Стад (зі шведської: «місто») — шведський термін, який історично використовувався для міських поселень різного розміру. З 1971 року статус не має адміністративного чи юридичного значення в Швеції.
Історія
Статус міст в Швеції раніше надавався королівським привілеєм, що можна порівняти зі статусом району чи містечка у Сполученному Королівстві до 1970-х років, або статусом міста сьогодні.Муніципалітет не міг назвати себе містом. Для одержання пільг існувало декілька вимог, необхідних для виконання муніципалітетом, наприклад: мати певний розмір, а також мати певні об'єкти. Критерії змінювалися з часом на розсуд Риксдагу чи монарха, але вони обов'язково включали постійний зал міської ради та в'язницю.
У більшості випадків, перш ніж поселення отримувало статус міста, йому надавався статус чепінга (köping), або «торговельного містечка». Виключення з цього могло статися, коли місто було засновано під керівництвом короля, у такому разі воно часто носить ім'я монарха, такого як Крістіанстад або Карлскруна (названий на честь королів Кристіана IV Данського та Карла ХІ Шведського).
У пізньому середньовіччі (1450 р.) Швеція (крім Фінляндії) мала 41 статутне місто. У 1680 році їх було вже 83. Єдиним містом, заснованим і привілейованим у 18 столітті був Естерсунд (1786). У 1863 році в Швеції були введені перші акти місцевого самоврядування.З приблизно 2500 муніципалітетів, які було створено, 88 були привілейовані статусами міст. Основна відмінність цих та інших муніципалітетів полягала в тому, що міста мали свою юрисдикцію, тобто незалежні міські суди. Також існували закони про містопланування та будівництво (Byggnadstadgan 1874), запобігання пожежам (Brandstadgan 1874), громадський порядок (Ordningsstadgan 1868) та охорону здоров'я (Hälsovårdsstadgan 1874), які були обов'язковими для міст. До 1900 року два незначні міста Борнгольм і Хапаранда втратили свої суди, але зберегли титул міста.
З нових міст, привілейованих між 1901 і 1951 роками (44, загальна кількість міст 133) жоден з них не мав власної юрисдикції, але залишився з тим, що отримало назву landsrätt («сільська юрисдикція»).
Реформи 20-го століття
У середині 20 століття було проведено багато адміністративних реформ, які продовжували зменшувати різницю між сільськими та міськими районами. Поліцейські сили та окружні суди, а також податкова система були централізовані, що зробило адміністрацію єдиною по всій Швеції.
Злиття муніципалітетів зменшило кількість одиниць місцевого самоврядування з максимуму 2532 в 1930 році до менше 300 сьогодні. Отже, до 1970 року більшість муніципалітетів містили як сільські, так і міські райони. Оскільки міські та сільські муніципалітети також з часом отримували однакові обов'язки перед громадянами, то не було потреби диференціювати міста та муніципалітети, оскільки всі мали однакові повноваження. Таким чином, з 1 січня 1971 року всі муніципалітети визначаються як комуни, незалежно від їх колишнього статусу.
Сучасне використання
Більшість міських районів Швеції, які колись були привілейованими містами, на сьогоднішній день зазвичай називають стадом (містом). Більшість з них також є місцем розташування і відповідних муніципалітетів, хоча термін більше не є адміністративним терміном. У деяких муніципалітетах може бути більше одного колишнього міста, наприклад Ескільстуна і Турсгелла в комуні Ескільстуна; Кунгельв і Марстранд в комуні Кунгельв; Єнчепінг, Гускварна і Гранна, які всі три зараз входять до складу комуни Єнчепінг; місто Вісбі муніципалітету Готланд. Деякі колишні міста також «зрослись», утворюючи одну міську територію.
Кілька комун, які колись були містами, як і раніше, продовжують називати себе «стадами» (містами), наприклад Стокгольм, Гетеборг та Мальме.
Статистичні дані Швеції визначають термін «stad» як місцевість з більш ніж 10 000 мешканцями. Таких наразі 118.
Міське населення
Найбільші міські райони в 1850 році:
- Стокгольм (93 000 жителів)
- Гетеборг (26 000)
- Норрчепінг (17 000)
- Карлскруна (14 000)
- Мальме (13 000)
Найбільші міські райони в 1900 році:
- Стокгольм (300 624 жителів)
- Гетеборг (130 609)
- Мальме (60 857)
- Норрчепінг (41 008)
- Євле (29 522)
- Гельсінгборг (24 670)
- Карлскруна (23 955)
- Єнчепінг (23 143)
- Уппсала (22 855)
- Еребру (22 013)
- Лунд (16 621)
- Бурос (15 837)
- Гальмстад (15 362)
Нижче наведений перелік найбільших міст Швеції (з населенням понад 50 тисяч осіб) з вказівкою чисельності населення(станом на 2016 рік) та датою здобуття міського статусу. У Швеції налічується 132 населених пункти, що мають статус міста. У найменшому місті — Марстранд, мешкає 375 осіб.
