Синод у Римі — зустріч офіційних осіб християнської церкви та богословів, яка відбулася у 382 році за ініціативи Амвросія Медіоланського та під керівництвом папи римського Дамасія I, тогочасного єпископа Риму. У минулому році імператор Феодосій I призначив «темну конячку» на роль кандидата — архієпископа Константинопольського Нектарія. Єпископи Заходу висловили протест проти результатів виборів і попросили зібрати загальний синод Сходу і Заходу для врегулювання послідовності управління Константинопольським престолом і імператор Феодосій, невдовзі після завершення Першого Константинопольського собору у 381 році, скликав нових імперських єпископів Синоду в Константинополі; майже всі з тих єпископів, які були присутні раніше на другому синоді, були знову зібрані на початку літа 382. Після прибуття вони отримали лист з Синоду у Мілані, в якому їх запрошували на великий, загальний синод у Римі; вони відповіли, що вони повинні залишатися там, де знаходяться на даний момент, тому що вони не були підготовлені до такої тривалої подорожі; однак, вони надіслали трьох — Сиріакуса, Євсевія та Присциана зі спільним листом синоду Папі Дамасію, Амвросію, архієпископу Міланському та іншим єпископам, присутнім на синоді у Римі.
Синод у Римі | |
Дата й час | 382 |
---|
Римський синод, до якого цей лист було адресовано, був п'ятим під керівництвом Дамасія. Не залишилося ніяких офіційних записів щодо його роботи, ні про те, як його члени розглядали питання щодо Нектарія. Феодосій же, однак, вирішив відправити уповноважених осіб до Риму в підтримку свого Синоду.
Указ Геласія та список Дамасія
Важливість цього історичного Синоду у Римі була визнана значно пізніше після його проведення. Згідно з документом, доданим до деяких рукописів так званого Decretum Gelasianum або «Геласіанського Декрету», а також поданого окремо у інших рукописах, на цій раді мав бути підтверджений авторитет канон Старого та Нового Заповітів у декреті, іноді називаному Списоком Дамасія. Документ був вперше асоційований з Римським синодом у 1794 році, коли отець Фаустіно Аревало (1747–1824), редактор Целія Седулія, висловив свою теорію про те, що перші три розділи з п'яти знайдених в Указі Геласія, дійсно були проголошені на Римському синоді, який відбувався у 382 під керівництвом Димасія, на століття раніше ніж синод Геласія.
Висновки Аревало були широко поширені до початку XX століття. Дослідження під керівництвом Ернста фон Добшутца прийшло до висновку, що цей декрет є фальшивкою і, ймовірно, написаний вченим VI століття. Фон Добшутц навів включення цитати Августина, текстові варіації в більш пізньому іспанському варіанті та нечіткість указу як вирішальні докази того, що документ є продуктом анонімного автора VI століття. Однак багато вчених, такі як Вільям Юргенс вважають, що декрет виник за Папи Дамасія, а пізніше був відредагований Папою Геласієм в кінці V століття. Інші розширили цю гіпотезу, вважаючи, що Геласій вставив цитату Августина при редагуванні первинного указу.
Примітки
- Reviewed by F. C. Burkitt [ 21 липня 2019 у Wayback Machine.] in Journal of Theological Studies vol. 14 (1913) pp. 469-471.
