Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Спа́со-Преображе́нська пу́стинь (м. Київ) — парафія Української православної церкви, яка розташована у південній частині Києва (вул. Ягідна, 58А) на місці зруйнованого у радянські часи монастиря. Нині побудовано храм на честь , братський корпус, святе джерело та іконна лавка. Планується відбудова Спасо-Преображенського собору та іншої інфраструктури монастиря. На частині історично території пустині розташовані приміщення Центрального клічнічного госпіталю Державної прикордонної служби України.
Історія виникнення
Вранці 14 серпня 1852 року ієросхимонах Феофіл, поїхав з Китаєвської пустині до Лаври. Це було напередодні свята Успіння, та Феофіл мав провести там ніч та день. Коли він проїжджав по лісу біля того місця, де в майбутньому буде стояти Преображенська пустинь, бичок його звернув з дороги та пішов праворуч у ліс. Старець зайнятий читанням Псалтирі, як би не помітив цього. Чоловіки, які йшли з селища до лісу з сокирами побачили цю помилку та звернулись до старця: — «Батюшка! Ваш бичок заблукав. Дивіться — він не туди йде….»
Феофіл, відірвавшись від Псалтирі, повернувся до чоловіків та відповів: «Нехай собі йде. Він краще нас знає, чого йому там треба. Це для того, щоб я тут Богу помолився». З цими словами старець зліз з воза, взяв у чоловіка сокиру, зрубав маленьке деревце та витесав з нього невеликий хрест. В 50-х роках минулого сторіччя на місці Преображенської пустині був густий ліс тому будівництво тут пустині нікому не спадала на думку, але Феофіл прозрів тут майбутню благодать Божу і як Андрій возвів хрест на висотах Києва, так і старець поставив свій хрест на тому місці і сказав: «Пам'ятайте, друзі! На цим місці буде побудований монастир. І багацько живих та мертвих буде поселятися у нім… де був хрест покладено початок Преображенський пустині, та крім живих людей, що шукають спокою для душі, стали оселятися там і мертві тілом для вічного покою свого, в очікуванні настання Страшного Суду Божого».
Що було сказано, то і збулося. Офіційно в 1869 році за рішенням Духовного собору Києво-Печерської лаври, Китаївській пустині надаються землі на захід від неї під влаштування цвинтарю, бо на її території вже не вистачало вільного місця для поховання братії Лаври. Через рік після указу Синоду військовим інженером О.Середою розробляється проект будівництва нової кам'яної церкви для відправлення служби. Церкву закладено в 1872 році. Одночасно з нею зводиться й корпус для братії. Будівництво церкви та корпус для братії, стало початком формування Спасо-Преображенського скиту, який на перших етапах мав назву «Китаєво-цвинтарний скит». Він став останнім духовним осередком, закладеним на південній околиці Києва, гармонійно увійшовши в ареал її монастирських осередків. Бо до того часу вже завершувалося формування Китаївської пустині та Феофаніївського скиту, були сформовані Голосіївська пустинь та скит в урочищі Церковщина.
Спасо-Преображенський скит крім свого головного функціонального призначення, разом з Голосіївською та Китаївською пустинями, відігравав й роль господарсько-економічного осередку, постачаючи до Києво-Печерської лаври продукти харчування: рибу, молоко, вино тощо. Освячена церква 1873 року на честь Преображення Господнього. Це прямокутна в плані споруда, видовжена з заходу на схід, із зсунутим до вівтарної апсиди світловим барабаном та дзвіницею над входом, яка мала восьмикутний об'єм із шатровим завершенням. В нижній частині шатер був декорований кокошниковим пояском. Такий тип споруд наприкінці XIX століття був поширеним в тодішній Російській імперії, не оминувши й Україну, при цьому увібравши в себе національні та регіональні особливості будівництва. При цьому, паламарня та жертовник церкви мали коробове склепіння, в той час як основна частина храму мала пласке перекриття. Підвал, який розташовувався під центральною частиною церкви мав складне склепіння, яке, поділяючись на чотири ідентичних за побудовою форми, спиралося на підпірний стовп в центрі підвального приміщення. По осі північ-південь він відповідав внутрішнім розмірам церкви, а по осі схід-захід — від іконостасу до підмурків храму без врахування дзвіниці. Таким чином він отримав форму квадрата. В інтер'єрі церкви розташовувався різьблений іконостас, два кресленики якого виконав послушник Андрій Петренко.
Печери та система водопостачання
Ще 1901 року проектується та з часом будується система водопостачання до Спасо-Преображенського скиту з Китаївського струмка, який на плані 1901 року позначений як «ручей Безымянный». Ф.Титов у свої праці так описував цю систему: «Около Преображенской пустыни к югу от нее, в овраге, находится особый двор, с водопроводом, который обслуживает Китаевскую и Преображенскую пустыни, Самбурский хутор…, свечной завод и Китаевский хозяйственный двор». За часів радянської влади ця система була знищена.. В межах колишньої території Спасо-Преображенського скиту наприкінці XIX століття було засновано також й останній в тодішній Російській імперії печерний скит, заснований одним з монахів, який викопав самостійно за 10 років печеру. У своїй праці В.Щербина зазначав, що «За своїми розмірами та виглядом вона була схожа на печеру Досифія на Китаївському городищі». Землею, яку він виносив з печери було засипано провалля, яке позначено на плані (1872 року) літерою «А». Та пояснено «…дорога проходящая через овраг которьій потребуется засыпать землею, всего 45 куб. саж». На сьогодні цей печерний комплекс частково знищений через зведення сучасних будинків та споруд протягом 1980-х — 2006 років. (Іл. 79)
У своїй книзі Т.Бобровський, посилаючись на матеріали спелеологічних досліджень Інституту археології НАН України, так описував ці печери. «Печерний комплекс колишнього Преображенського скиту Києво-Печерської лаври на горі Мишоловка (район сучасного перетину вулиць Ягідної та Кащенка) відомий за архівними джерелами XIX ст. та матеріалами археологічних розвідок 1950-1960-х рр… У 1968 р. провалом, що трапився за 100 м на північний схід від колишньої церкви скиту (сучасна територія госпіталю), було відкрито значну ділянку цього комплексу. Вона мала складний, практично лабіринтовий характер, утворений двома магістральними галереями з численними, подекуди заваленими відгалуженнями. Ширина галерей становила 0,7-1 м, висота — понад 1,5 м. Загальна довжина обстеженої ділянки становила близько 130 м, а глибина її залягання — 3- 4 м від сучасної поверхні. У стінах галерей зафіксовано декілька ніш-аркосолій, а також: 4 камерні приміщення (2-2,5x1,5x1,5 м), що слугували, ймовірно, келіями та каплицями. Стіни й склепіння споруд були потиньковані безпосередньо по лесовому материку, місцями на них спостерігались графіті релігійного змісту. Археологічні розкопки печерного заповнення не проводилися. Це, безумовно, найпізніша культова печерна пам'ятка на території міста, яка засвідчує надзвичайну поширеність лаврської традиції печерництва».
Видатні особистості
У Спасо-Преображенської пустині прожив чотири з половиною роки (з 30 квітня 1891 року по 15 листопада 1895 року) . Згадуючи цей період, він говорив своїм сучасникам: «Це був найкращий час в моєму житті. Я там завжди пам'ятав про смерть». А нагадувало йому про останню годину людського життя братське кладовище, що знаходилось на території пустині.
На кладовищі Спасо-Преображенської пустині був похований Христа ради юродивий старець Паїсій (Яроцький), рясофорний інок Києво-Печерської Лаври (територія де знаходився братський цвинтар та могила блаженного Паїсія в наш час[] знаходиться на приватній прибудинковій території).
