Смисловий переклад – найстаріша норма перекладу. На фундаментальному рівні це означає повне перекладання кожного речення перед тим, як розпочати нове; є нормативною протилежністю дослівному перекладу (відомому як ), що означає перекладання значення кожної лексичної одиниці послідовно.
Історія
Першим, хто запропонував термін «смисловий переклад», був Ієронім Стридонський. У своєму «Листі до Паммахія», де він зазначав, що «окрім самого тексту Святого Писання, навіть його синтаксис наділений таємницею», він перекладає non verbum e verbo sed sensum de sensu: не слово в слово, але суть в суть. Проте, цілком ймовірно, що Ієронім не був першим, хто винайшов саму концепцію перекладу суті в суть. Цю заслугу приписують Цицерону. У його творі («Найкращий оратор») він зазначав стосовно перекладу з грецької на латину: «Не думаю, що я повинен рахувати їх для читача, як монети, але платити їм вагою, так як є». Також він точно не є винахідником терміну «слово в слово», -- він позичив його у Цицерона або у Горація, який попереджав перекладача, який хотів переказати старі історії по-новому Nec verbo verbum curabit reddere / fidus interpretes: «не намагайся передати слово в слово [як якийсь] точний перекладач». Дехто трактував цей уривок з Горація інакше:
- Боецій у 510 р. н.е. та Йоан Скотт Еріугена в середині ІХ ст. н.е. вважали, що перекладання дослівно -- це «вина точного перекладача», та страх, який вони накликали на себе; у 1170 та у 1702 роках дійшли до висновку, що Горацій дає пораду не перекладачам, а письменникам, але все ще припускали, що він називає весь переклад буквальним; також у 1656 та у 1992 роках розцінили це як спробу Горація завважити перекладачів проти буквального перекладання.
Подібні концепції
Парафраз
У 1680 році Джон Драйден у своїй передмові до перекладу «Епістол» Овідій запропонував поділ перекладу на три частини: метафраз, парафраз та імітація. – це переклад слово в слово та рядок в рядок з однієї мови на іншу. Парафраз – це переклад суть в суть, який зберігає повідомлення автора, але вже не так строго наслідує його слова, як суть, яка також може бути змінена або підсилена. Імітація – це використання або метафраза, або парафраза, але перекладач має свободу вибирати, що є більш підходящим для нього та як повідомлення буде донесене.
Не турбування читача
У 1813 році Фрідріх Шлаєрмахер у своїй лекції Über die Verschiedenen Methoden des Übersetzens” запропонував ідею, що «або перекладач максимально не турбує автора та веде читача назустріч йому, або ж він максимально не турбує читача, та веде автора на зустріч йому».
Динамічна еквівалентність
У 1964 році описав переклад як два протилежні типи еквівалентності: формальну та динамічну еквівалентність. – це зосередження на самому повідомленні, як на його формі, так і на наповненні. Повідомлення в мові перекладу має відповідати повідомленню в мові оригіналу наскільки це можливо. На противагу, звертає меншу увагу на відповідність повідомлення в мовах перекладу та оригіналу. Проте ціллю цього є продукування одного й того ж відношення між текстом перекладу та тими, для кого він перекладався та текстом оригіналу і тими, для кого він писався. Комунікативний переклад У 1981 посилався на переклад як на семантичний (слово в слово) або комунікативний (речення в речення). Він заявляв, що – це такий переклад, який тяжіє до мови оригіналу, буквальний і точний до вихідного тексту, а комунікативний – той, що тяжіє до мови перекладу, вільний та повний ідіоматичний. Ціль семантичного перекладу – якнайточніше притримуватись семантичних і синтаксичних структур мови оригіналу, залишаючи доступ до самого контекстуального значення оригіналу. Ціль комунікативного перекладу ж полягає у тому, щоб справити на читачів якнайбільш подібний ефект до того, який був справлений на читачів оригінального тексту. Ідіоматичний переклад На додаток до інших концептів у 1990 році презентував свою концепцію ідіоматичного та неідіоматичного перекладу. – це коли повідомлення мови оригіналу передається так, як би його передав письменник, що пише мовою перекладу, не притримуючись способів передання мови оригіналу. Неідіоматичний переклад є передовим та стосується перекладу окремих слів.