Місто | Населення | Лен | Дата отримання статусу |
---|---|---|---|
Стокгольм | 851 155 | Стокгольм | 1250 |
Гетеборг | 516 632 | Вестра Йоталанд | 1619 |
Мальме | 293 909 | Сконе | 1250 |
Уппсала | 140 454 | Уппсала | 1286 |
Вестерос | 110 877 | Вестманланд | 990 |
Еребру | 107 038 | Еребру | 1200 |
Лінчепінг | 97 428 | Естерйотланд | 1287 |
Гельсінборг | 97 122 | Сконе | 1085 |
Єнчепінг | 89 396 | Єнчепінг | 1294 |
Норрчепінг | 83 561 | Естерйотланд | 1384 |
Лунд | 82 800 | Сконе | 990 |
Умео | 75 645 | Вестерботтен | 1622 |
Євле | 71 033 | Євлеборґ | 1446 |
Векше | 65 000 | Крунуберґ | 1342 |
Седертельє | 64 619 | Стокгольм | 1000 |
Бурос | 63 441 | Вестра Йоталанд | 1622 |
Карлстад | 61 685 | Вермланд | 1584 |
Ескільстуна | 60 185 | Седерманланд | 1659 |
Гальмстад | 55 688 | Галланд | 1200 |
Примітки
- За даними SCB за 2018 р.
Джерела
- Статистика Статистичного управління Швеції. Вебсайт . Архів оригіналу за 29 серпня 2006. Процитовано 29-08-2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Статистика від вебсайту Statistics Sweden, за інформацією 2006 року
- 1911 Encyclopædia Britannica, стаття Швеція.
- Ця стаття містить зміст, викладений у Owl Edition of Nordisk familjebok, шведській енциклопедії, яка пупблікувалась в період з 1904 по 1926 р., яка зараз є загальнодоступною.
Посилання
Це незавершена стаття з географії Швеції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stad zi shvedskoyi misto shvedskij termin yakij istorichno vikoristovuvavsya dlya miskih poselen riznogo rozmiru Z 1971 roku status ne maye administrativnogo chi yuridichnogo znachennya v Shveciyi Karta ShveciyiIstoriyaStatus mist v Shveciyi ranishe nadavavsya korolivskim privileyem sho mozhna porivnyati zi statusom rajonu chi mistechka u Spoluchennomu Korolivstvi do 1970 h rokiv abo statusom mista sogodni Municipalitet ne mig nazvati sebe mistom Dlya oderzhannya pilg isnuvalo dekilka vimog neobhidnih dlya vikonannya municipalitetom napriklad mati pevnij rozmir a takozh mati pevni ob yekti Kriteriyi zminyuvalisya z chasom na rozsud Riksdagu chi monarha ale voni obov yazkovo vklyuchali postijnij zal miskoyi radi ta v yaznicyu U bilshosti vipadkiv persh nizh poselennya otrimuvalo status mista jomu nadavavsya status chepinga koping abo torgovelnogo mistechka Viklyuchennya z cogo moglo statisya koli misto bulo zasnovano pid kerivnictvom korolya u takomu razi vono chasto nosit im ya monarha takogo yak Kristianstad abo Karlskruna nazvanij na chest koroliv Kristiana IV Danskogo ta Karla HI Shvedskogo U piznomu serednovichchi 1450 r Shveciya krim Finlyandiyi mala 41 statutne misto U 1680 roci yih bulo vzhe 83 Yedinim mistom zasnovanim i privilejovanim u 18 stolitti buv Estersund 1786 U 1863 roci v Shveciyi buli vvedeni pershi akti miscevogo samovryaduvannya Z priblizno 2500 municipalitetiv yaki bulo stvoreno 88 buli privilejovani statusami mist Osnovna vidminnist cih ta inshih municipalitetiv polyagala v tomu sho mista mali svoyu yurisdikciyu tobto nezalezhni miski sudi Takozh isnuvali zakoni pro mistoplanuvannya ta budivnictvo Byggnadstadgan 1874 zapobigannya pozhezham Brandstadgan 1874 gromadskij poryadok Ordningsstadgan 1868 ta ohoronu zdorov ya Halsovardsstadgan 1874 yaki buli obov yazkovimi dlya mist Do 1900 roku dva neznachni mista Borngolm i Haparanda vtratili svoyi sudi ale zberegli titul mista Z novih mist privilejovanih mizh 1901 i 1951 rokami 44 zagalna kilkist mist 133 zhoden z nih ne mav vlasnoyi yurisdikciyi ale zalishivsya z tim sho otrimalo nazvu landsratt silska yurisdikciya Reformi 20 go stolittya U seredini 20 stolittya bulo provedeno bagato administrativnih reform yaki prodovzhuvali zmenshuvati riznicyu mizh silskimi ta miskimi rajonami Policejski sili ta okruzhni sudi a takozh podatkova sistema buli centralizovani sho zrobilo administraciyu yedinoyu po vsij Shveciyi Zlittya municipalitetiv zmenshilo kilkist odinic miscevogo samovryaduvannya z maksimumu 2532 v 1930 roci do menshe 300 sogodni Otzhe do 1970 roku bilshist municipalitetiv mistili yak silski tak i miski rajoni Oskilki miski ta silski municipaliteti takozh z chasom otrimuvali odnakovi obov yazki pered gromadyanami to ne bulo potrebi diferenciyuvati mista ta municipaliteti oskilki vsi mali odnakovi povnovazhennya Takim chinom z 1 sichnya 1971 roku vsi municipaliteti viznachayutsya yak komuni nezalezhno vid yih kolishnogo statusu Suchasne vikoristannyaBilshist miskih rajoniv Shveciyi yaki kolis buli privilejovanimi mistami na sogodnishnij den zazvichaj nazivayut stadom mistom Bilshist z nih takozh ye miscem roztashuvannya i vidpovidnih municipalitetiv hocha termin bilshe ne ye administrativnim terminom U deyakih municipalitetah mozhe buti bilshe odnogo kolishnogo mista napriklad Eskilstuna i Tursgella v komuni Eskilstuna Kungelv i Marstrand v komuni Kungelv Yencheping Guskvarna i Granna yaki vsi tri zaraz vhodyat do skladu komuni Yencheping misto Visbi municipalitetu Gotland Deyaki kolishni mista takozh zroslis utvoryuyuchi odnu misku teritoriyu Kilka komun yaki kolis buli mistami yak i ranishe prodovzhuyut nazivati sebe stadami mistami napriklad Stokgolm Geteborg ta Malme Statistichni dani Shveciyi viznachayut termin stad yak miscevist z bilsh nizh 10 000 meshkancyami Takih narazi 118 Miske naselennyaNajbilshi miski rajoni v 1850 roci Stokgolm 93 000 zhiteliv Geteborg 26 000 Norrcheping 17 000 Karlskruna 14 000 Malme 13 000 Najbilshi miski rajoni v 1900 roci Stokgolm 300 624 zhiteliv Geteborg 130 609 Malme 60 857 Norrcheping 41 008 Yevle 29 522 Gelsingborg 24 670 Karlskruna 23 955 Yencheping 23 143 Uppsala 22 855 Erebru 22 013 Lund 16 621 Buros 15 837 Galmstad 15 362 Nizhche navedenij perelik najbilshih mist Shveciyi z naselennyam ponad 50 tisyach osib z vkazivkoyu chiselnosti naselennya stanom na 2016 rik ta datoyu zdobuttya miskogo statusu U Shveciyi nalichuyetsya 132 naselenih punkti sho mayut status mista U najmenshomu misti Marstrand meshkaye 375 osib Misto Naselennya Len Data otrimannya statusuStokgolm 851 155 Stokgolm 1250Geteborg 516 632 Vestra Jotaland 1619Malme 293 909 Skone 1250Uppsala 140 454 Uppsala 1286Vesteros 110 877 Vestmanland 990Erebru 107 038 Erebru 1200Lincheping 97 428 Esterjotland 1287Gelsinborg 97 122 Skone 1085Yencheping 89 396 Yencheping 1294Norrcheping 83 561 Esterjotland 1384Lund 82 800 Skone 990Umeo 75 645 Vesterbotten 1622Yevle 71 033 Yevleborg 1446Vekshe 65 000 Krunuberg 1342Sedertelye 64 619 Stokgolm 1000Buros 63 441 Vestra Jotaland 1622Karlstad 61 685 Vermland 1584Eskilstuna 60 185 Sedermanland 1659Galmstad 55 688 Galland 1200PrimitkiZa danimi SCB za 2018 r DzherelaStatistika Statistichnogo upravlinnya Shveciyi Vebsajt Arhiv originalu za 29 serpnya 2006 Procitovano 29 08 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Statistika vid vebsajtu Statistics Sweden za informaciyeyu 2006 roku 1911 Encyclopaedia Britannica stattya Shveciya Cya stattya mistit zmist vikladenij u Owl Edition of Nordisk familjebok shvedskij enciklopediyi yaka pupblikuvalas v period z 1904 po 1926 r yaka zaraz ye zagalnodostupnoyu PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Shveciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi