Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скіфські могили (або скіфські кургани) — поховальні пам'ятники скіфського часу, у формі земляного насипу над поховальною ямою.
1) Нікополь (сучасне місто)
2) Запоріжжя (сучасне місто)
3) Товста Могила
4) Чортомлик
5) Кам'янське городище
6) Гайманова Могила
7) Васільевські кургани
8) Мелітопольський курган
9)
10) Велика Цимбалка
11) Козел
12) Огуз
Локалізація
Скіфи, що жили на території України (степова і лісостепова зона, зокрема Придніпров'я, Крим) з VII до ІІІ-ІІ ст. до Р. Х., залишили по собі велику кількість курганів-могил. Треба сказати, що скіфські могили знайдені і на території Північного Кавказу, у Прикубанні.
Найвідоміші скіфські могили на території України — Жаботинські кургани, могили Чортомлик, Огуз, Куль-Оба, Великий Рижанівський курган, Солоха, Козел, Гайманова Могила, Товста Могила, Мелітопольський курган, Мельгуновський курган, Олександропільська, «Перша Завадська», Чабанцева Могила, Золота і Ак-Мечетська, «Переп'ятиха». Загалом на наших землях датуються VII–VI ст. до Р.Х тільки 20 скіфських могил, кінцем VI–V ст. до Р. Х. — близько 100 курганів-могил. Пік будівництва поховальних споруд-могил припадає на IV ст. до Р.Х — розквіт Скіфії. Грандіозні поховальні , в яких виявлені величезні цінності, у більшості локалізуються на Нижньому Подніпров'ї. Але на межі IV-ІІІ ст. до Р.Х настає спад їх будівництва та й взагалі проявів скіфської культури, яка занепадає.
Артефакти культури населення України скіфської доби свідчать, що це був етнічно і культурно неоднорідний конґломерат, який включав і кочівників, і хліборобів-протослов'ян. При цьому вони перетиналися, несли частково залишки кімерійської культури. Тому не є дивним, що поряд зі скотарством, притаманним власне скіфам-кочівникам, у похованнях-могилах знайдені унікальні золоті прикраси характерного скіфського «звіриного» стилю, великі ритуальні бронзові казани, тисячі предметів виготовлені з золота, срібла, заліза тощо, що свідчить про наявність гірничо-металургійних технологій. У скіфському городищі поблизу м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області знайдено залишки гірничо-металургійного ремісничого виробництва — грудки болотяної залізної руди, залізну крицю, ковальські інструменти.
Технологія спорудження могил
Спорудження самих могил-велетнів потребувало тисяч робітників, якими повинні були керувати навчені люди, що втілювали задум побудови земляних гробниць. Це потребувало видобування і транспортування сотень тисяч тонн ґрунту, а також певних гірничих інженерних знань. Так, могила «Чортомлик» (поблизу міста Нікополь на Дніпропетровщині) являє собою 20-метровий земляний насип всередині якого знаходиться гігантська підземна споруда — 11-метрова шахта і 5 - 8 поховальних камер. Без попереднього плану, відповідних креслень, строгої організації земельних та гірничих робіт такий задум неможливо було втілити в реальність.
Технологія створення могил скіфами — це їх будівництво з вальок на місці поховання. Знатних небіжчиків-царів ховали глибоко під землею (до 15-20 метрів від рівня поля), у видовбаній глиняній печері. Забивали вхід камінням, а над місцем поховання із земляних вальок споруджували «піраміду». Могила будувалася із пластів дерну, вальок із суміші землі та трави, очерету. Будівельний матеріал брався із болотистої місцини, заплав річок та перевозився на відстані до 5-10 кілометрів. Інколи пагорби обкладались кам'яною крепідою, а потім знову шарами вальок.
Історія досліджень
Регулярні археологічні дослідження в степах Нижнього Дніпра почав Іван Забєлін. Він відмітив особливості будови курганів, вирізнив окремі деталі. В 1865 році І. Є. Забєлін в кургані Козел відкрив три могили коней та центральну шахту з камерами під кутами. У Великій Цимбалці в 1867–1868 роках він відкрив катакомбу з трьома камерами, ще й окрему могилу із шістьма кіньми. У 1884 році біля Великої Знам‘янки Дмитро Самоквасов розкопав найбільший для V ст. до Н. Х. курган висотою 7 м, де виявив велику могильну яму із залишками дерев‘яного склепу. Початок робіт Миколи Веселовського в Дніпро-Молочанському межиріччі припадає на 1889 рік. Три сезони він досліджував два кургани біля с. Шульгівка. Крім Шульгівки, в 1891 році. М. І. Веселовський почав чотирирічні розкопки Огузу та на «пробу» дослідив Діїв курган. Мешканці сусідніх з Сірогозами сіл вели несанкціоновані розкопки курганів. Тому Археологічна комісія в 1897 році. відрядила туди К.Думберга. Він докопав Діїв курган, зібрав речі зі зруйнованого кургану в Покрівці, дослідив Малий курган біля Огузу. Місія К.Думберга не зупинила грабіжницькі розкопки, тому її наступного року продовжив Ф. О. Браун. Між Верхніми та Нижніми Сірогозами він розкопав чотири кургани, а в Чмиревій Могилі відкрив дві катакомби і могилу 10 коней у коштовній узді. В 1909–1910 роках М. І. Веселовський, поновив роботи на Чмиревій Могилі. Він удруге відкрив катакомби, а в Західній йому вдалося знайти схованку з 10 срібними посудинами, яку не помітив попередник.
