В політичних науках розмежування має значення поділу виборців на електоральні групи.
Безперечним фактом є те, що абсолютно гомогенних суспільств не існує, а будь-яке суспільство характеризується численними протиріччями, які проявляються у поділах його на різні групи. Для існування соціально-політичного поділу необхідне існування як мінімум двох соціальних груп, які усвідомлюють наявність відмінностей між ними. Ці соціальні групи будуть продукувати відмінні інтереси, які стимулюватимуть політичні еліти на обстоювання цих інтересів на інституційному рівні. Класичним інститутом, який може репрезентувати ці відмінні інтереси може бути політична партія.
Незважаючи на те, що цих відмінностей та протиріч у будь-якому суспільстві існує дуже багато, не всі з них перетворюються у розмежування. Для цього необхідними є існування стійкого зв’язку між групою та політичною партією (або іншим політичним інститутом), що виражатиме інтереси даної групи та тривалість розмежувань у часі.
Модель Ліпсета-Роккана
В основі концепції соціально-політичних розмежувань, яку сформулювали на матеріалі західних країн Сеймур Ліпсет і Стейн Роккан, стоїть теза про вплив на партійну систему базових соціальних конфліктів. Вони дослідили дванадцять західних демократичних систем (п’ять англомовних, три європейські, дві скандинавські, а також Бразилію та Японію) та старалися прослідкувати формування преференцій виборців через процес формування партій і альтернатив, які пропонувалися електорату до і після розширення виборчого права.
В інтерпретації моделі Ліпсета-Роккана розмежування (cleavages) формуються «знизу-вверх»: базові соціально-політичні ідентичності виникають в результаті природного розвитку суспільства, а політичні актори та інститути є свого роду «надструктурами», що формуються на основі широкої соціальної бази. Вони актуалізуються на політичному рівні в період (або під впливом) суттєвих знакових подій. Автори виділяли чотири розмежування, які визначили конфігурацію партійних систем західних країн: між центром і периферією, церквою і державою, містом і селом, власниками і робітниками. Перші два виникли внаслідок національної революції: конфлікт між центральною культурою будівництва національної держави і зростаючою протидією етнічно, лінгвістично і релігійно різних провінцій і периферій, а також конфлікт між прагненнями до централізації, стандартизації і мобілізації національної держави та історично зміцнілими привілеями церкви. Інші два – завдяки індустріальній революції: конфлікт між інтересами земельних власників і класу промислових підприємців, а також конфлікт між власниками і роботодавцями з одного боку, і робітниками та службовцями – з іншого.
На матеріалах порівняльного аналізу, який свідчив про відносну стабільність партійних переваг і відтворенні політичних позицій основних політичних партій в першій половині XX ст., Ліпсет і Роккан висунули тезу про «заморожування» партійних систем (freezing party system), які постійно відтворювалися на основі структури розмежувань.
Незважаючи на широке поширення «класичної» моделі Ліпсета-Роккана в наукових колах (як завдяки її високій пояснювальній цінності, так і за відкриття перед дослідниками широких теоретичних перспектив), суперечливим, однак, залишилось саме питання, що ж таке «розмежування».
Сутність «розмежування»
На думку А. Рьомелле, поняття «розмежування» містить компоненти двох видів: структурні і сутнісні. Існують три структурні компоненти: розділювальний (диференціація, що існує між соціальними групами), конфліктний (усвідомлення диференціації) та організаційний (організація на захист групових ідентичностей і цілей). За сутнісною ознакою виділяють соціальні і політичні конфлікти.
Соціальні розмежування, за Рьомелле, зазвичай постають у формі соціальних установок (attitudes) і моделей поведінки і розглядаються як такі, що відображають традиційні поділи соціальної стратифікації. Політичні ж розмежування визначаються в термінах політичних установок і моделей поведінки.
Відповідно до концепції Ліпсета-Роккана, структурні соціальні розмежування встановлюються через певні інституційні пороги, які можуть підтримувати інституціоналізацію розмежувань чи перешкоджати їй. Два з них характеризують можливість участі в політиці громадян, два інших – політичних партій. Наявність високих порогів обмежує можливості для інституціоналізації розмежувань, а низькі – сприяють, але при цьому фрагментують партійну систему і зумовлюють її нестабільність. Цими порогами є наступні:
- поріг легітимації, який визначає заходи за допомогою яких держава розв’язує політичні конфлікти;
- поріг включення, який визначає, хто із прихильників опозиції має право вибору представників до державних органів влади, має політичні і громадянські права;
- поріг представництва, який визначає, чи слід новим рухам приєднуватися до великих організацій, чи можливим є самостійне досягнення представництва в органах влади;
- поріг мажоритарного правління, який визначає, чи існують в системі механізми стримувань і противаг, чи може партія здійснити структурні зміни в політичній системі.
Щодо політичних розмежувань, то особливістю підходу, за яким вони виділяються, є те, що прихильники певного набору політичних ідеологічних установок можуть бути, а можуть і не бути соціальними групами. Незважаючи на те, що клас є однією із найважливіших основ для політичного розмежування, соціальні зміни сучасності призводять до появи розмежувань, в основі яких лежать цінності та ідеології. Р. Інглхарт стверджує, що структура розмежувань, які лежать в основі політичних процесів в країнах Заходу, суттєво змінилася після , оскільки відбулося зміщення цінностей індивідів від матеріальних до постматеріальних. Постматеріалісти, всупереч тому, що живуть в суспільствах, де найвищою метою є економічна вигода, надають перевагу таким цілям як почуття соціальної спільності і якість життя, які не мають матеріального вираження. Нові політичні розмежування виникають не із соціальної нерівності, а із ідеологічних і ціннісних відмінностей. Ці відмінності можуть набирати організаційної форми соціальних рухів, які можуть бути спрямовані на вирішення якоїсь «часткової» проблеми («зелені», ЛГБТ-спільноти тощо).
Загалом, на сьогодні перспективи використання «традиційної» моделі Ліпсета-Роккана стали дискусійними. Зміни в соціальній структурі, політичних орієнтаціях і партійній політиці стали основою для перегляду положень «класичної» теорії. Зокрема, деякі автори відзначають послаблення «традиційних» розмежувань, які виділяли Ліпсет і Роккан. Інші ж кажуть про виникнення нових (наприклад, як Інглхарт, на базі ставлення до постматеріальних цінностей).
Проте, в роботі Ліпсета-Роккана відзначається, що партії не просто заново представляють себе виборцям на кожних виборах, а в кожної з них є своя історія і набір альтернатив, які вони пропонують електорату. Більшість партій розвинених демократій мають довгу історію, яка дозволяє відрізнити їх від їх суперників і дає основу для зв’язку із виборцями. Відповідно, вплив «традиційних» розмежувань хоч і ослаб, але не втратив свого значення.
Основні підходи до теорії соціально-політичних розмежувань
Так чи інакше, від часу впровадження в науковий обіг поняття соціально-політичного розмежування напрацьовано чимало теоретико-методологічних підходів до його трактування.
Наприклад, вищезгадана А. Рьоммеле визначає розмежування як «довготермінові структурні конфлікти, що є причиною протилежних позицій, які представляються політичними організаціями, що змагаються».
За А. Пшеворським та Дж. Спралом, розмежування не можна зводити просто до подальшого зростання соціальної стратифікації; скоріше «соціальні відмінності стають розмежуваннями, оскільки вони організовуються як такі». За їх ідеєю, розмежування – це не просто поділ усередині суспільства, яке може призвести, а може не призвести до конфлікту; це конфлікт усередині суспільства, який є організованим.
Я. Лайн та С. Ерсон не погоджуються із таким трактуванням – конфлікт є потенційним, але не обов’язковим. «розмежування – це поділ на основі деякого критерію індивідів, груп чи організацій, між якими може відбутися конфлікт. Поняття розмежування таким чином не є ідентичним поняттю конфлікт: перший може привести до другого, але не обов’язково супроводжується ним».
О. Кнутсен та Е. Скарброу трактують соціально-політичне розмежування як структурно укорінений конфлікт. Розмежування, на їх думку, повинен завжди містити три відмінних, але взаємопов’язаних явища:
- розмежування є закоріненим у відносно тривалий соціальний поділ, що дає початок визначеним групам у суспільстві – відповідно до класу, релігії, культурних інтересів, чи будь-чого іншого (соціальна структура);
- він містить певний набір цінностей, спільних для членів групи (ціннісні орієнтації);
- розмежування є інституціоналізованим у деяку форму організації – зазвичай у політичну партію, але також у церкви, спілки, чи інші групи (партійна підтримка).
На початку років С. Бартоліні та П. Маєр запропонували більш точне визначення розмежувань, які вони розуміли як «сили, що формують і обумовлюють електоральну поведінку». Автори пропонують розглядати розмежування як таке, що включає в себе три елементи:
- емпіричний елемент, який можна визначити в соціально-структурних термінах;
- нормативний елемент – набір цінностей і переконань які надають розуміння ідентичності і ролі емпіричному елементу і які відображають самосвідомість залученої соціальної групи;
- організаційний елемент, який є набором індивідуальних взаємодій, інституцій і організацій, що розвиваються як частина відповідного розмежування.
Між моделлю Ліпсета-Роккана і моделлю Бартоліні-Маєра існують три головні відмінності.
- Перша відмінність полягає в тому, що соціально-структурний елемент розмежування і саме розмежування є результатами різних історичних подій. Соціально-структурний елемент є продуктом макросоціального розвитку, тоді як саме розмежування виникає з поєднання цього процесу з процесами політизації, електоральної мобілізації і демократизації.
- Друга відмінність в тому, що розмежування є більш стабільними, ніж їх соціальне підґрунтя.
- Третя відмінність – організаційний компонент є складником розмежувань, тоді як соціальне підґрунтя розмежування є неорганізованим. Саме тому розмежування виявляються засобами політичної стабілізації, що забезпечують суспільство набором уже існуючих альтернатив для їхньої соціальної та політичної інтеграції. Однак, за Бартоліні та Маєром, певні елементи можуть навіть повністю зникати, не змінюючи статусу розмежування.