Доместикований переклад
У 1994 році представив концепції доместикації та форейнізації у сучасному перекладі, які базуються на концептах лекції 1813 року. Доместикація – це адаптація культурно-специфічних термінів або культурного контексту, у той час як форейнізація – це збереження оригінального культурного контексту оригінального тексту (назв об’єктів оточення, імен і т.д.). також описав доместикацію як плавні та прозорі стратегії, які призводять до зросту культурного рівня, де «інше в культурі є доместикованим, зрозумілим». Розрізнення між «веденням автора до читача» (доместикацією) та «веденням читача до автора» (форейнізацією) стосується соціальної заклопотаності, а розрізення Венуті між доместикацією та форейнізацією стосується загально етичних норм.
Джерела
- Douglas Robinson, ed., Western Translation Theory from Herodotus to Nietzsche (Manchester, UK: St. Jerome, 1997, 2ed 2002), 25.
- Robinson, ed., Western Translation Theory, 9.
- Robinson, ed., Western Translation Theory, 15.
- For Boethius, Eriugena, Burgundio, and Denham, see Robinson, ed., Western Translation Theory, 35, 37, 42, and 156. For Sherburne, see T. R. Steiner, English Translation Theory, 1650–1800 (Amsterdam: Rodopi, 1975), 89. André Lefevere's translation of Horace appears in Lefevere, ed., Translation/History/Culture: A Sourcebook (London and New York: Routledge, 1992), 15: "Do not worry about rendering word for word, faithful translator, but render sense for sense." This of course not only makes Horace's advice for the writer into advice for the translator, but anachronistically imports Jerome's coinage back into Horace's dictum, which actually preceded it by four centuries. For discussion, see also Douglas Robinson, Who Translates (Albany: SUNY Press, 2001), 170–174.
- Lawrence Venuti, The Translation Studies Reader. 3rd ed. (New York: Routledge, 2012.), page 38.
- Venuti, The Translation Studies Reader, 3rd ed., 38.
- Venuti, The Translation Studies Reader, 3rd ed., 38.
- Venuti, The Translation Studies Reader, 3rd ed., 38.
- Yves Gambier, Luc Van Doorslaer, Handbook of Translation Studies, (Amsterdam: John Benjamins Pub., 2010.), 40.
- Gambier, Handbook of Translation Studies, 40.
Література
- Gentzler, Edwin (2001). Contemporary Translation Theories. 2nd Ed. London and New York: Routledge.
- Lefevere, André. (1992). Translation/History/Culture: A Sourcebook. London and New York: Routledge.
- Newmark, Peter. (1988). A Textbook of Translation. New York: Prentice Hall.
- Nida, Eugene A., and Charles R. Taber. (1969). The Theory and Practice of Translation. Leiden: Brill.
- Robinson, Douglas. (2001). Who Translates? Translator Subjectivities Beyond Reason. Albany: SUNY Press.
- Robinson, Douglas, ed. (2002). Western Translation Theory From Herodotus to Nietzsche. Manchester: St. Jerome.
- Steiner, T.R. (1975). English Translation Theory, 1650–1800. Amsterdam: Rodopi.
