Іван Омелянович Синиця нар 6 серпня 1910 Корделівка пом 8 листопада 1976 Київ український радянський психолог і педагог

Іван Омелянович Синиця (нар. 6 серпня 1910, Корделівка — пом. 8 листопада 1976, Київ) — український радянський психолог і педагог; доктор психологічних наук, професор.

Іван Омелянович Синиця

Народився

6 серпня 1910
Корделівка

Помер

8 листопада 1976 (66 років)

Київ

Поховання

Байкове кладовище

Країна

СРСР

Alma mater

Галузь

доктор психологічних наук

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Синиця.

Біографія

Народився 6 серпня 1910 року в селі Корделівці (тепер Хмільницький район Вінницької області, Україна). З 16 років працював учителем в школах Вінницької, Хмельницької та Київської областей. У 1932 році закінчив Вінницький інститут соціального виховання, а в 1936 році — Київський педагогічний інститут. Після закінчення інституту повернувся до викладацької роботи.

Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки (7 травня 1945), медаллю «За відвагу» (4 листопада 1942).

З 1951 року і до кінця життя працював у Науково-дослідному інституті психології УРСР: (1955 року — завідувач відділом педагогічної психології, з 1960 року — завідувач лабораторією психології навчання. Нині лабораторії присвоєне його ім'я.

Помер в Києві 8 листопада 1976 року. Похований на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність

Автор понад 200 наукових праць з психології писемного та усного мовлення учнів, а також по психології педагогічної майстерності. Серед них:

Психологічні особливості засвоєння лексики учнями 5 класу. Київ, 1957;
Психологія писемної мови учнів 5—8 класів. Київ, 1965;
Психологія усного мовлення учнів 4—8 класів. Київ, 1974;
Про педагогічний такт учителя. Київ, 1969;
3 чого починається педагогічна майстерність. Київ, 1972;
О такте и мастерстве. Київ, 1976;
Педагогічний такт і майстерність учителя. Київ, 1981.

Примітки

За адміністративним поділом 2020 року [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.].
Память народа. [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
Педагогічний некрополь. [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[1] За адміністративним поділом 2020 року [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.].

[2] Память народа. [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.

[4] Педагогічний некрополь. [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)