Знищення пустині
Після революції монастирі та церкви як релігійні установи були закриті, а їхнє майно перейшло у власність держави. З січня 1924 року будинки скиту (а їх на той час налічувалось більше двадцяти дерев'яних та цегляних будівель і споруд) у вигляді довголітньої оренди повністю відійшли до Київської секції наукових працівників АН УСРР, «де щорічно відпочиває близько 300—400 наукових робітників і їхніх родин». Будівлі та споруди скиту стали належати Секції невипадково. Професор І. Никодимов у своїх спогадах про Києво-Печерську лавру свідчить, що в міськраді у 1924 році була прийнята постанова про закриття Спасо-Преображенського скиту. Увесь скит із землями, що йому належали, повинен був перейти до земвідділу Київської міськради. Проте керівництво цієї установи не дуже добре ставилося до Лаври. Вирішено було вести переговори із представниками Комітету з покращення побуту вчених. Наслідком цих переговорів і стала організація на території скиту будинку відпочинку для наукових працівників.
Ця наукова організація з належною увагою ставилася до Лаври та її обителей: в церкві Преображення Господнього проводили богослужіння, а монахи, хоча й потіснившись, продовжували жити в стінах монастиря. Проте з листування, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України, стають відомими інші факти такого співіснування. «Секция теперь считает себя полным хозяином как территории, так и всех зданий с имеющимся в них инвентарем, кроме церкви и относящегося к ней имущества, находящегося на хранении церковной Общины…не позволяя погребать на кладбище не только посторонних лиц, но даже и Лаврских монахов». У 1939 році зруйновано Спасо-Преображенську церкву. На початку 1980-х років скит остаточно знищено. Лишилися лише руїни споруди водогону та залишки цегли під земною поверхнею від колишніх будівель і споруд скиту. На місці монастирського кладовища в ті ж 1980-і роки побудовано клінічний шпиталь Держприкордонслужби України, а північну частину його території відведено у приватну власність та частково забудовано малоповерховими будинками й господарськими спорудами. Вільною під забудову залишилася земельна ділянка орієнтовною площею 0,285 га
Відбудова
В квітні місяці 2004 року виявив фрагмент дерев'яного брусу на глибині близько 50 см від денної поверхні в межах невеликого болота. Для з'ясування характеру виявленого артефакту, у травні-червні того ж року було проведено розчистку території довкола виявленого брусу з пониженням рівня ґрунту на відмітку −28 см від д.п. В результаті проведених робіт, було з'ясовано, що цей брус є фрагментом названого вище збірника води біля Китаївського струмка, який входив до системи водопостачання, згадуваної у праці Ф.Тітова. Розчищена споруда мала добре збережений стан, не зважаючи на її практично 100-літній вік. Вона становить собою дерев'яну конструкцію, виконану з дубового брусу (30x30 см), заглиблену в землю на 3 метри, маючи загальний об'єм 100 куб.м. Не зважаючи на проведену реконструкцію (заміну окремих пошкоджених частин конструкції), яка призвела до часткової втрати автентичності, все ж таки становить собою цінний об'єкт, при розгляді його в структурі всієї системи водогону, як взірець еволюції водогінних систем Києва початку XX століття
В січні 2005 г. Після прохання місцевих мешканців Мишоловки про відновлення зруйнованої пустині ігуменом Моісеєм (Нікуліним) почався збір архівної інформації про Спасо-Преображенську пустинь. 15 вересня 2005 року Митрополит Київський та всієї України Блаженніший Володимир (Сабодан) благословив зареєструвати громаду Спасо-Преображенської пустині та почати її відновлення під благочинієм . Нині закінчена робота з дослідження архівних даних, відновлена честь преподобного Феофіла, братський корпус, святе джерело та іконна лавка.