- Venuti, Lawrence. (1995). The Translator's Invisibility: A History of Translation. London and New York: Routledge (Read full version here)
Посилання
- Theory of Translation Studies [ 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smislovij pereklad najstarisha norma perekladu Na fundamentalnomu rivni ce oznachaye povne perekladannya kozhnogo rechennya pered tim yak rozpochati nove ye normativnoyu protilezhnistyu doslivnomu perekladu vidomomu yak sho oznachaye perekladannya znachennya kozhnoyi leksichnoyi odinici poslidovno IstoriyaPershim hto zaproponuvav termin smislovij pereklad buv Iyeronim Stridonskij U svoyemu Listi do Pammahiya de vin zaznachav sho okrim samogo tekstu Svyatogo Pisannya navit jogo sintaksis nadilenij tayemniceyu vin perekladaye non verbum e verbo sed sensum de sensu ne slovo v slovo ale sut v sut Prote cilkom jmovirno sho Iyeronim ne buv pershim hto vinajshov samu koncepciyu perekladu suti v sut Cyu zaslugu pripisuyut Ciceronu U jogo tvori Najkrashij orator vin zaznachav stosovno perekladu z greckoyi na latinu Ne dumayu sho ya povinen rahuvati yih dlya chitacha yak moneti ale platiti yim vagoyu tak yak ye Takozh vin tochno ne ye vinahidnikom terminu slovo v slovo vin pozichiv jogo u Cicerona abo u Goraciya yakij poperedzhav perekladacha yakij hotiv perekazati stari istoriyi po novomu Nec verbo verbum curabit reddere fidus interpretes ne namagajsya peredati slovo v slovo yak yakijs tochnij perekladach Dehto traktuvav cej urivok z Goraciya inakshe Boecij u 510 r n e ta Joan Skott Eriugena v seredini IH st n e vvazhali sho perekladannya doslivno ce vina tochnogo perekladacha ta strah yakij voni naklikali na sebe u 1170 ta u 1702 rokah dijshli do visnovku sho Goracij daye poradu ne perekladacham a pismennikam ale vse she pripuskali sho vin nazivaye ves pereklad bukvalnim takozh u 1656 ta u 1992 rokah rozcinili ce yak sprobu Goraciya zavvazhiti perekladachiv proti bukvalnogo perekladannya Podibni koncepciyiParafraz U 1680 roci Dzhon Drajden u svoyij peredmovi do perekladu Epistol Ovidij zaproponuvav podil perekladu na tri chastini metafraz parafraz ta imitaciya ce pereklad slovo v slovo ta ryadok v ryadok z odniyeyi movi na inshu Parafraz ce pereklad sut v sut yakij zberigaye povidomlennya avtora ale vzhe ne tak strogo nasliduye jogo slova yak sut yaka takozh mozhe buti zminena abo pidsilena Imitaciya ce vikoristannya abo metafraza abo parafraza ale perekladach maye svobodu vibirati sho ye bilsh pidhodyashim dlya nogo ta yak povidomlennya bude donesene Ne turbuvannya chitacha U 1813 roci Fridrih Shlayermaher u svoyij lekciyi Uber die Verschiedenen Methoden des Ubersetzens zaproponuvav ideyu sho abo perekladach maksimalno ne turbuye avtora ta vede chitacha nazustrich jomu abo zh vin maksimalno ne turbuye chitacha ta vede avtora na zustrich jomu Dinamichna ekvivalentnist U 1964 roci opisav pereklad yak dva protilezhni tipi ekvivalentnosti formalnu ta dinamichnu ekvivalentnist ce zoseredzhennya na samomu povidomlenni yak na jogo formi tak i na napovnenni Povidomlennya v movi perekladu maye vidpovidati povidomlennyu v movi originalu naskilki ce mozhlivo Na protivagu zvertaye menshu uvagu na vidpovidnist povidomlennya v movah perekladu ta originalu Prote cillyu cogo ye produkuvannya odnogo j togo zh vidnoshennya mizh tekstom perekladu ta timi dlya kogo vin perekladavsya ta tekstom originalu i timi dlya kogo vin pisavsya Komunikativnij pereklad U 1981 posilavsya na pereklad yak na semantichnij slovo v slovo abo komunikativnij rechennya v rechennya Vin zayavlyav sho ce takij pereklad yakij tyazhiye do movi originalu bukvalnij i tochnij do vihidnogo tekstu a komunikativnij toj sho tyazhiye do movi perekladu vilnij ta povnij idiomatichnij Cil semantichnogo perekladu yaknajtochnishe pritrimuvatis semantichnih i sintaksichnih struktur movi originalu zalishayuchi dostup do samogo kontekstualnogo znachennya originalu Cil komunikativnogo perekladu zh polyagaye u tomu shob spraviti na chitachiv yaknajbilsh podibnij efekt do togo yakij buv spravlenij na chitachiv originalnogo tekstu Idiomatichnij pereklad Na dodatok do inshih konceptiv u 1990 roci prezentuvav svoyu koncepciyu idiomatichnogo ta neidiomatichnogo perekladu ce koli povidomlennya movi originalu peredayetsya tak yak bi jogo peredav pismennik sho pishe movoyu perekladu ne pritrimuyuchis sposobiv peredannya movi originalu Neidiomatichnij pereklad ye peredovim ta stosuyetsya perekladu okremih sliv Domestikovanij pereklad U 1994 roci predstaviv koncepciyi domestikaciyi ta forejnizaciyi u suchasnomu perekladi yaki bazuyutsya na konceptah lekciyi 1813 roku Domestikaciya ce adaptaciya kulturno specifichnih terminiv abo kulturnogo kontekstu u toj chas yak forejnizaciya ce zberezhennya originalnogo kulturnogo kontekstu originalnogo tekstu nazv ob yektiv otochennya imen i t d takozh opisav domestikaciyu yak plavni ta prozori strategiyi yaki prizvodyat do zrostu kulturnogo rivnya de inshe v kulturi ye domestikovanim zrozumilim Rozriznennya mizh vedennyam avtora do chitacha domestikaciyeyu ta vedennyam chitacha do avtora forejnizaciyeyu stosuyetsya socialnoyi zaklopotanosti a rozrizennya Venuti mizh domestikaciyeyu ta forejnizaciyeyu stosuyetsya zagalno etichnih norm DzherelaDouglas Robinson ed Western Translation Theory from Herodotus to Nietzsche Manchester UK St Jerome 1997 2ed 2002 25 Robinson ed Western Translation Theory 9 Robinson ed Western Translation Theory 15 For Boethius Eriugena Burgundio and Denham see Robinson ed Western Translation Theory 35 37 42 and 156 For Sherburne see T R Steiner English Translation Theory 1650 1800 Amsterdam Rodopi 1975 89 Andre Lefevere s translation of Horace appears in Lefevere ed Translation History Culture A Sourcebook London and New York Routledge 1992 15 Do not worry about rendering word for word faithful translator but render sense for sense This of course not only makes Horace s advice for the writer into advice for the translator but anachronistically imports Jerome s coinage back into Horace s dictum which actually preceded it by four centuries For discussion see also Douglas Robinson Who Translates Albany SUNY Press 2001 170 174 Lawrence Venuti The Translation Studies Reader 3rd ed New York Routledge 2012 page 38 Venuti The Translation Studies Reader 3rd ed 38 Venuti The Translation Studies Reader 3rd ed 38 Venuti The Translation Studies Reader 3rd ed 38 Yves Gambier Luc Van Doorslaer Handbook of Translation Studies Amsterdam John Benjamins Pub 2010 40 Gambier Handbook of Translation Studies 40 LiteraturaGentzler Edwin 2001 Contemporary Translation Theories 2nd Ed London and New York Routledge Lefevere Andre 1992 Translation History Culture A Sourcebook London and New York Routledge Newmark Peter 1988 A Textbook of Translation New York Prentice Hall Nida Eugene A and Charles R Taber 1969 The Theory and Practice of Translation Leiden Brill Robinson Douglas 2001 Who Translates Translator Subjectivities Beyond Reason Albany SUNY Press Robinson Douglas ed 2002 Western Translation Theory From Herodotus to Nietzsche Manchester St Jerome Steiner T R 1975 English Translation Theory 1650 1800 Amsterdam Rodopi Venuti Lawrence 1995 The Translator s Invisibility A History of Translation London and New York Routledge Read full version here PosilannyaTheory of Translation Studies 23 bereznya 2018 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij