Скала́-Поді́льський за́мок — оборонна споруда в смт Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення.
Скала-Подільський замок | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Залишки палацового корпусу | ||||
48°51′25″ пн. ш. 26°11′57″ сх. д. / 48.857028° пн. ш. 26.199417° сх. д.Координати: 48°51′25″ пн. ш. 26°11′57″ сх. д. / 48.857028° пн. ш. 26.199417° сх. д. | ||||
Тип | шато | |||
Країна | ||||
Розташування | Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська | |||
Матеріал | Камінь, цегла | |||
Стан | руїни | |||
![]() ![]() Скала-Подільський замок (Україна) | ||||
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скала-Подільський замок |
Замок розташований на високому скелястому урвищі, на правому березі річки Збруч. Має витягнуту форму, що зумовлено рельєфом місцевості. З трьох боків природний захист забезпечує річка Збруч та її стрімкі скелясті береги. З єдиного доступного південного боку — глибокий рів, кам'яний мур із виступаючою напівкруглою пороховою вежею. Поряд із нею — в'їзна брама, дістатися до якої можна було лише через підйомний міст.
Упоперек замкової території розташований двоповерховий палац прямокутної форми, що поділяв внутрішнє подвір'я на господарське і парадне.
Історія
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWpMMk0xTDFOcllXeGhMVkJ2Wkdsc2MydGhYME5oYzNSc1pTNXFjR2N2TWpBd2NIZ3RVMnRoYkdFdFVHOWthV3h6YTJGZlEyRnpkR3hsTG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
Давня назва замку і поселення при ньому — Скала над Збручем. Перший дерев'яний замок, на думку багатьох дослідників, збудований на місці давньоруського городища і зруйнований у часи монголо-татарського нашестя. В 1370-их роках тогочасні власники Поділля, литовські князі Коріятовичі, звели кам'яний замок. 1394 року його здобув литовський князь Вітовт (Вітольд).
Від 1443 року Скала — адміністративний центр староства, королівський населений пункт із замком як оборонно-житловим осередком, за історичними джерелами в поданні Михайла Грушевського — потужна фортеця. Від 1515 року замок — власність кам'янецького старости (згодом — сандомирського воєводи), який його перебудував й укріпив.
На початку XVI століття внаслідок майже щорічних татарських навал (1502, 1503, 1507, 1511, 1513 рр.) замок у Скалі вкрай занепав. У 1515 році польський король Сигізмунд I Старий передав його у підпорядкування кам'янецькому старості Станіславу Лянцкоронському. Воєначальник посилив його гарнізон та арсенал гарматного озброєння. В 1516 році під час наймасовішої з початку XVI ст. татарської навали місто і замок були спалені дощенту. Замок відбудовували, але татари ще кілька разів плюндрували твердиню, а напад волохів у 1538 році остаточно її понищив.
Якісно нова перебудова в Скалі розпочалася в середині XVI ст. і здійснювалася за модерною новоголандською системою замку бастіонного типу з потужним артилерійським озброєнням. Замок був захищений скелями та річкою з трьох боків і лише з півдня був доступним. З цього боку викопали глибокий рів, запустили в нього води Збруча, звели кам'яні мури, В'їзну башту з підйомним мостом та монолітну Порохову башту.
У 1620 році Скалі довелось витримати облогу турецької армії, яка розгромила перед тим польське військо на Цецорі. І хоча фортеця була сильно пошкоджена попередньою облогою , захопити її туркам не вдалося. А от в 1648 році козацькі війська Богдана Хмельницького таки здобули твердиню і вигнали звідти польський гарнізон. Значних руйнувань замок зазнав у 1657 році, коли ним володів трансільванський князь (Д'єрдь II Ракоці). А після захоплення 1672 року турками Поділля замок у Скалі остаточно занепав і вже не відбудовувався.
У першій половині XVIII ст. скальський староста (Адам Тарло) (правнук Костянтина Христофора Вишневецького) сприяв відбудові на рештках попередньої будівлі палацу у бароковому стилі, оздобленого білокам'яним декором. Через кілька років після завершення будівництва палац спалила блискавка. У літописі за 1765 рік є згадка, що «…через кілька років після закінчення реставрації палац спалено вогнем блискавки і тепер він стоїть пустий, а особливо знищено бічні прибудови».
Від кінця XVIII ст. до 1939 року замок — власність родини Ґолуховських, які сприяли будівництву в місті окремого палацу і заклали навколо (Скала-Подільський парк). У 1930-ті рр. влада забезпечувала збереження руїн замку, виконала його фотографії, були проведені архітектонічні обміри. У наступні роки замок розбирали на будівельні матеріали.
Житель Скали-Подільської Олесь Степовий 1930 року писав, що з порохової вежі були, за переказами, підземні ходи на всі боки. Крім того, польський письменник Юзеф Ігнацій Крашевський у повісті «Болєщице» згадував про місцевий замок у подіях XII ст.
До нашого часу збереглися: чотириярусна порохова вежа, частина оборонних мурів, руїни вежі над Збручем та рештки палацу з залишками кам'яного орнаменту.
Див. також
- (Костел Небовзяття Пресвятої Діви Марії)
- Кам'янець-Подільська фортеця
- Хотинська фортеця
- (Жванецький замок)
- (Чортківський замок)
- Чорнокозинський замок
- Кривченський замок
- Список замків України
Примітки
- Tarłowie (02) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Książęta Wiśniowieccy (01) [ 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
- В. Бойко, Скала-Подільський замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 271
- Орест Мацюк. (Замки і фортеці Західної України (історичні мандрівки)) // С. 132–133.
- М. Рутинський. Замковий туризм в Україні // К.: Центр учбової (?) літератури, 2007. — С. 143–145.
- А. С. Івченко, О. А. Пархоменко. (Україна. Фортеці, замки, палаци…) // Київ, 2010. — С. 237–239.
- Михайло Грушевський. Замок і місто Скала / Опись подільських замків 1494 р.
Посилання
- Подорож Україною
- Замки та храми України
- Андрій Бондаренко. Скала-над-Збручем (замок)
- Скала-Подільський замок, фото, опис
- Skała // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 642. (пол.). — S. 642—643. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет