Сожська культура

Сожська культура, Дніпро-деснянська культура — археологічна культура, яка була запропонована в 1970-і роки для характеристики доби мезоліту басейнів Верхнього Дніпра, Сожу, Березини, Беседі. Згідно дослідників (В. Ф. Копитін, А. Г. Колечиць), сожська культура це результат контактів і взаємовпливу населення гренської культури і свідерської культури, які виникли після закінчення льодовикового періоду.

Гренські риси простежуються в техніці розщеплення кременю, заснованого на моно-фронтальному сколюванні пластин і відщепі з одно- та двоплощадних нуклеусів, в окремих типах знарядь праці (кінцеві, подвійні, округлі скребки, ретушні, на зламі заготівлі й двогранні різці, вироби з виїмкою, вістря, свердла і проколи, січні вироби). Заготівлями для пристроїв переважно були отщепи.

Свідерські традиції виявлялися в формах живцевих наконечників стріл, зроблених на ножевидних пластинах.

Еталонними пам'ятками сожської культури вважалися стоянки

• «Горки», «Журавель», «Клини-2» на р. Сожі;
• «Аврамів Бугор», «Бабушкін Бугор» на р. Беседі;
• «Берегова Слобода», «Новий Бихів», «Няраж» на р. Дніпрі;
• «Городок», «Василевичі», «Михайлівка» на р. Березині.

Пам'ятки датувалися пізнім мезолітом (VIII—VI тисяч років до н. е.). Доля населення сожської культури була зв'язана з формуванням епохи неоліту.

Еквівалентом сожської культури виступала Дніпро-Деснянська культура, виділена в 1980-і роки В. П. Ксьондзовим. Для обґрунтування її виділення використовувалися матеріали пам'яток, що відносилися до сожської культури. Вивчення матеріалів сожської та Дніпро-Деснянської культур показало, що вони не є самостійними культурними явищами в мезоліті східної Білорусі та навряд чи існували. Конгломерат кремнієвих комплексів опорних стоянок, що раніше відносилися до цих культур, не може вважатися результатом «культурних контактів» стародавнього населення, а є прикладом механічної змішаності матеріалів різних культур від фінального палеоліту до бронзової доби включно.

Джерела

• Калечиц Е. Г., Памятники каменного и бронзового веков Восточной Белоруссии / Науч. ред. Д. Я. Телегин; АН Белорусской ССР, Ин-т истории. — Мн.: Наука и техника, 1987. — 158 с. (рос.)
• Калечиц Е. Г., Человек и среда обитания: Восточная Беларусь: Каменный век / Е. Г. Калечиц. — Мн.: Экоперспектива, 2003. — 223 с. — . (рос.)
• Колосов, А. В., / А. В. Колосов // Веснік Магілёўскага дзяржаўнага універсітэта імя А. А. Куляшова. — 2005. — № 4. — С. 8—14. (рос.) (біл.)
• Коласаў А. У., Сожская культура / А. У. Коласаў // Археалогія Беларусі: энцыклапедыя: у 2 т. Т. 2: Л — Я / [складальнік Ю. У. Каласоўскі; рэдкалегія: Т. У. Бялова (галоўны рэдактар) і інш.]. — Мн.: БелЭн, 2011. — 461, [1] с. — С. 307—308. — . (біл.)
• Колосов А. В., Новые данные по мезолиту бассейна реки Сож / А. В. Колосов // Вестник Полоцкого государственного университета. Серия А Гуманитарные науки. — 2010. — № 1. — С. 20—26. (рос.)
• Копытин В. Ф., Памятники финального палеолита и мезолита Верхнего Поднепровья / В. Ф. Копытин; Министерство народного образования Республики Беларусь, Могилевский государственный педагогический институт им. А. А. Кулешова, Могилевский областной краеведческий музей. — Могилев: Могилевское управление по печати, 1991. — 86, [1] с. (рос.)
• Колосов А. В., Финальный палеолит и мезолит Посожья / А. В. Колосов // Матэрыялы па археалогіі Беларусі. Вып. 18. Даследаванні каменнага і бронзавага вякоў. — Мн., 2010. — С. 77—89.
• Ксензов В. П., Мезолит Северной и Центральной Беларуси / В. П. Ксензов; [навуковы рэдактар І. М. Язэпенка]. — Мн.: Інстытут гісторыі НАН Беларусі, 2006. — 170 с. ; іл. — (Матэрыялы па археалогіі Беларусі. № 13). — .