Скипида́р, заст. шпигина́р (від заст. пол. spikanard — «лаванда», що походить від лат. spica nardi — «колос ), також терпентинова олія, терпентин — складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових.
Скипидар | |
Маса | 136 ± 1 атомна одиниця маси[1] |
---|---|
Названо на честь | P. terebinthus |
Небезпечність місцевості | d |
З матеріалу | живиця |
Густина | 0,86 ± 0,01 г/см³[1] |
Температура плавлення | −58 ± 1 ℉[1] і −76 ± 1 ℉[1] |
Точка кипіння | 338 ± 1 ℉[1] і 309 ± 0 ℉[1] |
Тиск насиченої пари | 4 ± 1 mm Hg[1] |
Температура спалаху | 95 ± 1 ℉[1] |
Нижня межа займання | 0,8 ± 0,1 % (V/V)[1] |
Ідентифікатор PGCH | 0648 |
Часове середнє значення межі допустимого впливу | 560 ± 1 mg/m³[1] |
IDLH | 4448 ± 1 mg/m³[1] |
Скипидар у Вікісховищі |
Основні характеристики
Це — безбарвна прозора летка рідина з характерним запахом соснового дерева; густина 855—863 кг/м³; температура кипіння — 153—180 °C; нерозчинна у воді; добре розчиняється в органічних розчинниках; на повітрі окислюється.
Густина скипидару
Густина терпентину з живиці сосни звичайної становить 0,8585-0,8670 г/см3, показник густини для скипидару з живиці сосни кримської та сосни жорсткої становить 0,8560-0,8730 г/см3. В умовах Австрії скипидар із живиці сосни чорної має густину 0,8670 г/см3, а в умовах колишнього СРСР — 0,8580-0,8610 г/см3.
Кислотне число терпентину
Терпентин має слабокислу реакцію, внаслідок наявності в ньому невеликої кількості органічних кислот, що характеризується кислотним числом. Кислотне число скипидару з живиці сосни звичайної становить, за даними дослідників 0,26-1,20, дещо нижчий цей показник у Скипидарі із сосни кримської та з сосни чорної — 0,13-0,15.
Добування
Скипидар одержують із соснової живиці (живичний скипидар) перегоном із водяною парою, а також із деревини, шляхом сухого переганяння або екстрагування розчинниками.
Очищений скипидар називають «терпентином». Терпентин із модрини європейської називається «венеційським» («венеційський терпентин»).
Застосування
Застосовують Скипидар як розчинник лаків, фарб, жирів. Скипидар — надзвичайно густа і жирна суміш для чищення предметів, які сильно забруднені.
Також його використовують як сировину для одержання камфори, у медицині тощо.
Примітки
- http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0648.html
- Скипидар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Шпигинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Терпентин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Бардышев И. И. Изменчивость свойств и состава скипидаров, полученных из индивидуальных деревьев хвойных пород, произрастающих в пределах СССР// Сб. научн. работ БелЛТИ. — Минск: Изд-во Белгосуниверситета, 1958. — Вып. IX. — С. 105—114
- Гордеев А. В. Качество живицы и скипидара высокосмолоносных видов сосны // Деревообр. и лесохим. пром-сть. — 1952, № 6. — С. 11-13.
- Зандерманн В. Природные смолы, скипидары, талловое масло (Химия и технология): Пер. с нем. — М.: Лесн. пром-сть, 1964. — 576 с.
Джерело
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 10, К., 1983, стор. 219
Посилання
- Скипидар //Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skipida r zast shpigina r vid zast pol spikanard lavanda sho pohodit vid lat spica nardi kolos takozh terpentinova oliya terpentin skladna sumish vuglevodniv golovnim chinom terpenovih SkipidarMasa136 1 atomna odinicya masi 1 Nazvano na chestP terebinthusNebezpechnist miscevostidZ materialuzhivicyaGustina0 86 0 01 g sm 1 Temperatura plavlennya 58 1 1 i 76 1 1 Tochka kipinnya338 1 1 i 309 0 1 Tisk nasichenoyi pari4 1 mm Hg 1 Temperatura spalahu95 1 1 Nizhnya mezha zajmannya0 8 0 1 V V 1 Identifikator PGCH0648Chasove serednye znachennya mezhi dopustimogo vplivu560 1 mg m 1 IDLH4448 1 mg m 1 Skipidar u VikishovishiOsnovni harakteristikiCe bezbarvna prozora letka ridina z harakternim zapahom sosnovogo dereva gustina 855 863 kg m temperatura kipinnya 153 180 C nerozchinna u vodi dobre rozchinyayetsya v organichnih rozchinnikah na povitri okislyuyetsya Gustina skipidaru Gustina terpentinu z zhivici sosni zvichajnoyi stanovit 0 8585 0 8670 g sm3 pokaznik gustini dlya skipidaru z zhivici sosni krimskoyi ta sosni zhorstkoyi stanovit 0 8560 0 8730 g sm3 V umovah Avstriyi skipidar iz zhivici sosni chornoyi maye gustinu 0 8670 g sm3 a v umovah kolishnogo SRSR 0 8580 0 8610 g sm3 Kislotne chislo terpentinu Terpentin maye slabokislu reakciyu vnaslidok nayavnosti v nomu nevelikoyi kilkosti organichnih kislot sho harakterizuyetsya kislotnim chislom Kislotne chislo skipidaru z zhivici sosni zvichajnoyi stanovit za danimi doslidnikiv 0 26 1 20 desho nizhchij cej pokaznik u Skipidari iz sosni krimskoyi ta z sosni chornoyi 0 13 0 15 DobuvannyaSkipidar oderzhuyut iz sosnovoyi zhivici zhivichnij skipidar peregonom iz vodyanoyu paroyu a takozh iz derevini shlyahom suhogo pereganyannya abo ekstraguvannya rozchinnikami Ochishenij skipidar nazivayut terpentinom Terpentin iz modrini yevropejskoyi nazivayetsya venecijskim venecijskij terpentin ZastosuvannyaZastosovuyut Skipidar yak rozchinnik lakiv farb zhiriv Skipidar nadzvichajno gusta i zhirna sumish dlya chishennya predmetiv yaki silno zabrudneni Takozh jogo vikoristovuyut yak sirovinu dlya oderzhannya kamfori u medicini tosho Primitkihttp www cdc gov niosh npg npgd0648 html Skipidar Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Shpiginar Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Terpentin Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bardyshev I I Izmenchivost svojstv i sostava skipidarov poluchennyh iz individualnyh derevev hvojnyh porod proizrastayushih v predelah SSSR Sb nauchn rabot BelLTI Minsk Izd vo Belgosuniversiteta 1958 Vyp IX S 105 114 Gordeev A V Kachestvo zhivicy i skipidara vysokosmolonosnyh vidov sosny Derevoobr i lesohim prom st 1952 6 S 11 13 Zandermann V Prirodnye smoly skipidary tallovoe maslo Himiya i tehnologiya Per s nem M Lesn prom st 1964 576 s DzhereloUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 10 K 1983 stor 219PosilannyaSkipidar Farmacevtichna enciklopediya