Примітки
Сайт Центрального госпіталю Прикордонної служби України
Посилання
- Офіційний сайт Спасо-Преображенської Пустині http://s-p-p.church.ua/ [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Спасо-Преображеская пустынь[2] [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spa so Preobrazhe nska pu stin m Kiyiv parafiya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi yaka roztashovana u pivdennij chastini Kiyeva vul Yagidna 58A na misci zrujnovanogo u radyanski chasi monastirya Nini pobudovano hram na chest bratskij korpus svyate dzherelo ta ikonna lavka Planuyetsya vidbudova Spaso Preobrazhenskogo soboru ta inshoyi infrastrukturi monastirya Na chastini istorichno teritoriyi pustini roztashovani primishennya Centralnogo klichnichnogo gospitalyu Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Istoriya viniknennyaVranci 14 serpnya 1852 roku iyeroshimonah Feofil poyihav z Kitayevskoyi pustini do Lavri Ce bulo naperedodni svyata Uspinnya ta Feofil mav provesti tam nich ta den Koli vin proyizhdzhav po lisu bilya togo miscya de v majbutnomu bude stoyati Preobrazhenska pustin bichok jogo zvernuv z dorogi ta pishov pravoruch u lis Starec zajnyatij chitannyam Psaltiri yak bi ne pomitiv cogo Choloviki yaki jshli z selisha do lisu z sokirami pobachili cyu pomilku ta zvernulis do starcya Batyushka Vash bichok zablukav Divitsya vin ne tudi jde Feofil vidirvavshis vid Psaltiri povernuvsya do cholovikiv ta vidpoviv Nehaj sobi jde Vin krashe nas znaye chogo jomu tam treba Ce dlya togo shob ya tut Bogu pomolivsya Z cimi slovami starec zliz z voza vzyav u cholovika sokiru zrubav malenke derevce ta vitesav z nogo nevelikij hrest V 50 h rokah minulogo storichchya na misci Preobrazhenskoyi pustini buv gustij lis tomu budivnictvo tut pustini nikomu ne spadala na dumku ale Feofil prozriv tut majbutnyu blagodat Bozhu i yak Andrij vozviv hrest na visotah Kiyeva tak i starec postaviv svij hrest na tomu misci i skazav Pam yatajte druzi Na cim misci bude pobudovanij monastir I bagacko zhivih ta mertvih bude poselyatisya u nim de buv hrest pokladeno pochatok Preobrazhenskij pustini ta krim zhivih lyudej sho shukayut spokoyu dlya dushi stali oselyatisya tam i mertvi tilom dlya vichnogo pokoyu svogo v ochikuvanni nastannya Strashnogo Sudu Bozhogo Sho bulo skazano to i zbulosya Oficijno v 1869 roci za rishennyam Duhovnogo soboru Kiyevo Pecherskoyi lavri Kitayivskij pustini nadayutsya zemli na zahid vid neyi pid vlashtuvannya cvintaryu bo na yiyi teritoriyi vzhe ne vistachalo vilnogo miscya dlya pohovannya bratiyi Lavri Cherez rik pislya ukazu Sinodu vijskovim inzhenerom O Seredoyu rozroblyayetsya proekt budivnictva novoyi kam yanoyi cerkvi dlya vidpravlennya sluzhbi Cerkvu zakladeno v 1872 roci Odnochasno z neyu zvoditsya j korpus dlya bratiyi Budivnictvo cerkvi ta korpus dlya bratiyi stalo pochatkom formuvannya Spaso Preobrazhenskogo skitu yakij na pershih etapah mav nazvu Kitayevo cvintarnij skit Vin stav ostannim duhovnim oseredkom zakladenim na pivdennij okolici Kiyeva garmonijno uvijshovshi v areal yiyi