Р. Далтон запропонував класифікувати всі розмежування на дві категорії: розмежування-проблеми (issue-cleavages) і групові розмежування (group-cleavages). Він же пише, що більшість політичних партій і систем орієнтовані на традиційні зв’язки, описані Ліпсетом і Рокканом. Вони розглядали класове розмежування як першочерговий фактор у структуруванні «старої політики», оскільки класове питання було найважливішим у період розширення виборчих прав. Відповідно, «старі ліві» ідентифікували себе із робочим класом і профспілками, а «старі праві» представляли інтереси бізнесу і середнього класу. В деяких країнах до них також належали релігійні та сільські виборці. Однак, на сучасному етапі відбуваються зміни, пов’язані з дією двох чинників. Перший полягає в тому, що нові цінності змінюють розуміння «лівих» і «правих». Другий – рівень доходів, так само як рівень освіти та місце праці дає громадянам різні підходи щодо їх власного ставлення до нових цінностей. Ці зміни зумовлюють суттєві трансформації традиційних розмежувань.
А. Лайпхарт визначає розмежування переважно як проблемні виміри (issue dimensions) і стверджує, що чотири виміри Ліпсета-Роккана не є вичерпними, а тому пропонує додаткові. До них він відносить питання зовнішньої політики (взаємодія внутрішньої та зовнішньої політики), підтримку режиму (існування сильних антидемократичних партій) та такі, що пов’язані з постматеріалізмом.
Особливості застосування теорії соціально-політичних розмежувань для пострадянських країн
Перевірка адекватності моделі Ліпсета-Роккана умовам пострадянських країн може ґрунтуватись на одному з важливих положень цієї моделі, яке полягає у тому, що формування соціально-політичних розмежувань і процес їх закріплення на рівні партійної системи є тривалим у часі, а тому необхідно вивчати історію для розуміння сучасного стану партійної та електоральної політики. У цих країнах якраз і відбувається формування цих партійних систем і оформлення розмежувань.
Однією з головних особливостей пострадянського простору є те, що в країнах цього регіону було (хоча б декларативно) ліквідоване класове протиріччя між власниками і робітниками, та протистояння між селом і містом. В багатьох країнах проводилась політика соціальної та культурної гомогенізації, що підкріплювалась офіційною ідеологією. Крім того, специфіка політичного режиму зумовлювала відсутність інститутів, призначених для вираження групових інтересів на політичному та соціальному рівнях.
Д.-Л. Сейле бачить проблему пострадянських держав у тому, що вони пережили «міжнародну революцію», під якою розуміє перехід від капіталізму до капіталізму через комуністичний період. Проблемою є також те, що до настання цього «комуністичного» періоду в цих країнах не відбулись (або лише почались) та індустріальна революції.
Інші автори стараються ввести для аналізу пострадянських країн додаткові фактори, які впливають на процес інституціоналізації розмежувань. Наприклад, Г. Кітчельт на основі «культурного» виміру виділяє конфлікт між «сучасними лібертаріанцями», які відстоюють цінності індивідуалізму і право на участь в процесі колективного прийняття рішень, і прихильниками «традиційного авторитаризму», колективні норми для яких є важливішою цінністю, ніж можливості індивідуального вибору. Загалом, автор виділяє чотири конфлікти, які можуть бути основою для політичних розмежувань. Перший – вищезгаданий «культурний». Другий викликаний проблемами побудови національної держави, колишньою залежністю чи входженням до складу інших держав тощо. Третій пов’язаний з комуністичним минулим. Четвертий зумовлений розподілом і дефіцитом ресурсів. Проблемою цього підходу є складність поєднання його із традиційною моделлю Ліпсета-Роккана.
А. Рьомелле виділяє також чотири відмінності пострадянських країн, яких не існувало в 20-их роках XX ст. в Західній Європі, по якій Ліпсет і Роккан сформували свою модель:
- Хід і складність транзиту. В пострадянських країнах відбувається «потрійний транзит» – крім демократизації, має відбутися ще й перехід до ринкової економіки та державне будівництво.
- Відмінності електоратів. Незважаючи на те, що на Заході партійні системи уже не «заморожені», в самих системах зберігається наступництво та інерційність. В пострадянських країнах розмежування можуть проявлятись у партійних системах, а можуть і не проявлятись. При чому, в різних виборчих кампаніях вони можуть актуалізуватись або навпаки затухати.
- Відмінності в типі партії. На Заході політичні партії формувалися як такі, що здатні мобілізувати колективні політичні ідентичності. Для країн пострадянського простору характерне поширення «харизматичних» та клієнтелістських партій.
- Роль ЗМІ. За комунізму вони піддавалися цензурі і контролю, а коли звільнилися від цього, то майже повністю перейшли на комерцію. В політичній сфері це відобразилось тим, що медіа-кампанії більше схильні маніпулювати громадською думкою, ніж показувати відповідність думці суспільства.
Разом з тим, К. Лоусон пише, що сучасні розмежування на пострадянському просторі не так легко (а часом і взагалі неможливо) ідентифікувати. Єдине розмежування, який існує усюди – це розмежування між «меншістю» і «більшістю». Партії прагнуть підтримати надії більшості, але, прийшовши до влади, коряться меншості, виходячи з мотивів ефективності або бажання отримати особисту вигоду. Для того, що якось виділити себе у свідомості виборців, вони визначають власні позиції по інших проблемах, які не мають великого інтересу у виборців. А останні, в свою чергу, часто голосують за партії, яким схильні приписувати власні погляди. Відповідно, вони майже завжди розчаровуються в їх діяльності, коли ті приходять до влади.
Примітки
- Lipset S., Rokkan S. Cleavage structures, party systems and voter alignments. An introduction // Party systems and voter alignments. – New York, 1967
- Rommele A. Cleavage structure and party systems in East and Central Europe // Cleavages, parties and voters: Studies from Bulgaria, the Czech Republic, Hungary, Poland and Romania / Ed. by Lawson K., et. al. – Westport etc.: Praeger, 1999. – P. 3-17
- Inghlehart R. The Silent Revolution: Changing Values and Political Styles among Western Politics. – Princeston: Princeston University Press, 1977
- Party Systems and Voter Alignments Revisited / Ed. by Karvonen L. – London, 2000
- Dalton R., Flanagan S., Beck P. Electoral change in the advanced industrial democracies: Dealignment or realignment? – Princeston; Electoral change: Responses to evolving social and attitudinal structures in Western countries / Ed. by Franklin M. et. al. – Cambridge, 1992
- Przeworski Adam and John Sprague. A History of Western European Socialism. Paper presented to the Annual Meeting of the American Political Science Assiciation. – Washington, D.C., 1977
- Lane, Jan-Eric and Svante O. Ersson. Politics and Society in Western Europe, 3rd ed. – London/Thousand Oaks/New Dehli: Sage, 1994
- Knutsen O., Scarbrough E. Cleavage Politics // I.W. Van Dethand, E. Scarbrough. The Impact of Values. – Oxford University Press, 1995. – P. 492-523
- Bartolini S., Mair P. Identity, Competition, and Electoral Availability: The Stabilization of the European Electorates 1885-1985. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – P. 383
- Stubager R. Cleavages Re-Formulated: The Development of Socio-structurally Anchored Definition // Paper presented at the Workshop on “Cleavage Development: Causes and Consequences` at the European Consortium of Political Research`s Joint Session of Workshops, (Edinburgh, March 28 – April 2, 2003). – P. 1-31
- Dalton R. Political Cleavages, Issues, and Electoral Change // Comparing democracies: elections and voting in global perspectives / Ed. L. LeDuc et. al. – Thousand Oaks, California: Sage Publications, 1996. – P. 189-209
- Dalton R.J. Citizen politics. Public opinion and political parties in advanced democracies. – New York, London: Chatham House, 2000. – P. 134-143
- Lijphart A. The Cleavage Model and Electoral Geography: a Review // Developments in Electoral Geography / Ed. R.J. Johnston, P.J. Taylor, F.M. Shelley. – London: Routledge, 1990. – P. 143-150
- Сейле Д.-Л. Применимы ли размежевания Роккана к Центральной Европе? (Реферат) // Политическая наука. – 2004. - №4. – С. 56-63
- Kitschelt H. Party systems in East Central Europe: Consolidation or fluidity? – Univ. of Stratclyde. – Glasgow, 1995
- Offe C. Capitalism by Democratic Design? Democratic Theory Facing The Triple Transition in East Central Europe // Social Research. – 1991. – Vol. 58. – No. 4. – P. 865-902
- Lawson K. Cleavages, parties, and voters // Cleavages, parties and voters: Studies from Bulgaria, the Czech Republic, Hungary, Poland and Romania / Ed. by Lawson K. et al. – Westport: Praeger etc., 1999. – P. 19-34
Література
- М. Михальченко. Інтереси політичні // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.295
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V politichnih naukah rozmezhuvannya maye znachennya podilu viborciv na elektoralni grupi Bezperechnim faktom ye te sho absolyutno gomogennih suspilstv ne isnuye a bud yake suspilstvo harakterizuyetsya chislennimi protirichchyami yaki proyavlyayutsya u podilah jogo na rizni grupi Dlya isnuvannya socialno politichnogo podilu neobhidne isnuvannya yak minimum dvoh socialnih grup yaki usvidomlyuyut nayavnist vidminnostej mizh nimi Ci socialni grupi budut produkuvati vidminni interesi yaki stimulyuvatimut politichni eliti na obstoyuvannya cih interesiv na institucijnomu rivni Klasichnim institutom yakij mozhe reprezentuvati ci vidminni interesi mozhe buti politichna partiya Nezvazhayuchi na te sho cih vidminnostej ta protirich u bud yakomu suspilstvi isnuye duzhe bagato ne vsi z nih peretvoryuyutsya u rozmezhuvannya Dlya cogo neobhidnimi ye isnuvannya stijkogo zv yazku mizh grupoyu ta politichnoyu partiyeyu abo inshim politichnim institutom sho virazhatime interesi danoyi grupi ta trivalist rozmezhuvan u chasi Model Lipseta RokkanaRozmezhuvannya u koncepciyi Lipseta Rokkana V osnovi koncepciyi socialno politichnih rozmezhuvan yaku sformulyuvali na materiali zahidnih krayin Sejmur Lipset i Stejn Rokkan stoyit teza pro vpliv na partijnu sistemu bazovih socialnih konfliktiv Voni doslidili dvanadcyat zahidnih demokratichnih sistem p yat anglomovnih tri yevropejski dvi skandinavski a takozh Braziliyu ta Yaponiyu ta staralisya proslidkuvati formuvannya preferencij viborciv cherez proces formuvannya partij i alternativ yaki proponuvalisya elektoratu do i pislya rozshirennya viborchogo prava V interpretaciyi modeli Lipseta Rokkana rozmezhuvannya cleavages formuyutsya znizu vverh bazovi socialno politichni identichnosti vinikayut v rezultati prirodnogo rozvitku suspilstva a politichni aktori ta instituti ye svogo rodu nadstrukturami sho formuyutsya na osnovi shirokoyi socialnoyi bazi Voni aktualizuyutsya na politichnomu rivni v period abo pid vplivom suttyevih znakovih podij Avtori vidilyali chotiri rozmezhuvannya yaki viznachili konfiguraciyu partijnih sistem zahidnih krayin mizh centrom i periferiyeyu cerkvoyu i derzhavoyu mistom i selom vlasnikami i robitnikami Pershi dva vinikli vnaslidok nacionalnoyi revolyuciyi konflikt mizh centralnoyu kulturoyu budivnictva nacionalnoyi derzhavi i zrostayuchoyu protidiyeyu etnichno lingvistichno i religijno riznih provincij i periferij a takozh konflikt mizh pragnennyami do centralizaciyi standartizaciyi i mobilizaciyi nacionalnoyi derzhavi ta istorichno zmicnilimi privileyami cerkvi Inshi dva zavdyaki industrialnij revolyuciyi konflikt mizh interesami zemelnih vlasnikiv i klasu promislovih pidpriyemciv a takozh konflikt mizh vlasnikami i robotodavcyami z odnogo boku i robitnikami ta sluzhbovcyami z inshogo Na materialah porivnyalnogo analizu yakij svidchiv pro vidnosnu stabilnist partijnih perevag i vidtvorenni politichnih pozicij osnovnih politichnih partij v pershij polovini XX st Lipset i Rokkan visunuli tezu pro zamorozhuvannya partijnih sistem freezing party system yaki postijno vidtvoryuvalisya na osnovi strukturi rozmezhuvan Nezvazhayuchi na shiroke poshirennya klasichnoyi modeli Lipseta Rokkana v naukovih kolah yak zavdyaki yiyi visokij poyasnyuvalnij cinnosti tak i za vidkrittya pered doslidnikami shirokih teoretichnih perspektiv superechlivim odnak zalishilos same pitannya sho zh take rozmezhuvannya Sutnist rozmezhuvannya Na dumku A Romelle ponyattya rozmezhuvannya mistit komponenti dvoh vidiv strukturni i sutnisni Isnuyut tri strukturni komponenti rozdilyuvalnij diferenciaciya sho isnuye mizh socialnimi grupami konfliktnij usvidomlennya diferenciaciyi ta organizacijnij organizaciya na zahist grupovih identichnostej i cilej Za sutnisnoyu oznakoyu vidilyayut socialni i politichni konflikti Socialni rozmezhuvannya za Romelle zazvichaj postayut u formi socialnih ustanovok attitudes i modelej povedinki i rozglyadayutsya yak taki sho vidobrazhayut tradicijni podili socialnoyi stratifikaciyi Politichni zh rozmezhuvannya viznachayutsya v terminah politichnih ustanovok i modelej povedinki Vidpovidno do koncepciyi Lipseta Rokkana strukturni socialni rozmezhuvannya vstanovlyuyutsya cherez pevni institucijni porogi yaki mozhut pidtrimuvati institucionalizaciyu rozmezhuvan chi pereshkodzhati yij Dva z nih harakterizuyut mozhlivist uchasti v politici gromadyan dva inshih politichnih partij Nayavnist visokih porogiv obmezhuye mozhlivosti dlya institucionalizaciyi rozmezhuvan a nizki spriyayut ale pri comu fragmentuyut partijnu sistemu i zumovlyuyut yiyi nestabilnist Cimi porogami ye nastupni porig legitimaciyi yakij viznachaye zahodi za dopomogoyu yakih derzhava rozv yazuye politichni konflikti porig vklyuchennya yakij viznachaye hto iz prihilnikiv opoziciyi maye pravo viboru predstavnikiv do derzhavnih organiv vladi maye politichni i gromadyanski prava porig predstavnictva yakij viznachaye chi slid novim ruham priyednuvatisya do velikih organizacij chi mozhlivim ye samostijne dosyagnennya predstavnictva v organah vladi porig mazhoritarnogo pravlinnya yakij viznachaye chi isnuyut v sistemi mehanizmi strimuvan i protivag chi mozhe partiya zdijsniti strukturni zmini v politichnij sistemi Shodo politichnih rozmezhuvan to osoblivistyu pidhodu za yakim voni vidilyayutsya ye te sho prihilniki pevnogo naboru politichnih ideologichnih ustanovok mozhut buti a mozhut i ne buti socialnimi grupami Nezvazhayuchi na te sho klas ye odniyeyu iz najvazhlivishih osnov dlya politichnogo rozmezhuvannya socialni zmini suchasnosti prizvodyat do poyavi rozmezhuvan v osnovi yakih lezhat cinnosti ta ideologiyi R Inglhart stverdzhuye sho struktura rozmezhuvan yaki lezhat v osnovi politichnih procesiv v krayinah Zahodu suttyevo zminilasya pislya oskilki vidbulosya zmishennya cinnostej individiv vid materialnih do postmaterialnih Postmaterialisti vsuperech tomu sho zhivut v suspilstvah de najvishoyu metoyu ye ekonomichna vigoda nadayut perevagu takim cilyam yak pochuttya socialnoyi spilnosti i yakist zhittya yaki ne mayut materialnogo virazhennya Novi politichni rozmezhuvannya vinikayut ne iz socialnoyi nerivnosti a iz ideologichnih i cinnisnih vidminnostej Ci vidminnosti mozhut nabirati organizacijnoyi formi socialnih ruhiv yaki mozhut buti spryamovani na virishennya yakoyis chastkovoyi problemi zeleni LGBT spilnoti tosho Zagalom na sogodni perspektivi vikoristannya tradicijnoyi modeli Lipseta Rokkana stali diskusijnimi Zmini v socialnij strukturi politichnih oriyentaciyah i partijnij politici stali osnovoyu dlya pereglyadu polozhen klasichnoyi teoriyi Zokrema deyaki avtori vidznachayut poslablennya tradicijnih rozmezhuvan yaki vidilyali Lipset i Rokkan Inshi zh kazhut pro viniknennya novih napriklad yak Inglhart na bazi stavlennya do postmaterialnih cinnostej Prote v roboti Lipseta Rokkana vidznachayetsya sho partiyi ne prosto zanovo predstavlyayut sebe viborcyam na kozhnih viborah a v kozhnoyi z nih ye svoya istoriya i nabir alternativ yaki voni proponuyut elektoratu Bilshist partij rozvinenih demokratij mayut dovgu istoriyu yaka dozvolyaye vidrizniti yih vid yih supernikiv i daye osnovu dlya zv yazku iz viborcyami Vidpovidno vpliv tradicijnih rozmezhuvan hoch i oslab ale ne vtrativ svogo znachennya Osnovni pidhodi do teoriyi socialno politichnih rozmezhuvanTak chi inakshe vid chasu vprovadzhennya v naukovij obig ponyattya socialno politichnogo rozmezhuvannya napracovano chimalo teoretiko metodologichnih pidhodiv do jogo traktuvannya Napriklad vishezgadana A Rommele viznachaye rozmezhuvannya yak dovgoterminovi strukturni konflikti sho ye prichinoyu protilezhnih pozicij yaki predstavlyayutsya politichnimi organizaciyami sho zmagayutsya Za A Pshevorskim ta Dzh Spralom rozmezhuvannya ne mozhna zvoditi prosto do podalshogo zrostannya socialnoyi stratifikaciyi skorishe socialni vidminnosti stayut rozmezhuvannyami oskilki voni organizovuyutsya yak taki Za yih ideyeyu rozmezhuvannya ce ne prosto podil useredini suspilstva yake mozhe prizvesti a mozhe ne prizvesti do konfliktu ce konflikt useredini suspilstva yakij ye organizovanim Ya Lajn ta S Erson ne pogodzhuyutsya iz takim traktuvannyam konflikt ye potencijnim ale ne obov yazkovim rozmezhuvannya ce podil na osnovi deyakogo kriteriyu individiv grup chi organizacij mizh yakimi mozhe vidbutisya konflikt Ponyattya rozmezhuvannya takim chinom ne ye identichnim ponyattyu konflikt pershij mozhe privesti do drugogo ale ne obov yazkovo suprovodzhuyetsya nim O Knutsen ta E Skarbrou traktuyut socialno politichne rozmezhuvannya yak strukturno ukorinenij konflikt Rozmezhuvannya na yih dumku povinen zavzhdi mistiti tri vidminnih ale vzayemopov yazanih yavisha rozmezhuvannya ye zakorinenim u vidnosno trivalij socialnij podil sho daye pochatok viznachenim grupam u suspilstvi vidpovidno do klasu religiyi kulturnih interesiv chi bud chogo inshogo socialna struktura vin mistit pevnij nabir cinnostej spilnih dlya chleniv grupi cinnisni oriyentaciyi rozmezhuvannya ye institucionalizovanim u deyaku formu organizaciyi zazvichaj u politichnu partiyu ale takozh u cerkvi spilki chi inshi grupi partijna pidtrimka Na pochatku rokiv S Bartolini ta P Mayer zaproponuvali bilsh tochne viznachennya rozmezhuvan yaki voni rozumili yak sili sho formuyut i obumovlyuyut elektoralnu povedinku Avtori proponuyut rozglyadati rozmezhuvannya yak take sho vklyuchaye v sebe tri elementi empirichnij element yakij mozhna viznachiti v socialno strukturnih terminah normativnij element nabir cinnostej i perekonan yaki nadayut rozuminnya identichnosti i roli empirichnomu elementu i yaki vidobrazhayut samosvidomist zaluchenoyi socialnoyi grupi organizacijnij element yakij ye naborom individualnih vzayemodij institucij i organizacij sho rozvivayutsya yak chastina vidpovidnogo rozmezhuvannya Mizh modellyu Lipseta Rokkana i modellyu Bartolini Mayera isnuyut tri golovni vidminnosti Persha vidminnist polyagaye v tomu sho socialno strukturnij element rozmezhuvannya i same rozmezhuvannya ye rezultatami riznih istorichnih podij Socialno strukturnij element ye produktom makrosocialnogo rozvitku todi yak same rozmezhuvannya vinikaye z poyednannya cogo procesu z procesami politizaciyi elektoralnoyi mobilizaciyi i demokratizaciyi Druga vidminnist v tomu sho rozmezhuvannya ye bilsh stabilnimi nizh yih socialne pidgruntya Tretya vidminnist organizacijnij komponent ye skladnikom rozmezhuvan todi yak socialne pidgruntya rozmezhuvannya ye neorganizovanim Same tomu rozmezhuvannya viyavlyayutsya zasobami politichnoyi stabilizaciyi sho zabezpechuyut suspilstvo naborom uzhe isnuyuchih alternativ dlya yihnoyi socialnoyi ta politichnoyi integraciyi Odnak za Bartolini ta Mayerom pevni elementi mozhut navit povnistyu znikati ne zminyuyuchi statusu rozmezhuvannya R Dalton zaproponuvav klasifikuvati vsi rozmezhuvannya na dvi kategoriyi rozmezhuvannya problemi issue cleavages i grupovi rozmezhuvannya group cleavages Vin zhe pishe sho bilshist politichnih partij i sistem oriyentovani na tradicijni zv yazki opisani Lipsetom i Rokkanom Voni rozglyadali klasove rozmezhuvannya yak pershochergovij faktor u strukturuvanni staroyi politiki oskilki klasove pitannya bulo najvazhlivishim u period rozshirennya viborchih prav Vidpovidno stari livi identifikuvali sebe iz robochim klasom i profspilkami a stari pravi predstavlyali interesi biznesu i serednogo klasu V deyakih krayinah do nih takozh nalezhali religijni ta silski viborci Odnak na suchasnomu etapi vidbuvayutsya zmini pov yazani z diyeyu dvoh chinnikiv Pershij polyagaye v tomu sho novi cinnosti zminyuyut rozuminnya livih i pravih Drugij riven dohodiv tak samo yak riven osviti ta misce praci daye gromadyanam rizni pidhodi shodo yih vlasnogo stavlennya do novih cinnostej Ci zmini zumovlyuyut suttyevi transformaciyi tradicijnih rozmezhuvan A Lajphart viznachaye rozmezhuvannya perevazhno yak problemni vimiri issue dimensions i stverdzhuye sho chotiri vimiri Lipseta Rokkana ne ye vicherpnimi a tomu proponuye dodatkovi Do nih vin vidnosit pitannya zovnishnoyi politiki vzayemodiya vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki pidtrimku rezhimu isnuvannya silnih antidemokratichnih partij ta taki sho pov yazani z postmaterializmom Osoblivosti zastosuvannya teoriyi socialno politichnih rozmezhuvan dlya postradyanskih krayinPerevirka adekvatnosti modeli Lipseta Rokkana umovam postradyanskih krayin mozhe gruntuvatis na odnomu z vazhlivih polozhen ciyeyi modeli yake polyagaye u tomu sho formuvannya socialno politichnih rozmezhuvan i proces yih zakriplennya na rivni partijnoyi sistemi ye trivalim u chasi a tomu neobhidno vivchati istoriyu dlya rozuminnya suchasnogo stanu partijnoyi ta elektoralnoyi politiki U cih krayinah yakraz i vidbuvayetsya formuvannya cih partijnih sistem i oformlennya rozmezhuvan Odniyeyu z golovnih osoblivostej postradyanskogo prostoru ye te sho v krayinah cogo regionu bulo hocha b deklarativno likvidovane klasove protirichchya mizh vlasnikami i robitnikami ta protistoyannya mizh selom i mistom V bagatoh krayinah provodilas politika socialnoyi ta kulturnoyi gomogenizaciyi sho pidkriplyuvalas oficijnoyu ideologiyeyu Krim togo specifika politichnogo rezhimu zumovlyuvala vidsutnist institutiv priznachenih dlya virazhennya grupovih interesiv na politichnomu ta socialnomu rivnyah D L Sejle bachit problemu postradyanskih derzhav u tomu sho voni perezhili mizhnarodnu revolyuciyu pid yakoyu rozumiye perehid vid kapitalizmu do kapitalizmu cherez komunistichnij period Problemoyu ye takozh te sho do nastannya cogo komunistichnogo periodu v cih krayinah ne vidbulis abo lishe pochalis ta industrialna revolyuciyi Inshi avtori starayutsya vvesti dlya analizu postradyanskih krayin dodatkovi faktori yaki vplivayut na proces institucionalizaciyi rozmezhuvan Napriklad G Kitchelt na osnovi kulturnogo vimiru vidilyaye konflikt mizh suchasnimi libertariancyami yaki vidstoyuyut cinnosti individualizmu i pravo na uchast v procesi kolektivnogo prijnyattya rishen i prihilnikami tradicijnogo avtoritarizmu kolektivni normi dlya yakih ye vazhlivishoyu cinnistyu nizh mozhlivosti individualnogo viboru Zagalom avtor vidilyaye chotiri konflikti yaki mozhut buti osnovoyu dlya politichnih rozmezhuvan Pershij vishezgadanij kulturnij Drugij viklikanij problemami pobudovi nacionalnoyi derzhavi kolishnoyu zalezhnistyu chi vhodzhennyam do skladu inshih derzhav tosho Tretij pov yazanij z komunistichnim minulim Chetvertij zumovlenij rozpodilom i deficitom resursiv Problemoyu cogo pidhodu ye skladnist poyednannya jogo iz tradicijnoyu modellyu Lipseta Rokkana A Romelle vidilyaye takozh chotiri vidminnosti postradyanskih krayin yakih ne isnuvalo v 20 ih rokah XX st v Zahidnij Yevropi po yakij Lipset i Rokkan sformuvali svoyu model Hid i skladnist tranzitu V postradyanskih krayinah vidbuvayetsya potrijnij tranzit krim demokratizaciyi maye vidbutisya she j perehid do rinkovoyi ekonomiki ta derzhavne budivnictvo Vidminnosti elektorativ Nezvazhayuchi na te sho na Zahodi partijni sistemi uzhe ne zamorozheni v samih sistemah zberigayetsya nastupnictvo ta inercijnist V postradyanskih krayinah rozmezhuvannya mozhut proyavlyatis u partijnih sistemah a mozhut i ne proyavlyatis Pri chomu v riznih viborchih kampaniyah voni mozhut aktualizuvatis abo navpaki zatuhati Vidminnosti v tipi partiyi Na Zahodi politichni partiyi formuvalisya yak taki sho zdatni mobilizuvati kolektivni politichni identichnosti Dlya krayin postradyanskogo prostoru harakterne poshirennya harizmatichnih ta kliyentelistskih partij Rol ZMI Za komunizmu voni piddavalisya cenzuri i kontrolyu a koli zvilnilisya vid cogo to majzhe povnistyu perejshli na komerciyu V politichnij sferi ce vidobrazilos tim sho media kampaniyi bilshe shilni manipulyuvati gromadskoyu dumkoyu nizh pokazuvati vidpovidnist dumci suspilstva Razom z tim K Louson pishe sho suchasni rozmezhuvannya na postradyanskomu prostori ne tak legko a chasom i vzagali nemozhlivo identifikuvati Yedine rozmezhuvannya yakij isnuye usyudi ce rozmezhuvannya mizh menshistyu i bilshistyu Partiyi pragnut pidtrimati nadiyi bilshosti ale prijshovshi do vladi koryatsya menshosti vihodyachi z motiviv efektivnosti abo bazhannya otrimati osobistu vigodu Dlya togo sho yakos vidiliti sebe u svidomosti viborciv voni viznachayut vlasni poziciyi po inshih problemah yaki ne mayut velikogo interesu u viborciv A ostanni v svoyu chergu chasto golosuyut za partiyi yakim shilni pripisuvati vlasni poglyadi Vidpovidno voni majzhe zavzhdi rozcharovuyutsya v yih diyalnosti koli ti prihodyat do vladi PrimitkiLipset S Rokkan S Cleavage structures party systems and voter alignments An introduction Party systems and voter alignments New York 1967 Rommele A Cleavage structure and party systems in East and Central Europe Cleavages parties and voters Studies from Bulgaria the Czech Republic Hungary Poland and Romania Ed by Lawson K et al Westport etc Praeger 1999 P 3 17 Inghlehart R The Silent Revolution Changing Values and Political Styles among Western Politics Princeston Princeston University Press 1977 Party Systems and Voter Alignments Revisited Ed by Karvonen L London 2000 Dalton R Flanagan S Beck P Electoral change in the advanced industrial democracies Dealignment or realignment Princeston Electoral change Responses to evolving social and attitudinal structures in Western countries Ed by Franklin M et al Cambridge 1992 Przeworski Adam and John Sprague A History of Western European Socialism Paper presented to the Annual Meeting of the American Political Science Assiciation Washington D C 1977 Lane Jan Eric and Svante O Ersson Politics and Society in Western Europe 3rd ed London Thousand Oaks New Dehli Sage 1994 Knutsen O Scarbrough E Cleavage Politics I W Van Dethand E Scarbrough The Impact of Values Oxford University Press 1995 P 492 523 Bartolini S Mair P Identity Competition and Electoral Availability The Stabilization of the European Electorates 1885 1985 Cambridge Cambridge University Press 1990 P 383 Stubager R Cleavages Re Formulated The Development of Socio structurally Anchored Definition Paper presented at the Workshop on Cleavage Development Causes and Consequences at the European Consortium of Political Research s Joint Session of Workshops Edinburgh March 28 April 2 2003 P 1 31 Dalton R Political Cleavages Issues and Electoral Change Comparing democracies elections and voting in global perspectives Ed L LeDuc et al Thousand Oaks California Sage Publications 1996 P 189 209 Dalton R J Citizen politics Public opinion and political parties in advanced democracies New York London Chatham House 2000 P 134 143 Lijphart A The Cleavage Model and Electoral Geography a Review Developments in Electoral Geography Ed R J Johnston P J Taylor F M Shelley London Routledge 1990 P 143 150 Sejle D L Primenimy li razmezhevaniya Rokkana k Centralnoj Evrope Referat Politicheskaya nauka 2004 4 S 56 63 Kitschelt H Party systems in East Central Europe Consolidation or fluidity Univ of Stratclyde Glasgow 1995 Offe C Capitalism by Democratic Design Democratic Theory Facing The Triple Transition in East Central Europe Social Research 1991 Vol 58 No 4 P 865 902 Lawson K Cleavages parties and voters Cleavages parties and voters Studies from Bulgaria the Czech Republic Hungary Poland and Romania Ed by Lawson K et al Westport Praeger etc 1999 P 19 34LiteraturaM Mihalchenko Interesi politichni Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 295 ISBN 978 966 611 818 2