Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соціокритика(англ. sociocriticism; нім. Soziokritik; ісп. sociocritica; фр. sociocritique) — метод аналізу текстів, який ставить собі за мету вивчити відношення тексту до соціальних явищ, проаналізувати «статус соціального в тексті, а не статус соціальності тексту» (Duchet, 1971 14). Соціокритика намагається знайти спосіб вписування соціального в структуру тексту: в структуру фікції, структуру фабули специфіку манери викладу. Вона виступає як «поетика суспільства, невіддільна від проникнення в суть ідеології в її текстуальних можливостях» Дюше, Гайяр (Duchet, Gaillard 1976 : 4)].
1. Соціокритика в теорії літератури й літературній критиці
Метод спершу використовувався при аналізі роману (переважно реалістичного й натуралістичного), а також творів, стосунок яких до суспільства й тогочасні ідеології не викликав жодних сумнівів [Дюше (Duchet, 1979)]. Цей метод виник на початку сімдесятих років XX ст. i з часом перебрав на себе функції соціології літератури i водночас формалістичного підходу до літературних явищ. Насправді ж соціологія видавалася надто загальною дисципліною, пов'язаною з провідними темами й експліцитними змістами творів. Їй не завжди вдавалося аналізувати тексти, знаходячи в них соціальні чи ментальні структури, які вона прогнозувала. З іншого боку, формалісти аналізували тексти, не вважаючи за потрібне враховувати соціальний фактор, а це призводило до опису текстуальних мікромеханізмів, історичну появу яких чи зв'язок їх з історією ідей ніяк не вдавалося збагнути. Коротко кажучи, соціокритика ставить собі за мету якщо не узгодити, то принаймні порівняти соціологічну ну й формалістичну перспективи i торкається специфічних творів, опис механізмів яких повинен враховувати написання i сприймання твору, а також його стосунок до соціального контексту.
2. Труднощі соціокритики
Спроби пов'язати текст із історією мають давні традиції. Враховуючи це зауважимо, що соціокритика театру, принаймні в її вузькому розумінні, все ще перебуває на початковій стадії. Перш ніж уявити собі, якою б мала бути спеціалізована програма такої соціокритики, варто взяти до уваги співвідношення тексту й історії а також визначення її соціального контексту. Безперечно, тут украй бракує теорії ідеології, особливо коли розуміти її як теорію, яка виходить за межі концепції ідеології як «чорної скриньки» (Карл Маркс), як , як маневр відвернення уваги та корисливість. Вважати (згідно з марксизмом), що ідеологія твориться винятково для прикриття реальної дійсності, приховування правди, панування над певним прошарком суспільства, прислужування іншому прошаркові означало б кидатись стрімголов у воду. Передусім вартувало б з'ясувати, як така ідеологія функціонує в літературному тексті й на його користь! Протиставляти індивідуальне соціальному на кшталт того, як соціологія протиставляє громадську думку окремо взятому фактові — означає ставити проблему за принципом опозиції, яку треба обов'язково подолати, аби «вийти з механістичного дуалізму: індивід i суспільство, твір мистецтва i зовнішні обставини його створення» (Jaffre, 1974: 73)]; аби розділити соціологію та психоаналіз.
3. Завдання театральної соціокритики
Її завдання, як i програми, численні. Однак має рацію, коли вбачає в театрі сприятливий ґрунт для (майбутньої) соціокритики, оскільки «театр висуває на перший план узагальнене використання слова, а театральний текст ладен змінити його, вдаючись до „чистого“ значення слова та всього того, що за ним стоїть, розбудовуючи проблематику, в основу якої покладено принцип вербального обміну» (Duchet, 1979 : 147).
а) Обмін словами
Попри очевидність діалогів, ролей i персонажів, «можемо запитати себе, хто (врешті-решт) до кого звертається, які ролі та які стратегії діють, як дискурс призводить до дії, які суспільні сили (ідеологічні й дискурсні) вступають у діалог завдяки конфліктам i грі акторів» (див. Foucault, Althusser).
б) Драматична система
Театр, а отже, конфлікт слів i їх асиметрія, існують тому, шо суспільний мікрокосмос персонажів не можна виразити краще, ніж у формі конфліктів, у яких нікому не вдається довести свою правоту.
