Скаліджері або делла Скала (Scaligeri, della Scala) — італійський рід, до якого належали сеньйори Верони, що правили частиною північно-східної Італії з 1260 до 1387 року, коли Верона була захоплена Вісконті, а потім перейшла під влади роду Каррара. Ім'я походить від італійського слова «scala» — сходи. Саме вони зображувалися на фамільному гербі Скаліджері.
Історія
Належали до веронської заможної родини — торгівців тканинами. Першим відомим Скалігері був Ардоїно делла Скала, діяльність якого відноситься до початку XII ст. Його синами були , що був міським суддею, та Балдуїн, якого обрано консулом міста 1147 року. Онук Балдуїна — Якопіно брав участь у головній раді міста під час участі в Ломбардській лізі, що протистояла Фрідріху I, імператору Священної Римської імперії.
Початок могутності сімейства поклав син Якопіно — Мастіно I, обраний в 1260 році капітаном народу. Коли 1262 року Головна рада комуни Верони відмовилися обрати його на посаду подести, Мастіно делл Скала вчинив заколот, і встановив довічну синьорію в місті. 1277 року група аристократів, незадоволених правлінням Мастіно I, організувала проти нього змову, правителя було вбито.
Його брат Альберто спадкував йому й поклав початок могутності нової держави. До 1300 року Вероні корилися Мантуя, Реджіо, Парма, Фельтре, Беллуно, маркграфство Трентіно і Есте. Після смерті Альберто I правили троє його дітей, Бартоломео (1301—1303 роки), Альбойно (1303—1311 роки) і Канґранде.
Найбільшого піднесення держава сягнула за часів правління Кангранде I (1311—1329), що уславився як полководець і правитель. В ході воєн було захоплено Падую, Тревізо і Віченцу.
Після його смерті владу в Вероні успадкували його небожі Мастіно II і Альберто II У 1332 році було захоплено Брешію, а в 1335 році війська Скалігерів заволоділи Пармою (вчергове), а пізніше — і Луккою. Амбіції династії викликали спротив сусідніх держав. 1337 року проти Верони сформувався союз, що складався з Флоренції, Венеції, Феррари, Мілана. Під час трирічної війни (1337—1339) Мастіно II зазнав поразки і його володіння зменшилися до Верони і Віченци.
Після смерті Мастіно II в 1351 році почалася боротьба за владу між його нащадками: між Кансіньоріо, Кангранде II і Паоло Альбойно. Після смерті Кансіньоріо в 1375 році його сини Антоніо і Бартоломео II також почали боротьбу за владу.
Престиж династії Скалігерів значно впав. Коли в 1387 році проти Антоніо делла скала виступив Джан Галеаццо Вісконті, герцог Мілану, той залишився без будь-якої підтримки, містяни залишили його. 19 жовтня 1387 року в Верону увійшли міланці. Влада скалігері завершилася.
У 1390 році син Антоніо — Кан Франческо — намагався повернути владу Скалігерів в Вероні, але безуспішно. Більш вдалим виявився син Кангранде II — Гульєльмо, який 17 квітня 1404 року за підтримки веронців вигнав міланців з міста. Проте через 11 днів він був вигнаний з Верони і убитий. Після цього місто перейшло у володіння родини Каррара. Проте вже 1405 року Верону захопила Венеційська республіка.
Представники роду перебралися до імператорського двору Венцеслава та Сигізмунда Люксембургів, намагаючись здобути підтримку для повернення Верони, що була імператорським ф'єфом. Протягом 1405—1500 років перебували в Баварії, де отримали у володіння Лейтер.
У 1500 році імператор Максиміліан I Габсбург підтвердив права Скалігері на Верону і Віченцу, проте воно не мало жодних наслідків. На цей час Скалігери перетворилися на баварську шляхту. Саме з цього періоду стали називатися Скалігер. З 1680-х років професором Лейденського університету був Джозеф Юст Скалігер.
Остання представниця роду — Джованна — померла 1654 або 1655 року, передавши володіння чоловікові Георгу Сигізмунду фон Ламбергу.
Стосунки із церквою
При Скалігерів найважливіше абатство Сан-Дзено (Святого Зенона) контролюється безпосередньо володарями Верони. Цьому сприяло призначення Джузеппе делла Скала, сина Альберто I. У цей період церква Верони має мало відносин з Римською курією, лише намагається підтримувати нейтралітет з ними у зовнішній політиці, уникаючи прямих контактів і конфліктів.
Під час правління Сеньйорії Скалігерів Капітул каноніків Кафедрального Собору (законодавчий орган церкви міста) підтримував володарів делла Скала, навіть у випадках порушень законів церкви і традицій. Бастарди (байстрюки) делла Скала стають важливими релігійними діячами, очолюють монастирі, церкви і абатства, часто призначення каноніками відбувається в дитинстві.
Скалігери підтримували церковні ордени францисканців, доменіканців та августинців, вигнавши бенедиктинців.
Розбудова міста
Для захисту Верони було споруджено систему захисту. Фортечні стіни, побудовані в період правління Скалігерів, складалися з 22 потужних веж, захищали міські райони Сан Дзено, Сан Проколо і Оньісанті. Важливішу частину складав комплекс споруд Порта Катена-Порта Фура. Більшу частину споруджено під орудою архітектора Кальцоларо.
Квартал синьорів став справжньою фортецею в центрі міста: з палацом володаря, Трибуналом, а на місці площі Індепенденцей був величезний зелений парк, обнесений кам'яними стінами. Було споруджено «Арку Скалігер» — надгробки правителів міста цієї династії. Вони розташовані поблизу Старої церкви Богоматері (Санта-Марія-Антіка). Ці надгробки, прикрашені кам'яними шатрами з башточками і статуями, вважаються видатною пам'яткою італійського мистецтва епохи Відродження. Особливо прикрасою є статуї «Помірність, що ллє вино і воду з глечиків», «Алегорія Верони» (з короною на голові), «Алегорія Віченци», «Алегорія Правосуддя з головою тирана в руках».
Багато прикрашався кафедральний собор, монастирі, зводилися церкви, Скрипоторіум. В Вероні за підтримки Скалігерів сформувалася школа мініатюристів.
1276 року було прийнято міський статут, яким розширено систему освіти, надано можливості здобути освіти більшої кількості веронців. 1339 року було засновано університет в Вероні.
Джерела
- Giulio Sancassani: Notizie genealogiche degli scaligeri di Verona: le origini (1147—1277). In: Verona e il suo territorio. Band 3: Verona scaligera. Teil 1. Istituto per gli Studi Storici Veronesi, Verona 1975, S. 311—343.
- G. Solinas, Storia di Verona, Vérone, Centro Rinascita, 1981.
- Gian Maria Varanini, Gli Scaligeri 1277—1387, Milano, Arnoldo Mondadori Editore, 1988, ISBN non esistente.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skalidzheri abo della Skala Scaligeri della Scala italijskij rid do yakogo nalezhali senjori Veroni sho pravili chastinoyu pivnichno shidnoyi Italiyi z 1260 do 1387 roku koli Verona bula zahoplena Viskonti a potim perejshla pid vladi rodu Karrara Im ya pohodit vid italijskogo slova scala shodi Same voni zobrazhuvalisya na familnomu gerbi Skalidzheri Gerb Skaligeriv Zmist 1 Istoriya 2 Stosunki iz cerkvoyu 3 Rozbudova mista 4 DzherelaIstoriyared Nalezhali do veronskoyi zamozhnoyi rodini torgivciv tkaninami Pershim vidomim Skaligeri buv Ardoyino della Skala diyalnist yakogo vidnositsya do pochatku XII st Jogo sinami buli Adam della Skala sho buv miskim suddeyu ta Balduyin yakogo obrano konsulom mista 1147 roku Onuk Balduyina Yakopino brav uchast u golovnij radi mista pid chas uchasti v Lombardskij lizi sho protistoyala Fridrihu I imperatoru Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Pochatok mogutnosti simejstva poklav sin Yakopino Mastino I obranij v 1260 roci kapitanom narodu Koli 1262 roku Golovna rada komuni Veroni vidmovilisya obrati jogo na posadu podesti Mastino dell Skala vchiniv zakolot i vstanoviv dovichnu sinoriyu v misti 1277 roku grupa aristokrativ nezadovolenih pravlinnyam Mastino I organizuvala proti nogo zmovu pravitelya bulo vbito Jogo brat Alberto spadkuvav jomu j poklav pochatok mogutnosti novoyi derzhavi Do 1300 roku Veroni korilisya Mantuya Redzhio Parma Feltre Belluno markgrafstvo Trentino i Este Pislya smerti Alberto I pravili troye jogo ditej Bartolomeo 1301 1303 roki Albojno 1303 1311 roki i Kangrande Najbilshogo pidnesennya derzhava syagnula za chasiv pravlinnya Kangrande I 1311 1329 sho uslavivsya yak polkovodec i pravitel V hodi voyen bulo zahopleno Paduyu Trevizo i Vichencu Pislya jogo smerti vladu v Veroni uspadkuvali jogo nebozhi Mastino II i Alberto II U 1332 roci bulo zahopleno Breshiyu a v 1335 roci vijska Skaligeriv zavolodili Parmoyu vchergove a piznishe i Lukkoyu Ambiciyi dinastiyi viklikali sprotiv susidnih derzhav 1337 roku proti Veroni sformuvavsya soyuz sho skladavsya z Florenciyi Veneciyi Ferrari Milana Pid chas tririchnoyi vijni 1337 1339 Mastino II zaznav porazki i jogo volodinnya zmenshilisya do Veroni i Vichenci Pislya smerti Mastino II v 1351 roci pochalasya borotba za vladu mizh jogo nashadkami mizh Kansinorio Kangrande II i Paolo Albojno Pislya smerti Kansinorio v 1375 roci jogo sini Antonio i Bartolomeo II takozh pochali borotbu za vladu Prestizh dinastiyi Skaligeriv znachno vpav Koli v 1387 roci proti Antonio della skala vistupiv Dzhan Galeacco Viskonti gercog Milanu toj zalishivsya bez bud yakoyi pidtrimki mistyani zalishili jogo 19 zhovtnya 1387 roku v Veronu uvijshli milanci Vlada skaligeri zavershilasya U 1390 roci sin Antonio Kan Franchesko namagavsya povernuti vladu Skaligeriv v Veroni ale bezuspishno Bilsh vdalim viyavivsya sin Kangrande II Gulyelmo yakij 17 kvitnya 1404 roku za pidtrimki veronciv vignav milanciv z mista Prote cherez 11 dniv vin buv vignanij z Veroni i ubitij Pislya cogo misto perejshlo u volodinnya rodini Karrara Prote vzhe 1405 roku Veronu zahopila Venecijska respublika Predstavniki rodu perebralisya do imperatorskogo dvoru Venceslava ta Sigizmunda Lyuksemburgiv namagayuchis zdobuti pidtrimku dlya povernennya Veroni sho bula imperatorskim f yefom Protyagom 1405 1500 rokiv perebuvali v Bavariyi de otrimali u volodinnya Lejter U 1500 roci imperator Maksimilian I Gabsburg pidtverdiv prava Skaligeri na Veronu i Vichencu prote vono ne malo zhodnih naslidkiv Na cej chas Skaligeri peretvorilisya na bavarsku shlyahtu Same z cogo periodu stali nazivatisya Skaliger Z 1680 h rokiv profesorom Lejdenskogo universitetu buv Dzhozef Yust Skaliger Ostannya predstavnicya rodu Dzhovanna pomerla 1654 abo 1655 roku peredavshi volodinnya cholovikovi Georgu Sigizmundu fon Lambergu Stosunki iz cerkvoyured Pri Skaligeriv najvazhlivishe abatstvo San Dzeno Svyatogo Zenona kontrolyuyetsya bezposeredno volodaryami Veroni Comu spriyalo priznachennya Dzhuzeppe della Skala sina Alberto I U cej period cerkva Veroni maye malo vidnosin z Rimskoyu kuriyeyu lishe namagayetsya pidtrimuvati nejtralitet z nimi u zovnishnij politici unikayuchi pryamih kontaktiv i konfliktiv Pid chas pravlinnya Senjoriyi Skaligeriv Kapitul kanonikiv Kafedralnogo Soboru zakonodavchij organ cerkvi mista pidtrimuvav volodariv della Skala navit u vipadkah porushen zakoniv cerkvi i tradicij Bastardi bajstryuki della Skala stayut vazhlivimi religijnimi diyachami ocholyuyut monastiri cerkvi i abatstva chasto priznachennya kanonikami vidbuvayetsya v ditinstvi Skaligeri pidtrimuvali cerkovni ordeni franciskanciv domenikanciv ta avgustinciv vignavshi benediktinciv Rozbudova mistared Dlya zahistu Veroni bulo sporudzheno sistemu zahistu Fortechni stini pobudovani v period pravlinnya Skaligeriv skladalisya z 22 potuzhnih vezh zahishali miski rajoni San Dzeno San Prokolo i Onisanti Vazhlivishu chastinu skladav kompleks sporud Porta Katena Porta Fura Bilshu chastinu sporudzheno pid orudoyu arhitektora Kalcolaro Kvartal sinoriv stav spravzhnoyu forteceyu v centri mista z palacom volodarya Tribunalom a na misci ploshi Independencej buv velicheznij zelenij park obnesenij kam yanimi stinami Bulo sporudzheno Arku Skaliger nadgrobki praviteliv mista ciyeyi dinastiyi Voni roztashovani poblizu Staroyi cerkvi Bogomateri Santa Mariya Antika Ci nadgrobki prikrasheni kam yanimi shatrami z bashtochkami i statuyami vvazhayutsya vidatnoyu pam yatkoyu italijskogo mistectva epohi Vidrodzhennya Osoblivo prikrasoyu ye statuyi Pomirnist sho llye vino i vodu z glechikiv Alegoriya Veroni z koronoyu na golovi Alegoriya Vichenci Alegoriya Pravosuddya z golovoyu tirana v rukah Bagato prikrashavsya kafedralnij sobor monastiri zvodilisya cerkvi Skripotorium V Veroni za pidtrimki Skaligeriv sformuvalasya shkola miniatyuristiv 1276 roku bulo prijnyato miskij statut yakim rozshireno sistemu osviti nadano mozhlivosti zdobuti osviti bilshoyi kilkosti veronciv 1339 roku bulo zasnovano universitet v Veroni Dzherelared Giulio Sancassani Notizie genealogiche degli scaligeri di Verona le origini 1147 1277 In Verona e il suo territorio Band 3 Verona scaligera Teil 1 Istituto per gli Studi Storici Veronesi Verona 1975 S 311 343 G Solinas Storia di Verona Verone Centro Rinascita 1981 Gian Maria Varanini Gli Scaligeri 1277 1387 Milano Arnoldo Mondadori Editore 1988 ISBN non esistente nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Skaligeri Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Skaligeri amp oldid 41500301