyemstvo ocholiv V I Brichkivskij pracyuvav na cij posadi do 1997 r zavdyaki upravlinskim yakostyam yakogo u 1976 roci stav do ladu elevator LVS 4h175 mistkistyu 77 7 tis tonn z dvoma zernosusharkami DSP 32 na prirodnomu gazi U 1978 roci zapracyuvala zernosusharka Cilinna 30 Do togo zh elevator buv osnashenij velikovagovimi avtomobilerozvantazhuvachami tochkami rozvantazhennya proyiznimi GUAR 30 3 sht URAG 15 2 sht U radyanski chasi elevator vidnosivsya do tak zvanih elevatoriv nakopichuvachiv Syudi zaliznichnim transportom privozili zbizhzhya z shesti hliboprijmalnih punktiv Ce bulo potuzhne pidpriyemstvo sho pracyuvalo u reversnomu rezhimi zdijsnyuyuchi 3 4 oboroti za rik u rezhimi obslugovuvannya derzhavnih zamovlen U 80 i roki XX stolittya zagotivlya zerna novogo vrozhayu stanovila 50 60 tis tonn Protyagom roku oborot zerna na elevatori buv potrijnij majzhe 300 tis tonn Pracyuvala takozh nasinneva stanciya sho zabezpechuvala gospodarstva Starokostyantinivskogo rajonu nasinnyam zernovih kultur Diyali skladi gotovoyi produkciyi yaki postavlyali torgovelnim organizaciyam boroshno ta krupi Do 1997 roku elevator ocholyuvav V Brichkivskij Perehid do rinkovih zasad gospodaryuvannya negativno poznachivsya na finansovomu stani pidpriyemstva oskilki skorotilisya obsyagi nadhodzhennya zerna do 15 18 tis tonn na rik Cherez reformuvannya silskogo gospodarstva zmenshilisya ploshi posiviv zminilasya struktura virobnictva vsiyeyi agrarnoyi sistemi Vkraj skladnij period obernuvsya dlya elevatora j skorochennyami pracivnikiv bo vikoristovuvalisya lishe 8 15 vidsotkiv mistkostej Ale kolektiv pidpriyemstva vizhiv povnocinno vidnovivshi robotu Na suchasnomu etapiZ 1998 roku z priznachennyam direktorom DP DAK Hlib Ukrayini Starokostyantinivskij elevator M V Savchuk rozpochalosya onovlennya pidpriyemstva na gospodarskih zasadah Uprodovzh nastupnih rokiv buli zdijsneni remontni roboti silosnih korpusiv elevatora vporyadkovano virobnichu i prilegli teritoriyi zmontovano suchasni transporterni strichki oblashtovano sistemi aspiraciyi vidlagodzheno zaliznichni koliyi vidnovleno sistemu termometriyi ukomplektovano laboratoriyu yaka projshla atestaciyu Nini zagalna mistkist Starokostyantinivskogo elevatora stanovit 110 tis tonn Jogo virobnicha dilnicya osnashena rozvantazhuvachami tupikovimi U 15URB 4 sht AVS 5 1 sht Pracyuyut zernovi separatori BCS 100 Dlya obrobki zaliznichnih vagoniv diye sumisnij pristrij dlya rozvantazhuvannya ta zavantazhennya dvoh vagoniv odnochasno Suchasnimi pristroyami ukomplektovane vagove gospodarstvo vagi zaliznichni AU 150 vagi avtomobilni A 25 2 sht AC 3 2 sht AC 60 1 sht Elevator obladnanij termometriyeyu sho daye mozhlivosti slidkuvati za temperaturnim rezhimom u silosah Chiselnist postijno pracyuyuchih na pidpriyemstvi simdesyat kvalifikovanih pracivnikiv Do togo zh shoroku she blizko dvadcyati sezonnih pracivnikiv nabirayut u zhniva na roboti kotri ne potrebuyut kvalifikaciyi Elevator uspishno naroshuye svoyi virobnichi pokazniki u 2007 roci prijnyato blizko 50 tis tonn zbizhzhya todi yak u 2006 r zasipali u skladi 12 tis tonn a u 2008 roci 70 tis tonn dovedene do bazisnih pokaznikiv ta znahoditsya na zberiganni Pidpriyemstvo sertifikovane sho daye pravo pracyuvati na rinku zerna zgidno z vimogami Zakonu Pro zerno ta rinok zerna v Ukrayini Z 2006 roku rozpochalasya rekonstrukciya tehnologichnogo obladnannya povnistyu komp yuterizovano buhgalteriyu sho zrobilo diyalnist pidpriyemstva prozorishoyu i prognozovanoyu Virobnicho tehnologichna laboratoriya osnashena suchasnimi priladami tozh zdatna zabezpechiti operativnij analiz zbizhzhya Starokostyantinivskij elevator nalagodiv spivpracyu z najvidomishimi zernotrejderami na ukrayinskomu rinku zerna a vidtak prijmaye na zberigannya ta sushku ripak pshenicyu yachmin oves zhito kukurudzu grechku nasinnya sonyashnika mozhlivosti prijmannya shodobi stanovlyat 2 2 5 tis tonn zerna zalezhno jogo vid vologosti Rozvitku pidpriyemstva spriyaye i jogo vigidne transportne zaliznichne i avtomobilne spoluchennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2022 Ce nezavershena stattya pro ukrayinsku kompaniyu abo pidpriyemstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Traven 2010