в) Текст i сценічні практики
Театр не обмежується драматичним текстом, який, зрештою, реально існує тільки тоді, коли його висловлюють на сцені, вводять у дію (причому не як «допоміжну одиницю») з використанням численних знакових систем (актор, освітлення, ритм слова, сценографія тощо). Тут маємо сприятливий ґрунт для соціокритики, завдання якої полягає у вивченні конкретного функціонування сцени, походження та природи паравербальних систем. Соціокритика сприймає виставу як суспільну практику: яка трупа ставила Мольєра? які типи акторів грали у виставі? хто координував гру i з якою суспільною та естетичною метою? якою була ієрархія елементів вистави? Ці питання свідчать про розуміння соціальності сценічної практики, сенсу форм i використання матеріалів. Вони часто бувають амбіційними: який зв'язок між суспільством, танцем, сценографією? Франкастель (Francastel, 1970)], як аналізувати «ситуацію публіки всередині театрального простору?» Гейс (Hays, 1981 1: 369).
г) Посередництво постави
Постава забезпечує зв'язок (цілком «усуспільнений», а часом i персоналізований у діяльності режисера) між текстом i публікою, до якої треба інтелектуально та емоційно підійти. Таке поєднання цих елементів спонукає взяти до уваги еволюцію публіки, соціальний контекст, різнопланові функції театру.
г) Конкретизація тексту й вистави
З метою адаптації до згаданої еволюції соціокритика спостерігає за конкретизацією тексту в процесі його режисерського прочитання, а відтак i сприйняття серед публіки, коли вона є на виставі. На своєму шляху соціокритика має справу із суспільним контекстом («тотальний контекст суспільних явиш», за Мукаржовським), який вона мусить реконструювати для адекватного втілення твору на сцені i його сприймання в сучасних умовах.
д) Ідеологічні суперечності
Соціокритика теоретично припускає, що для драматичного тексту характерні ідеологічні суперечності, більш-менш очевидні у конфлікті ідеологем чи конфигурацій драматичної системи. Соціокритика не відповідає на запитання: «Чи драматург є Х (реакційний), чи Y (прогресивний)?» щодо адекватного сприймання суперечностей, тобто паралогізмів, несумісностей між концепціями світобачення. Так, щирий соціокритик Бенішу (в праці «Мораль великого століття». 1948) обстоює думку, шо Мольєр не відображає міщанської ідеології, а оприлюднює аристократичний ідеалізм. І не в словах дійових осіб, а в манері театральної репрезентації конфліктів він убачає рівновагу й глибинний сенс театру Мольєра. Складність соціокритики, на думку Бенішу, полягає в текстуальній композиції наведених розходжень i перенесення їх у площину дискурсних опозицій i стосунків між актантами (дискурс і дія не обов'язково збігатимуться).
4. Соціокритика та інші дисципліни
Хоча соціокритика ще перебуває в стані пошуку власного шляху та самобутності, вона відрізняється від інших суспільних підходів методами та метою дослідження:
- соціологія аналізує також склад та еволюцію публіки; за принципом соціально-економічних i культурных класифікацій [Гурдон (Gourdon, 1982)] пояснює сприймання театральних вистав;
- соціологія культури інтегрус театр у глобальный розвиток культури;
- соціологія інституцій виачає літературні заклади, способи рецепції творчості, критику й видавничу справу.
Так само, як і «старша сестра» (семіологія), соціокритика наражається на неабиякий ризик повністю втратити свою , певною мірою інтегруючи результати суміжних дисциплін i не зважаючи на текстуальне й сценічне втілення суспільних даних. Зрештою, соціокритика зробила висновок з власного досвіду i вважає, що текст або вистава, які підлягають аналізу, можуть існувати як такі лише тоді, коли виходять за свої тісні межі й погоджуються на постійні «напади» суспільних явиш на текстуальні чи сценічні фортеці.