monastirskih oseredkiv Bo do togo chasu vzhe zavershuvalosya formuvannya Kitayivskoyi pustini ta Feofaniyivskogo skitu buli sformovani Golosiyivska pustin ta skit v urochishi Cerkovshina Spaso Preobrazhenskij skit krim svogo golovnogo funkcionalnogo priznachennya razom z Golosiyivskoyu ta Kitayivskoyu pustinyami vidigravav j rol gospodarsko ekonomichnogo oseredku postachayuchi do Kiyevo Pecherskoyi lavri produkti harchuvannya ribu moloko vino tosho Osvyachena cerkva 1873 roku na chest Preobrazhennya Gospodnogo Ce pryamokutna v plani sporuda vidovzhena z zahodu na shid iz zsunutim do vivtarnoyi apsidi svitlovim barabanom ta dzviniceyu nad vhodom yaka mala vosmikutnij ob yem iz shatrovim zavershennyam V nizhnij chastini shater buv dekorovanij kokoshnikovim poyaskom Takij tip sporud naprikinci XIX stolittya buv poshirenim v todishnij Rosijskij imperiyi ne ominuvshi j Ukrayinu pri comu uvibravshi v sebe nacionalni ta regionalni osoblivosti budivnictva Pri comu palamarnya ta zhertovnik cerkvi mali korobove sklepinnya v toj chas yak osnovna chastina hramu mala plaske perekrittya Pidval yakij roztashovuvavsya pid centralnoyu chastinoyu cerkvi mav skladne sklepinnya yake podilyayuchis na chotiri identichnih za pobudovoyu formi spiralosya na pidpirnij stovp v centri pidvalnogo primishennya Po osi pivnich pivden vin vidpovidav vnutrishnim rozmiram cerkvi a po osi shid zahid vid ikonostasu do pidmurkiv hramu bez vrahuvannya dzvinici Takim chinom vin otrimav formu kvadrata V inter yeri cerkvi roztashovuvavsya rizblenij ikonostas dva kresleniki yakogo vikonav poslushnik Andrij Petrenko Pecheri ta sistema vodopostachannyaDiv takozh Preobrazhenski pecheri She 1901 roku proektuyetsya ta z chasom buduyetsya sistema vodopostachannya do Spaso Preobrazhenskogo skitu z Kitayivskogo strumka yakij na plani 1901 roku poznachenij yak ruchej Bezymyannyj F Titov u svoyi praci tak opisuvav cyu sistemu Okolo Preobrazhenskoj pustyni k yugu ot nee v ovrage nahoditsya osobyj dvor s vodoprovodom kotoryj obsluzhivaet Kitaevskuyu i Preobrazhenskuyu pustyni Samburskij hutor svechnoj zavod i Kitaevskij hozyajstvennyj dvor Za chasiv radyanskoyi vladi cya sistema bula znishena V mezhah kolishnoyi teritoriyi Spaso Preobrazhenskogo skitu naprikinci XIX stolittya bulo zasnovano takozh j ostannij v todishnij Rosijskij imperiyi pechernij skit zasnovanij odnim z monahiv yakij vikopav samostijno za 10 rokiv pecheru U svoyij praci V Sherbina zaznachav sho Za svoyimi rozmirami ta viglyadom vona bula shozha na pecheru Dosifiya na Kitayivskomu gorodishi Zemleyu yaku vin vinosiv z pecheri bulo zasipano provallya yake poznacheno na plani 1872 roku literoyu A Ta poyasneno doroga prohodyashaya cherez ovrag kotorij potrebuetsya zasypat zemleyu vsego 45 kub sazh Na sogodni cej pechernij kompleks chastkovo znishenij cherez zvedennya suchasnih budinkiv ta sporud protyagom 1980 h 2006 rokiv Il 79 U svoyij knizi T Bobrovskij posilayuchis na materiali speleologichnih doslidzhen Institutu arheologiyi NAN Ukrayini tak opisuvav ci pecheri Pechernij kompleks kolishnogo