- Jurgens, William. Faith of the Early Fathers, Vol. 1. Collegeville: Liturgical Press, 1978, p. 404.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
Джерела
- Geoffrey Mark Hahneman. The Muratorian Fragment and the Development of the Canon. — Oxford University Press, 1992. — P. 158−161. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sinod u Rimi zustrich oficijnih osib hristiyanskoyi cerkvi ta bogosloviv yaka vidbulasya u 382 roci za iniciativi Amvrosiya Mediolanskogo ta pid kerivnictvom papi rimskogo Damasiya I togochasnogo yepiskopa Rimu U minulomu roci imperator Feodosij I priznachiv temnu konyachku na rol kandidata arhiyepiskopa Konstantinopolskogo Nektariya Yepiskopi Zahodu vislovili protest proti rezultativ viboriv i poprosili zibrati zagalnij sinod Shodu i Zahodu dlya vregulyuvannya poslidovnosti upravlinnya Konstantinopolskim prestolom i imperator Feodosij nevdovzi pislya zavershennya Pershogo Konstantinopolskogo soboru u 381 roci sklikav novih imperskih yepiskopiv Sinodu v Konstantinopoli majzhe vsi z tih yepiskopiv yaki buli prisutni ranishe na drugomu sinodi buli znovu zibrani na pochatku lita 382 Pislya pributtya voni otrimali list z Sinodu u Milani v yakomu yih zaproshuvali na velikij zagalnij sinod u Rimi voni vidpovili sho voni povinni zalishatisya tam de znahodyatsya na danij moment tomu sho voni ne buli pidgotovleni do takoyi trivaloyi podorozhi odnak voni nadislali troh Siriakusa Yevseviya ta Prisciana zi spilnim listom sinodu Papi Damasiyu Amvrosiyu arhiyepiskopu Milanskomu ta inshim yepiskopam prisutnim na sinodi u Rimi Sinod u Rimi Data j chas382 Rimskij sinod do yakogo cej list bulo adresovano buv p yatim pid kerivnictvom Damasiya Ne zalishilosya niyakih oficijnih zapisiv shodo jogo roboti ni pro te yak jogo chleni rozglyadali pitannya shodo Nektariya Feodosij zhe odnak virishiv vidpraviti upovnovazhenih osib do Rimu v pidtrimku svogo Sinodu Ukaz Gelasiya ta spisok DamasiyaVazhlivist cogo istorichnogo Sinodu u Rimi bula viznana znachno piznishe pislya jogo provedennya Zgidno z dokumentom dodanim do deyakih rukopisiv tak zvanogo Decretum Gelasianum abo Gelasianskogo Dekretu a takozh podanogo okremo u inshih rukopisah na cij radi mav buti pidtverdzhenij avtoritet kanon Starogo ta Novogo Zapovitiv u dekreti inodi nazivanomu Spisokom Damasiya Dokument buv vpershe asocijovanij z Rimskim sinodom u 1794 roci koli otec Faustino Arevalo 1747 1824 redaktor Celiya Seduliya visloviv svoyu teoriyu pro te sho pershi tri rozdili z p yati znajdenih v Ukazi Gelasiya dijsno buli progolosheni na Rimskomu sinodi yakij vidbuvavsya u 382 pid kerivnictvom Dimasiya na stolittya ranishe nizh sinod Gelasiya Visnovki Arevalo buli shiroko poshireni do pochatku XX stolittya Doslidzhennya pid kerivnictvom Ernsta fon Dobshutca prijshlo do visnovku sho cej dekret ye falshivkoyu i jmovirno napisanij vchenim VI stolittya Fon Dobshutc naviv vklyuchennya citati Avgustina tekstovi variaciyi v bilsh piznomu ispanskomu varianti ta nechitkist ukazu yak virishalni dokazi togo sho dokument ye produktom anonimnogo avtora VI stolittya Odnak bagato vchenih taki yak Vilyam Yurgens vvazhayut sho dekret vinik za Papi Damasiya a piznishe buv vidredagovanij Papoyu Gelasiyem v kinci V stolittya Inshi rozshirili cyu gipotezu vvazhayuchi sho Gelasij vstaviv citatu Avgustina pri redaguvanni pervinnogo ukazu PrimitkiReviewed by F C Burkitt 21 lipnya 2019 u Wayback Machine in Journal of Theological Studies vol 14 1913 pp 469 471 Jurgens William Faith of the Early Fathers Vol 1 Collegeville Liturgical Press 1978 p 404 Arhiv originalu za 25 grudnya 2014 Procitovano 13 grudnya 2014 DzherelaGeoffrey Mark Hahneman The Muratorian Fragment and the Development of the Canon Oxford University Press 1992 P 158 161 ISBN 9780198263418