Джерела
- Lukacs,1914;
- Goldmann 1955;
- Adorno, 1974;
- Jameson, 1981;
- Pavis, 1983, 1986;
- Viala, 1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sociokritika angl sociocriticism nim Soziokritik isp sociocritica fr sociocritique metod analizu tekstiv yakij stavit sobi za metu vivchiti vidnoshennya tekstu do socialnih yavish proanalizuvati status socialnogo v teksti a ne status socialnosti tekstu Duchet 1971 14 Sociokritika namagayetsya znajti sposib vpisuvannya socialnogo v strukturu tekstu v strukturu fikciyi strukturu fabuli specifiku maneri vikladu Vona vistupaye yak poetika suspilstva neviddilna vid proniknennya v sut ideologiyi v yiyi tekstualnih mozhlivostyah Dyushe Gajyar Duchet Gaillard 1976 4 1 Sociokritika v teoriyi literaturi j literaturnij kriticiMetod spershu vikoristovuvavsya pri analizi romanu perevazhno realistichnogo j naturalistichnogo a takozh tvoriv stosunok yakih do suspilstva j togochasni ideologiyi ne viklikav zhodnih sumniviv Dyushe Duchet 1979 Cej metod vinik na pochatku simdesyatih rokiv XX st i z chasom perebrav na sebe funkciyi sociologiyi literaturi i vodnochas formalistichnogo pidhodu do literaturnih yavish Naspravdi zh sociologiya vidavalasya nadto zagalnoyu disciplinoyu pov yazanoyu z providnimi temami j eksplicitnimi zmistami tvoriv Yij ne zavzhdi vdavalosya analizuvati teksti znahodyachi v nih socialni chi mentalni strukturi yaki vona prognozuvala Z inshogo boku formalisti analizuvali teksti ne vvazhayuchi za potribne vrahovuvati socialnij faktor a ce prizvodilo do opisu tekstualnih mikromehanizmiv istorichnu poyavu yakih chi zv yazok yih z istoriyeyu idej niyak ne vdavalosya zbagnuti Korotko kazhuchi sociokritika stavit sobi za metu yaksho ne uzgoditi to prinajmni porivnyati sociologichnu nu j formalistichnu perspektivi i torkayetsya specifichnih tvoriv opis mehanizmiv yakih povinen vrahovuvati napisannya i sprijmannya tvoru a takozh jogo stosunok do socialnogo kontekstu 2 Trudnoshi sociokritikiSprobi pov yazati tekst iz istoriyeyu mayut davni tradiciyi Vrahovuyuchi ce zauvazhimo sho sociokritika teatru prinajmni v yiyi vuzkomu rozuminni vse she perebuvaye na pochatkovij stadiyi Persh nizh uyaviti sobi yakoyu b mala buti specializovana programa takoyi sociokritiki varto vzyati do uvagi spivvidnoshennya tekstu j istoriyi a takozh viznachennya yiyi socialnogo kontekstu Bezperechno tut ukraj brakuye teoriyi ideologiyi osoblivo koli rozumiti yiyi yak teoriyu yaka vihodit za mezhi koncepciyi ideologiyi yak chornoyi skrinki Karl Marks yak yak manevr vidvernennya uvagi ta korislivist Vvazhati zgidno z marksizmom sho ideologiya tvoritsya vinyatkovo dlya prikrittya realnoyi dijsnosti prihovuvannya pravdi panuvannya nad pevnim prosharkom suspilstva prisluzhuvannya inshomu prosharkovi oznachalo b kidatis strimgolov u vodu Peredusim vartuvalo b z yasuvati yak taka ideologiya funkcionuye v literaturnomu teksti j na jogo korist Protistavlyati individualne socialnomu na kshtalt togo yak sociologiya protistavlyaye gromadsku dumku okremo vzyatomu faktovi oznachaye staviti problemu za principom opoziciyi yaku treba obov yazkovo podolati abi vijti z mehanistichnogo dualizmu individ i suspilstvo tvir mistectva i zovnishni obstavini jogo stvorennya Jaffre 1974 73 abi rozdiliti sociologiyu ta psihoanaliz 3 Zavdannya teatralnoyi sociokritikiYiyi zavdannya yak i programi chislenni Odnak maye raciyu koli vbachaye v teatri spriyatlivij grunt dlya majbutnoyi sociokritiki oskilki teatr visuvaye na pershij plan uzagalnene vikoristannya slova a teatralnij tekst laden zminiti jogo vdayuchis do chistogo znachennya slova ta vsogo togo sho za nim stoyit rozbudovuyuchi problematiku v osnovu yakoyi pokladeno princip verbalnogo obminu Duchet 1979 147 a Obmin slovami Popri ochevidnist dialogiv rolej i personazhiv mozhemo zapitati sebe hto vreshti resht do kogo zvertayetsya yaki roli ta yaki strategiyi diyut yak diskurs prizvodit do diyi yaki suspilni sili ideologichni j diskursni vstupayut u dialog zavdyaki konfliktam i gri aktoriv div Foucault Althusser b Dramatichna sistema Teatr a otzhe konflikt sliv i yih asimetriya isnuyut tomu sho suspilnij mikrokosmos personazhiv ne mozhna viraziti krashe nizh u formi konfliktiv u yakih nikomu ne vdayetsya dovesti svoyu pravotu v Tekst i scenichni praktiki Teatr ne obmezhuyetsya dramatichnim tekstom yakij zreshtoyu realno isnuye tilki todi koli jogo vislovlyuyut na sceni vvodyat u diyu prichomu ne yak dopomizhnu odinicyu z vikoristannyam chislennih znakovih sistem aktor osvitlennya ritm slova scenografiya tosho Tut mayemo spriyatlivij grunt dlya sociokritiki zavdannya yakoyi polyagaye u vivchenni konkretnogo funkcionuvannya sceni pohodzhennya ta prirodi paraverbalnih sistem Sociokritika sprijmaye vistavu yak suspilnu praktiku yaka trupa stavila Molyera yaki tipi aktoriv grali u vistavi hto koordinuvav gru i z yakoyu suspilnoyu ta estetichnoyu metoyu yakoyu bula iyerarhiya elementiv vistavi Ci pitannya svidchat pro rozuminnya socialnosti scenichnoyi praktiki sensu form i vikoristannya materialiv Voni chasto buvayut ambicijnimi yakij zv yazok mizh suspilstvom tancem scenografiyeyu Frankastel Francastel 1970 yak analizuvati situaciyu publiki vseredini teatralnogo prostoru Gejs Hays 1981 1 369 g Poserednictvo postavi Postava zabezpechuye zv yazok cilkom ususpilnenij a chasom i personalizovanij u diyalnosti rezhisera mizh tekstom i publikoyu do yakoyi treba intelektualno ta emocijno pidijti Take poyednannya cih elementiv sponukaye vzyati do uvagi evolyuciyu publiki socialnij kontekst riznoplanovi funkciyi teatru g Konkretizaciya tekstu j vistavi Z metoyu adaptaciyi do zgadanoyi evolyuciyi sociokritika sposterigaye za konkretizaciyeyu tekstu v procesi jogo rezhiserskogo prochitannya a vidtak i sprijnyattya sered publiki koli vona ye na vistavi Na svoyemu shlyahu sociokritika maye spravu iz suspilnim kontekstom totalnij kontekst suspilnih yavish za Mukarzhovskim yakij vona musit rekonstruyuvati dlya adekvatnogo vtilennya tvoru na sceni i jogo sprijmannya v suchasnih umovah d Ideologichni superechnosti Sociokritika teoretichno pripuskaye sho dlya dramatichnogo tekstu harakterni ideologichni superechnosti bilsh mensh ochevidni u konflikti ideologem chi konfiguracij dramatichnoyi sistemi Sociokritika ne vidpovidaye na zapitannya Chi dramaturg ye H reakcijnij chi Y progresivnij shodo adekvatnogo sprijmannya superechnostej tobto paralogizmiv nesumisnostej mizh koncepciyami svitobachennya Tak shirij sociokritik Benishu v praci Moral velikogo stolittya 1948 obstoyuye dumku sho Molyer ne vidobrazhaye mishanskoyi ideologiyi a oprilyudnyuye aristokratichnij idealizm I ne v slovah dijovih osib a v maneri teatralnoyi reprezentaciyi konfliktiv vin ubachaye rivnovagu j glibinnij sens teatru Molyera Skladnist sociokritiki na dumku Benishu polyagaye v tekstualnij kompoziciyi navedenih rozhodzhen i perenesennya yih u ploshinu diskursnih opozicij i stosunkiv mizh aktantami diskurs i diya ne obov yazkovo zbigatimutsya 4 Sociokritika ta inshi discipliniHocha sociokritika she perebuvaye v stani poshuku vlasnogo shlyahu ta samobutnosti vona vidriznyayetsya vid inshih suspilnih pidhodiv metodami ta metoyu doslidzhennya sociologiya analizuye takozh sklad ta evolyuciyu publiki za principom socialno ekonomichnih i kulturnyh klasifikacij Gurdon Gourdon 1982 poyasnyuye sprijmannya teatralnih vistav sociologiya kulturi integrus teatr u globalnyj rozvitok kulturi sociologiya institucij viachaye literaturni zakladi sposobi recepciyi tvorchosti kritiku j vidavnichu spravu Tak samo yak i starsha sestra semiologiya sociokritika narazhayetsya na neabiyakij rizik povnistyu vtratiti svoyu pevnoyu miroyu integruyuchi rezultati sumizhnih disciplin i ne zvazhayuchi na tekstualne j scenichne vtilennya suspilnih danih Zreshtoyu sociokritika zrobila visnovok z vlasnogo dosvidu i vvazhaye sho tekst abo vistava yaki pidlyagayut analizu mozhut isnuvati yak taki lishe todi koli vihodyat za svoyi tisni mezhi j pogodzhuyutsya na postijni napadi suspilnih yavish na tekstualni chi scenichni forteci DzherelaLukacs 1914 Goldmann 1955 Adorno 1974 Jameson 1981 Pavis 1983 1986 Viala 1985