Соколинський Давид Мойсейович

Давид Мойсейович Соколинський (Гімельман) (1 червня 1902 — 21 січня 1940) — український радянський розвідник. Начальник 3-м відділу (розвідувальним) Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР (1937). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Давид Мойсейович Соколинський (Гімельман)
Майор
Загальна інформація
Народження	1 червня 1902(1902-06-01) Одеса
Смерть	21 січня 1940(1940-01-21) (37 років) Москва, СРСР
Військова служба
Роки служби	1937
Приналежність	СРСР
Рід військ	НКВС
Формування	3-й відділ (розвідувальний) Управління державної безпеки НКВС Української СРР
Війни / битви	Громадянська війна в Росії
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Народився у червні 1902 року в місті Одесі. Закінчив трикласну початкову школу в 1914 році та два класи реального училища в Одесі.

З жовтня 1916 року — розсильний контори торговельної справи та вугільного складу в Одесі.

З квітня 1919 року — проходить військову службу червоноармійцем окремого будівельного батальйону військ Всеукраїнської надзвичайної комісії.

У липні 1920 року — призначений заступником завідувача Організаційного відділу Балтського повітового комітету КП(б) України, заступником голови Балтської повітової Ради профспілки.

З липня 1921 року — уповноважений Політичного бюро Балтської повітовоїнадзвичайної комісії.

У травні 1923 року — призначений уповноваженим Миколаївського окружного відділу Державного політичного управління,

У серпні 1925 року — очолив Миколаївський окружний відділ Державного політичного управління.

У квітні 1927 року — помічник начальника Сталінського окружного відділу Державного політичного управління.

З квітня 1928 року — помічник начальника Особливого відділу Українського військового округу,

У травні 1928 року — призначений начальником відділення Інформаційного відділу Обліково-організаційного управління ДПУ при Раді Народних Комісарів Української СРР.

У 1930—1931 рр. — виконує обов'язки начальника Інформаційного відділу ДПУ при Раді Народних Комісарів УСРР,

У 1931—1932 рр. — помічник начальника Особливого відділу ДПУ Українського військового округу.

У травні 1932 року — очолив Молдавський обласний відділ ДПУ,

У грудні 1932 року — очолив Вінницький обласний відділ Державного політичного управління

У липня 1934 року — призначений начальником Управління Народного комісаріату внутрішніх справ по Вінницькій області.

З грудня 1936 по січень 1937 рр. — очолював Управління НКВС по Дніпропетровській області.

З січня по квітень 1937 року — керував 3-м відділом (розвідувальним) Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР.

У квітні 1937 року — очолив Управління НКВС по Донецькій області,

З лютого 1938 року — очолив обласне управління в м. Челябінську.

З квітня 1938 по січень 1939 рр. — працював у Наркоматі водного транспорту СРСР та начальником Центрального управління морського нафтоналивного флоту.

У січня 1939 року заарештований.

21 січня 1940 року засуджений та розстріляний.

Нагороди та відзнаки

• Орден Леніна (1937)
• Знак «Почесний працівник ВНК-ДПУ» (1932),
• Бойова зброя від Колегії ДПУ УСРР (1927),
• Бойова зброя від ДПУ УСРР (1930).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
2. Знамениті, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них! Давид Соколинський
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.

Посилання

• Українська зовнішня розвідка: від А до Я
• Скрипник О. Розвідники, народжені в Україні. — К.: Ярославів Вал, 2011. — С. 410—414.
• Керівники Української зовнішньої розвідки. В. Хоменко, О. Скрипник, І. Шиденко, І. Білоконь, В. Романюк
• Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. — К. : Абрис, 1997. — С. 504.
• Дегтярев К., Колпакиди А. Внешняя разведка СССР. — М. : Яуза: Эксмо, 2009. — С. 486.