Preobrazhenskogo skitu Kiyevo Pecherskoyi lavri na gori Misholovka rajon suchasnogo peretinu vulic Yagidnoyi ta Kashenka vidomij za arhivnimi dzherelami XIX st ta materialami arheologichnih rozvidok 1950 1960 h rr U 1968 r provalom sho trapivsya za 100 m na pivnichnij shid vid kolishnoyi cerkvi skitu suchasna teritoriya gospitalyu bulo vidkrito znachnu dilyanku cogo kompleksu Vona mala skladnij praktichno labirintovij harakter utvorenij dvoma magistralnimi galereyami z chislennimi podekudi zavalenimi vidgaluzhennyami Shirina galerej stanovila 0 7 1 m visota ponad 1 5 m Zagalna dovzhina obstezhenoyi dilyanki stanovila blizko 130 m a glibina yiyi zalyagannya 3 4 m vid suchasnoyi poverhni U stinah galerej zafiksovano dekilka nish arkosolij a takozh 4 kamerni primishennya 2 2 5x1 5x1 5 m sho sluguvali jmovirno keliyami ta kaplicyami Stini j sklepinnya sporud buli potinkovani bezposeredno po lesovomu materiku miscyami na nih sposterigalis grafiti religijnogo zmistu Arheologichni rozkopki pechernogo zapovnennya ne provodilisya Ce bezumovno najpiznisha kultova pecherna pam yatka na teritoriyi mista yaka zasvidchuye nadzvichajnu poshirenist lavrskoyi tradiciyi pechernictva Vidatni osobistostiU Spaso Preobrazhenskoyi pustini prozhiv chotiri z polovinoyu roki z 30 kvitnya 1891 roku po 15 listopada 1895 roku Zgaduyuchi cej period vin govoriv svoyim suchasnikam Ce buv najkrashij chas v moyemu zhitti Ya tam zavzhdi pam yatav pro smert A nagaduvalo jomu pro ostannyu godinu lyudskogo zhittya bratske kladovishe sho znahodilos na teritoriyi pustini Na kladovishi Spaso Preobrazhenskoyi pustini buv pohovanij Hrista radi yurodivij starec Payisij Yarockij ryasofornij inok Kiyevo Pecherskoyi Lavri teritoriya de znahodivsya bratskij cvintar ta mogila blazhennogo Payisiya v nash chas koli znahoditsya na privatnij pribudinkovij teritoriyi Znishennya pustiniPislya revolyuciyi monastiri ta cerkvi yak religijni ustanovi buli zakriti a yihnye majno perejshlo u vlasnist derzhavi Z sichnya 1924 roku budinki skitu a yih na toj chas nalichuvalos bilshe dvadcyati derev yanih ta ceglyanih budivel i sporud u viglyadi dovgolitnoyi orendi povnistyu vidijshli do Kiyivskoyi sekciyi naukovih pracivnikiv AN USRR de shorichno vidpochivaye blizko 300 400 naukovih robitnikiv i yihnih rodin Budivli ta sporudi skitu stali nalezhati Sekciyi nevipadkovo Profesor I Nikodimov u svoyih spogadah pro Kiyevo Pechersku lavru svidchit sho v miskradi u 1924 roci bula prijnyata postanova pro zakrittya Spaso Preobrazhenskogo skitu Uves skit iz zemlyami sho jomu nalezhali povinen buv perejti do zemviddilu Kiyivskoyi miskradi Prote kerivnictvo ciyeyi ustanovi ne duzhe dobre stavilosya do Lavri Virisheno bulo vesti peregovori iz predstavnikami Komitetu z pokrashennya pobutu vchenih Naslidkom cih peregovoriv i stala organizaciya na teritoriyi skitu budinku vidpochinku dlya naukovih pracivnikiv Cya naukova organizaciya z nalezhnoyu uvagoyu stavilasya do Lavri ta yiyi obitelej v cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo provodili bogosluzhinnya a