Перші узагальнення скіфських пам‘яток зроблені О. С. Лаппо-Данилевським (1887), він висловив міркування з побуту і поховальних звичаїв скіфів, серед них і думку про залежність глибини могили з якістю ґрунту, розглянув рови, крепіди. О. С. Лаппо-Данилевський розділив могили за розмірами на чотири класи.
Наступний період досліджень великих скіфських курганів було відкрито в 1954 р. експедицією О. І. Тереножкіна. В Мелітопольському кургані він розкопав дві глибокі могили. Тут зафіксовано використання вальків для будівництва насипу, які привозили із заплави Молочної. На Лівобережжі експедицією Б. М. Гракова досліджено курган біля Кам‘янського городища (1946), в 1961–1963 рр. розкопано групу курганів Солохи, один курган біля Цимбалки та 10 курганів у м. Дніпрорудне.
Найвідоміші скіфські могили
Див. також
Література
- Курганне будівництво скіфів у V–IV ст. до Н. Х. (за матеріалами поховальних комплексів Дніпро-Молочанського межиріччя) 2002 року. Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.04 / Юрій Вікторович Болтрик; НАН України; Інститут археології. — К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skifski mogili abo skifski kurgani pohovalni pam yatniki skifskogo chasu u formi zemlyanogo nasipu nad pohovalnoyu yamoyu Stolicya skifiv Kam yanske gorodishe i t zv skifski carski mogili v nizhnij techiyi Dnipra 1 Nikopol suchasne misto 2 Zaporizhzhya suchasne misto 3 Tovsta Mogila 4 Chortomlik 5 Kam yanske gorodishe 6 Gajmanova Mogila 7 Vasilevski kurgani 8 Melitopolskij kurgan 9 10 Velika Cimbalka 11 Kozel 12 OguzLokalizaciyaSkifi sho zhili na teritoriyi Ukrayini stepova i lisostepova zona zokrema Pridniprov ya Krim z VII do III II st do R H zalishili po sobi veliku kilkist kurganiv mogil Treba skazati sho skifski mogili znajdeni i na teritoriyi Pivnichnogo Kavkazu u Prikubanni Najvidomishi skifski mogili na teritoriyi Ukrayini Zhabotinski kurgani mogili Chortomlik Oguz Kul Oba Velikij Rizhanivskij kurgan Soloha Kozel Gajmanova Mogila Tovsta Mogila Melitopolskij kurgan Melgunovskij kurgan Oleksandropilska Persha Zavadska Chabanceva Mogila Zolota i Ak Mechetska Perep yatiha Zagalom na nashih zemlyah datuyutsya VII VI st do R H tilki 20 skifskih mogil kincem VI V st do R H blizko 100 kurganiv mogil Pik budivnictva pohovalnih sporud mogil pripadaye na IV st do R H rozkvit Skifiyi Grandiozni pohovalni v yakih viyavleni velichezni cinnosti u bilshosti lokalizuyutsya na Nizhnomu Podniprov yi Ale na mezhi IV III st do R H nastaye spad yih budivnictva ta j vzagali proyaviv skifskoyi kulturi yaka zanepadaye Artefakti kulturi naselennya Ukrayini skifskoyi dobi svidchat sho ce buv etnichno i kulturno neodnoridnij konglomerat yakij vklyuchav i kochivnikiv i hliborobiv protoslov yan Pri comu voni peretinalisya nesli chastkovo zalishki kimerijskoyi kulturi Tomu ne ye divnim sho poryad zi skotarstvom pritamannim vlasne skifam kochivnikam u pohovannyah mogilah znajdeni unikalni zoloti prikrasi harakternogo skifskogo zvirinogo stilyu veliki ritualni bronzovi kazani tisyachi predmetiv vigotovleni z zolota sribla zaliza tosho sho svidchit pro nayavnist girnicho metalurgijnih tehnologij U skifskomu gorodishi poblizu m Kam yanka Dniprovska Zaporizkoyi oblasti znajdeno zalishki girnicho metalurgijnogo remisnichogo virobnictva grudki bolotyanoyi zaliznoyi rudi zaliznu kricyu kovalski instrumenti Tehnologiya sporudzhennya mogilSporudzhennya samih mogil veletniv potrebuvalo tisyach robitnikiv yakimi povinni buli keruvati navcheni lyudi sho vtilyuvali zadum pobudovi zemlyanih grobnic Ce potrebuvalo vidobuvannya i transportuvannya soten tisyach tonn gruntu a takozh pevnih girnichih inzhenernih znan Tak mogila Chortomlik poblizu mista Nikopol na Dnipropetrovshini yavlyaye soboyu 20 metrovij zemlyanij nasip vseredini yakogo znahoditsya gigantska pidzemna sporuda 11 metrova shahta i 5 8 pohovalnih kamer Bez poperednogo planu vidpovidnih kreslen strogoyi organizaciyi zemelnih ta girnichih robit takij zadum nemozhlivo bulo vtiliti v realnist Tehnologiya stvorennya mogil skifami ce yih budivnictvo z valok na misci pohovannya Znatnih nebizhchikiv cariv hovali gliboko pid zemleyu do 15 20 metriv vid rivnya polya u vidovbanij glinyanij pecheri Zabivali vhid kaminnyam a nad miscem pohovannya iz zemlyanih valok sporudzhuvali piramidu Mogila buduvalasya iz plastiv dernu valok iz sumishi zemli ta travi ocheretu Budivelnij material bravsya iz bolotistoyi miscini zaplav richok ta perevozivsya na vidstani do 5 10 kilometriv Inkoli pagorbi obkladalis kam yanoyu krepidoyu a potim znovu sharami valok Istoriya doslidzhenRegulyarni arheologichni doslidzhennya v stepah Nizhnogo Dnipra pochav Ivan Zabyelin Vin vidmitiv osoblivosti budovi kurganiv virizniv okremi detali V 1865 roci I Ye Zabyelin v kurgani Kozel vidkriv tri mogili konej ta centralnu shahtu z kamerami pid kutami U Velikij Cimbalci v 1867 1868 rokah vin vidkriv katakombu z troma kamerami she j okremu mogilu iz shistma kinmi U 1884 roci bilya Velikoyi Znam yanki Dmitro Samokvasov rozkopav najbilshij dlya V st do N H kurgan visotoyu 7 m de viyaviv veliku mogilnu yamu iz zalishkami derev yanogo sklepu Pochatok robit Mikoli Veselovskogo v Dnipro Molochanskomu mezhirichchi pripadaye na 1889 rik Tri sezoni vin doslidzhuvav dva kurgani bilya s Shulgivka Krim Shulgivki v 1891 roci M I Veselovskij pochav chotiririchni rozkopki Oguzu ta na probu doslidiv Diyiv kurgan Meshkanci susidnih z Sirogozami sil veli nesankcionovani rozkopki kurganiv Tomu Arheologichna komisiya v 1897 roci vidryadila tudi K Dumberga Vin dokopav Diyiv kurgan zibrav rechi zi zrujnovanogo kurganu v Pokrivci doslidiv Malij kurgan bilya Oguzu Misiya K Dumberga ne zupinila grabizhnicki rozkopki tomu yiyi nastupnogo roku prodovzhiv F O Braun Mizh Verhnimi ta Nizhnimi Sirogozami vin rozkopav chotiri kurgani a v Chmirevij Mogili vidkriv dvi katakombi i mogilu 10 konej u koshtovnij uzdi V 1909 1910 rokah M I Veselovskij ponoviv roboti na Chmirevij Mogili Vin udruge vidkriv katakombi a v Zahidnij jomu vdalosya znajti shovanku z 10 sribnimi posudinami yaku ne pomitiv poperednik Pershi uzagalnennya skifskih pam yatok zrobleni O S Lappo Danilevskim 1887 vin visloviv mirkuvannya z pobutu i pohovalnih zvichayiv skifiv sered nih i dumku pro zalezhnist glibini mogili z yakistyu gruntu rozglyanuv rovi krepidi O S Lappo Danilevskij rozdiliv mogili za rozmirami na chotiri klasi Nastupnij period doslidzhen velikih skifskih kurganiv bulo vidkrito v 1954 r ekspediciyeyu O I Terenozhkina V Melitopolskomu kurgani vin rozkopav dvi gliboki mogili Tut zafiksovano vikoristannya valkiv dlya budivnictva nasipu yaki privozili iz zaplavi Molochnoyi Na Livoberezhzhi ekspediciyeyu B M Grakova doslidzheno kurgan bilya Kam yanskogo gorodisha 1946 v 1961 1963 rr rozkopano grupu kurganiv Solohi odin kurgan bilya Cimbalki ta 10 kurganiv u m Dniprorudne Najvidomishi skifski mogiliOleksandropilskij kurgan Vid iz zahodu Mamaj gora Zhabotinski kurgani Chortomlik Oguz Kul Oba Soloha Mamaj gora Kozel Gajmanova Mogila Tovsta Mogila Melitopolskij kurgan Melgunovskij kurgan Oleksandropilskij kurgan Persha Zavadska Chabanceva Mogila Zolotij kurgan Ak Mechetskij kurgan Perep yatiha Velikij Rizhanivskij kurganDiv takozhMogila nasip LiteraturaKurganne budivnictvo skifiv u V IV st do N H za materialami pohovalnih kompleksiv Dnipro Molochanskogo mezhirichchya 2002 roku Avtoref dis kand ist nauk 07 00 04 Yurij Viktorovich Boltrik NAN Ukrayini Institut arheologiyi K 2002