Сомалійська молодіжна ліга сом Ururka Dhalinyarada Soomaaliyeed італ Lega dei Giovani Somali спочатку відома як Сомалійс

Сомалійська молодіжна ліга (сом. Ururka Dhalinyarada Soomaaliyeed, італ. Lega dei Giovani Somali), спочатку відома як Сомалійський молодіжний клуб — перша політична партія Сомалі, що зіграла ключову роль на шляху країни до незалежності в 1940-х — 1960-х роках.

Сомалійська молодіжна ліга
Прапор

Дата створення / заснування	1943
Країна	Підопічна територія Сомалі, Республіка Сомалі і Італійська Східна Африка
Політична ідеологія	^d
Розташування штаб-квартири	Могадішо
Шістнадцятковий триплет кольору	348AC9
Час/дата припинення існування	жовтень 1969
Категорія членів	^d
Сомалійська молодіжна ліга у Вікісховищі

Історія

Під час Другої світової війни Велика Британія окупувала італійський Сомаліленд і з 1941 до 1950 року керувала цією територією. Зіткнувшись із зростаючим політичним тиском Італії, який був ворожим до британського права і прагненню Сомалі до незалежності, сомалійці і британці стали розглядати один одного як союзників.

Перша політична партія Сомалі — Сомалійський молодіжний клуб, була створена в Могадішо в 1943 році . Під час заснування партія мала 13 членів-засновників: троє походили з клану (найважливішим з них був ^[en]), 3 з клану , 2 з клану і 5 з клану . Представники народу стали членами партії в 1946 році, коли молодіжна ліга відкрила офіс в Харері. Ліга підтримала концепцію Великого Сомалі зі столицею у Харері. Спільним представникам Сомалі та народу харарі було доручено повідомити про цю пропозицію в офіс ООН у Могадішо .

Члени Сомалійської молодіжної ліги знаходилися під значним впливом релігійного повстання на рубежі століть різних релігійних діячів, таких як ^[en], ^[en] і . Щоб розширити можливості нової партії, було дозволено приєднатися до неї освіченим поліцейським та державним службовцям.

До 1948 року Сомалійський молодіжний клуб був добре структурованою політичною одиницею Сомалі. обраний генеральним секретарем партії і перейменував її на Сомалійську молодіжну лігу. Він почав відкривати офіси не тільки в італійському і британському Сомалі, але і в Огадені і кенійському Північному прикордонному окрузі.

Заявлені цілі організації полягали в тому, щоб об'єднати всі території Сомалі, включаючи Північний прикордонний округ і Огаден, створювати можливості для загальної сучасної освіти, розвивати сомалійську мову за допомогою стандартної національної орфографії, захищати інтереси Сомалі і протидіяти відновленню італійського правління. Політика організації забороняла клановість, тому 13 членів-засновників, хоч і представляли 4 з 5 основних кланів Сомалі, відмовилися розкрити свою кланову приналежність. Хоча ліга користувалася значною народною підтримкою з боку жителів півночі, основними партіями в Британському Сомаліленді були Сомалійська національна ліга і Національний об'єднаний фронт, які в основному пов'язані з кланом , і Об'єднана сомалійська партія, яка мала підтримку кланів Дір і Дарод.

В 1945 пройшла Потсдамська конференція, на якій було вирішено не повертати італійський Сомаліленд Італії . Натомість у листопаді 1949 року Організація Об'єднаних Націй вирішила надати Італії опіку над італійським Сомалілендом, але лише під ретельним наглядом та за певних умов .

Британський Сомаліленд залишався протекторатом Великої Британії до 26 червня 1960 року, коли він став незалежним. Колишній італійський Сомаліленд наслідував його приклад через 5 днів. 1 липня 1960 дві території об'єдналися в Сомалійську республіку хоча і в межах, встановлених Італією і Великою Британією. Уряд держави був сформований і з Аденом Абдуллою Османом Дааром на посаді президента Сомалі та Абдірашіда Алі Шермарка як . 20 липня 1961 року народ Сомалі на ^[en] ратифікував нову , проєкт якої був вперше розроблений в 1960 році.

На ^[en] після здобуття незалежності, що відбулися 30 березня 1964 року, Сомалійська молодіжна ліга отримала абсолютну більшість в 69 з 123 місць у парламенті. Інші місця розділили 11 партій. Через 5 років, на загальних виборах, що відбулися в березні 1969 року, правляча Сомалійська молодіжна ліга на чолі з утримала владу. Проте того ж року був убитий президент Сомалі Абдірашід Алі Шермарк. Незабаром був військовий переворот, керівником якого став Мохамед Сіад Барре. Слідом за переворотом перейменувала країну на Сомалійську Демократичну Республіку, заарештувала членів колишнього уряду, заборонила політичні партії, розпустила парламент, Верховний суд і призупинила дію конституції .

Лідери

Засновники та керівники

13 членів-засновників Сомалійської молодіжної ліги

^[en]
^[en]
Мохамед Хірсі Нур (Сейдін)
Хаджі Мохамед Хусейн Махад
Осман Джеді Раге
Дере Хаджі Дере
Дахір Хаджі Осман (Дегавейн)
Алі Хасан Маслах
Мохамед Алі Нур
Мохамед Фарах Хілоул
Х. Мохамед Абдуллахі Хаєсі
Худоу Малін Абдуллахі Салах
Мохамед Осман Барбе Бардхере

Відомі члени

Президенти:

Аден Абдулла Осман Даар: 1 липня 1960 — 10 червня 1967
Абдірашид Алі Шермарк: 6 липня 1967 — 15 жовтня 1969
: 15 жовтня 1969 — 21 жовтня 1969

Прем'єр-міністри:

: 29 лютого 1956 — 12 липня 1960
Абдірашид Алі Шермарк: 1 липня 1960 — 10 червня 1964
: 14 червня 1964 — 15 липня 1967
: 15 липня 1967 — 21 жовтня 1969
: 24 січня 1991 — травень 1993

Голови Національних зборів Сомалі:

^[en]: 1 липня — середина липня 1960
Джама Абдуллахі Каліб: середина липня 1960 — 26 травня 1964 р.
Ахмед Шейх Мохамед Обсіє: 26 травня 1964—1967
: 1967 — 15 жовтня 1969

Примітки

I. M. Lewis, A pastoral democracy: a study of pastoralism and politics among the Northern Somali of the Horn of Africa, (LIT Verlag Münster: 1999), p.304.
. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
Barnes, Cedric (2007). (PDF). Journal of Eastern African Studies. 1 (2). doi:10.1080/17531050701452564. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
. ISBN . {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
Federal Research Division, Somalia: A Country Study, (Kessinger Publishing, LLC: 2004), p.38
Aristide R. Zolberg et al., Escape from Violence: Conflict and the Refugee Crisis in the Developing World, (Oxford University Press: 1992), p.106
Henry Louis Gates, Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience, (Oxford University Press: 1999), p.1749
Encyclopædia Britannica, The New Encyclopædia Britannica, (Encyclopædia Britannica: 2002), p.835
. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 11 лютого 2022.
Greystone Press Staff, The Illustrated Library of The World and Its Peoples: Africa, North and East, (Greystone Press: 1967), p.338
J. D. Fage, Roland Anthony Oliver, The Cambridge history of Africa, Volume 8, (Cambridge University Press: 1985), p.478.
The Encyclopedia Americana: complete in thirty volumes.
Peter John de la Fosse Wiles, The New Communist Third World: an essay in political economy, (Taylor & Francis: 1982), p.279.

[Lewisapd-1] I. M. Lewis, A pastoral democracy: a study of pastoralism and politics among the Northern Somali of the Horn of Africa, (LIT Verlag Münster: 1999), p.304.

[2] . Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.

[3] Barnes, Cedric (2007). (PDF). Journal of Eastern African Studies. 1 (2). doi:10.1080/17531050701452564. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.

[4] . ISBN . {{}}: Пропущений або порожній |title= ()

[Federal-5] Federal Research Division, Somalia: A Country Study, (Kessinger Publishing, LLC: 2004), p.38

[Zolberg-6] Aristide R. Zolberg et al., Escape from Violence: Conflict and the Refugee Crisis in the Developing World, (Oxford University Press: 1992), p.106

[7] Henry Louis Gates, Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience, (Oxford University Press: 1999), p.1749

[8] Encyclopædia Britannica, The New Encyclopædia Britannica, (Encyclopædia Britannica: 2002), p.835

[9] . Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 11 лютого 2022.

[12] Greystone Press Staff, The Illustrated Library of The World and Its Peoples: Africa, North and East, (Greystone Press: 1967), p.338

[13] J. D. Fage, Roland Anthony Oliver, The Cambridge history of Africa, Volume 8, (Cambridge University Press: 1985), p.478.

[Grolierenc-14] The Encyclopedia Americana: complete in thirty volumes.

[Pjdlfw-15] Peter John de la Fosse Wiles, The New Communist Third World: an essay in political economy, (Taylor & Francis: 1982), p.279.