Станок (значення)

Станок (від прасл. *stanъ — «установка», «ткацький верстат») — термін, що має кілька значень.

Прилади

• Станок — пристрій, на якому закріплюються частини агрегату, механізму.
  • Бритвений станок — пристрій для кріплення леза безпечної бритви.
• Станок — військовий термін, металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні механізми.
• Станок, мольберт — підставка, на якій художник або скульптор встановлює картину або скульптуру (див. станковий живопис).
• Станок — рідковживаний синонім верстата.
• Станок — сільськогосподарський термін. Має два значення:
  • Станок, стійло — відгороджене місце для тварини в стайні, .
  • Станок — пристрій, в який ставлять тварину для огляду, лікування, підковування та ін., не даючи їй вільно рухатися.
• Станок — пристрій, який служить опорою під час деяких навчально-тренувальних занять, напр. станок для вправ балерин.
•  — частина декораційної установки, яка служить для створення на сцені різних підвищень, площадок.
• Станок — пристрій для покарання різками, канчуками та ін. (див. тілесні покарання).

Одяг

• Станок — половина плахти.
• Станок, станик — застаріла назва верхньої частини сукні від плечей до пояса, верхньої частини жіночої сорочки (до підтички), ліфа кофти, кофти, безрукавки.

Інше

• Стано́к — різновид невеликих селищ в Сибіру.
• Станок — зменшено-пестливе до «стан».

Див. також

• Стан

Примітки

1. Станок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.