monahi hocha j potisnivshis prodovzhuvali zhiti v stinah monastirya Prote z listuvannya sho zberigayetsya v Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi Ukrayini stayut vidomimi inshi fakti takogo spivisnuvannya Sekciya teper schitaet sebya polnym hozyainom kak territorii tak i vseh zdanij s imeyushimsya v nih inventarem krome cerkvi i otnosyashegosya k nej imushestva nahodyashegosya na hranenii cerkovnoj Obshiny ne pozvolyaya pogrebat na kladbishe ne tolko postoronnih lic no dazhe i Lavrskih monahov U 1939 roci zrujnovano Spaso Preobrazhensku cerkvu Na pochatku 1980 h rokiv skit ostatochno znisheno Lishilisya lishe ruyini sporudi vodogonu ta zalishki cegli pid zemnoyu poverhneyu vid kolishnih budivel i sporud skitu Na misci monastirskogo kladovisha v ti zh 1980 i roki pobudovano klinichnij shpital Derzhprikordonsluzhbi Ukrayini a pivnichnu chastinu jogo teritoriyi vidvedeno u privatnu vlasnist ta chastkovo zabudovano malopoverhovimi budinkami j gospodarskimi sporudami Vilnoyu pid zabudovu zalishilasya zemelna dilyanka oriyentovnoyu plosheyu 0 285 gaVidbudovaSpaso Preobrazhenska pustin Cerkva prepodobnogo Feofila Kiyivskogo UPC MP V kvitni misyaci 2004 roku viyaviv fragment derev yanogo brusu na glibini blizko 50 sm vid dennoyi poverhni v mezhah nevelikogo bolota Dlya z yasuvannya harakteru viyavlenogo artefaktu u travni chervni togo zh roku bulo provedeno rozchistku teritoriyi dovkola viyavlenogo brusu z ponizhennyam rivnya gruntu na vidmitku 28 sm vid d p V rezultati provedenih robit bulo z yasovano sho cej brus ye fragmentom nazvanogo vishe zbirnika vodi bilya Kitayivskogo strumka yakij vhodiv do sistemi vodopostachannya zgaduvanoyi u praci F Titova Rozchishena sporuda mala dobre zberezhenij stan ne zvazhayuchi na yiyi praktichno 100 litnij vik Vona stanovit soboyu derev yanu konstrukciyu vikonanu z dubovogo brusu 30x30 sm zagliblenu v zemlyu na 3 metri mayuchi zagalnij ob yem 100 kub m Ne zvazhayuchi na provedenu rekonstrukciyu zaminu okremih poshkodzhenih chastin konstrukciyi yaka prizvela do chastkovoyi vtrati avtentichnosti vse zh taki stanovit soboyu cinnij ob yekt pri rozglyadi jogo v strukturi vsiyeyi sistemi vodogonu yak vzirec evolyuciyi vodoginnih sistem Kiyeva pochatku XX stolittya V sichni 2005 g Pislya prohannya miscevih meshkanciv Misholovki pro vidnovlennya zrujnovanoyi pustini igumenom Moiseyem Nikulinim pochavsya zbir arhivnoyi informaciyi pro Spaso Preobrazhensku pustin 15 veresnya 2005 roku Mitropolit Kiyivskij ta vsiyeyi Ukrayini Blazhennishij Volodimir Sabodan blagosloviv zareyestruvati gromadu Spaso Preobrazhenskoyi pustini ta pochati yiyi vidnovlennya pid blagochiniyem Nini zakinchena robota z doslidzhennya arhivnih danih vidnovlena chest prepodobnogo Feofila bratskij korpus svyate dzherelo ta ikonna lavka PrimitkiSajt Centralnogo gospitalyu Prikordonnoyi sluzhbi UkrayiniPosilannyaOficijnij sajt Spaso Preobrazhenskoyi Pustini http s p p church ua 25 serpnya 2017 u Wayback Machine Spaso Preobrazheskaya pustyn 2 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine